Ухвала

від 20.10.2023 по справі 199/8735/23

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/8735/23

(2-з/199/141/23)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2023 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі головуючого судді Авраменка А.М.,

при секретарі судового засідання Хамула А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів шляхом їх витребування,

ВСТАНОВИВ:

18 жовтня 2023 року до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська звернувся заявник із вищевказаною заявою про забезпечення доказів, в якій просив суд витребувати у Шостої дніпровської державної нотаріальної контори спадкову справу №224/2022 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 , а з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради інформацію про осіб, зареєстрованих за однією адресою з померлим спадкодавцем ОСОБА_1 . Заява мотивована тим, що померла ОСОБА_1 за життя уклала із ЗАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є заявник, договір іпотеки №DNK0GA00000059 від 11 вересня 2007 року на забезпечення кредитного договору №DNK0GA00000059 від 11 вересня 2007 року, укладеного між ЗАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 , виступивши майновим поручителем. Враховуючи, що на даний час за кредитним договором обліковується заборгованість в розмірі 417008,73 доларів США, заявник має намір її стягувати в судовому порядку, однак не володіє інформацією щодо спадкоємців майнового поручителя, а звернення до Шостої ДДНК з претензією кредитора спадкодавця не дозволило отримати необхідні відомості, заявник звернувся до суду із даною заявою про забезпечення доказів, яку просив задовольнити в повному обсязі.

В судове засідання у часники розгляду заяви не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись, в зв`язку із чим суд вважає за можливе у відповідності до ст.118 ч.3 ЦПК України провести судове засідання та здійснити розгляд заяви про забезпечення доказів по суті за відсутності учасників розгляду заяви, а також без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного запису у відповідності до положень ст.247 ч.2 ЦПК України.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення доказів, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Так, в судовому засіданні встановлено, що 11 вересня 2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк», як кредитодавцем, правонаступником якого є заявник, та ОСОБА_2 , як позичальником, укладено кредитний договір №DNK0GA00000059, за умовами якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику в розмірі 44500 доларів США строком до 11 вересня 2017 року, а позичальник повернути кредит у порядку та строки, визначені кредитним договором.

Виконання позичальником своїх договірних зобов`язань із повернення кредиту, отриманого за кредитним договором №DNK0GA00000059 від 11 вересня 2007 року, в повному обсязі забезпечено також договором іпотеки №DNK0GA00000059 від 11 вересня 2007 року, укладеним між ЗАТ КБ «Приватбанк», як іпотекодержателем, правонаступником якого є заявник, та ОСОБА_1 , як іпотекодавцем. Предметом іпотеки виступило належне іпотекодавцю нерухоме майно: домоволодіння АДРЕСА_1 .

Згідно копії свідоцтва про смерть Серія НОМЕР_1 від 14 листопада 2016 року іпотекодавець ОСОБА_1 померла, про що складено відповідний актовий запис №1338.

09 лютого 2022 року заявником АТ КБ «ПриватБанк» складено претензію в порядку ст.1281 ЦК України, згідно якої за позичальником обліковується заборгованість за кредитним договором №DNK0GA00000059 від 11 вересня 2007 року в розмірі 417008,73 доларів США та 32796,62 гривень. На підставі цієї претензії Шостою ДДНК у квітні 2022 року заведено спадкову справу №224/2022 після смерті ОСОБА_1 .

За змістом ст.ст.1216-1218, 1268 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності (права господарського відання, спеціального майнового права) на предмет іпотеки від іпотекодавця до іншої особи, у тому числі в порядку спадкування чи правонаступництва, іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна навіть у випадку, якщо до відома набувача не доведена інформація про обтяження майна іпотекою. Якщо право власності (спеціальне майнове право) на предмет іпотеки переходить до спадкоємця фізичної особи-іпотекодавця, такий спадкоємець не несе відповідальності перед іпотекодержателем за виконання основного зобов`язання, але в разі його порушення боржником відповідає за задоволення вимоги іпотекодержателя в межах вартості предмета іпотеки.

Згідно ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину.

Нормою ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Положеннями ст.8 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна таємниця сукупність відомостей, отриманих під час вчинення нотаріальної дії або звернення до нотаріуса заінтересованої особи, в тому числі про особу, її майно, особисті майнові та немайнові права і обов`язки тощо. Нотаріус та особи, зазначені у ст.1 цього Закону, а також помічник нотаріуса зобов`язані зберігати нотаріальну таємницю. Довідки про вчинені нотаріальні дії та копії документів, що зберігаються у нотаріуса, видаються нотаріусом виключно фізичним та юридичним особам, за дорученням яких або щодо яких вчинялися нотаріальні дії. Довідки про вчинені нотаріальні дії та інші документи надаються нотаріусом протягом десяти робочих днів на обґрунтовану письмову вимогу суду.

За змістом ст.ст.76, 81, 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Одним із засобів встановлення таких даних є письмові докази (документи (крім електронних), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Нормою ст.84 ЦПК України визначено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Суд може витребувати докази також до подання позову як захід забезпечення доказів у порядку, встановленому ст.ст.116-118 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є допит свідків, призначення експертизи, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням, заборона вчиняти певні дії щодо доказів та зобов`язання вчинити певні дії щодо доказів. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом. Заява про забезпечення доказів може бути подана до суду як до, так і після подання позовної заяви. Забезпечення доказів до подання позовної заяви здійснюється судом першої інстанції за місцезнаходженням засобу доказування або за місцем, де повинна бути вчинена відповідна процесуальна дія.

Частиною 5 ст.116 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення доказів до подання позовної заяви заявник повинен подати позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення доказів. У разі неподання позовної заяви у зазначений строк, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження суд скасовує ухвалу про вжиття заходів забезпечення доказів не пізніше наступного дня після закінчення такого строку або постановлення судом ухвали про повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження. Якщо ухвала про забезпечення доказів на момент її скасування була виконана повністю або частково отримані судом докази (показання свідків, висновки експертів тощо) не можуть бути використані в іншій справі.

Згідно ст.118 ЦПК України заява про забезпечення доказів розглядається в судовому засіданні в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з особливостями, встановленими цією статтею. Заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду. Заявник та інші особи, які можуть отримати статус учасників справи, повідомляються про дату, час і місце судового засідання, проте їх неявка не перешкоджає розгляду поданої заяви. За результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви. У разі задоволення заяви суд в ухвалі зазначає доказ, а також дії, що необхідно вчинити для його забезпечення. Оскарження ухвали про забезпечення доказів не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає розгляду справи. Ухвала про забезпечення доказів (крім забезпечення доказів шляхом допиту свідків, призначення експертизи, огляду доказів) є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Аналізуючи встановлені фактичні обставини та мотивування заяви про забезпечення доказів в контексті наведених норм цивільного процесуального закону, суд приходить до наступного висновку.

Процесуальний механізм забезпечення доказів, зокрема шляхом їх витребування, призначений для того, щоб отримати/зберегти ті докази, щодо яких існують достатні підстави вважати, що з часом їх може бути безповоротно втрачено або хоча б виникнути суттєві перешкоди для їх отримання і подання в майбутньому. Тобто забезпечення доказів не лише спосіб здобуття доказів, які стосуються предмета доказування і мають значення/потрібні для вирішення справи, а й насамперед спосіб запобігти їх імовірній втраті у майбутньому чи виникненню перешкод для їх подання суду в подальшому. Щодо останнього, то ризик такої втрати, виникнення перешкод для подання повинен ґрунтуватися на об`єктивних фактах і тільки в сукупності усіх наведених умов суд може вжити заходів для забезпечення доказів. Аналогічні за змістом правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 9901/845/18, від 11 березня 2020 року по справі №9901/608/19, а також у постанові Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року по справі №9901/385/19.

Підсумовуючи вищевикладене, спираючись на вищевказану правову позицію та приймаючи до уваги, що заява про забезпечення доказів шляхом їх витребування відповідає вимогам ст.ст.84, 117 ЦПК України, подана із дотриманням визначеного законом процесуального порядку, є обґрунтованою, оскільки забезпечувані докази шляхом витребування документів та відомостей з огляду зміст та характер правовідносин заявника (кредитодавця/іпотекодержателя) з позичальником та іпотекодавцем (його спадкоємцями) є необхідними для подальшої реалізації заявником свого права на звернення до суду із позовом, в тому числі до спадкоємців іпотекодавця, задля погашення виниклої кредитної заборгованості, для чого необхідним є визначення кола спадкоємців іпотекодавця, як імовірних відповідачів, а також враховуючи наявність у сторони заявника складнощів із самостійного отримання таких відомостей/доказів, які знаходяться у Шостій ДДНК (спадкова справа) та Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (відомості про зареєстрованих з померлим спадкодавцем/іпотекодавцем осіб), суд приходить до висновку про необхідність задоволення відповідної заяви про забезпечення доказів в повному обсязі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1216-1218, 1268, 1281, 1282 ЦК України, ст.23 Закону України «Про іпотеку», ст.8 Закону України «Про нотаріат», ст.ст.76, 81, 84, 95, 116-118, 256, 258, 260, 261, 353-355, 377 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про забезпечення доказів шляхом їх витребування задовольнити.

В порядку забезпечення доказів витребувати з Шостої дніпровської державної нотаріальної контори (ЄДРПОУ 02891026; адреса місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15) належним чином завірену копію спадкової справи №224/2022, відкритої після смерті ОСОБА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про смерть Серія НОМЕР_1 ).

В порядку забезпечення доказів витребувати з Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75) належним чином завірену в письмовій формі інформацію про осіб (прізвище, ім`я, по батькові, дата народження), які були зареєстровані за адресою АДРЕСА_2 станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто на дату смерті ОСОБА_1 .

Стягувач: Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська (ЄДРПОУ 02891279; адреса місцезнаходження: 49083, м. Дніпро, вул. Новоселівська, буд.9).

Божники: Шоста дніпровська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 02891026; адреса місцезнаходження: 49081, м. Дніпро, пр. Слобожанський, 15); Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради (ЄДРПОУ 40392181; адреса місцезнаходження: 49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 75).

Ухвала суду про забезпечення доказів є виконавчим документом та виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Строк пред`явлення ухвали до виконання три роки з дня постановлення ухвали суду.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Оскарження ухвали суду про забезпечення доказу не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя А.М. Авраменко