Постанова

від 23.10.2023 по справі 910/616/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. Справа№ 910/616/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМОНТАЖСЕРВІС ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СПЕЦМОНТАЖСЕРВІС ЛТД»

про стягнення 229 999,08 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» задоволено повністю; вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс ЛТД» заборгованість в розмірі 229 999,08 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000, 00 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 449, 98 грн..

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22; ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс ЛТД» в повному обсязі.

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2022 Товариство з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» (ТОВ «Агріі Україна», позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс ЛТД» (ТОВ «Спецмонтажсервіс ЛТД», відповідач) заборгованості в сумі 229 999, 08 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань з оплати поставленого на його користь товару.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22 позовні вимоги задоволено повністю.

Приймаючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 229 999,08 грн згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України; відповідачем вказаний обов`язок не спростований, доказів повної оплати не надано; відповідачем обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов`язання, не наведено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

В апеляційній скарзі відповідач вважає, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, надав поверховий аналіз норм матеріального права, не застосувавши при цьому норми, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, порушив норми процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи та ухвалення незаконного судового рішення.

Згідно доводів апеляційної скарги:

- розгляд справи судом за відсутності сторони або інших учасників справи є можливим лише у разі наявності у суду відомостей щодо належного повідомлення сторони, учасника справи про дату, час та місце судового засідання; натомість матеріали справи не містять повідомлення про вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі; підтвердженням, нібито, направлення і отримання є роздруківка із сайту АТ «Укрпошта»;

- розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції;

- надані позивачем копії квитанцій не можуть свідчити про наявність заборгованості відповідача перед позивачем, оскільки не підтверджують факт отримання відповідачем товару;

- в матеріалах справи відсутня товарно-транспортна накладна № АІ0097949 від 13.04.2021, яка б підтверджувала б чи спростовувала б твердження позивача про поставку товару.

У додатково наданих поясненнях до апеляційної скарги відповідач також зазначив, що станом на період розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем 12.01.2022 було сплачено 69 377, 93 грн. як часткову оплату за насіння згідно рахунку-фактури № АІ000099760 від 13.04.2021, що підтверджується платіжною інструкцією № 1565 від 12.01.2022.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Під час апеляційного провадження до справи отримано відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому представник просив рішення першої інстанції залишити в силі, в задоволенні апеляційної скарги відмовити; стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 2 000 грн. здійснені на правову допомогу.

20.06.2023 (в електронному вигляді) та 29.06.2023 (поштою) від відповідача отримані додаткові пояснення до апеляційної скарги, в яких останній, зокрема, просив на підставі ст. 74, ст. 80 ГПК України долучити документи, як докази на підставі яких грунтується апеляційна скарга та врахувати письмові пояснення як доповнення до апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Між сторонами виникли господарські відносини з поставки товару 13.04.2021 та 04.06.2021 в результаті усної домовленості, а саме:

- 13.04.2021 позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 662 243, 97 грн, за який відповідач розрахувався частково на суму 441 040, 89 грн, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 221 203, 08 грн;

- 04.06.2021 позивачем поставлено на користь відповідача товар на загальну суму 27 434,64 грн, за який відповідач розрахувався частково на суму 18 638,64 грн, у зв`язку з чим утворилася заборгованість в розмірі 8 796, 00 грн.

02.12.2021 ТОВ «Агріі Україна» надіслало на адресу ТОВ «Спецмонтажсервіс ЛТД» письмову вимогу про сплату заборгованості в розмірі 229 999,08 грн на рахунок позивача протягом 7-ми календарних днів.

За висновками суду першої інстанції, оскільки в матеріалах справи наявні заявки, рахунки-фактури, податкові накладні та часткові оплати за поставлений товар з відповідними призначеннями платежу, між сторонами мало місце укладення правочину на поставку товару у спрощений спосіб; матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов`язання по сплаті на користь позивача 229 999,08 грн згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України; відповідачем вказаний обов`язок не спростований, доказів повної оплати не надано.

Враховуючи встановлений судом факт невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати товару, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заявлені позивачем до стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6 000 грн. судом першої інстанції визнано обгрунтованими та присуджено до стягнення з відповідача.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Оскільки рішення суду в частині стягнення 6000 грн витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції не оскаржується в апеляційному порядку, відповідно в апеляційному порядку не переглядається у відповідності до ст. 269 ГПК України.

Предметом позову в цій справі є стягнення заборгованості за поставлений товар 13.04.2021 та 04.06.2021, який оплачений відповідачем не у повному обсязі здійснених поставок.

Доводи апеляційної скарги, поданої у справі, не спростовують висновків суду першої інстанції, яким надано належну оцінку встановленим обставинам справи, у зв`язку з чим відхиляються через наступне.

Посилання скаржника на те, що розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції,

не свідчать про порушення судом першої інстанції вимог процесуального закону під час розгляду даної справи, оскільки сторін жодним чином не було позбавлено прав передбачених Господарським процесуальним кодексом України та вони мали належним чином використовувати свої процесуальні права, що підтверджено, зокрема і матеріалами справи; долученою роздруківкою про вручення ухвали суду від 14.02.2022, яка за штрих-кодовим ідентифікатором пошти 0105491829911 вручена відповідачу 18.02.2022.

Відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи судом, окрім того, при отриманні позовної заяви, відповідач мав можливість з`ясувати відповідні обставини щодо судового розгляду справи з метою належного використання своїх процесуальних прав та обов`язків.

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика Європейського суду з прав людини визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У пунктах 1 - 3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

В частині кваліфікації правовідносин, щодо яких виник спір у справі між сторонами, суд першої інстанції:

- встановивши, що в матеріалах справи наявні заявки, рахунки-фактури, податкові накладні та часткові оплати за поставлений товар з відповідними призначеннями платежу,

- дійшов правильного висновку про укладення між сторонами правочину на поставку товару у спрощений спосіб.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 206 ЦК України усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність.

Згідно зі статтею 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, суб`єкти господарської діяльності можуть укладати господарські договори, в тому числі договори про надання послуг, у письмовій формі як шляхом складення єдиного документу за підписом обох сторін, так і у спрощеній формі, що може бути підтвердженим виставленими рахунками, видатковими накладними, які в розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку та ЦК України, є первинними документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її здійснення та засвідчують факт поставки товару, відтак є підставою виникнення у сторін зобов`язань, зокрема обов`язку щодо здійснення розрахунків.

Посилання апелянта на те, що рахунок-фактура № АІ000097246 від 29.03.2021 та № АІ000099760 від 13.04.2021 видані до договору № 21 НХ 22 ХМЛВ та містять умову продажу - попередня оплата 100%

не спростовують встановлених обставин виникнення відносин поставки товару по договору, укладеному саме у спрощений спосіб, а не на підставі договору у письмовій формі шляхом складення єдиного документу, через відсутність та ненадання належних доказів погодження та підписання між сторонами такого договору.

В частині відсутності в матеріалах справи товарно-транспортної накладної №АІ0097949 від 13.04.2021, апеляційний господарський суд відзначає про наявність в матеріалах справи інших доказів підтверджуючих здійснення поставки 13.04.2021, зокрема, такий факт засвідчено: податковими накладними №№ 3096, 2946, 2947, 2948; проведеними частковими оплатами згідно платіжних доручень № 1081, 1082, 1118, 1356 тощо.

Щодо можливості підтвердження факту вчинення правочину складеними та зареєстрованими податковими накладними зазначено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 у справі №910/23097/17.

Відповідно до наданих позивачем первинних документів, поставка товару 13.04.2021 на загальну суму 662 243, 97 грн. (529 768, 03 грн.; 50 109, 09 грн.; 82 366, 85 грн.) оплачена частково в сумі 391 040, 89 грн.; поставка товару 04.06.2021 на загальну суму 27 434, 64 грн. (21 029, 40 грн.; 6 405, 24 грн.) оплачена частково в сумі 18 638, 64 грн.; відповідно, рішення суду першої інстанції про задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 229 999, 08 грн. суми основного боргу є правомірним.

В частині надання відповідачем у червні 2023 додатком до додаткових пояснень платіжної інструкції №1565 від 12.01.2022 про проведення оплати в сумі 69 377, 93 грн. з призначенням платежу «част. опл. за насіння зг. рах.-фак. № АІ000099760 від 13.04.2021 зг. дог. № 21 НХ 22 ХМЛВ від 22.01.2021 додаток № 2 НП від 24.03.2021 ПДВ-11562, 99 грн.» апеляційним господарським судом відзначається наступне.

В силу положень ч. 1 ст. 113 ГПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Згідно вимог п. 6, 7 ч. 2 ст. 258 ГПК України, в апеляційній скарзі мають бути зазначені: - нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; - клопотання особи, яка подала скаргу.

В силу положень ч. 4 ст. 80 ГПК України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Проте судом апеляційної інстанції встановлено, що скаржник в апеляційній скарзі на виконання вимог частини 4 статті 80, пункту 6, 7 частини 2 статті 258, частини 3 статті 269 ГПК України взагалі не заявляв клопотань, в тому числі клопотання про долучення додаткових доказів, не наводив їх переліку, не обґрунтовував наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів у встановлений строк.

Із клопотаннями про долучення доказів часткової сплати боргу відповідач звернувся у червні 2023, тоді як апеляційну скаргу подано до суду 15.07.2022 (направлено поштою).

Таким, чином відповідач не дотримався чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції, а отже не вчинив відповідної процесуальної дії, що, як наслідок, виключає вчинення судом апеляційної інстанції процесуальних дій щодо долучення та надання оцінки додатковим доказам.

Статтею 118 ГПК України встановлено, що:

- право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1);

- заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).

З огляду на пропущення відповідачем процесуальних строків на подання заяв/клопотань, пояснень або доказів, подані суду апеляційної інстанції докази залишаються без розгляду.

У цьому випадку суд також виходить з правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 16.06.2021 у справі №915/2222/19, відповідно до якої не заявлення скаржником в апеляційній скарзі на виконання вимог частини четвертої статті 80, пункту 6 частини другої статті 258, частини третьої статті 269 ГПК України про долучення додаткових доказів, нездійснення обґрунтовування наявності виняткового випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, як і недоведення неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від відповідача (недотримання чітко встановленого процесуальним законодавством порядку подання додаткових доказів в суді апеляційної інстанції з використанням стороною відповідного процесуального права), виключає вчинення судом апеляційної інстанції будь-яких процесуальних дій з цього приводу.

Аналогічний висновок щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладено Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16.

За таких обставин, в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, докази, які з`явились на стадії апеляційного перегляду є новими доказами та не впливають на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу апелянта на те, що виконання судового рішення, яке набрало законної сили та є обов`язковим в силу Конституції України та ГПК, проводиться державним або приватним виконавцем в порядку визначеному Законом України «Про виконавче провадження» і апелянт не позбавлений права надати такі докази виконавцю під час виконання судового рішення, або звернутися до суду першої інстанції в порядку ст. 328 ГПК.

Щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.

12.05.2020 Велика Палата Верховного Суду ухвалила постанову у справі №904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), в якій підтвердила свій висновок, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також з критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19)).

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що уклав 19.07.2022 договір № 19/07 про надання правової допомоги з адвокатом Заматовим Р.В., згідно з п. 1.1 вказаного договору, клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов`язання надати правову допомогу з усіх питань пов`язаних з поданням ТОВ «Спецмонтажсервіс ЛТД» апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду по справі № 910/616/22.

На підтвердження вартості послуг адвоката додатками до відзиву долучені: договір, ордер № 1260508 від 03.08.2022; розрахунок вартості послуг; акт виконаних послуг від 03.08.2022 на суму 2 000 грн.; свідоцтво на право ведення адвокатської діяльності; попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Апеляційний господарський суд, оцінивши надані позивачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, з урахуванням матеріалів справи, її категорії та складності (розгляд даної справи здійснювався в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, що не потребує участі представника позивача в судових засіданнях; відсутність великого обсягу фактичних обставин справи та аналізу значного обсягу судової практики), виходячи з характеру та обсягу наданих адвокатом послуг, приходить до висновку про відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених в суді апеляційної інстанції в розмірі 2 000 грн.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про задоволення позовних вимог.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс ЛТД» на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2022 у справі № 910/616/22 залишити без змін.

3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс ЛТД».

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецмонтажсервіс ЛТД» (ідентифікаційний код 38180241; 03186, м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агріі Україна» (ідентифікаційний код 38948033; 03022, м. Київ, вул. Смольна 9Б) 2 000 грн. (дві тисячі гривень) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

5.Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.

6. Матеріали справи № 910/616/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська