Ухвала

від 23.10.2023 по справі 910/16015/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

23.10.2023Справа № 910/16015/23Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС МАККЕНЗІ- УКРАЇНА» до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» про стягнення 234 805,60 грн,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС МАККЕНЗІ- УКРАЇНА» (надалі - позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРЛІТ ГРУП» (надалі - відповідач) про стягнення суми грошових коштів у розмірі 234 805,60 грн

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно із ч. 2 ст. 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Суд зазначає, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. 162, 164 ГПК України.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Предмет позову, тобто певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, повинен бути чітко визначений позивачем у прохальній частині позовної заяви, оскільки резолютивна частина рішення суду, по суті, відображає позовні вимоги, викладені у прохальній частині позовної заяви, яка повинна викладатися чітко й безумовно, з метою його належного виконання.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем заявляються вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу та штрафних санкцій, разом з тим, у прохальній частині позовної заяви викладено вимогу про стягнення загальної суми заборгованості в розмірі 234 805,60 грн, тобто позивач зазначив загальну суму заявлену до стягнення, не розмежовуючи окремо суми заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не викладено чітко й безумовно, а прохальна частина позовної заяви не відповідає її змісту.

Отже, позивачу потрібно надати заяву з уточненням прохальної частини позову із зазначенням окремо сум, які заявляються до стягнення.

Також згідно із ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до ст. 91 ГПК України письмові докази, до яких належать і документи, подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Зокрема, учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з цим, як убачається з додатків до вказаного позову, в якості доказів позивачем до позову додано ксерокопії документів, які не є засвідченими у встановленому законом порядку копіями документів, оскільки не містять дати засвідчення копії.

Враховуючи наведене суд дійшов висновку, що позивачем не додержано вимог, встановлених ст. 164 ГПК України, а саме до позову не додано доказів - відповідно до ст. 90 ГПК України документів в оригіналах або в належним чином засвідченій копіях, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.10 Господарського процесуального кодексу України господарське судочинство здійснюється державною мовою.

Згідно із частиною 4 зазначеної статті Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.

Частиною 1 статті 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

За приписами частини 1 статті 12 Закону України "Про судоустрій статус суддів" судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.

Як зазначив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року у справі № 10-рп/99, українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації, тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина 5 статті 10 Конституції України).

Суд наголошує, що до письмових доказів, викладених іноземною мовою, повинні додаватися переклади українською мовою, засвідчені належним чином. Вірність перекладу документів юридичного характеру повинна бути нотаріально засвідченою в порядку статті 79 Закону України "Про нотаріат". Пунктом 2.1. глави 8 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України №296/5 від 22.02.2012, визначено, якщо нотаріус не знає відповідних мов (однієї з них), переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.06.2019 у справі № 910/4473/17.

Зважаючи на наведене вище, позивач повинен надати суду належним чином засвідчений переклад на українську мову листування між сторонами та CMR, що додані до позову.

Позивачу слід усунути зазначений недолік, шляхом надання до суду належним чином засвідчених копій доказів з перекладом на українську мову, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Враховуючи викладене, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС МАККЕНЗІ- УКРАЇНА» підлягає залишенню без руху.

При цьому суд звертає увагу, що заява про усунення недоліків також має бути направлена на адресу відповідача.

Суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС МАККЕНЗІ- УКРАЇНА» залишити без руху.

2. Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю «ЕФ ЕС МАККЕНЗІ- УКРАЇНА» строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Суддя Я.А.Карабань