Ухвала

від 23.10.2023 по справі 375/29/23

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №375/29/23

Провадження №2-з/375/17/23

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2023 року смт Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Чорненької О.І.

розглянувши без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, заяву заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області про забезпечення позову у справі за позовом заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Державне підприємство "Богуславське лісове господарство" та Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі Філії "Богуславське лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою,-

В С Т А Н О В И В:

До Рокитнянського районного суду Київської області надійшла позовна заява заступника керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської області, в якій він звертається в інтересах держави в особі: Київської обласної державної адміністрації про усунення перешкод у розпорядженні та користуванні земельною ділянкою.

Обгрунтовуючи позовні вимоги тим, що установлено, що рішенням сесії Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Кивської області від 12.03.2021 № 326-06-VIIІ затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 земельної ділянки площею 1,5 га, для ведення садівництва (кадастровий номер 3223784000:07:019:0008) на території колишньої Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області (на даний час Білоцерківського району Київської області).

У подальшому, на підставі вищевказаного рішення сесії Рокитнянської селищної ради, здійснено реєстрацію права власності за ОСОБА_1 (номер запису про право власності 41259150, індексний номер 57384928).

Однак, вищевказане рішення сесії Ольшаницької сільської ради Рокитнянського району Київської області та подальша реєстрація права власності на земельну ділянку площею 1,5 га з кадастровим номером 3223784000:07:019:0008 за ОСОБА_1 , прийнята з порушеннями земельного та лісового законодавства, оскільки земельна ділянка відноситься до земель лісового фонду, у зв`язку з чим, рішення селищної ради та рішення про державну реєстрацію підлягають визнанню недійсними, а земельна ділянка поверненню у державну власність.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 21 лютого 2023 року відкрито провадження у справі та ухвалено проводити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Під час судового розгляду справи, позивач звернувся до суду із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які дії, у томі числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану із відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників земельної ділянки з кадастровим номером 3223784000:07:019:0008 площею 1,5 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Вжиття заходів по забезпеченню позову позивачем обгрунтовано необхідністю забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених та оспорюваних прав та інтересів держави з метою подального виконання рішення суду.

Також зказначає, що існує можливість вчинення відповідачем дій, спрямованих на відчуження спірної земельної ділянки іншим особам, а також ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Вирішуючи заяву позивача про забезпечення позову суд враховує наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Види забезпечення позову передбачені статтею 150 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Згідно з п.2 ч.1 ст.150 ЦПК України іншим видом забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь нього, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Так, Верховний Суд у постанові у справі № 643/12369/19 від 19.02.2021, виходить з того, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог:

пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову;

з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, або до набрання законної сили рішенням про відмову в позові.

Верховний Суд роз`яснив, що:

арешт майна - це накладення заборони на право розпоряджатися майном з метою його збереження до визначення подальшої долі цього майна;

заборона на відчуження об`єкта нерухомого майна - це перешкода у вільному розпорядженню майном.

Верховний Суд звернув увагу, що арешт майна і заборона на відчуження майна є самостійними видами (способами) забезпечення позову, обидва способи за правовою сутністю обмежують право відповідача розпоряджатися спірним майном, але вони є різними для виконання ухвали про забезпечення позову, тому суттєвого значення у виборі їх застосування немає для вирішення справи та способу забезпечення позову.

Таким чином суд доходить висновку, що з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника), достатньо застосування одного виду забезпечення позову, а саме накладення арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 3223784000:07:019:0008 площею 1,5 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 .

Крім того судом враховується, що у відповідності до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

Крім того, суд зазначає, що під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не можуть вирішуватись ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Таким чином, оскільки вимоги позивача носять майновий характер, між сторонами існує спір та предметом спору є саме земельна ділянка з кадастровим номером 3223784000:07:019:0008 площею 1,5 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , суд вважає, що заявлені вимоги щодо забезпечення позову є обґрунтованими, оскільки є підстави вважати, що невжиття вказаних заходів забезпечення позову у виді накладення арешту може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. А тому, з метою забезпечення позову, суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити частково.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Частиною другою вищевказаної статті передбачено, що зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 154 ЦПК України зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснено шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову. При цьому розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Відповідно до ч. ч. 6, 7 ст. 154 ЦПК України питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову. В ухвалі про забезпечення позову або про зустрічне забезпечення зазначаються розмір зустрічного забезпечення або інші дії, що повинен вчинити заявник у порядку зустрічного забезпечення.

Зустрічне забезпечення застосовується з метою забезпечення відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову; зустрічне забезпечення завжди носить майновий характер, що полягає в необхідності вчинення позивачем активних дій майнового характеру, спрямованих на фінансове забезпечення покриття можливих збитків, завданих забезпеченням позову. Як правило, зустрічне забезпечення здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. І лише якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення може бути здійснене в інший майновий спосіб (до прикладу, наданням гарантії, поруки, іншого фінансового забезпечення, вчиненням інших дій щодо усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову). Зустрічне забезпечення, яке повинен здійснити (виконати) позивач, завжди визначається судом у певному розмірі та має бути здійснене (виконане) позивачем в строк, що не перевищує десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову або ухвали про зустрічне забезпечення, якщо інше не випливає зі змісту заходів зустрічного забезпечення.

Отже, з наведеного вбачається, що зустрічне забезпечення є гарантією відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть виникнути в результаті застосування судом забезпечувальних заходів, а невжиття заходів як забезпечення позову, так і зустрічного забезпечення, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відтак, в контексті вказаних положень закону, особа, звертаючись до суду із заявою про зустрічне забезпечення, повинна аргументувати та довести відповідними доказами в порядку ст. ст. 76-81 ЦПК України наявність можливості заподіяння збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у справі.

Таким чином, суд переконаний, що обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на земельну ділянкує співмірним із заявленими вимогами та додаткового застосування іншого виду забезпечення а саме: заборони державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які дії, у тому числі реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану із відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників земельної ділянки, не потребує.

При цьому, враховуючи зміст правовідносин, що виникли між сторонами, з огляду на обраний вид забезпечення позову, який не впливає на матеріальний стан відповідача, не призводить до понесення додаткових витрат внаслідок його застосування, враховуючи відсутність доказів завдання відповідачу збитків внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, суд приходить до висновку про недоцільність застосування заходів зустрічного забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 149-153, 157, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву позивача про забезпечення позову - задовольнити частково.

Накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223784000:07:019:0008 площею 1,5 га, яка на праві приватної власності належить ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

В задоволенні інших вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 157 ЦПК України, ухвала підлягає негайному виконанню.

Копію ухвали для виконання направити заявнику та всім особам яких стосуються заходи забезпечення позову для негайного виконання.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч. 10 ст. 153 ЦПК України, оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб - адресою сторінки на офіційному веб - порталі судової влади України http://rk.ko.court.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала суду має силу виконавчого документа.

Строк пред`явлення до виконання ухвали суду про забезпечення позову 3 (три) роки.

Повне найменування сторін

позивач: Заступник керівника Білоцерківської окружної прокуратури Київської обласної прокуратури Антонюк Денис Олександрович, юридична адреса: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Шолом-Алейхема, 38а, електронна пошта: bc_prok@ukr.net, код ЄРДПОУ прокуратури Київської області 02909996);

в інтересах держави в особі:

Київської обласної державної адміністрації, код ЄДРПУО 00022533, юридична адреса: 01196, м. Київ-196, площа Лесі України, 1, doc@koda.gov.ua;

відповідач 1: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, код ЄДРПОУ 04358997, юридична адреса: 09601, Київська область, Білоцерківський район, смт Рокитне, вул. Незалежності, 2, електронна пошта: rokytne04@ukr.net;

відповідач 2: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ,, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ;

представник відповідача 2: Потапенко Сергій Анатолійович, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №9922/10 від 15 квітня 2021 року, адреса для листування: АДРЕСА_3 , моб. тел. НОМЕР_3 , ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

Державне підприємство "Богуславське лісове господарство", код ЄРДПОУ 00992042, юридична адреса: 09701, Київська область, м. Богуслав, провул. Інтернаціональний, 8, електронна пошта: info@boguslavlis.com.ua,

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України", код ЄРДПОУ:44768034, юридична адреса: 01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, в особі:

філії "Богуславське лісове господарство" код ЄРДПОУ: 45040284, юридична адреса: 09701, Київська область, Обухівський район, м. Богуслав, провул. Інтернаціональний, 8, тел. (04561)5-14-39, електронна пошта: bg_lisgosp@.ukr.net.

Головуюча суддя Олена ЧОРНЕНЬКА

Ухвала набрала законної сили «___»

Ухвалу видано стягувачеві «___»

Ухвала може бути пред`явлено до виконання до «___»