Ухвала

від 24.10.2023 по справі 642/3954/23

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа №642/3954/23 Головуючий 1ї інстанції: ОСОБА_1

Апеляційне провадження № 11-сс/818/1262 Доповідач ОСОБА_2

Категорія арешт майна

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 ,. ОСОБА_4 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_5

за участю прокурора ОСОБА_6

представника власника майна ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харків апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 14 липня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12023221220001083 від 02 липня 2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, про арешт майна, -

У С Т А Н О В И Л А:

Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом першої інстанції обставини.

В провадженні СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12023221220001083 від 02.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненого у великих розмірах.

Прокурор посилався на те, що під час досудового розслідування СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області кримінального провадження №12023221220000781 від 13.05.2023 року за ч.3 ст.190 КК України за фактом заволодіння шляхом обману у великих розмірах житловим будинком по АДРЕСА_1 було встановлено, що приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 06.02.2023 року проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок на підставі підробленого договору дарування від 16.04.2022 року за псевдовласником ОСОБА_11 . Також встановлено, що 06.02.2023 року цим же нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу згаданого житлового будинку між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (на користь останньої). Зі змісту отриманого листа завідувача Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області від 18.05.2023 року, вбачається що 16.04.2022 року відповідний договір вказаним у ньому нотаріусом не посвідчувався. На згаданий житловий будинок у кримінальному провадженні №12023221220000781 в установленому законом порядку накладено арешт.

При цьому, у ході досудового розслідування встановлено наявність інших правочинів, вчинених за участю ОСОБА_12 . Зокрема, прокурор у клопотанні зазначає, що аналізом відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного земельного кадастру, рішень органу місцевого самоврядування про перейменування вулиць у місті Харкові, встановлено наступне.

Згідно порядкового номера 41 додатку 1 до рішення Харківської міської ради від 24.12.2003 №248/03 «Про найменування нових вулиць в місті Харкові» провулок між АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 .

Згідно деталізованої інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, 13.11.2007 за ОСОБА_13 проведено державну реєстрацію права власності на незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4 (готовністю 62%) на підставі договору купівлі-продажу від 03.08.2007, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_14 (реєстровий №7362). Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 19795182.

До придбання вказаного незавершеного будівництва ОСОБА_13 право власності на це будівництво було зареєстроване в Реєстрі за ОСОБА_15 на підставі рішення Ленінського районного суду міста Харкова від 20.07.2007 у справі №2-3025/07.

Органом досудового розслідування, встановлено, що за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 03.08.2007 року, посвідченого приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_14 (реєстровий №7365), ОСОБА_13 придбав у ОСОБА_15 земельну ділянку, площею 0,0800 га, по АДРЕСА_2 , АДРЕСА_5 (колишня адреса: АДРЕСА_6 ), яка належала продавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЯБ №618443, виданого Харківським міським управлінням земельних ресурсів 28.07.2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №510667100087, кадастровий номер земельної ділянки: 6310137200:13:001:0096.

Крім цього, з відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (в т.ч. відомостей про реєстрацію змін до розділу Реєстру) вбачається, що приватним нотаріусом Бориспільского районного нотаріального округу Київської області ОСОБА_16 10.06.2020 року проведено за ТОВ «ФАРІНБУД» (код ЄДРПОУ: 43635268) державну реєстрацію права власності на:

- об`єкт незавершеного будівництва - незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4 , готовністю 62% (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096956763000). При цьому для державної реєстрації права власності згаданим товариством подано акт приймання-передавання нерухомого майна від 28.05.2020 між громадянином російської федерації ОСОБА_13 (той, хто передає) та ТОВ «ФАРІНБУД» в особі директора ОСОБА_17 (той, хто приймає). В означеному акті вказано про передачу ОСОБА_13 належного йому незавершеного будівництва житлового будинку, з готовністю 62%, по АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 19795182) в якості внесення частки до статутного капіталу у зв`язку з вступом до складу учасників згаданого товариства. За змістом вказаного акту, справжність підписів його підписантів засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_18 (реєстрові №№1015, 1016);

- земельну ділянку, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 по АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096940563000). При цьому для державної реєстрації права власності згаданим товариством подано акт приймання-передавання нерухомого майна від 28.05.2020 між громадянином російської федерації ОСОБА_13 (той, хто передає) та ТОВ «ФАРІНБУД» в особі директора ОСОБА_17 (той, хто приймає). В означеному акті вказано про передачу ОСОБА_13 згаданої земельної ділянки в якості внесення частки до статутного капіталу у зв`язку з вступом до складу учасників згаданого товариства. За змістом вказаного акту, справжність підписів його підписантів засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_18 (реєстрові №№1017, 1018).

Однак, зі змісту отриманого листа приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу ОСОБА_18 від 01.06.2023 року за №46/01-16, наданого у відповідь на запит слідчого у кримінальному провадженні про надання копій відповідної нотаріальної справи, вбачається, що вказаним нотаріусом ні на вказану у відповідних актах дату, ні за реєстровими №№1015, 1016 за 2020 рік не засвідчувалась справжність підписів на актах приймання-передавання нерухомого майна щодо незавершеного будівництва житлового будинку по АДРЕСА_4 між ОСОБА_13 та ТОВ «ФАРІНБУД» в особі директора ОСОБА_17 .

Крім цього, в матеріалах реєстраційної справи, заведеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096940563000) міститься сформований державним реєстратором при прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на вказану земельну ділянку витяг з Державного земельного кадастру від 10.06.2020, за змістом якого, власником згаданої земельної ділянки значиться ОСОБА_15 на підставі свідоцтва про право на спадщину від 06.12.2004 за №1-4053 та державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯБ №618443 від 28.07.2006. Будь-яких відомостей про належність цієї земельної ділянки на праві власності ОСОБА_13 матеріали згаданої реєстраційної справи не містять.

Подальшим аналізом відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що державним реєстратором виконавчого комітету Мереф`янської міської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_19 31.07.2020 проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «РАФІНБУД» (код ЄДРПОУ:43699384) на незавершене будівництво житлового будинку по провулку Вербному 2-му, 9 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096956763000) та земельну ділянку з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2096940563000). Право власності зареєстроване за ТОВ «РАФІНБУД» (код ЄДРПОУ:43699384). При цьому для держаної реєстрації права власності згаданим товариством подано:

- протокол №1 установчих зборів засновників про створення ТОВ «РАФІНБУД» від 07.07.2020 (за змістом якого статутний капітал вказаного товариства утворено, за рахунок, зокрема, нерухомого майна учасника ТОВ «ФАРІНБУД» - незавершеного будівництва житлового будинку по провулку 2-му Вербному, 14 у м. Харкові (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 19795182) та земельної ділянки, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096, адресою якої вказано провулок 2-й Вербний, 9 у м. Харкові. З вказаного акту вбачається, що справжність підписів його підписантів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_20 (реєстрові №№851, 852);

- акт приймання-передавання нерухомого майна від 10.07.2020, за змістом якого ТОВ «ФАРІНБУД» передало ТОВ «РАФІНБУД» незавершене будівництво житлового будинку по АДРЕСА_4 (з вказаного акту вбачається, що справжність підписів його підписантів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_20 (реєстрові №№885, 886));

- акт приймання-передавання нерухомого майна від 10.07.2020, за змістом якого ТОВ «ФАРІНБУД» передало ТОВ «РАФІНБУД» земельну ділянку, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 у м. Харкові, адресою якої вказано провулок 2-й Вербний, 9 у м. Харкові (з вказаного акту вбачається, що справжність підписів його підписантів засвідчено приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_20 (реєстрові №№887, 888)).

З відомостей про реєстрацію змін до розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відкритого щодо об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 2096956763000 (незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%) вбачаться, що 17.02.2021 за заявою ТОВ «РАФІНБУД» державним реєстратором Печенізької районної державної адміністрації Харківської області ОСОБА_21 проведено реєстрацію змін розділу, а саме адресу вищевказаного незавершеного будівництва змінено з провулку Вербного 2-го, 14 на провулок Вербний 2-й, 9.

У реєстраційній справі щодо вказаного об`єкта нерухомого майна міститься скан-копія довідки від 29.01.2021 за №2901/1, виданої товариству з обмеженою відповідальністю «РАФІНБУД» фізичною особою-підприємцем ОСОБА_22 , за змістом якої, незавершене будівництво, яке згідно акту приймання-передачі від 10.07.2020 знаходиться по АДРЕСА_4 , фактично з початку будівництва розташовано на земельній ділянці з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 по АДРЕСА_6 .

З відомостей ресурсу https://kadastr.live/#13.5/49.98735/36.23619 вбачається, що земельна ділянка по провулку Незалежному 2-му, 14 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137200:13:001:0030) розташована перпендикулярно до земельної ділянки по АДРЕСА_6 (кадастровий номер 6310137200:13:001:0096). Вказані земельні ділянки розділені між собою проїзною частиною провулку.

Після цього ТОВ «РАФІНБУД» (продавцем) в особі директора ОСОБА_23 укладено з ОСОБА_12 (покупцем) договір купівлі-продажу від 19.02.2021 року, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 (реєстровий №279). Предметом вказаного договору є: незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%, адресою якого вказано АДРЕСА_6 ; земельна ділянка, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 у АДРЕСА_6 . Державну реєстрацію права власності на вказане майно згаданим нотаріусом у цей же день проведено за ОСОБА_12 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ).

У подальшому ОСОБА_12 (продавцем) укладено з ОСОБА_8 (покупцем) договір купівлі-продажу від 26.12.2022, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 (реєстровий №614). Предметом вказаного договору є: незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%, адресою якого вказано АДРЕСА_6 ; земельна ділянка, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 у АДРЕСА_6 . Державну реєстрацію права власності на вказане майно згаданим нотаріусом у цей же день проведено за ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

13.07.2023 року прокурор подав до суду клопотання про арешт майна

В обґрунтування клопотання прокурор посилався на те, що на даний час існують підстави вважати про вчинення невстановленими на теперішній час особами дій, спрямованих на заволодіння шляхом обману (з використанням підроблених актів приймання-передавання нерухомого майна від 28.05.2020 року від імені ОСОБА_13 на користь ТОВ «ФАРІНБУД», а також подальшим відчуженням через ТОВ «РАФІНБУД» та ОСОБА_12 на ОСОБА_8 ) нерухомим майном (земельною ділянкою з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 та розташованим на ній об`єктом незавершеного будівництва). Вказані дії містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України. Відповідні земельна ділянка та незавершене будівництво житлового будинку є речовими доказами у кримінальному провадженні, а саме предметом, на який направлено вчинення злочину, у зв`язку з чим, відповідають критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України, та на них може бути накладений арешт згідно ч.3 ст.170, ч.10 ст.170 КПК України.

Ухвалою слідчогосудді Ленінського районного суду м.Харкова від 14 липня 2023 року клопотання прокурора задоволено.

Суд вирішив накласти арешт шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження розпоряджатися нерухомим майном, а саме на:

- земельну ділянку, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 у АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 2096956763000), право власності на яку на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 );

- незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%, адресою якого вказано АДРЕСА_6 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 2096956763000), право власності на який на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 );

- незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%, адресою якого вказано АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта в Реєстрі прав власності на нерухоме майно - 19795182), право власності на який на час звернення з клопотанням до суду зареєстроване за ОСОБА_13 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ),

Вимоги апеляційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 просить поновити строк на апеляційне оскарження та ухвалу слідчого судді скасувати та відмовити у задоволенні клопотання прокурора в повному обсязі.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження адвокат посилається на те, що оскаржену ухвалусуд першоїінстанції постановивбез виклику ОСОБА_8 .Копію цієїухвали отриманолише 04.09.2023 представником власника майна ОСОБА_9 та протягом 5 днів подано апеляційну скаргу.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що ОСОБА_8 придбав земельну ділянку та незавершене будівництво житлового будинку у ОСОБА_12 за договором купівлі-продажу від 26.12.2022 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10 . Право власності за ОСОБА_8 зареєстроване в цей же день. На момент укладення договору і на момент державної реєстрації права власності у ОСОБА_8 не було жодних підстав вважати, що з цим нерухомим майном вчинено будь-які шахрайські дії. Зокрема, ОСОБА_12 була власницею цього майна і під час укладення правочину надала відповідні документи, які підтверджували право власності, а саме договір купівлі- продажу від 19.02.2021 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_10 . Крім того, майно не було обтяжене будь-якою забороню відчуження чи розпорядження, а також не було відомостей, що існує попередній власник, який заявляє вимоги про витребування майна з незаконного володіння ОСОБА_12 . Тобто, на думку апелянта очевидно, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем нерухомого майна.

Вказує, що клопотання сторони обвинувачення не містять жодних відомостей про потерпілого від шахрайських дій. Тобто, не має такої особи, яка раніше була власником майна та стверджувала б, що її обманули або зловживали довірою для заволодіння майном. За час досудового розслідування було допитано лише одну особу, а саме ОСОБА_15 , яка є первинним власником нерухомого майна. Під час допиту ОСОБА_15 не вказувала про те, що майно вибуло з її володіння незаконно, а навпаки, вона підтвердила, що через агентство нерухомості знайшла покупця ОСОБА_13 , з яким і уклала договір купівлі-продажу нерухомого майна. Тобто, вибуття майна із власності ОСОБА_15 було законним.

Будь-яких інших відомостей, які б свідчили про незаконне вибуття майна із володіння попередніх власників матеріали справи не містять і взагалі, кримінальне провадження № 12023221220001083 від 02.07.2023 року будується лише на двох обставинах, перше, на укладенні ОСОБА_12 правочинів з купівлі-продажу майна, відмінних від тих, за які її притягують до відповідальності в межах кримінального провадження № 12023221220000781 від 13.05.2023 року; друге, на запереченні приватним нотаріусом ОСОБА_18 факту посвідчення справжності підписів на актах приймання-передачі нерухомого майна від 28.05.2020 року, коли ОСОБА_13 вносив належне йому на той час нерухоме майно до статутного капіталу ТОВ «ФАРІНБУД».

Зазначає,що судомнакладено арештна нерухомемайно якна таке,що маєдоказове значення,однак цеє хибнимтвердженням,оскільки немає особи,яка бстверджувала, що це майно вибуло з її володіння внаслідок обману або зловживання довірою. Вказує, що прокурором у клопотанні не було наведено ризиків передбачених у абз. 2 ч. і ст. 170 КПК України та слідчим суддею не було досліджено це питання. Прокурор не надав жодних доказів, що ОСОБА_8 або кимось іншим вчиняються дії щодо приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення або відчуження нерухомого майна.

Також,під часоцінки ризиківприховати,зіпсувати,знищити чивідчужити майнопотрібно такожвраховувати характеристикуособи,яка циммайном володіє,так ОСОБА_8 є військовослужбовцем та наразі проходить службу у військовій частині НОМЕР_4 . Має статус учасника бойових дій згідно рішення № 11/І/ХХІ/54 від 25.06.2015 року . Указом Президента від 13.03.2020 № 81/2020 нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни»

Позиції учасників судового провадження

Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника майна на підтримання вимог апеляційної скарги, пояснення прокурора, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та обґрунтованість судового рішення, дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Мотиви суду

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КПК України, пропущений процесуальний строк може бути поновлений слідчим суддею, якщо його пропущено з поважних причин.

У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.Так, вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд слідчого судді. Разом з тим, виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли та/або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.

Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к, від 11.06.2019 р. у справі № 523/11081/17).

Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання підлягає задоволенню.

Згідно положень ст.41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07.06.2007 року у справі "Смирнов проти Росії" було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Також, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України" судом наголошено на тому, що перша та найбільш важлива вимога статті 1 Першого протоколу до Конвенції полягає у тому, що будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно бути законним (див.також рішення у справі "Іатрідіс проти Греції"). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див.рішення у справі "Лемуан проти Франції", від 22 вересня 1994 року та "Кушоглу проти Болгарії" від 10 травня 2007 року).

Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (Рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льон рот проти Швеції"). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див. Рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства").

Відповідно доч.11ст.170КПК України,заборона абообмеження користування,розпорядження майномможуть бутизастосовані лишеу разі,коли існуютьобставини,які підтверджують,що їхнезастосування призведедо приховування,пошкодження,псування,зникнення,втрати,знищення,використання,перетворення,пересування,передачі майна.

Відповідно до положень ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до положень ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З матеріалів провадження вбачається, щоу СВ ВП №2 Харківського РУП №3 ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження №12023221220001083 від 02.07.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

Відомості щодо вчинення кримінального правопорушення за ознаками ч.3 ст.190 КК України внесені до ЄРДР на підставі самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення під час досудового розслідування щодо того, що 10.06.2020 року невстановлені особи шахрайським шляхом заволоділи незавершеним будівництвом житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 , чим спричинили матеріальну шкоду у великих розмірах.

Так, досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №12023221220000781 від 13.05.2023, було встановлено, що приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 06.02.2023 року проведено державну реєстрацію права власності на житловий будинок на підставі підробленого договору дарування від 16.04.2022 за псевдовласником ОСОБА_11 . Також встановлено, що 06.02.2023 року цим же нотаріусом посвідчено договір купівлі-продажу згаданого житлового будинку між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 (на користь останньої). Зі змісту листа завідувача Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області від 18.05.2023, вбачається що 16.04.2002 відповідний договір вказаним у ньому нотаріусом не посвідчувався. На згаданий житловий будинок у кримінальному провадженні №12023221220000781 в установленому законом порядку накладено арешт.

При цьому, у ході досудового розслідування встановлено наявність інших правочинів, вчинених за участю ОСОБА_12 .

Так, ОСОБА_12 (продавцем) укладено з ОСОБА_8 (покупцем) договір купівлі-продажу від 26.12.2022, посвідчений приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_10 (реєстровий №614). Предметом вказаного договору є: незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%, адресою якого вказано АДРЕСА_6 ; земельна ділянка, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 у АДРЕСА_6 . Державну реєстрацію права власності на вказане майно згаданим нотаріусом у цей же день проведено за ОСОБА_8 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).

Постановою старшого слідчого СВ відділу поліції №2 Харківського РУП №3 ГУНП в Харківській області про визнання та долучення до матеріалів кримінального провадження речових доказів від 02 липня 2023 року земельну ділянку та незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 , право власності на які зареєстроване за ОСОБА_8 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 2096956763000; рішення про державну реєстрацію прав з індексним номером 65917817 від 26.12.2022; номер відомостей про речове право 48824859, кадастровий номер 6310137200:13:001:0096) на підставі договору купівлі-продажу № 614 від 26.12.2022, а також земельну ділянку та незавершене будівництво житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 19795182), право власності на які зареєстровані за ОСОБА_13 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ), визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.

Задовольняючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя врахував обставини, зазначені у клопотанні та правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні та в межах якого подано клопотання, виходив з того, що органом досудового розслідування доведено, що вилучене майномістить відомості, які мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України та може бути використаним як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Колегія суддів погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.

При постановленні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог КПК України, були враховані наведені в клопотанні правові підстави для арешту майна, зокрема відповідність майна критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а також доведеність мети застосування арешту майна, а саме збереження речових доказів, розумність та співрозмірність обмеження права власності, необхідність виконання завдань у даному кримінальному провадженні, а тому слідчим суддею обґрунтовано задоволено клопотання прокурора про арешт майна, з урахуванням наявних для цього підстав, передбачених ст. 170 КПК України.

Метою накладення арешту у поданому клопотанні орган досудового розслідування зазначив забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 100 КПК України передбачено, що на речові докази може бути накладено арешт в порядку ст. 170-174 КПК України, та згідно ч. 2, 3 ст.170КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст. 98 КПК України.

Отже, з огляду на положення ч.2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Доводи апелянта про те, що у кримінальному провадженні не встановлено потерпілого та жодна особа не зверталась з заявою до органу досудового розслідування про те, що було порушено її права власності на нерухоме майно, а тому не має підстав для арешту майна є безпідставними, оскільки на даний час СВ ВП №2 ХРУП №3 ГУНП в Харківській області проводиться досудове розслідування за фактом самостійного виявлення слідчим кримінального правопорушення та на даний час йде перевірка укладених договорів за участю ОСОБА_12 , щодо яких у органу досудового розслідування є певні неспростовані підозри стосовно їх легітимності.

Доводи апелянта на те, що ОСОБА_8 є добросовісним набувачем нерухомого майна: незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%, адресою якого вказано АДРЕСА_6 ; земельна ділянка, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 у АДРЕСА_6 , повинні бути перевірені органом досудового розслідування під час досудового розслідування кримінального правопорушення.

При цьому, колегія суддів вважає, що на цьому етапі кримінального провадження достатньою мірою підтверджується наявність необхідності розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК України.

При накладенні арешту на нерухоме майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Матеріали клопотання про арешт майна свідчать про відповідність нерухомого майна ознакам речових доказів, оскільки воно може містити інформацію щодо обставин вчинення злочину, яке має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

Колегія суддів відхиляє доводи апелянта з приводу того, що нерухоме майно не містить ознак речових доказів у справі, оскільки арешт майна з метою забезпечення збереження речових доказів накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Тобто нерухоме майно, а саме незавершене будівництво житлового будинку, готовністю 62%, адресою якого вказано провулок Вербний 2-й, 9 у м. Харкові; земельна ділянка, площею 0,08 га, з кадастровим номером 6310137200:13:001:0096 у м. Харкові, по провулку Вербному 2-му, 9 у м. Харкові, має певний та безпосередній зв`язок з розслідуваним кримінальним правопорушенням.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, всупереч доводам власника майна та у відповідності до вимог ст.132,170 - 173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно з метою забезпечення його збереження, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням унеможливлення настання наслідків, які можуть перешкоджати кримінальному провадженню.

Крім того, постановою слідчого нерухоме майно було визнано речовим доказом у кримінальному провадженні та майно повинне бути досліджене під час досудового розслідування і може бути доказом по справі, зокрема для встановлення всіх фактичних обставин кримінального правопорушення, а також необхідністю отримання висновків відповідних спеціалістів на підтвердження або спростування факту, які слугуватимуть встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні.

Крім того, як було встановлено в судовому засіданні суду апеляційної інстанції на даний час у кримінальному провадженні призначено судову оціночно-будівельну експертизу, а тому на переконання колегії суддів, вимоги клопотання на цьому етапі досудового розслідування виправдовують втручання у права і інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя суду першої інстанції, накладаючи арешт на вищевказане вилучене майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати необґрунтованими.

Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна власником майна не надано та колегією суддів не встановлено, оскільки слідчим суддею було накладено арешт на нерухоме майно з забороною лише його відчуження та розпорядження без заборони користування таким майном.

За такихобставин матеріаликлопотання проарешт майнасвідчать провідповідність нерухомого майна ознакам речових доказів, оскільки вони можуть містити інформацію щодо обставин вчинення злочину з урахуванням його специфіки, яке має значення для цього кримінального провадження і ці обставини стануть предметом перевірки під час досудового розслідування.

Істотних порушень нормКПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.

Колегія суддів, також враховує, що цей захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим та таким, що не позбавляє набувача прав володіти та користуватися цим майном в повному обсязі. Разом з цим, у подальшому власник майна має право звернутися із клопотанням про скасування цього арешту і вилучене майно йому може бути повернуто, згідно положень ст.174 КПК України.

За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимогст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. 404,405,407,418,419,422КПК України,колегія суддів,-

УХВАЛИЛА :

Клопотання представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 задовольнити та поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Ленінського районного суду м.Харкова від 14 липня 2023 року.

Апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Ленінського районногосуду м.Харковавід 14липня 2023року проарешт майна залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Колегія суддів:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4