Рішення

від 23.10.2023 по справі 189/1625/23

ПОКРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 189/1625/23

2/189/410/23

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

23.10.2023 року смт. Покровське

Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Лукінової К.С.

за участю секретаря судового засідання Копиці С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма Дніпро-М» про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ПП «Агрофірма Дніпро-М» про витребування майна з чужого незаконного володіння. Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,1025 га, кадастровий номер 1224283400:01:001:0387, що розташована на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області. У вересні 2018 року від представника ПП «Агрофірма Дйіпро-М», позивачці стало відомо, що між нею та відповідачем укладений договір оренди належної мені земельної ділянки від 22.11.2017 року. Вказаний договір оренди земельної ділянки позивачка вважає є неукладеним, оскільки, будь-якого договору оренди земельної ділянки між позивачкою та відповідачем не укладалося та нею не підписувалося. У зв`язку з наведеним, позивачка просить суд витребувати з незаконного володіння у ПП «Агрофірма Дніпро- М» та повернути їй земельну ділянку загальною площею 5,1025 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області кадастровий номер - 1224283400:01:001:0387, припинити речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24141048 від 20.12.2017 року на земельну ділянку площею 5,1025 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області кадастровий номер -1224283400:01:001:0387, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2017 року, а також просила стягнути з відповідача судові витрати.

Позивачка в судове засідання не з`явилася, її представник ОСОБА_2 надав суду письмову заяву, в якій просив проводити розгляд справи без його участі та без участі позивачки, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача ПП «Агрофірма Дніпро-М» в судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст. ст. 280,287,288ЦПК України - заочно. Представник позивачки не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося у зв`язку з неявкою всіх учасників справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовна заява задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно копії Державного акту на право власності на землю серії ІІ-ДП №054841 від 28.11.2001 року ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 5,1025 га, кадастровий номер 1224283400:01:001:0387, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Сйнельниківського району Дніпропетровської області (а. с. 5).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 27.04.2023 року між ОСОБА_1 та ПП «Агрофірма Дніпро-М» 22.11.2017 року, був укладений договір оренди земельної ділянки площею 5,1025 га, кадастровий номер 1224283400:01:001:0387, яка належить ОСОБА_1 . Договір укладений на 10 років (а. с. 6-7).

З даного приводу ОСОБА_1 подала до Покровського районного суду Дніпропетровської області позов до ПП «Агрофірма Дніпро-М» про визнання договору оренди земельної ділянкй недійсним.

Під час розгляду даної справи була призначена судова почеркознавча експертиза, за результатами якої було встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , що розміщений на останньому аркуші в графі «Орендодавець» договору оренди земельної ділянки від 22.11.2017 року - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою.

26.01.2021 року Покровським районним судом Дніпропетровської області було ухвалено рішення по справі №189/716/19 від 26.01.2021 року, яким було відмовлено у задоволенні позову з підстав обрання неефективного (неналежного) способу захисту та зазначено, що у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки.

До справи також долучена копія висновку експерта №4268-19 від 27.01.2020 року, відповідно до якого підпис від імені ОСОБА_1 , що розміщений на останньому аркуші в графі «Орендодавець» договору оренди земельної ділянки від 22.11.2017 року - виконаний не ОСОБА_1 , а іншою особою (а. с. 28-30).

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Частиною третьою статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у ч. 1 ст. 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За правилами статті 93 ЗК України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. За згодою сторін у договорі оренди землі можуть зазначатися інші умови.

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно зі статтями 317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею. Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно зі ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав, відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема, у визначені законом способи, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод в користуванні, користування з порушенням законодавства, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).

Зайняття земельної ділянки фактичним користувачем (тимчасовим володільцем) треба розглядати як таке, що не є пов`язаним із позбавленням власника його права володіння на цю ділянку. Тож, у цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимоги про повернення такої ділянки. Більше того, негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок.

Зазначене відповідає правовому висновку, викладеному у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19), у постановах Верховного Суду у складі колегії Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 вересня 2020 року у справі № 662/1944/17 (провадження № 61-17539св18) та від 02 вересня 2020 року у справі № 148/2484/16-ц (провадження № 61-14298св18).

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ЗК України власники земельних ділянок та землекористувачі зобов`язані дотримуватися меж земельних ділянок.

З урахуванням встановлених обставин справи, зокрема встановленого факту не підписання позивачкою договору оренди земельної ділянки від 22.11.2017 року з ПП «Агрофірма Дніпро-М», що свідчить про неукладеність цього договору, відсутність волевиявлення власника на передачу в оренду земельної ділянки та безпідставність користування відповідачем цим майном, суд прийшов до висновку, що позовна вимога ОСОБА_1 про витребування земельної ділянки з незаконного володіння відповідача підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог про припинення речового права ПП «Агрофірма Дніпро-М» щодо оренди земельної ділянки суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (ч. 1 ст. 317 ЦК України).

Разом з тим, реєстрація неукладеного між сторонами договору оренди порушує права та законні інтереси власника майна на розпорядження власністю.

Отже, реєстрація права оренди ПП «Агрофірма Дніпро-М» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди позивачка фактично не підписувала, тобто цей правочин є неукладеним, не відповідає вимогам закону.

Абзацом другим частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача про припинення речового права щодо оренди земельної ділянки підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України сума судового збору в загальному розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 7, 10, 11, 17-19, 48, 76-81, 89, 92, 95, 133, 137, 141, 211, 212, 258-259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Агрофірма Дніпро-М» про витребування майна з чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати з незаконного володіння Приватного підприємства «Агрофірма Дніпро-М», код ЄДРПОУ 39345039, та повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , земельну ділянку загальною площею 5,1025 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області кадастровий номер - 1224283400:01:001:0387.

Припинити речове право (право оренди) в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №24141048 від 20.12.2017 року на земельну ділянку площею 5,1025 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Великомихайлівської сільської ради Синельниківського району Дніпропетровської області кадастровий номер - 1224283400:01:001:0387, яке виникло на підставі договору оренди земельної ділянки від 22 листопада 2017 року.

Стягнути з Приватного підприємства «Агрофірма Дніпро-М», код ЄДРПОУ 39345039, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судовий збір в сумі 1073,60 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя К.С. Лукінова

23.10.2023