Ухвала

від 18.10.2023 по справі 953/9819/23

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 953/9819/23

н/п 1-кс/953/8160/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2023 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчої судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вприміщенні Київськогорайонного судум.Харкова клопотання старшогослідчого вОВС СВУправління СБУкраїни в Харківськійобласті ОСОБА_4 , укримінальному провадженні№ 22022220000002067від 24.06.2022, відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України, про обрання запобіжного заходу у вигляді триманні під вартою

ВСТАНОВИВ:

До судунадійшло клопотаннястаршогослідчого вОВС СВУправління СБУкраїни в Харківськійобласті ОСОБА_4 , укримінальному провадженні№ 22022220000002067від 24.06.2022, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 .

В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення вказує, що СВ УСБУ в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002067 від 24.06.2022, в якому ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

Згідно клопотання, 24 лютого 2022 року о 05 год 00 хв за наказом президента російської федерації ОСОБА_7 , російська федерація незаконно вторглась на територію України та здійснила збройний напад, застосовуючи збройні сили російської федерації, федеральну службу військ національної гвардії російської федерації та інші підконтрольні військові та збройні формування.

Після тимчасової окупації с. Підсереднє, Великобурлуцької селищної територіальної громади Куп`янського району, Харківської області, яка, відповідно до переліку територій,на якихведуться (велися)бойові діїабо тимчасовоокупованих РосійськоюФедерацією,затвердженого НаказомМіністерства зпитань реінтеграції тимчасовоокупованих територійвід 22.12.2022№ 309,який зареєстрованов Міністерстві юстиції України 23грудня 2022року за№ 1668/39004, тривала з 24.02.2022 по 10.09.2022, у ситуації що склалася в умовах воєнного стану у громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи у с. Підсереднє, Куп`янського району, Харківської області, в невстановлений досудовим слідством час, проте не раніше 28.02.2022, виник злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора.

Реалізуючи свій злочинний умисел, починаючи з 01.03.2022 ОСОБА_6 , будучи директором ПрАТ «Підсереднє» (код ЄДРПОУ 00387134), діючи відімені тав інтересахзазначеної юридичноїособи,тобто задлястворення умовдля отриманняприбутків вказанимпідприємством вумовах здійсненнягосподарської діяльностіна тимчасовоокупованих територіяхХарківської області,а такожпереслідуючи мету налагодження взаємовідносин з представниками військових формувань держави-агресора РФ, перебуваючи на тимчасово окупованій території в с. Підсереднє Куп`янського району Харківської області, добровільно організував передачу останнім пересувний пункт проживання на автопричепі, мішків з піском та залізобетонних конструкцій, які зберігались на території вказаного суб`єкта господарювання, та які, в подальшому, були використані воєнізованими формуваннямидержави-агресора РФ для будівництва ними власних фортифікаційних військових споруд.

В подальшому, продовжуючи вчиняти дії, що охоплювались вищезазначеним злочинним умислом, діючи свідомо та добровільно, ОСОБА_6 передав матеріальні ресурси незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, у формі транспортних засобів: автобуса марки ПАЗ, легкового автомобіля ВАЗ 2121 та пікап Mitsubishi L200, а також, будучи керівником та діючи від імені та в інтересах ПрАТ «Підсереднє»,здійснив надання приміщень майстерні, які використовувались представниками військових формувань держави-агресора РФ для ремонту їх військової техніки.

Також, перебуваючи у с. Підсереднє, Куп`янського району, Харківської області, 13.03.2022 ОСОБА_6 , реалізуючи надалі свій злочинний умисел, направлений на передачу матеріальних ресурсів військовим формуванням держави-агресора РФ, організував розселення для проживання вказаних осіб у будинку культури с. Підсереднє з одночасним облаштуванням у вказаній будівлі спальних місць, шляхом надання належних ПрАТ «Підсереднє» ліжок, а також організував у їдальні зазначеного очолюваного ним підприємства трьох разового харчування представників незаконних збройних чи воєнізованих формувань, створених на тимчасово окупованій території та збройних чи воєнізованих формувань держави-агресора РФ.

В результаті вчинення на користь та в інтересах очолюваних ним підприємств вказаних протиправних дій, ОСОБА_6 отримав дозвіл від представників незаконних збройних чи воєнізованих формувань, створених на тимчасово окупованій території та збройних чи воєнізованих формувань держави-агресора РФ, на провадження очолюваними ним підприємствами ПрАТ «Підсереднє» (код ЄДРПОУ 00387134) та ТОВ «Федорівський» (код ЄДРПОУ 34858372) господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора. На підставі вказаного дозволу, у травні 2022 року (більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 дав вказівку своїм найманим працівникам здійснити посів сільськогосподарських культур, а в липні 2022 року на збір врожаю.

Разом з цим, ОСОБА_6 , діючи від імені та в інтересах очолюваних ним юридичних осіб, тобто задля створення умов для отримання прибутків вказаними підприємствами в умовах здійснення господарської діяльності на тимчасово окупованих територіях Харківської області, перебуваючи за місцем дислокації податкового органу окупаційної адміністрації, а саме т.зв. «Налоговой службы Харьковской области» за адресою: Харківська область м. Куп`янськ, вул. Харківська, 99, 25.08.2022 подав заяву про взяття на податковий облік юридичної особи та здійснення перереєстрації ТОВ «Федорівський» (код ЄДРПОУ 34858372) за російським законодавством, а 30.08.2022 здійснив аналогічні дії по відношенню до ПрАТ «Підсереднє» (код ЄДРПОУ 00387134), в результаті чого вказані підприємства отримали зобов`язання щодо сплати податку на прибуток у казну держави-агресора та її окупаційних органів, а також можливість продовжувати провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території.

Таким чином, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у передачі матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території та збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та провадженні господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційною адміністрацією держави-агресора, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 111-1 КК України.

25.02.2023 слідчим за погодженням з прокурором з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, ОСОБА_6 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України (опубліковано повідомлення про підозру на веб-сайті Офісу Генерального прокурора (23.02.2023) та в газеті «Урядовий кур`єр» №40 (7438), від 25.02.2023, яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження).

01, 02 та 03 березня 2023 року ОСОБА_6 в порядку, передбаченому

ст. 135 КПК України, викликаний на 10 год. 00 хв. для проведення процесуальних дій вручення письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також вручення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з додатками до нього.

Однак, у зазначений час ОСОБА_6 та в подальшому жодного разу не з`явився, причин своєї неявки не повідомив.

04.03.2023 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено розшук останнього на території України. Здійснення розшуку підозрюваної доручено 5 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Харківській області.

Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на цей час докази у кримінальному провадженні свідчать про об`єктивний зв`язок підозрюваного ОСОБА_6 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.

В ході досудового розслідування встановлені ризики, передбачені пунктами 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Слідчий вказує, що досудовим розслідуванням вжито всіх можливих та достатніх заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного.

Постановою слідчого від 04.03.2023 підозрюваного ОСОБА_6 оголошено розшук останнього на території України. Здійснення розшуку підозрюваної доручено 5 відділу ГВ ЗНД УСБУ в Харківській області.

ОСОБА_6 переховується відоргану досудовогорозслідування,може знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення таможе вчинитиінше кримінальнеправопорушення проти основ національної безпеки України.

Зважаючи на те, що місцезнаходження підозрюваного не відоме, за наявною інформацією останній перебуває на тимчасово окупованій території, встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що жоден інший більш м`який запобіжний захід, крім виключного запобіжного заходу тримання під вартою, не зможе забезпечити запобіганню існуючим ризикам та виконання завдань кримінального провадження.

Сторона обвинуваченняу судовомузасіданні клопотанняпро обранняпідозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підтримав.

Прокурор зазначив, що зібрані на час розгляду клопотання докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України та підтверджують наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також зауважив про наявність достатніх підстав вважати, що підозрюваний виїхав з території України та перебуває на тимчасово окупованій території. Обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить виконання належної процесуальної поведінки підозрюваного, у зв`язку з чим, сторона обвинувачення просила обрати ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

Захисник адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення даного клопотання.

Клопотання розглядається слідчою суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України за відсутності підозрюваного.

Слідча суддя, заслухавши позицію сторін, дослідивши додані до клопотання документи у їх сукупності, прийшла до наступного висновку.

З наданих матеріалів встановлено, що СБУ України в Харківській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22022220000002067 від 24.06.2022, в рамках якого подається дане клопотання.

Частиною 1 ст. 42 КПК України встановлено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому ст. 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Статтею 278 КПК України передбачено порядок вручення письмового повідомлення про підозру - письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 278 КПК України).

Частиною 1 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні є процесуальною дією, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Частиною 3 ст. 111 КПК України передбачено, що повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, Глава 11 Розділу ІІ КПК України містить ст.135, якою передбачено порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, а також ст.136, якою встановлено яким чином підтверджується отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом.

Відповідно до ч. 1 ст. 135 Глави 11 КПК України, особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

У разі тимчасової відсутності особи за місцем проживання повістка для передачі їй вручається під розписку дорослому члену сім`ї особи чи іншій особі, яка з нею проживає, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання особи або адміністрації за місцем її роботи (ч. 2 ст. 135 КПК України).

Відповідно до ч.8 ст.135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, територіях держави, визнаної Верховною Радою України державою - агресором, у випадку обґрунтованої неможливості їй такої повістки згідно частинами 1,2-4-7 цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Особа, зазначена в абзаці першому цієї ста частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Отже, з огляду на наведені положення закону, ст.278 КПК України покладає на слідчого/прокурора обов`язок вручити підозрюваному в кримінальному провадження письмове повідомлення про підозру в день його складення слідчим прокурором, однак, якщо це неможливо зробити, повідомлення про підозру вручається у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень у кримінальному провадженні (ст. 111 КПК України), тобто, - у порядку здійснення виклику в кримінальному провадженні (ст. 135 КПК України) в тому числі шляхом опублікування у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Слідчою суддею встановлено, що у зв`язку із неможливістю вручення особисто ОСОБА_6 повідомлення про підозру у день його складення та повісток про виклик, внаслідок не встановлення його місцезнаходження на території України, а також знаходження його на території АР Крим, стороною обвинувачення вжито заходів для вручення повідомлення про підозру та повісток про виклик у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень згідно ч. 1 ст. 278 КПК України з урахуванням ст. 111 КПК України та ст. 135 КПК України, зокрема, шляхом оголошення повного тексту підозри на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр».

Враховуючи, що повідомлення про підозру, як процесуальний документ, складено та підписано з дотриманням норм кримінального процесуального законодавства і стороною обвинувачення вжито заходів для його вручення підозрюваному ОСОБА_6 у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень (частина 1 статті 42 КПК України), що підтверджується доказами, наданими стороною обвинувачення та дослідженими слідчим суддею, стороною обвинувачення доведено, що ОСОБА_6 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, відповідно до положень ч. 1 ст. 42 КПК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду, перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати на потерпілих, свідків, тощо, вчинити інше кримінальне правопорушення, а підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, згідно ст.178 КПК України, враховується: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; міцність соціальних зав`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Таким чином, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідча суддя зобов`язана встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідча, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Щодо наявності обґрунтованої підозри слідча суддя зазначає наступне.

Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідча суддя користується практикою ЄСПЛ.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

«Обґрунтована підозра» існує тоді, коли факти, якими обґрунтовується затримання, можна «розумно» вважати такими, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність. Тобто явно не може йтися про наявність «обґрунтованої підозри», якщо дії, у вчиненні яких підозрюється особа, не становлять кримінального правопорушення на момент учинення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Волох проти України»).

При цьому факти що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

Крім цього, у рішенні ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозрі не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вирок) чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процес) кримінального розслідування».

З матеріалів доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 111-1 КК України.

Слідчою суддею встановлено, що на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, останній є громадянином України та осудною особою, яка досягла 16-річного віку. Даних на спростування зазначеного не надано.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який затверджено Законом України від 24.02.2022 «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»», строк дії якого неодноразово продовжено по теперішній час.

За результатами розгляду даного клопотання про застосування запобіжного заходу слідчою суддею встановлено, що висновки органу досудового розслідування про наявність підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення,передбаченого ч.4ст.111-1КК України,не єочевидно необґрунтованимичи недопустимими,виходячи знаданих стороноюобвинувачення доказів,в томучислі: протоколами допитівсвідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 ;інформацією отриманоювід ГВЗНД УСБУв Харківськійобласті навиконання дорученняслідчого,яка міститьсяу відповідяхвід 11.10.2022,22.12.2022,20.01.2023,21.02.2023,09.10.2023; протоколами огляду речей і документів від 20.02.2023.

Слідча суддя зазначає, що на цій стадії кримінального провадження, враховуючи положення кримінального процесуального закону, суд повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується. Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

З огляду на зазначене, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_6 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідча суддя приходить до висновку, що надані достатні підстави для наявності обґрунтованої підозри стосовно можливого вчинення ОСОБА_6 дій, що кваліфікуються за ч.4 ст. 111-1 КК України за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

Щодо наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України слідча суддя зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Слідча суддя враховує наявність ризику, передбаченого п.1,2,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;продовження вчинення кримінального правопорушення.

Враховуючи те, що положення кримінального процесуального законодавства не розкриває зміст ризику втечі, передбачений ч.1 ст.177 КПК України, суддя, відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, при оцінці вказаного ризику враховує практику ЄСПЛ, яка розкриває зміст такого ризику.

Так, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Суворість покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти або повторного вчинення злочинів («Ідалов проти Росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Суд зазначає, що ризик переховування від органу досудового розслідування та суду обумовлюється можливістю притягнення особи до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними наслідками, зокрема, суворістю передбаченого покарання.

Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Зазначена обставина на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

При цьому, ризик втечі повинен оцінюватися й у світлі інших факторів, а тому слідча суддя, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, враховує тяжкість злочину, в якому підозрюється ОСОБА_6 у сукупності з іншими обставинами.

При цьому, слідча суддя при встановленні даного ризику враховує також існування інших факторів, які можуть свідчити про наявність у ОСОБА_6 можливості переховуватися від органу досудового розслідування та суду.

Так, органом досудового розслідування, шляхом розміщення оголошення повного тексту на веб-сайті Офісу Генерального прокурора та в газеті «Урядовий кур`єр» було опубліковано повістки про виклик ОСОБА_6 до слідчого УСБУ в Харківській області для проведення відносно нього процесуальних та слідчих дій. На вказані виклики до органу досудового розслідування ОСОБА_6 не з`явився та про поважні причини неявки не повідомив.

Слідчою суддею враховується той факт, що оскільки підозрюваний за викликом слідчого для проведення процесуальних дій вручення письмового повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та вручення клопотання про обрання запобіжного заходу з додатками до нього, до СБУ в Харківській області не прибув, причини своєї неявки не повідомив. Також органом досудового розслідування не встановлено фактичне місцезнаходження підозрюваного, що унеможливлює здійснення досудового розслідування в установленому законом порядку та строки.

Вищевикладені обставини свідчать про існування реальної можливості переховування підозрюваного від суду та органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Також, щодо ОСОБА_6 можливості знищити,сховати абоспотворити будь-якуіз речейчи документів,які маютьістотне значеннядля встановленняобставин кримінальногоправопорушення в разі не обрання по відношенню до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча суддя зазначає, що існує така можливість, оскільки в разі його повернення на територію вчинення ним злочину, тобто до Куп`янського району Харківської області, він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки стороною обвинувачення не встановлено вичерпний перелік предметів, речей та документів, на яких збереглись сліди злочинної діяльності підозрюваного, а отже такі потенційні речові докази можуть зберігатись у місцях, відомих виключно підозрюваному.

Щодо незаконного впливу на свідків слідчий суддя зазначає, що процедура за КПКУкраїни передбачає допитсвідків не тількипід часдосудового розслідування,а йв суді,а оскільки більшість з свідків являються працівниками підприємств, очолюваних підозрюваним до вересня 2022 року, даний ризик є обгрунтованим.

Достатньо обґрунтованим є і ризик продовження вчинення кримінального правопорушення, оскільки своїми діями публічно демонструє підтримку прийняття рішення Російською Федерацією від 24.02.2022 щодо проведення на території суверенної держави України, так званої «спеціальної воєнної операції», підтримує дії рф спрямовані на захоплення території України та встановлення окупаційної влади.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, Право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес. Тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи.

Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Слідча суддя вважає, що з урахуванням положень характеру та тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_19 , те, що у цьому кримінальному провадженні наявний суспільний інтерес, який підлягає у необхідності захисту високих стандартів, охорони прав, як інтересів суспільства, так і держави в цілому, сукупність обставин, на підставі яких встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, вказує на недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для забезпечення підозрюваним виконувати покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч.1 ст. 177 КПК України, під час дії воєнного стану.

При цьому слідча суддя зазначає, що при оцінці можливості застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, слідча суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, в тому числі застава, домашній арешт, не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.

Частиною 6 статті 193 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

З урахуванням вище встановлених обставин кримінального правопорушення, наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_6 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики вчинення ОСОБА_6 дій, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідча суддя, виходячи з положень ч. 6 ст. 193 КПК України, дійшла до висновку про наявність підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, на підставі абз.7 ч.4 ст. 183 КПК України стосовно підозрюваного ОСОБА_6 , за його відсутності.

З огляду на зазначене, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вказане рішення не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки, як вище зазначалося, у провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають усталеній практиці Європейського Суду з прав людини.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 206, 211, 309, 372, 395 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, без визначення розміру застави.

На підставі ч. 6 ст. 193 КПК України, розглянути питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою після затримання особи і не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки її до місця здійснення досудового розслідування кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк, але з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Слідча суддя - ОСОБА_1