Постанова

від 23.10.2023 по справі 910/19800/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2023 р. Справа№ 910/19800/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Тищенко А.І.

Михальської Ю.Б.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Акціонерного товариства "РВС БАНК" на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022

у справі №910/19800/21 (суддя Мельник В.І.)

за позовом Акціонерного товариства "РВС БАНК"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний альянс"

про стягнення 238 177,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» задовольнити; рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 скасувати; ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2021 Акціонерне товариство «РВС Банк» (надалі АТ «РВС Банк», позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс» (надалі ТОВ «проектно-будівельний альянс», відповідач) про стягнення заборгованості в розмірі 238 177, 88 грн., з яких: 233 765, 16 грн. основної заборгованості; 762, 14 грн. пені, 3 650, 58 грн. 30% річних.

Позовні вимоги обґрунтовано неповерненням в порядку регресу суми грошових коштів, сплачених банком у розмірі 233 765,16 грн за банківською гарантією № 3257-19Г від 27.05.2019 на підставі Договору про надання гарантії № Д-3257-19Г від 22.05.2019 року виконання зобов`язань ТОВ «Проектно-будівельний альянс» перед Департаментом капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації за Договором поставки на суму 233 765,16 грн. Позивач також нарахував та заявив до стягнення 762, 14 грн. пені, 3 650, 58 грн. 30% річних, сплата яких у випадку прострочення обумовлена умовами договору про надання гарантії.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 в задоволенні позову відмовлено.

Приймаючи рішення про відмову у стягненні коштів за гарантією, суд першої інстанції виходив з відсутності у матеріалах справи доказів наявності вини ТОВ «Проектно-будівельний альянс» за прострочення виконання робіт на об`єкті будівництва; порушення строків виконання робіт передбачених договором про закупівлю відбулося не з вини відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

АТ «РВС Банк» вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 прийнято з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно доводів апеляційної скарги:

- судовим рішенням у справі № 910/1133/21 встановлено, що ТОВ «Проектно-будівельний альянс» підтверджено виконання робіт за договором підряду №42б-19 від 05.06.2019 на загальну суму 1 956 833, 68 грн.; водночас невиконаними залишились роботи за договором підряду № 42б-19 від 05.06.2019 на загальну суму 5 835 338, 32 грн.; тобто ТОВ «Проектно-будівельний альянс» у судовій справі № 910/1133/21 не доведено, що зобов`язання виконано, хоч і з простроченням;

- ч. 2 ст. 613 ЦК України взагалі не може бути застосована у відносинах надання банківської гарантії, тому що банк виконав свої зобов`язання зі сплати суми гарантії згідно рішення суду в добровільному порядку 11.11.2021, що підтверджується меморіальним ордером № 339 від 11.11.2021; таким чином, в силу ч. 1 ст. 568 ЦК України зобов`язання гаранта перед кредитором припинилося;

- згідно п. 4.4 договору про надання гарантії № Д-3257-19Г від 22.05.20219 банк має нічим не обмежене право на зворотну вимогу до принципала (регрес) у розмірі суми Гарантії, процентів та будь-яких витрат (збитків).

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «РВС Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі №910/19800/21; розгляд апеляційної скарги ухвалено здійснювати у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

Між ТОВ «Проектно-будівельний альянс» як підрядником та Департаментом капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації як замовником за результатами закупівлі UA-2019-03-15-002707-а було укладено договір підряду № 426-19 від 05.06.2019 на виконання будівельно-монтажних робіт на об`єкті «Капітальний ремонт (утеплення фасадів) будівлі Костянтинівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І - III ступенів № 6 з поглибленим вивченням окремих предметів Костянтинівської міської ради за адресою: вул. 6 Вересня, 79, м. Костянтинівка» (ІІ-а черга)».

Департамент капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації звернувся до АТ «РВС Банк» з вимогою від 18.12.2020 №1139/0/230-20-01/2 про сплату за банківською гарантією №3257-19Е від 27.05.2019.

Відповідно до положень п.3.7 Договору про надання гарантії № Д-3257-19Г від 27.05.2019 року після розгляду вимоги Бенефіціара Банк:

- або переказує на рахунок Бенефіціара суму, розмір якої не перевищує суму Гарантії (п. 1.2 цього Договору);

або повідомляє Бенефіціара про відмову у задоволенні його вимоги.

Відповідно до положень п.3.8 Договору про надання гарантії № Д-3257-19Г від 27.05.2019 року Банк має право відмовити Бенефіціару, якщо вимога та/або документи, що мають додаватися до неї: отримані Банком після закінчення строку, на який видана Гарантія; не відповідають умовам Гарантії та/або цьому Договору; якщо Принципал не надасть письмове підтвердження настання гарантійного випадку із зазначенням причин настання.

18.12.2020 департамент направив на адресу АТ «РВС Банк» вимогу № 1139/0/230- 20-01/2 про сплату за банківською гарантією №3257-19Г від 27.05.2019, в якій департамент повідомив про те, що ТОВ «Проектно-будівельний альянс» повністю не виконало своїх зобов`язань, які передбачені Договором, а саме: ТОВ «Проектно-будівельний альянс» порушено строки виконання робіт, передбачені договором про закупівлю. У зв`язку з цим, вимагав сплатити на рахунок департаменту 233 765,16 грн. за банківською гарантією № 3257-19Е від 27.05.2019 через порушенням ТОВ «Проектно-будівельний альянс» з його вини строків виконання робіт, передбачених договором про закупівлю.

У відповідь на вимогу АТ «РВС Банк» листом від 30.12.2020 № 2102/20-БЕ повідомив Департамент про відмову у задоволенні Вимоги щодо сплати грошових коштів за банківською гарантією № 3257-19Г від 27.05.2019.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 27.05.2021 року, що набрало законної сили відповідно до постанови Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021 року у справі № 910/1133/21, позов Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації до Акціонерного товариства «РВС БАНК» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс» задоволено частково, стягнуто з Акціонерного товариства «РВС БАНК» на користь Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації грошові кошти у розмірі 233 765, 16 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 506, 49 грн.

11.11.2021 року АТ «РВС БАНК» сплачено Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації 237 271,65 грн. згідно рішення господарського суду м. Києва від 27.05.2021 року у справі № 910/1133/21, що підтверджується меморіальним ордером № 339 від 11.11.2021 року.

12.11.2021 року Банком відповідачу направлено регресну вимогу № 1795/21- БТ від 12.11.2021 року про відшкодування протягом 5 робочих днів суми Гарантії; регресна вимога була отримана відповідачем 15.11.2021 року, п`ятиденний строк на сплату коштів за регресною вимогою закінчився 22.11.2021 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд першої інстанції з посиланням на ст. 613 ЦК України, виходив з того, що матеріали справи не містять доказів наявності вини ТОВ «Проектно-будівельний альянс» за прострочення виконання робіт на об`єкті будівництва.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

За змістом ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи те, що ціна позову у вказаній справі становить менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням обставин вказаної господарської справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.

Згідно з частиною першою статті 270 ГПК України в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Предметом позову у даній справі є вимоги позивача (гаранта) про стягнення з відповідача (принципала) в порядку зворотної вимоги грошових коштів в розмірі 233 765, 16 грн., які сплачені на користь Департаменту капітального будівництва Донецької обласної державної адміністрації за договором про надання банківської гарантії № Д-3257-19Г від 22.05.2019 на виконання судового рішення прийнятого у справі № 910/1133/21.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі (стаття 547 Цивільного кодексу України).

Між позивачем та відповідачем виникли взаємні права та обов`язки, на підставі укладеного договору про надання банківської гарантії №Д-3257-19Г від 22.05.2019, яким було забезпечено виконання останнім договору (оголошення UA-2019-03-15-002707-а) на закупівлю «Капітальний ремонт (утеплення фасадів) будівлі Костянтинівської спеціалізованої загальноосвітньої школи І - III ступенів № 6 з поглибленим вивченням окремих предметів Костянтинівської міської ради за адресою: вул. 6 Вересня, 79, м.Костянтинівка» (ІІ-а черга)».

Укладений між позивачем та відповідачем правочин за своїм змістом та правовою природою є договором гарантії, а правовідносини, які виникли між сторонами урегульовані нормами §4 глави 49 Цивільного кодексу України та глави 22 Господарського кодексу України.

У статті 200 Господарського кодексу України визначено, що гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.

Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Стаття 560 Цивільного кодексу України визначає, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Згідно із статтею 562 Цивільного кодексу України зобов`язання гаранта перед кредитором не залежить від основного зобов`язання (його припинення або недійсності), зокрема і тоді, коли в гарантії міститься посилання на основне зобов`язання.

Умовами договору гарантії сторони узгодили зміст гарантії, порядок її надання та припинення, розмір та порядок сплати винагороди гаранту, гарантійних платежів та процентів за користування грошовими коштами, права та обов`язки сторін, їх відповідальність.

Порядок, умови надання та отримання банками гарантій та їх виконання регулюються Положенням про порядок здійснення банками операцій за гарантіями в національній та іноземних валютах, який затверджений постановою Правління Національного банку України №639 від 15.12.2004 (далі - Положення).

Так, у пункті 9 частини 3 розділу I Положення, визначено, що гарантія це спосіб забезпечення виконання зобов`язань, відповідно до якого банк-гарант приймає на себе грошове зобов`язання перед бенефіціаром (оформлене в письмовій формі або у формі повідомлення) сплатити кошти за принципала в разі невиконання останнім своїх зобов`язань у повному обсязі або їх частину в разі пред`явлення бенефіціаром вимоги та дотримання всіх вимог, передбачених умовами гарантії. Вказаним Положенням передбачено, що безвідклична гарантія - гарантія, умови якої не можуть бути змінені і вона не може бути припинена банком-гарантом згідно із заявою принципала без згоди та погодження з бенефіціаром; безумовна гарантія - гарантія, за якою банк-гарант у разі порушення принципалом свого зобов`язання, забезпеченого гарантією, сплачує кошти бенефіціару за першою його вимогою без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов.

За змістом положень статей 561, 566 Цивільного кодексу України гарантія діє протягом строку, на який вона видана. Обов`язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов`язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

Як визначено умовами договору гарантії, за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара (Департамент капітального будівництва Донецької облдержадміністрації) гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу грошову суму у разі гарантійного випадку та дотримання умов гарантії та цього договору (п. 1.1 договору); сума гарантії складає 233 765, 16 грн., цифровий код валюти - 980 (п. 1.2 договору).

Частиною 1 статті 563 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.

Сплата коштів за гарантією здійснена банком 11.11.2021 за результатами вирішення судового спору за позовом Департаменту капітального будівництва Донецької облдержадміністрації у справі № 910/1133/21.

Відповідно до обставин, встановлених судом під час розгляду вказаної справи (постанова Північного апеляційного господарського суду від 03.11.2021): позивач (Департамент капітального будівництва Донецької облдержадміністрації) звернувся до відповідача (АТ «РВС Банк») з вимогою про сплату гарантійної суми, яка не перевищувала суми гарантії, а також в порядку, на умовах та у встановлений в гарантії строк, вимога підписана уповноваженою на те особою, направлена на вірну адресу відповідача, принципалом порушено строки виконання робіт за Договором.

Питання щодо наявності чи відсутності в матеріалах даної справи доказів наявності вини ТОВ «Проектно-будівельний альянс» за прострочення виконання робіт на об`єкті будівництва не впливає на вирішення спору у даній справі, оскільки не входить до предмета доказування у спірних правовідносинах, що відповідно не враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

За змістом положень частини першої статті 569 Цивільного кодексу України гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

За умовами договору гарантії (п. 4.2), якщо на вимогу бенефіціара банк виплачує кошти за гарантією, принципал зобов`язаний протягом 5 робочих днів, з моменту отримання одержання повідомлення від банку але не пізніше для закінчення строку гарантії повністю відшкодувати банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати банку, у валюті гарантії; до повного такого відшкодування принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30% процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365 (366)) у валюті гарантії, за період з моменту виконання банком вимоги бенефіціара до моменту зарахування суми боргу на належні рахунки банку.

За порушення строків повернення банку коштів, сплачених банком за гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим договором принципал сплачує банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня (п. 5.1 договору).

Як свідчать матеріали справи, після сплати бенефіціару гарантійної суми, позивач направляв регресну вимогу №1795/21- БТ від 12.11.2021 року про відшкодування протягом 5 робочих днів суми Гарантії; регресна вимога була отримана відповідачем 15.11.2021 року, п`ятиденний строк на сплату коштів за регресною вимогою закінчився 22.11.2021 року.

З урахуванням наведених правових норм та умов договору гарантії, у позивача виникло право вимагати у відповідача відшкодувати суму сплаченої позивачем гарантії, а також стягнути суму процентів та пені.

Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання (стаття 216 Господарського Кодексу України).

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (статті 217, 218 Господарського Кодексу України).

Стаття 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями у розумінні цього Кодексу визначає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. А частина 4 статті 231 Господарського Кодексу України встановлює, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідальність за порушення принципалом строків повернення гаранту коштів по гарантії, встановлена у договорі гарантії у вигляді сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На підставі наведених положень договору, позивач нарахував пеню у сумі 762, 14 грн, за період прострочення з 23.11.2021 до 29.11.2021 та суму процентів у розмірі 3 650, 58 грн. за період з 11.11.2021 по 29.11.2021, які підлягають стягненню з відповідача в межах заявленого позову.

Зважаючи на викладене, апеляційну скаргу АТ «РВС Банк»» належить задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги позивача знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: нез`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Зважаючи на вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що внаслідок задоволення апеляційної скарги АТ «РВС Банк» рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 підлягає скасуванню, з прийняттям нового рішення - про задоволення позовних вимог.

Витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276 ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «РВС Банк» на рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2022 у справі № 910/19800/21 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс» (ідентифікаційний код 41242014; 04107, м. Київ, вул. Нагірна 1) на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» (ідентифікаційний код 39849797; 04071, м. Київ, вул. Введенська 29/58) 233 765, 16 грн. (двісті тридцять три тисячі сімсот шістдесят п`ять гривень 16 копійок) сплачених коштів за гарантією, 762, 14 грн. (сімсот шістдесят дві гривні 14 копійок) пені, 3 650, 58 грн. (три тисячі шістсот п`ятдесят гривень 58 копійок) 30% річних, 3 572, 68 грн. (три тисячі п`ятсот сімдесят дві гривні 68 копійок) судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Проектно-будівельний альянс» (ідент. код 41242014; 04107, м. Київ, вул. Нагірна 1) на користь Акціонерного товариства «РВС Банк» (ідентифікаційний код 39849797; 04071, м. Київ, вул. Введенська 29/58) 5 359, 03 грн. (п`ять тисяч триста п`ятдесят дев`ять гривень 03 копійки) судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 910/19800/21 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді А.І. Тищенко

Ю.Б. Михальська