Рішення

від 24.10.2023 по справі 612/340/23

БЛИЗНЮКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

612/340/23

2/612/106/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року смт Близнюки

Близнюківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Лобановської С.М.

за участю секретаря Шевченко О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Близнюки Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , в особі представника адвоката Попова А.О., звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, в якій просить визначити їй додатковий строк, достатній для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилась після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_3 , яка до дня смерті проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, яка складається із частини земельної ділянки площею 3,4272 га, кадастровий номер 6320682000:01:001:0357, та земельної ділянки площею 3,4272, кадастровий номер 6320682000:01:001:0358.

За життя ОСОБА_3 17.06.2016 склала заповіт, яким заповіла все своє майно своїй доньці ОСОБА_1 .

Крім позивачки є також спадкоємець за законом її брат ОСОБА_2 , який прийняв спадщину шляхом подання заяви до Близнюківської нотаріальної контори Харківської області.

Позивачка вказує, що після смерті матері 25 квітня 2022 року, маючи на меті приймати спадщину, вона склала заяву про прийняття спадщини, яку було посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антроповим О.Ю., та зареєстровано в реєстрі за № 356.

Однак, постановою Близнюківської державної нотаріальної контори Харківської області від 09.02.2023 № 42/02-31 позивачці було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом у зв`язку із пропущенням строку для прийняття спадщини.

Зазначає, що нею пропущено строк для прийняття спадщини у зв`язку з агресією Росії проти України та введенням військового стану в країні, значна відстань до місця відкриття спадщини, а також те, що не всі нотаріуси працювали від початку війни.

Вважаючи, що строк для подання заяви про прийняття спадщини пропущений нею з поважних причин, посилаючись на нотаріально посвідчену та завчасно оформлену заяву про прийняття спадщини, просить суд визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_3 .

В судове засідання позивачка та ї представник не з`явилися, надали заяву про розгляд справи без їх участі. Позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8, ч. 11 ст. 128 ЦПК України, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не надав.

Згідно ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, не подано відзиву на позов, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Суд, на підставі п. 4 ст. 280 ЦПК України, враховуючи згоду позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим ухвалити заочне рішення.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд розглянув цивільну справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, які є належними, допустимими і достовірними у їх сукупності, суд знаходить за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 24 листопада 2021 року серії НОМЕР_1 , виданого Броварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Відповідно до Державного акту на право приватної власності від 25 грудня 2002 року серії ІІІ-ХР № 069626, ОСОБА_3 належала земельна ділянка площею 3,4272, кадастровий номер 6320682000:01:001:0358, що розташована на території Верхньосамарської сільської ради, КСП «Червона Самара».

Крім того, згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 21 грудня 2018 року № 1701, ОСОБА_3 належала частина земельної ділянки площею 3,4272, кадастровий номер 6320682000:01:001:0357, що розташована на території Верхньосамарської сільської ради Близнюківського району Харківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно ч. 1 ст. 1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Частиною першою статті 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до постанови державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09 лютого 2023 року № 42/02-31, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3 , оскільки вона пропустила встановлений законом 6 місячний строк для подання зави про прийняття спадщини. Також зазначено, що у спадкодавця є спадкоємець згідно ст. 1261 ЦК України син спадкодавця ОСОБА_2 , який спадщину прийняв шляхом подачі заяви про прийняття спадщини.

Згідно з частиною третьою ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Як роз`яснюється у п. 24 Постанови ВСУ № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої ст. 1272 ЦК України. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність пропуску строку для прийняття спадщини, а суди відкривають провадження у справі про продовження строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину, а також: за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також: відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Також, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Згідно зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Позивачка в своїй позовній заяві стверджує, що вона пропустила шестимісячний строк з поважних причин, у зв`язку з агресією Росії проти України та введенням військового стану в країні, значна відстань до місця відкриття спадщини, а також те, що не всі нотаріуси працювали від початку війни.

Враховуючи загальновідомі події, положення законодавства, в частині вимог щодо строків для прийняття спадщини, наявність нотаріально посвідченої та зареєстрованої в реєстрі за № 356 заяви про прийняття спадщини, суд доходить висновку, що позивачка пропустила строк для прийняття спадщини з поважних причин і вважає необхідним визначити їй додатковий строк для подання нею заяви про прийняття спадщини строком на три місяці.

Доказів, які спростовують твердження позивачки щодо поважності причин пропуску строку подання заяви про прийняття спадщини, суду не надано.

Відповідач ОСОБА_2 жодних заперечень щодо позовних вимог не надавав, у судові засідання жодного разу не з`явився, про час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомляв, відзиву на позов не надав.

Отже ті обставини, на які посилався позивачка суд вважає обґрунтованими, оскільки вони знайшли своє підтвердження при розгляді справи.

Задовольняючи позов, суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними. Факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.

Керуючись ст.ст. 12, 82, 206, 211, 247, 259, 263-265, 268,273,280, 284, 354,355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про визначеннядодаткового строку,достатнього дляподання заявипро прийняттяспадщини зазаповітом задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , в межах трьох місяців з моменту набрання судовим рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Близнюківський районний суд Харківської області в тридцятиденний строк з дня його складання.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивачка.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Представник позивача.

ОСОБА_4 , свідоцтво про право зайняття адвокатською діяльністю № 2282 від 21.03.2011, адреса: АДРЕСА_2 .

Відповідач.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя С.М. Лобановська

24 жовтня 2023 року