Рішення

від 23.10.2023 по справі 904/4255/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2023м. ДніпроСправа № 904/4255/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мельниченко І.Ф. розглянув спір

за позовом Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

до Приватного підприємства "Спектрумс", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

про стягнення заборгованості у сумі 101 327,72 грн.

Без участі представників сторін.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення 80 861,67 грн., що складають суму заборгованості за спожиту теплову енергію за період 01.11.2021 по 31.03.2023, 3 094,97 грн. - пені, 2 543,83 грн. - річних, 14 751,31 грн. - інфляції грошових коштів та 75,94 грн. - плати за абонентське обслуговання.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуги з постачання теплової енергії в частині повної та своєчасної оплати.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (з клопотанням про поновлення строку на його подання), в якому зазначив про те, що ним погашена в повному обсязі заборгованість за спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування за спірним договором (з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку на суму 3 317,39 грн. на виконання рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/20-21 з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22), на підтвердження чого останнім надано квитанцію до платіжної інструкції № 29797 від 04.10.2023 на суму 77 620,20 грн. З огляду на викладене, ПП "Спектрумс" просить провадження у справі закрити.

Так, відповідач, посилаючись на Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", в якому зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, вказує на безпідставність нарахованої та заявленої до стягнення суми пені.

Крім того, відповідач надає контррозрахунки пред`явлених до стягнення сум річних та інфляції грошових коштів.

До того ж, ПП "Спектрумс" зазначає про те, що розмір нарахованих позивачем штрафних санкцій є занадто великим в порівнянні з розміром заборгованості (становлять четверту частину суми основного боргу), у зв`язку з чим просить врахувати, що заборгованість виникла через складну економічну ситуацію, в якому опинилося підприємство, та зменшити нараховані річні та інфляцію грошових коштів.

Також відповідач повідомляє, що намагався врегулювати даний спір з позивачем шляхом укладення мирової угоди, однак підприємсво останнього від мирного врегулювання спору відмовилось.

Ухвалою від 14.08.2023 господарським судом відкрито провадження у справі № 904/4255/23, її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Відповідно до пункту 10 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним з основних засад господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Враховуючи достатність часу наданого сторонами для подання заяв по суті справи чи з процесуальних питань, суд вважає за можливе завершити розгляд справи.

З огляду на викладене та згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у справі матеріалами, а рішення підписано без його проголошення.

За результатом дослідження матеріалів справи, оцінки доказів у їх сукупності господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору в частині повного та своєчасного здійснення розрахунків за надані послуги теплопостачання.

Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль" 16.03.2017 перетворено у Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно з частиною 2 статті 108 Цивільного кодексу України Публічне Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є правонаступником Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль".

В подальшому змінено тип товариства з Публічного Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" на Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль", про що 14.05.2018 внесено відомості до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль" є теплопостачальною організацією у розумінні Закону України "Про теплопостачання" як суб`єкт господарської діяльності, який має у користуванні теплогенеруюче обладнання та постачає споживачам теплову енергію.

Відповідно до договору оренди від 01.03.2004 користувачем нежитлового приміщення за адресою: 50063, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Едуарда Фукса (Тухачевського), будинок 48, прим. 23-24, є Приватне підприємство "Спектрумс".

Згідно з рішенням виконавчого комітету Криворізької міської ради № 343 від 12.10.2011 "Про надання згоди на передачу окремих об`єктів теплопостачання від Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" до Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль", а саме об`єкти теплопостачання у Довгинцівському, Жовтневому, Інгулецькому та Саксаганському районах міста.

Таким чином, виконавцем послуги з постачання теплової енергії для будинку № 48 за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вулиця Едуарда Фукса (Тухачевського), є позивач - Акціонерне товариство "Криворізька теплоцентраль".

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про теплопостачання" теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігрів питної води, інших господарських та технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі -продажу.

Вказаним Законом також передбачено, що теплогенеруюча організація має право постачати вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію (частини 4, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання").

Відповідно до частини 5 статті 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі, якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.

Такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" як виконавцем послуг 01.10.2021 на своєму офіційному сайті було розміщено Типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, який є публічним договором приєднання.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що власником приміщення по вул. Едуарда Фукса (Тухачевського) будинок № 48, м. Кривий Ріг протягом 30 днів з дня опублікування типового індивідуального договору на адресу позивача надсилалося рішення про обрання моделі договірних відносин.

Таким чином, 01.11.2021 Акціонерним товариством "Криворізька теплоцентраль" та Приватним підприємством "Спектрумс" фактично укладено типовий індивідуальний договір про надання послуг з постачання теплової енергії, відповідно до пункту 5 якого виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення або на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення та приготування гарячої води індивідуальному споживачу. Цей договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1 договору).

Даний договір є публічним договором приєднання, який набирає чинності через 30 днів з моменту розміщення на офіційному веб-сайті виконавця (пункт 2 договору).

Згідно з пунктом 4 договору фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання (додаток), сплата рахунку за надані послуги, факт отримання послуг.

Відповідно до пункту 5 договору виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, визначеними цим договором.

Відповідно до пункту 30 вказаного договору плата за послуги постачання теплової енергії складається з:

- плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розрахунку, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом та обсягу її споживання;

- плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про які розміщується на веб-сайті виконавця.

Пунктом 32 договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Споживач здійснює оплату щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу (пункт 34 договору).

Споживач зобов`язаний оплачувати надану послугу за ціною/тарифом, встановленими відповідно до законодавства, а також вносити плату за абонентське обслуговування у строки, встановлені цим договором (частина 3 пункту 41 договору).

Згідно з пунктом 47 договору оформлення претензій споживача щодо ненадання послуги, надання її не в повному обсязі або надання послуги неналежної якості здійснюється в порядку, визначеному статтею 27 Закону України Про житлово-комунальні послуги.

Цей договір набирає чинності з моменту акцептування його споживачем, але не раніше, ніж через 30 днів з моменту опублікування і діє протягом 1 року з дати набрання чинності.

Якщо за один місяць до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не повідомить письмово іншій стороні про відмову від договору, договір вважається продовженим на черговий однорічний строк (п.п. 51, 52 договору).

Факт поставки теплової енергії за період з листопада 2021 по березень 2023 підтверджується актами подачі та припинення подачі теплоносія на житловий будинок № 48 по вулиці Едуарда Фукса (Тухачевського) у місті Кривий Ріг, згідно з рішеннями Виконкому Криворізької міської ради № 490 від 22.09.2021 та № 158 від 23.03.2022 про початок та закінчення опалювального сезону 2021/2022; № 760 від 28.09.2022 та № 338 від 22.03.2023 про початок та закінчення опалювального сезону 2022/2023, а саме: акт № б/н від 26.10.2021 про подачу теплоносія на будівлю; акт № 320 від 01.04.2022 про припинення подачі теплоносія на будівлю; акт № 526 від 04.11.2022 про подачу теплоносія на будівлю; акт б/н від 23.03.2023 про припинення подачі теплоносія на будівлю.

У будинку № 48 по вул. Едуарда Фукса (Тухачевського) в м. Кривому Розі встановлено комерційний прилад обліку теплової енергії, що підтверджується актом технічного огляду приладів обліку теплової енергії від 13.10.2020 (а.с. 22).

На виконання умов спірного договору позивач у період з листопада 2021 по березень 2023 поставив відповідачеві теплову енергію на загальну суму 80 861,67 грн. відповідно до актів передачі-прийняття теплової енергії (надання послуг)(а.с. 29, 31, 33, 36, 38, 40, 42, 52, 55, 57, 58, 60).

Також позивач надав відповідачеві послуги з абонентського обслуговування за період з 01.11.2021 по 31.03.2023 на загальну суму 130,50 грн. відповідно до актів надання послуг з абонентського обслуговування (а.с. 29, 31, 33, 36, 40, 43-49, 52, 55, 57, 58, 60).

Вказані акти разом з рахунками-фактурами були надіслані на адресу відповідача, проте деякі акти останнім не підписані.

Відповідач неналежним чином виконав зобов`язання щодо оплати вартості послуг за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування, здійснивши розрахунки частково (за абонентське обслуговування) в сумі 54,56 грн., що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 2969 від 10.10.2022, № 3027 від 13.01.2023 та № 2975 від 21.11.2022 (а.с. 63).

Так, позивач зазначає, що відповідач за поставлену теплову енергію та абонентське обслуговування за загальний період з листопада 2021 по березень 2023 не розрахувався в повному обсязі, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 80 861,67 грн. та 75,94 грн. відповідно, що і стало причиною виникнення спору.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 Господарського кодексу України майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 24 Закону України "Про теплопостачання" серед основних обов`язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

Відповідно до пункту 1 Правил користування тепловою енергією, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 (далі - Правила) Правила визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії.

Пунктом 3 Правил передбачено, що споживач теплової енергії - це фізична особа, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору.

Згідно з пунктом 4 Правил користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем і теплопостачальною організацією.

Пунктом 14 Правил передбачений обов`язок споживача укласти з теплопостачальною організацією договір до початку подачі теплоносія до системи теплоспоживання.

Пунктами 23-28 Правил визначено порядок проведення розрахунків за спожиту теплову енергію, а пунктом 40 Правил передбачено, що споживач теплової енергії зобов`язаний, зокрема вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Відповідно до частин 5, 6 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією за наявності технічних можливостей на приєднання споживача до теплової мережі, а споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується у судовому порядку.

З наведеного вбчається, що постачання теплової енергії має здійснюватися на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, укладеного між споживачем та енергопостачальною організацією.

В свою чергу, оскільки користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії, то на споживача покладено обов`язок укласти договір з теплопостачальною організацією.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 Цивільного кодексу України).

З урахуванням приписів пункту 34 спірного договору строк оплати поставленої теплової енергії та плати за абонентське обслуговування за загальний період з 01.11.2021 по 31.03.2023 є таким, що настав.

Як вже було зазначено вище, після звернення з даним позовом до суду відповідач здійснив розрахунки за спожиту теплову енергію та абонентське обслуговування в сумі 77 620,20 грн. відповідно до квитанції до платіжної інструкції № 29797 від 04.10.2023 (з урахуванням здійсненого позивачем перерахунку на суму 3 317,39 грн. на виконання рішення адміністративної колегії Антимонопольного комітету України від 16.08.2022 у справі № 54/20-21 з урахуванням постанови Центрального апеляційного господарського суду від 04.04.2023 у справі № 904/2888/22), на підтвердження чого останнім надано квитанцію до платіжної інструкції № 29797 від 04.10.2023 на суму 77 620,20 грн.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України факт погашення відповідачем суми основного боргу після звернення позивача з позовом до суду, є підставою для закриття провадження у відповідній частині вимог, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

При викладених обставинах, провадження у справі щодо вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 77 544,28 грн. та плати за абонентське обслуговання в сумі 75,94 грн. підлягає закриттю.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 3 317,39 грн. задоволенню не підлягають у зв`язку з їх безпідставним включенням до розрахунку суми заборгованості, з огляду на те, що відносно вказаної суми позивачем здійснено коригування, після якого заборгованість за спірний період склала 77 653,58 грн., про що свідчить, у тім числі акт звірки взаємних розрахунків, надісланий позивачем на адресу відповідача (а.с. 80-81).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, останнім до стягнення заявлені річні за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 02.08.2023 в сумі 2 543,83 грн. та інфляція грошових коштів за загальний період з січня 2022 по червень 2023 в сумі 14 751,31 грн.

Частиною 5 статті 254 Цивільного кодексу України визначено, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем при нарахуванні річних не враховано здійснений його підприємством перерахунок на суму 3 317,39 грн., а також положення частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України (в деяких періодах останній день оплати припадає на вихідний день) .

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягають річні за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 02.08.2023 в сумі 2 383,63 грн.

Позивачем при нарахуванні інфляції грошових коштів також не враховано здійснений його підприємством перерахунок на суму 3 317,39 грн.

Після здійсненого судом перерахунку до стягнення підлягає інфляція грошових коштів за загальний період з січня 2022 по червень 2023 в сумі 13 676,40 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 45 спірного договору визначено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.

Так, згідно з наданим позивачем розрахунком сума пені за загальний період прострочення з 01.01.2022 по 02.08.2023 складає 3 094,97 грн.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.

Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.

Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з теплопостачання, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".

17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов`язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Оскільки в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19" введено карантин і який скасовано 30.06.2023, підстави для нарахування відповідачу пені за загальний період з 01.01.2022 по 30.07.2023 відсутні.

Таким чином, до стягнення підлягає пеня за загальний період з 31.07.2023 по 02.08.2023 у сумі 23,29 грн.

Стосовно зменшення інфляції грошових коштів та річних господарський суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника. Отже, з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених вище критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов`язання.

Такої ж правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

З урахуванням викладеного та зважаючи на положення діючого законодавства, з огляду на всі фактичні обставини справи, враховуючи важливість збереження господарської діяльності відповідача, приймаючи до уваги відсутність доказів, які б свідчили про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків саме в результаті порушення відповідачем умов договору, відсутність в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання, причини неналежного виконання зобов`язання відповідачем, притримуючись принципу "справедливого балансу інтересів сторін", суд вважає можливим зменшити розмір присуджених до стягнення річних на 50%.

Крім того, господарський суд зазначає, що втрата вартості коштів від інфляційних процесів захищена можливістю стягнення індексу інфляції, що і заявлено позивачем, тому сума втрат від інфляції не може бути зменшена судом.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Позивачем сплачено судовий збір за подання позову у сумі 2 684,00 грн. відповідно до платіжних інструкцій № 1597 від 08.06.2023 на суму 268,40 грн. та № 2317 від 19.07.2023 на суму 2 415,60 грн.

В подальшому судом закрито провадження у справі в частині стягнення основного боргу на загальну суму 77 620,22 грн.

Таким чином, судовий збір, який підлягає поверненню у зв`язку з закриттям провадження у справі в частині стягнення основного боргу на загальну суму 77 620,22 грн., складає 2 056,03 грн. та підлягає поверненню в порядку, встановленому статтею 7 Закону України "Про судовий збір".

Розподіл іншої частини сплаченої суми судового збору здійснюється судом відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Спектрумс" (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Подбєльського, буд. 3, прим. 1, код ЄДРПОУ 31123868) на користь Акціонерного товариства "Криворізька теплоцентраль" (50014, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850) 23,29 грн. - пені, 1 191,82 грн. - річних, 13 676,40 грн. - інфляції грошових коштів, 426,01 грн. - судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Загальна сума, що підлягає до стягнення, складає 15 317,52 грн.

Закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення заборгованості за спожиту теплову енергію в сумі 77 544,28 грн. та плати за абонентське обслуговання в сумі 75,94 грн.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повне рішення складено 23.10.2023.

Суддя І.Ф. Мельниченко