Ухвала

від 30.08.2019 по справі 752/12103/18

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/12103/18

Провадження № 4-с/752/61/19

У Х В А Л А

Іменем України

30.08.2019 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді - Колдіної О.О.,

з участю секретаря - Петрова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Васильківського МР ВДВС головного територіального управління юстиції у Київській області. заінтересована особа: ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

заявник звернувся до Голосіївського районного суду м.Києва з зі скаргою на дії старшого державного виконавця Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області Очеретяної І.О., відповідно до якої просить:

-визнати дії державного виконавця у ВП НОМЕР_1 при здійсненні ним оцінки майна з метою його реалізації неправомірними;

-визнати Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділнки суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Приватна Експертна Служба» земельної ділянки, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3222784701:01:002:0013, та яка належить ОСОБА_1 на праві власності, необ`єктивним та скасувати його.

Скарга обґрунтована тим, що у Васильківському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Київській області перебував на виконанні виконавчий лист № 2-1407, виданий 22.03.2012 р. Голосіївським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в розмір 1126531,58 гривень.

09.01.2013 державним виконавцем ВДВС Васильківського МРУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 примусового виконання виконавчого листа № 2-1407, виданий 22.03.2012 р. Голосіївським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в розмір 1126531,58 гривень.

Заявник посилається на те, що 09.06.2018 р. він отримав лист Васильківського МР ВДВС ГТУЮ у Київській області від 29.05.2018 р., відповідно до якого направлявся звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3222784701:01:002:0013, однак він містив лише одну титульну сторінку.

Заявник не погоджується з даною оцінку, оскільки визначена вартість земельної ділянки не відповідає її ринковій вартості і вона є значно заниженою, що порушує права боржника на реалізацію предмета застави за ринковою ціною з метою в подальшому погашення заборгованості.

21.11.2018 р. на підставі ухвали Голосіївського районного суду м.Києва відкрито провадження за скаргою.

03.12.2018 р. на адресу суду надійшли пояснення заінтересованої особи щодо поданої скарги, відповідно до яких ПАТ «Універсал Банк» просить відмовити у її задоволенні, оскільки оскаржуваний Звіт складено відповідно до вимог чинного законодавства.

Заявник, представник суб`єкта оскарження, представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явились, про місце і час судового розгляду повідомлялись належним чином, однак їх неявка не перешкоджає судовому розгляду.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Васильківському міськрайонному ВДВС ГТУЮ у Київській області перебував на виконанні виконавчий лист № 2-1407, виданий 22.03.2012 р. Голосіївським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в розмір 1126531,58 гривень.

09.01.2013 державним виконавцем ВДВС Васильківського МРУЮ було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № НОМЕР_1 примусового виконання виконавчого листа № 2-1407, виданий 22.03.2012 р. Голосіївським районним судом м.Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Універсал Банк» боргу в розмір 1126531,58 гривень.

15.03.2018 р. старшим державним виконавцем Васильківського міськрайонного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області Очеретяною І.О. винесена постанова про надання доручення Макарівському міськрайонному відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Київській області здійснити опис земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3222784701:01:002:0013.

05.04.2018 р. старшим державним виконавцем Очеретяною І.О. призначено суб`єкта оціночної діяльності ТОВ «Приватна Експертна Служба» для виготовлення висновку щодо вартості земельної ділянки з метою подальшої реалізації описаного майна.

08.05.2018 р. ТОВ «Приватна Експерта Служба» проведено оцінку вартості земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер № 3222784701:01:002:0013, відповідно до якого вартість земельної ділянки становить 70790 гривень.

Відповідно до ст.58 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), як провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 судам надано наступне роз`яснення - судове рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі "Шмалько проти України" вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Частиною першою статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів"

В силу положень ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до ст.48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з частиною першою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі N 914/881/17 (провадження N 12-18гс18) викладено висновок про те, що чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України". Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт про оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі N 308/12150/16-ц (провадження N 14-187цс19) викладено висновок про те, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі N 821/197/18/4440/16 (провадження N 11-1200апп18).

Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

У частині п`ятій статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення.

Аналіз статті 57 Закону України "Про виконавче провадження" свідчить про те, що учасники виконавчого провадження, яким є, зокрема і заявник, мають право на оскарження оцінки майна, а не процесуальної дії державного виконавця, оскільки відповідно до цієї статті державний виконавець лише залучає оцінювача, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

Враховуючи зазначені висновки, вимоги заявника в частині визнання неправомірними дій державного виконавця є необгрунтованими і не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Частиною третьою статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" встановлено, що акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності - кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання.

Національний стандарт N 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року N 1440 (далі - Національний стандарт N 1), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національним стандартом N 1 (пункти 50-55), зокрема, визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Національний стандарт N 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року N 1442 (далі - Національний стандарт N 2), є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Частиною шостою статті 9 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" унормовано, що положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким чином, оцінка нерухомого майна має здійснюватися відповідно до Національного стандарту N 2 та з урахуванням Національного стандарту N 1, яким визначено загальні засади.

Посилаючись на неправомірність Звіту, складеного ТОВ «Приватна експертна служба» заявник зазначає, що визначена у звіті вартість земельної ділянки не відповідає ринковій вартості земельної ділянки і як доказ надає Звіт, складений Центром незаклженої оцінки «Актив інцест».

Однак, як вбачається з наданого звіту, складеного Центром незалежної оцінки «Актив інцест» оцінка проводилась станом на 12.06.2018 р., а отже такі висновки не можуть спростовувати висновків, наданих ТОВ «Приватна експертна служба», оскільки вони складені на різні дати оцінки.

Інших обставин, які є підставою для скасування Звіту про оцінку майна, та інших доказів з боку заявника надано не було.

Матеріали виконавчого провадження не надійшли на запит суду, з огляду на що суд позбавлений можливості надати повну оцінку дотримання вимог чинного законодавства при складанні оскаржуваного звіту в зв`язку з відсутністю його повного тексту.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення скарги.

Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Васильківського МР ВДВС головного територіального управління юстиції у Київській області. заінтересована особа: ОСОБА_2 , відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя