Рішення

від 24.10.2023 по справі 903/901/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2023 року Справа № 903/901/23

Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання Гандзілевська Яна Вікторівна

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

взяв участь прокурор Волинської обласної прокуратури: Скучинський Л.Є. службове посвідчення №071755 від 01.03.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області справу №903/901/23 за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство інвестиційного консалтингу» про повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

25.08.2023 керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури надіслав до суду позов в інтересах держави в особі Маневицької селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство інвестиційного консалтингу» про повернення у комунальну власність Маневицької селищної ради земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, з кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 площею 1 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначає, що у зв`язку із припиненням 10.07.2022 терміну дії договору оренди землі, що укладався між Маневицькою районною державною адміністрацією та ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу», земельна ділянка кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 площею 1 га підлягає поверненню Маневицькій селищній раді.

Ухвалою суду від 31.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвала суду від 31.08.2023 надіслана на юридичну адресу відповідача (вул. Червоноармійська, буд. 72 А, офіс, 147, м. Київ, 03150), однак повернута з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство інвестиційного консалтингу»: вул. Червоноармійська, буд. 72 А, офіс, 147, м. Київ, 03150, отже суд направив ухвалу від 31.08.2023 за місцем державної реєстрації останнього.

Тобто, надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи (аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі № 911/3309/17).

Строк для подання відзиву - до 25.09.2023 включно.

Відзив відповідача на адресу суду не надходив.

Протокольною ухвалою від 26.09.2023 суд розгляд справи у підготовчому судовому засіданні закрив, розгляд справи по суті призначив на 24.10.2023 о 10:00 год.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити в повному обсязі.

Позивач в призначене засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату та час судового засідання.

Відповідач в призначене судове засідання не з`явився, ухвала суду від 26.09.2023, яка була направлена рекомендованим листом на юридичну адресу відповідача повернута з відміткою відділення поштового зв`язку адресат відсутній за вказаною адресою.

Враховуючи, що норми ст. 74 ГПК України щодо обов`язку суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, відсутність відзиву з відповідними вказівками на незгоду відповідача з будь-якою із обставин справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, що позбавляє відповідача відповідно до ч.4 ст. 165 ГПК України заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи, суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за необхідне розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає, що ним, в межах наданих йому повноважень, створені належні рівні умови сторонам для представлення своєї правової позиції та надання доказів і вважає за можливе розгляд справи проводити за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст.240 ГПК України, а неявка представника позивача та відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення прокурора, дослідивши матеріали справи, господарський суд прийшов до наступного висновку.

Як слідує з матеріалів справи, 10.06.2012 між Маневицькою районною державною адміністрацією (Орендодавець) та ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу» (Орендар) укладено договір оренди землі (далі Договір, а.с.36-40).

Згідно п.п.1-6 договору, Орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку передбачену для будівництва об`єктів дорожньої інфраструктури, яка знаходиться за межами Старочорторийської сільської ради Маневицького району Волинської області

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 1,00 га, кадастровий номер 0723686600:02:001 0455. На земельній ділянці не розміщені об`єкти нерухомого майна. На земельній ділянці відсутні будівлі, споруди та інші об`єкти. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить до здачі об`єкта в експлуатацію 85531,00 гривень, після здачі об`єкта в експлуатацію - 427 532,00.

Земельна ділянка, яка передається в оренду, не має недоліків, що можуть перешкоджати її ефективному використанню.

Відповідно до п. 8 Договору, даний Договір укладено на 10 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3 дні після державної реєстрації цього договору за актом приймання передачі (п.20 договру).

Даний Договір зареєстровано в Управлінні Держкомзему у Маневицькому районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 10.07.2012 № 07236000400186.

Таким чином, термін дії вказаного Договору встановлено до 10.07.2022.

10.07.2012 проведено передачу та приймання земельної ділянки кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 площею 1 га, що підтверджується долученим актом приймання передачі (а.с.41).

Договором оренди від 10.06.2012, шо зареєстрований 10.07.2012, визначено інші істотні умови договору, зокрема, розмір та порядок сплати орендної плати, взаємні права сторін, їх відповідальність тощо.

Водночас, умовами договору, зокрема пунктом 21 визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Отже, умовами Договору на ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу» покладено обов`язок щодо вжиття активних заходів (дій), спрямованих на поновлення дії Договору оренди землі. В іншому ж випадку Орендар, після закінчення строку дії Договору, повинен повернути об`єкт оренди у належному стані.

На виконання п. 24 Перехідних положень Земельного кодексу України, що внесені Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 27.05.2021 № 1423-ІХ, Маневицька селищна рада зареєструвала права комунальної власності на земельну ділянку кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 площею 1 га 06.06.2023, що підтверджується долученою інформацією із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.31-32).

До 06.06.2023, орендована земельна ділянка належала до земель державної власності. Камінь-Каширська районна військова (державна) адміністрація, яка також є правонаступником Орендодавця за згаданим Договором - Маневицької РДА, у відповіді від 31.03.2023 проінформовала окружну прокуратуру про те, що клопотання від Відповідача щодо продовження договору оренди від 10.06.2012 не надходило (а.с.47).

Водночас, у відповіді від 15.05.2023 Камінь-Каширська районна військова (державна) адміністрація зазначила, що за передавальним актом від ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу» земельну ділянку кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 площею 1 га, після припинення дії договору оренди, не отримувала (.с.50).

Водночас, Маневицька селищна рада також у відповіді від 15.05.2023 підтвердила, що термін дії договору від 10.06.2012, який зареєстровано 10.07.2023, у встановленому чинним законодавством порядку Позивачем не продовжувався (а.с.61).

Вказане свідчить про те, що Орендар активних дій, спрямованих на пролонгацію терміну дії Договору оренди землі не вчинив, при цьому орендовану земельну ділянку після закінчення терміну дії Договору 10.07.2022 не повернув.

При цьому, як встановлено із інформації ГУ ДПС у Волинській області від 06.06.2023 (а.с.58) станом на дату надання відповіді, сума заборгованості за даним договором оренди становить 11602,31 грн. Датою виникнення заборгованості є 30.03.2022.

Як зазначалося, строк дії договору закінчився 10.07.2022. Тобто, за останні два з половиною місяці дії договору Орендар має заборгованість зі сплати орендної плати за землю, яка, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» в разі ініціювання даного питання, могла бути перепоною для переважного права на укладення із орендарем договору на новий строк.

Разом із цим, Маневицькою селищною радою 12.05.2023 проведено обстеження орендованої земельної ділянки. Відповідно до долученого акту встановлено відсутність на вказаній земельній ділянці об`єктів нерухомого майна, що також відповідає інформації, яка міститься у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.65).

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що у разі припинення договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Таким чином, у зв`язку із припиненням 10.07.2022 терміну дії договору оренди землі, що укладався між Маневицькою районною державною адміністрацією та ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу», земельна ділянка кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 площею 1 га підлягає поверненню Маневицькій селищній раді.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, ст.11 Цивільного кодексу України обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

За приписами статті 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально (ст. 14).

Згідно зі ст. 18 вказаного Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Таким чином, момент укладення договору, а відтак і початок перебігу строку його дії пов`язаний виключно із моментом державної реєстрації договору оренди землі - 10.07.2012.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, іцо звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Як визначено ст. 31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Пунктом 12.2 Договору визначено, що дія Договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі», передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця. У разі невиконання орендарем обов`язку щодо умов повернення орендодавцеві земельної ділянки орендар зобов`язаний відшкодувати орендодавцю завдані збитки.

Відповідно до п. 35 Договору, дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду (пункт 21 Договору).

Згідно інформації Головного управління ДПС у Волинській області від 11.05.2023 вбачається, що орендар подав органу контролю щорічно податкову декларацію на поточний рік, у якій задекларував право оренди на земельну ділянку кадастровим номером 0723686600:02:001:0455.

Як зазначалося, Камінь-Каширська районна військова (державна) адміністрація, яка розпоряджалася спірною земельною ділянкою до 06.06.2023, тобто станом на час припинення 11.07.2022 дії договору оренди від 11.06.2012, у своїх відповідях від 31.03.2023 та від 15.05.2023, що долучені до матеріалів справи, підтвердила, що додаткових угод із Відповідачем щодо продовження терміну дії договору оренди не укладала, на підставі акту приймання-передачі від ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу» земельну ділянку кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 не отримувала.

Враховуючи законодавчі зміни, які набрали законної сили 27.05.2021 щодо зміни власника земельної ділянки, окружною прокуратурою, також 20.06.2023 та 28.06.2023 надіслано відповідні листи за вихідним № 51/1 - 828 вих. -23 та № 51/1-882 вих-23 на адресу Маневицької селищної ради.

Згідно відповіді Маневицької селищної ради від 21.06.2023 № 1516/01-13/2-23 та від 07.07.2023 № 1677/01-13/2-23 встановлено, що органу місцевого самоврядування спірна земельна ділянка за передавальним актом Відповідачем також не передавалася.

Разом із цим, враховуючи, що термін дії Договору припинено 10.07.2022, Відповідач зобов`язаний повернути Маневицькій селищній раді земельну ділянку кадастровим номером 0723686600:02:001:0455 площею 1 га.

При цьому, важливим є також те, що, Орендар не скористався переважним правом на поновлення дії Договору.

Пункт 8 Договору передбачає, що після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 10 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Стаття 33 Закону України «Про оренду землі» визначає, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі) (частина перша цієї статті).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина друга статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина третя статті 33 цього Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі не досягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті 33 вказаного Закону).

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

Частиною 6 статті 33 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Таким чином, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку (частина восьма статті 33 цього Закону).

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що статтею 33 Закону України «Про оренду землі» було визначено алгоритм дій орендаря та орендодавця за наявності наміру поновити договір оренди землі та визначено певні правові запобіжники для захисту орендаря, як більш уразливої сторони в цих правовідносинах, від умисного й безпідставного ухилення орендодавця від продовження орендних правовідносин за відсутності для цього підстав та за наявності добросовісної поведінки орендаря. При цьому законодавець ототожнив поняття «переважне право на укладення договору оренди землі на новий строк» та «поновлення договору оренди землі», використовуючи конструкцію «поновлення договору оренди землі» як для підстави такого поновлення, передбаченої частинами першою-п`ятою, так і для підстави, передбаченої частиною шостою цієї статті, що свідчить про їх логічну послідовність.

Так, орендар, який добросовісно виконував свої обов`язки за договором оренди землі, має переважне право перед іншими особами на продовження цих орендних правовідносин. Маючи такий намір, він зобов`язаний до закінчення строку оренди землі (у строки, визначені частиною другою статті 33 вказаного Закону) повідомити про це орендаря та надіслати проект додаткової угоди. Мета такого повідомлення - запобігання укладення орендодавцем договору оренди з іншою особою у зв`язку з відсутністю в нього інформації про наявність наміру в дійсного орендаря продовжувати орендні правовідносини. При цьому така завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення (частини перша - п`ята статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

У разі, якщо орендодавець протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди землі не надіслав орендареві такого листа-повідомлення про наявність заперечень щодо поновлення договору, про яке йшлося вище, а орендар продовжував користуватися земельною ділянкою після його закінчення, то такий договір вважатиметься поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, без можливості внесення змін до умов договору оренди (частина шоста статті 33 Закону України «Про оренду землі»).

При цьому, додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов`язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов -орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.

Відповідна судова практика з даного приводу міститься у постанові Верховного Суду від 09.01.2023 у справі № 359/4535/20. Водночас, за результатами розгляду вказаної справи. Верховний Суд приходить до висновку, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури, поновлення договору оренди землі.

Тобто, виникненню в орендодавця обов`язку прийняти рішення про поновлення договору оренди землі або про наявність заперечень щодо такого поновлення договору з надсиланням відповідного листа-повідомлення має передувати звернення орендаря з повідомленням про намір продовжити орендні правовідносини, до якого має бути додано проект додаткової угоди. Факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь па вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди дає орендареві підстави розраховувати на можливість поновлення договору оренди землі в силу закону, а саме частини шостої статті 33 Закону України «Про оренду землі»). І саме у такому випадку відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору та той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Аналогічний за змістом висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), від 21 листопада 2018 року у справі № 530/212/17 (провадження № 14-330цс18), згідно з яким для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою етапі 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22,09.2020 №159/5756/18 та від 23.08.2022 у справі № 920/102/21.

При цьому, Суд наголошує, що таке завчасне повідомлення з надсиланням проекту додаткової угоди є передумовою для зміни сторонами умов договору оренди під час його поновлення (укладення на новий строк). Орендодавець, розглянувши у місячний термін таке повідомлення і проект додаткової угоди, за необхідності узгодивши з орендарем істотні умови, зобов`язаний або укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, або повідомити орендаря про наявність обґрунтованих заперечень щодо поновлення договору оренди землі шляхом надсилання листа-повідомлення про прийняте рішення.

Враховуючи не укладення додаткової угоди, яка є єдиною законною підставою для користування земельною ділянкою, після закінчення строку договору оренди, останній свою дію припинив 10.07.2022.

Разом із цим, факт порушення орендодавцем місячного терміну для направлення орендареві листа-повідомлення про прийняте ним рішення у відповідь на вчасно надісланий орендарем лист-повідомлення не має самостійного правового значення для вирішення питання про можливість поновлення договору оренди землі на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», якщо орендарем не дотримано процедури, встановленої, зокрема, ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», у тому числі не додано до листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі проекту додаткової угоди (постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19).

Таким чином, Договір оренди, що укладений між Маневицькою районною державною адміністрацією та ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу» є припиненим з підстав, передбачених ст. 31 Закону України «Про оренду землі», Договір не поновлено за згодою сторін чи за рішенням суду, а припинено в силу імперативної норми закону, у зв`язку з закінченням строку його дії 10.07.2022.

Разом з цим, як слідує з матеріалів справи, після закінчення Договору оренди земельна ділянка Відповідачем до цього часу не повернута. Таке її не повернення перешкоджає Позивачу можливості розпоряджатися спірною земельною ділянкою на свій розсуд, продавши право оренди на аукціоні, за що отримати відповідні кошти, а також в подальшому систематично одержувати орендну плату на рахунок місцевого бюджету.

Оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо наявності у прокурора підстав для звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В даному випадку порушення інтересів держави полягає в тому, що Маневицька селищна рада, є власником земельної ділянки, що є предметом загаданого Договору.

Разом із цим, у відповіді на вимогу окружної прокуратури від 07.07.2023 Маневицька селищна рада повідомила, що самостійно звертатися до суду із позовною заявою до ТзОВ «Агенство інвестиційного консалтингу» не планує, із-за відсутності підстав. Вказана позиція Позивача свідчить про його бездіяльність.

Зважаючи на представницьку природу органів місцевого самоврядування, яка визначена Конституцією України, міжнародними договорами та законами України, останні мають не тільки право, але й обов`язок звертатися до суду з позовом з метою, зокрема, захисту інтересів територіальної громади. Вказана позиція висвітлена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 20.02.2020 у справі №813/52/13-а.

Також, у постанові Верховного Суду від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15 вказано, що прокурор, встановивши не усунуті порушення інтересів держави, має не тільки законне право, а й обов`язок здійснити захист.

Викладене вказує на усвідомлену пасивну поведінку уповноваженого суб`єкта владних повноважень, свідчить про нездійснення ним захисту інтересів територіальної громади та є підставою для пред`явлення цього позову Камінь-Каширською окружною прокуратурою.

Згідно п. п. 3, 4 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.99 №3-рп/99 прокурори та їх заступники подають до господарського суду позови, саме в інтересах держави, а не в інтересах підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності.

Вказані обставини свідчать про нездійснення Маневицькою селищною радою захисту порушених інтересів держави та наявність підстав для представництва органом прокуратури інтересів держави в суді, передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України Про прокуратуру.

Відповідно до ч. 1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору в сумі 5368,00 грн. відповідно до ст.129 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 236-242 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агенство інвестиційного консалтингу» (вул. Червоноармійська, буд. 72 А, офіс, 147, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 36058872) повернути Маневицькій селищній раді (вул.Незалежності,30, смт Маневичі, Камінь-Каширський р-н, Волинська обл, 44601, код ЄДРПОУ 04333193) земельну ділянку для розміщення та експлуатації будівель і споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, з кадастровим номером 0723686600:02:001:0455, площею 1 га, яка знаходиться за межами населених пунктів Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агенство інвестиційного консалтингу» (вул. Червоноармійська, буд. 72 А, офіс, 147, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 36058872) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка, 15, м.Луцьк, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 2684,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень) витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст рішення складено 24.10.2023.

Суддя І. О. Гарбар