Постанова

від 08.11.2007 по справі ас10/519-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АС10/519-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД   СУМСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.11.07           Справа №АС10/519-07.

Господарський суд Сумської області у складі:

Головуючого судді –Малафеєвої І.В.,

розглянувши справу

За позовом                 приватного автотранспортного підприємства «Транспортник-1»  Конотопського району

до відповідача          Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції

про скасування рішення та визнання неправомірними дій

Представники сторін:

від  позивача:           Жаренко  В.Ф. (доруч.№ 21 від 19.10.2007 р.)

від відповідача: Рибець В.М.(доруч.№ 8171/9/10 від 13.08.2007 р.), Тукман О.В. (доруч.№ 10512/9/10 від 22.10.2007 р.)

В судовому засіданні оголошено перерва з 23.10.2007 р.  до  08.11.2007 р. до 11 год. 00 хв.

Суть спору: Позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 04 вересня 2007 року №0001042311/0 в частині донарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість приватним автотранспортним підприємством «Транспортник-1» за березень 2007р. в сумі 5733,33 грн. та за травень 2007р. в сумі 13188,33 грн., а всього 18921,66 грн. та відповідної суми штрафних санкцій нарахованої на вказані суми.

Відповідач проти позову заперечує, своє рішення вважає таким, що відповідає діючого законодавству, у відзиві на позов просить відмовити позивачу в задоволенні його вимог.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази по справі, суд встановив наступне.

Податкове повідомлення-рішення, що частково оспорюються позивачем, прийняте на підставі акту про результати виїзної  планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем за період з 01.07.2004 р. по 30.06.2007 р.

За результатами перевірки підприємству донараховано  податок на додану вартість за березень 2007 року в сумі 5733,33 грн. та травень 2007 р. – в сумі 13188,33 грн.  Крім того, донарахована сума  податку на додану вартість 1899,50 грн. та штрафних  санкцій в розмірі 949,84 грн., які позивачем не оспорюються.

В акті відображено, що позивач в березні та травні 2007р. отримав  кошти   за   корми   від   приватних   сільськогосподарських підприємств: «Сигма» - 92800 грн., «Озга» - 5000 грн., «МТФ-1» - 1600 грн,. «Дельта» 14130  грн., а  всього  на  загальну  суму -13530грн., як за продукцію не власного виробництва.

Однак станом на  01.03.2007 р. за даними бухгалтерського обліку у позивача було в наявності кормів власного виробництва: сіна - 66 т вартістю 5338,94 гри., сінажу- 9,7 т вартістю 2247,00 грн., кукурудзи фуражної - 215 т вартістю 127915.00 грн., а всього на суму - 135501,59 грн. Станом на 01.05.2007р. відповідно: сіна-63,5 т вартістю 4739,94 грн., сінажу -1,7 т - 1047,65 грн., кукурудзи фуражної-97,930 т - 80872.00 грн., а всього на суму 86659,59 грн.

Відповідно до п. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» позивач, як сільськогосподарський товаровиробник та платник фіксованого сільськогосподарського податку, звільняється від сплати податку на додану вартість до державного бюджету (загальна декларація) з продажу продукції власного виробництва. Сума нарахованого та зарахованого на спецрахунок при реалізації продукції власного виробництва податку на додану вартість залишається в його в розпорядженні для використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач ні в акті перевірки, ні при судовому розгляді справи не навів жодного доказу того, що позивачем продавалася продукція не власного виробництва і, відповідно, мали місце факти придбання кормів на продаж.

Позивач пояснює, що в зв'язку з тим, що його пояснення при перевірці не були прийнято до уваги, він за домовленістю із керівниками сільськогосподарських підприємств «Сігма», «Озга», «МТФ-1», «Дельта» надав останнім автотранспортні  послуги вартістю, яка відповідає перерахованим сумам за корми. При цьому 23.08.2007 р. було  за відповідними заявами  здійснено зарахування зустрічних  однорідних вимог і зобов'язання припинені, з чим також не погоджується  податковий орган, посилаючись   на те, що вимоги не є однорідними і зобов'язання не можуть припиняється, оскільки це суперечить ст. 203 Господарського кодексу України, ст. 601 Цивільного кодексу України.

Слід зазначити, що порядок виконання зобов'язань за цивільними  правочинами стосується лише  учасників таких правочинів, втручання у які податкових органів є порушенням як ст.  19 Конституції України, так і Закону України «Про державну податкову службу України».

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що  позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити.

2.          Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Конотопської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області від 04 вересня 2007 року №0001042311/0 в частині донарахування та сплати до бюджету приватним автотранспортним підприємством «Транспортник-1» (Конотопський район, с. Козельне, і.к. 30343562) податку на додану вартість в сумі 18921,66 грн. та 11478,22 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

3.          Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

4.          Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом 10 днів з дня її складення у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

5.          Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ                                                                                          І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписаний 12.11.2007  р.