Рішення

від 23.10.2023 по справі 910/4241/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

23.10.2023Справа № 910/4241/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Акціонерного товариства "РВС БАНК" (вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39849797)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технософтсервіс" (вул. Багговутівська, буд. 40, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 34795318)

про стягнення 149 952, 39 грн,

Без повідомлення (виклику) представників учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "РВС БАНК" (далі - позивач, банк) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Технософтсервіс" (далі - відповідач, принципал) про стягнення 149 952, 39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання рішення Господарського суду міста Києва у справі №910/6954/22 від 04.10.2022 позивачем сплачено на користь ПрАТ "НЕК "Укренерго" (бенефіціар) банківську гарантію в розмірі 147 408, 08 грн внаслідок порушення відповідачем (принципал) своїх зобов`язань згідно гарантії виконання зобов`язань №1048-22Г від 17.02.2022, після чого 09.03.2023 відповідачу була направлена регресна вимога №444/23-БТ, яка залишилася без задоволення, що і стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення 147 408,08 грн основного боргу, 1 938,52 грн 30% річних та 605, 79 грн пені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.04.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

17.04.2023 до відділу діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Технософтсервіс" надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних у повному обсязі з огляду на фактичну відсутність укладеної сторонами додаткової угоди до договору про надання гарантії, яка б збільшувала суму гарантії до розміру, визначеному позивачем до стягнення.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2022 між Приватним акціонерним товариством "НЕК "Укренерго" (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" (далі - виконавець) укладено договір №01-250030-22 надання послуг (далі - договір), предметом якого є закупівля (ДК 021:2015): 79810000-5 Друкарські послуги забезпечення функціонування офісної інфраструктури друкуючого обладнання в Північному, Південному, Західному, Східному територіальних управлінь обслуговування мережі та РЦОМ (аутсорсинг) (основне зобов`язання).

Виконавець зобов`язується надати послуги забезпечення функціонування офісної інфраструктури друкуючого обладнання в Північному, Південному, Західному, Східному територіальних управлінь обслуговування мережі та РЦОМ (аутсорсинг) за ціною, в обсягах згідно з договором, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконавцю належно надані послуги (п. 1.2 договору).

Також 15.02.2022 між Акціонерним товариством "РВС Банк" (далі - банк, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техносервіс" (далі - принципал, відповідач) укладено договір №Д-1048-22Г, за умовами п. 1.1 якого за заявою принципала банк надає на користь бенефіціара гарантію, за якою зобов`язується сплатити бенефіціару на його письмову вимогу, що становить належне представлення, грошову суму у разі настання гарантійного випадку, протягом строку дії або до дати закінчення дії гарантії. Загальна сума гарантії складає 122 960, 90 грн (п. 1.2 договору).

Якщо на вимогу бенефіціара та/або на виконання рішення суду про сплату за гарантією банк виплачує грошові кошти за гарантією, принципал зобов`язаний протягом 2 (двох) робочих днів з отримання регресної вимоги банку, в повному обсязі відшкодувати банку такі виплати та усі пов`язані з цим витрати банку, зокрема, включаючи, але не обмежуючись наступним: - суми, фактично сплачені банком бенефіціару в порядку та випадках, передбачених гарантією; - збитки, включаючи реальні збитки, упущену вигоду та збитки від інфляційних процесів; - судові витрати, понесені банком за гарантією; - суми, фактично сплачені банком, у зв`язку із відкриттям виконавчого провадження. До повного такого відшкодування принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365 (366)) у валюті гарантії, за період з моменту сплати банком за гарантією на вимогу бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за гарантією та до моменту нарахування суми боргу на належні рахунки банку. Проценти за користування грошовими коштами сплаченими банком за гарантією нараховуються із умови, що враховується перший день перерахування (сплати) банком грошових коштів за гарантією бенефіціару і не враховується день фактичного повернення/відшкодування принципалом у повному обсязі грошових коштів, сплачених банком за гарантією (п. 4.2 договору).

Регресна вимога банку оформлюється в письмовій формі, підписується уповноваженою особою банку, скріплюється печаткою (за наявності) та вважається отриманою принципалом у випадку, зокрема, направлення за допомогою поштового зв`язку рекомендованим або цінним листом з повідомленням про вручення за зазначеними адресами сторін. Датою отримання регресної вимоги буде вважатись дата їх особистого вручення, про що вказано вказано в повідомленні про вручення, а у разі повернення листа на адресу банку з іншими поштовими відмітками (в тому числі закінчення терміну зберігання, відсутність адресата за вказаною адресою, відмова адресата від одержання та інше) з дати відправлення регресної вимоги (п. 4.3 договору).

Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Технософтсервіс" зобов`язань за вказаним договором забезпечено виданою акціонерним товариством "РВС Банк" банківською гарантією №1048-22Г від 17.02.2022 на суму 122 960, 9 грн.

За умовами банківської гарантії гарант протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги зобов`язується сплатити бенефіціару грошову суму гарантії. За письмовою згодою бенефіціара можуть бути внесені зміни до цієї гарантії шляхом направлення гарантом повідомлення із зазначенням змін до умов гарантії за 20 банківських днів до передбачуваної дати набрання чинності відповідними змінами. Зміни набувають чинності після отримання від бенефіціара повідомлення про прийняття запропонованих змін. У разі продовження строку дії договору принципал зобов`язаний продовжити строк дії банківської гарантії на строк продовження строку дії договору. У разі порушення гарантом свого обов`язку, його відповідальність не обмежується сумою гарантії. Ця гарантія набирає чинності з моменту її видачі і залишається дійсною до 01.03.2023 та будь-яка вимога стосовно неї повинна бути одержана гарантом у цей період. У разі припинення дії гарантії вона втрачає силу незалежно від того, буде вона повернена гарантові чи ні. Ця гарантія є безвідкличною та безумовною. В разі повернення бенефіціаром оригіналу гарантії до гаранта, дана гарантія буде анульована.

10.03.2022 до гарантії №1048-22Г внесено зміни, згідно яких гарант безумовно, тобто за першою вимогою бенефіціара без подання будь-яких інших документів або виконання будь-яких інших умов, та безвідклично приймає на себе зобов`язання заплатити бенефіціару протягом 5 робочих днів з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара, передбаченою цією гарантією, грошову суму 147408,08 грн. у випадку порушення принципалом зобов`язань за договором. Строк дії гарантії встановлено до 11.05.2023.

Разом із тим, рішенням Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/6954/22, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 09.02.2023 у наведеній справі, позов ПрАТ "Національна енергетична компанія "Укренерго" до АТ "РВС БАНК" задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства "РВС БАНК" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" грошові кошти за банківською гарантією в розмірі 147 408 грн 08 коп.

На виконання вказаного судового рішення, АТ "РВС БАНК" сплачено, зокрема, суму за банківською гарантією в розмірі 147 408, 08 грн., що підтверджується меморіальним ордером №178 від 01.03.2023.

Також 09.03.2023 позивач звернувся до відповідача із вимогою №444/23-БТ від 07.03.2023 про відшкодування витрат за Гарантією та сплату Банку на суму 149 889, 08 грн із додатками, що підтверджується описом вкладення та накладною до поштового відправлення №0100108846857, однак станом на 14.03.2023 ці документи не вручено відповідачу з інших причин.

Оскільки регресну вимогу позивача щодо сплати грошових коштів за гарантією залишено відповідачем без відповіді та належного виконання, то вказане слугувало підставою звернення позивача до суду з цим позовом про стягнення з відповідача 147 408, 08 грн основного боргу, 1938, 52 грн 30% річних та 605, 79 грн пені.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно із статтею 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

За приписами статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 200 Господарського кодексу України (далі - ГК України) гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов`язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов`язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні. Зобов`язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.

Згідно з частиною першою статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, гарантією.

Статтею 560 ЦК України визначено, що за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов`язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до положень статті 563 ЦК України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов`язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії. Вимога кредитора до гаранта про сплату грошової суми відповідно до виданої ним гарантії пред`являється у письмовій формі. До вимоги додаються документи, вказані в гарантії. У вимозі до гаранта або у доданих до неї документах кредитор повинен вказати, у чому полягає порушення боржником основного зобов`язання, забезпеченого гарантією. Кредитор може пред`явити вимогу до гаранта у межах строку, встановленого у гарантії, на який її видано.

Приписами частини другої статті 564 ЦК України встановлено, що гарант повинен розглянути вимогу кредитора разом з доданими до неї документами в установлений у гарантії строк, а у разі його відсутності - в розумний строк і встановити відповідність вимоги та доданих до неї документів умовам гарантії.

Згідно із частинами першою та другою статті 565 ЦК України, гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії. Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.

Частиною першою статті 569 ЦК України передбачено, що гарант має право на зворотну вимогу (регрес) до боржника в межах суми, сплаченої ним за гарантією кредиторові, якщо інше не встановлено договором між гарантом і боржником.

Обставини щодо настання гарантійного випадку та належного пред`явлення вимоги до АТ "РВС Банк" про сплату коштів за банківською гарантією №1048-22Г від 17.02.2022, з урахуванням змін №1048-22Г від 10.03.2022, в розмірі 147 408,08 грн встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 04.10.2022 у справі №910/6954/22.

Як убачається із матеріалів справи позивачем сплачено, зокрема, суму за банківською гарантією в розмірі 147 408,08 грн, що підтверджується меморіальним ордером №178 від 01.03.2023, відповідно, із цієї дати в останнього виникло право зворотної (регресної) вимоги до відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 09.03.2023 позивач звернувся до відповідача із вимогою №444/23-БТ від 07.03.2023 про відшкодування витрат за гарантією на суму 149 889,08 грн із додатками, що підтверджується описом вкладення та накладною до поштового відправлення №0100108846857, однак станом на 14.03.2023 ці документи не вручено відповідачу з інших причин.

Суд враховує, що відповідачем не спростовано доводи позивача щодо отримання регресної вимоги за спірний період, з огляду на направлення цієї вимоги за адресою, зазначеною у договорі, відтак, факт виконання позивачем обов`язку щодо направлення вимоги відповідачу (принципалу) за вказаний період є таким, що встановлений судом, у зв`язку з чим у відповідача існує обов`язок здійснити оплату вимоги у відповідності до умов договору.

При цьому, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1938, 52 грн. 30% річних та 605,79 грн пені.

Так, відповідно до частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно із частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом частин 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами частин 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Так, у п. 5.1 договору сторони передбачили, що за порушення строків повернення банку коштів, сплачених банком за гарантією/сплати процентів, комісій та/або інших платежів за цим договором принципал сплачує банку пеню від суми заборгованості у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочки, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Крім того, відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховний Суд №910/12604/18 від 01.10.2019).

Згідно із п. 4.2 договору, до повного такого відшкодування принципал сплачує банку проценти від суми боргу в розмірі 30% (тридцять) процентів річних (за методом факт/факт (фактична кількість днів у місяці/фактична кількість днів у році - 365(366)) у валюті гарантії, за період з моменту сплати банком за гарантією на вимогу бенефіціара або згідно із рішенням суду про сплату за гарантією та до моменту нарахування суми боргу на належні рахунки банку.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені та 30% процентів річних, суд дійшов висновку, що вони є арифметично правильними та такими, що відповідають умовам договору та приписам чинного законодавства, відповідно, приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 1 938, 52 грн. 30% річних та 605, 79 грн. пені.

Водночас, позивач просить суд на підставі частини 10 статті 238 ГПК України зазначити в резолютивній частині рішенні про нарахування 30% річних до моменту виконання рішення за наведеною формулою.

Так, згідно з частиною 10 статті 238 ГПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Відповідно до приписів статті 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Отже, застосування частини 10 статті 238 ГПК України у даному випадку, сприятиме найшвидшому виконанню відповідачем судового рішення в частині сплати основного боргу, а позивач буде позбавлений необхідності ще раз звертатися до суду з позовом про стягнення з відповідача додатково нарахованих 30% річних за допущене ним прострочення після ухвалення судом рішення.

Відповідно до частин 11, 12 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження", якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі. До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

За вказаних обставин суд дійшов висновку, що відповідно до положень частини 10 статті 238 ГПК України наявні всі правові підстави для її застосування у даному випадку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити у рішенні суду про проведення нарахування органом (особою), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду 30% річних з 24.10.2023 та до моменту виконання рішення суду за формулою, наведеною позивачем.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Технософтсервіс" (вул. Багговутівська, буд. 40, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 34795318) на користь Акціонерного товариства "РВС БАНК" (вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39849797) заборгованість у розмірі 147408,08 (сто сорок сім тисяч чотириста вісім) грн. 08 коп. основного боргу, 30% річних у розмірі 1938 (одна тисяча дев`ятсот тридцять вісім) грн. 52 коп., пені у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 79 коп. та витрати зі сплати судового збору у сумі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн. 00 коп.

3. Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2023 у справі №910/4241/23, в порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України нараховувати 30% річних на суму основного боргу 147408,08 грн. за договором надання послуг №01-250030-22 від 01.04.2022 за період з моменту винесення рішення суду у даній справі до моменту погашення боргу відповідачем, за такою формулою: (СОБ*30*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 30 - 30 відсотків річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів із Товариства з обмеженою відповідальністю "Технософтсервіс" (вул. Багговутівська, буд. 40, м. Київ, 04107, код ЄДРПОУ 34795318) на користь Акціонерного товариства "РВС БАНК" (вул. Введенська, 29/58, м. Київ, 04071, код ЄДРПОУ 39849797).

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2023

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА