Рішення

від 18.10.2023 по справі 910/9175/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.10.2023Справа № 910/9175/23

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С.,

за участю секретаря судового засідання: Видиш А.В.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ"

про стягнення 1 558 764,18 грн.,

За участю представників сторін:

від позивача: Вагін А.В. за ордером від 02.06.2023 року серії ВВ № 1031561;

від відповідача: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1 558 764,18 грн., з яких: 804 843,11 грн. - основний борг, 473 288,67 грн. - пеня, 245 908,61 грн. - інфляційні втрати, 34 723,79 грн. - 3 % річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати наданих позивачем послуг за Договором про надання послуг з організації та перевезення вантажів від 23.12.2019 року № 208/19-В, у зв`язку з чим за відповідачем утворився основний борг та виникли підстави для стягнення штрафних санкцій та компенсаційних виплат у вищенаведених розмірах.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.06.2023 року відкрито провадження у справі № 910/9175/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.07.2023 року.

У підготовчому засіданні 12.07.2023 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження у справі № 910/9175/23 на 30 днів та про відкладення підготовчого засідання на 22.08.2023 року.

24.07.2023 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача від 19.07.2023 року № 19/07/2023 по суті спору, в якій останній навів додаткові обґрунтування пред`явлених у даній справі вимог.

У підготовчому засіданні 22.08.2023 року судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 13.09.2023 року.

У підготовчому засіданні 13.09.2023 року представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи подану ним виписку з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС", яка свідчить про погашення відповідачем 22.08.2023 року суми спірного основного боргу в даній справі у розмірі 804 843,11 грн. Означена виписка долучена судом до матеріалів справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.09.2023 року підготовче провадження у справі № 910/9175/23 закрито та призначено її до судового розгляду по суті на 18.10.2023 року.

У судовому засіданні 18.10.2023 року представник позивача підтримав викладені у позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача 473 288,67 грн. пені, 245 908,61 грн. інфляційних втрат і 34 723,79 грн. 3 % річних, та наполягав на їх задоволенні. Разом із тим, останній визнав факт погашення відповідачем у процесі розгляду даної справи спірної суми основного боргу в розмірі 804 843,11 грн.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, проте явку свого уповноваженого представника у призначене судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, будь-яких клопотань чи заяв, зокрема, по суті спору, на адресу суду не направив.

Так, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, копія ухвали від 13.09.2023 року про закриття підготовчого провадження та призначення справи № 910/9175/23 до судового розгляду по суті на 18.10.2023 року була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення з трек-номером 0105495227347 на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 02091, місто Київ, вулиця Тростянецька, будинок 6-Г.

Проте, зазначене відправлення з трек-номером 0105495227347 (як і решта здійснених судом відправлень на адресу відповідача) вручене Товариству з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" не було.

Враховуючи відсутність в матеріалах справи підтверджень наявності порушень оператором поштового зв`язку вимог Правил надання послуг поштового зв`язку, суд вважає, що у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Сам лише факт не отримання заявником кореспонденції, якою суд з додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною не виконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Суд також звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Беручи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас, оскільки суд надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи.

Судом враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року в справі "Смірнова проти України").

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45 в цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Усі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

У судовому засіданні 18.10.2023 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

23.12.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" (виконавець) укладено договір про надання послуг з організації та перевезення вантажів № 208/19-В (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов`язався організувати та виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України, а також надавати інші послуги, що пов`язані з перевезенням вантажу та погоджені із замовником, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити надані послуги на умовах цього Договору.

Означений правочин підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб`єктів господарювання.

У договорі від 23.12.2019 року про внесення змін до Договору сторони погодили, що виконавець надає замовнику посередницькі послуги, а саме: за дорученням замовника організовує страхування вантажів замовника, що перевозяться за Договором, та відповідно укладає зі страховиком, на умовах йому відомих та від свого імені, за рахунок замовника, договір (-ори) щодо страхування вантажу замовника. При цьому, замовник зобов`язується компенсувати суми страхових платежів, документально підтверджених та зроблених виконавцем у зв`язку з виконанням своїх вищевказаних обов`язків за Договором щодо страхування вантажу замовника.

У договорі від 26.01.2021 року про внесення змін до Договору сторони узгодили тарифи для перевезень по Україні.

Відповідно до пункту 1.2 Договору вартість послуг, вид та найменування вантажу, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача, маршрут перевезення та інші суттєві умови, необхідні для надання послуг та виконання перевезень, зазначаються в додатках до цього Договору або у заявках на перевезення вантажу, які є невід`ємними частинами Договору.

За умовами пункту 3.1 Договору на підставі цього Договору замовник зобов`язаний оплатити виконавцеві вартість наданих послуг, розмір яких зазначається в додатках до цього Договору або у відповідній заявці на конкретне перевезення, та в подальшому вказується в актах прийому-передачі наданих послуг.

Згідно з пунктом 3.3 цієї угоди додаткові витрати виконавця, що виникли в нього при виконанні цього Договору, в тому числі у зв`язку зі зміною маршруту, відшкодовуються замовником, якщо такі витрати здійснювалися в його інтересах. Перелік таких додаткових витрат із зазначенням сум зазначається в актах прийому-передачі наданих послуг. На вимогу замовника виконавець надає на підтвердження витрат копії документів (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання або органами влади, що залучалися до виконання Договору.

Пунктом 3.4 Договору передбачено, що підставою для проведення розрахунків за цим Договором є акт прийому-передачі наданих послуг та оригінали товарно-транспортних накладних (CMR, ТТН) з підписом вантажовідправника та вантажоодержувача, а також копії інших документів, що підтверджують виконання перевезення та надання інших послуг. Замовник зобов`язаний підписати акт прийому-передачі наданих послуг та оплатити виконавцю повну вартість наданих послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту його пред`явлення виконавцем, або у 5 (п`яти) денний термін письмово повідомити виконавця про свої заперечення.

В разі неповідомлення в зазначений термін про обґрунтовані зауваження щодо наданих виконавцем послуг, послуги вважаються наданими належним чином та підлягають оплаті замовником в повному обсязі (пункт 3.5 Договору).

За умовами пункту 7.1 Договору останній набирає чинності з моменту підписання і діє протягом одного року. Якщо по закінченню строку дії даного Договору жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати даний Договір, останній вважається кожен раз продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах.

У пункті 8.7 Договору сторони дійшли згоди, що документи, в тому числі листи, повідомлення та заявки за цим Договором, направлені факсом або електронною поштою за реквізитами, зазначеними у розділі 9 цього Договору, прирівнюються до письмового повідомлення, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися стороною, від імені якої вони були відправлені. З метою мінімізації можливих ризиків, сторони дійшли згоди щодо застосування печаток та штампів для підтвердження документів, які оформлюються/підписуються відповідно до умов укладеного між сторонами Договору.

У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" вказувало, що на виконання умов Договору воно надало Товариству з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" відповідні послуги з організації та виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України згідно з підписаними виконавцем актами прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2021 року № Т4842/10-2021 на суму 2 808,00 грн., від 31.10.2021 року № Т4830/10-2021 на суму 202 169,79 грн., від 30.11.2021 року № Т5271/11-2021 на суму 1 656,00 грн., від 30.11.2021 року № Т5274/11-2021 на суму 162 525,62 грн., від 31.12.2021 року № Т5739/12-2021 на суму 2 232,00 грн., від 31.12.2021 року № Т5741/12-2021 на суму 197 773,66 грн., від 31.01.2022 року № Т276/1-2022 на суму 1 512,00 грн., від 31.01.2022 року № Т275/1-2022 на суму 122 969,54 грн., від 28.02.2022 року № Т750/2-2022 на суму 1 584,00 грн. та від 28.02.2022 року № Т749/2-2022 на суму 109 612,50 грн. Загальна вартість означених послуг склала 804 843,11 грн.

Крім того, позивач долучив до матеріалів справи копії відповідних товарно-транспортних накладних та рахунків-фактур від 31.10.2021 року № Т4830/10-2021 на суму 202 169,79 грн., від 31.10.2021 року № Т4842/10-2021 на суму 2 808,00 грн., від 30.11.2021 року № Т5274/11-2021 на суму 162 525,62 грн., від 30.11.2021 року № Т5271/11-2021 на суму 1 656,00 грн., від 31.12.2021 року № Т5741/12-2021 на суму 197 773,66 грн., від 31.12.2021 року № Т5739/12-2021 на суму 2 232,00 грн., від 31.01.2022 року № Т275/1-2022 на суму 122 969,54 грн., від 31.01.2022 року № Т276/1-2022 на суму 1 512,00 грн., від 28.02.2022 року № Т749/2-2022 на суму 109 612,50 грн. та від 28.02.2022 року № Т750/2-2022 на суму 1 584,00 грн.

Разом із тим, позивач вказував, що всупереч умовам Договору Товариство з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" належним чином не виконало покладеного на нього обов`язку з оплати вартості послуг з організації та виконання перевезення вантажу автомобільним транспортом територією України, наданих позивачем відповідно до вищевказаних актів прийому-передачі наданих послуг, заборгувавши таким чином Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" 804 843,11 грн.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено копію адресованої відповідачу претензії від 17.02.2023 року № 17/02/2023-2 про сплату наявної у Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" заборгованості за Договором у розмірі 804 843,11 грн.

Оскільки відповідач не погасив вищенаведену суму заборгованості за Договором у добровільному порядку, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" вирішило звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частин 1, 2 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі.

Згідно зі статтею 914 Цивільного кодексу України перевізник і власник (володілець) вантажу в разі необхідності здійснення систематичних перевезень можуть укласти довгостроковий договір. За довгостроковим договором перевізник зобов`язується у встановлені строки приймати, а власник (володілець) вантажу - передавати для перевезення вантаж у встановленому обсязі. У довгостроковому договорі перевезення вантажу встановлюються обсяг, строки та інші умови надання транспортних засобів і передання вантажу для перевезення, порядок розрахунків, а також інші умови перевезення.

За частиною 1 статті 916 Цивільного кодексу України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Разом із тим, як було зазначено вище, у підготовчому засіданні 13.09.2023 року представник позивача просив суд долучити до матеріалів справи подану ним виписку з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС", яка свідчить про погашення відповідачем 22.08.2023 року (після відкриття провадження у справі) суми спірного основного боргу в розмірі 804 843,11 грн. Означена виписка долучена судом до матеріалів справи. Факт погашення відповідачем спірної суми основного боргу в розмірі 804 843,11 грн. був визнаний представником позивача у судових засіданнях.

З огляду на викладене, суд зазначає, що статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.

Пунктом 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Господарський суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, зокрема у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 року в справі № 13/51-04 (провадження № 12-67гс19).

З матеріалів справи вбачається, що предмет спору в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи (22.08.2023 року), у зв`язку з погашенням відповідачем цієї суми заборгованості, що підтверджується, зокрема, випискою з банківського рахунку Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" із зазначенням інформації про сплату відповідачем суми спірної основної заборгованості із призначенням платежу: "Оплата за транспортні послуги у 2022 згідно Договору 208/19-В від 23.12.19р., ПДВ 20% 134140.52 грн.".

З огляду на викладене, а також зважаючи на фактичну відсутність між сторонами неврегульованих питань щодо сплати спірного основного боргу за Договором, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу за Договором в розмірі 804 843,11 грн. відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у пред`явленому позові Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС", посилаючись на несвоєчасну оплату відповідачем послуг з перевезення за Договором, просило суд стягнути із замовника 473 288,67 грн. пені, 245 908,61 грн. інфляційних втрат та 34 723,79 грн. 3 % річних, нарахованих за кожним спірним актом окремо у період з 06.11.2021 року по 05.06.2023 року згідно з наданим позивачем розрахунком.

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, законом установлено обов`язок боржника у разі прострочення виконання грошового зобов`язання сплатити на вимогу кредитора суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, одним із різновидів господарських санкцій, які застосовуються до правопорушника у сфері господарювання, є штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штрафу, пені), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (стаття 230 Господарського кодексу України).

Визначення поняття "пеня" міститься у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 4.3 Договору за несвоєчасну оплату послуг замовник на письмову вимогу виконавця сплачує йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, що нараховується на суму боргу за кожен день прострочення платежу.

У той же час, як було зазначено вище, за умовами пункту 3.4 Договору замовник (відповідач) зобов`язаний підписати акт прийому-передачі наданих послуг та оплатити виконавцю (позивачу) повну вартість наданих послуг протягом 5 (п`яти) календарних днів з моменту його пред`явлення виконавцем, або у 5 (п`яти) денний термін письмово повідомити виконавця про свої заперечення.

Отже, виникнення у відповідача обов`язку з оплати вартості наданих позивачем послуг з перевезення, а також і момент настання прострочення виконання цього обов`язку, умовами Договору прямо пов`язується з датою пред`явлення виконавцем відповідних актів прийому-передачі наданих послуг.

Проте матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження конкретних дат пред`явлення позивачем Товариству з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" спірних актів прийому-передачі наданих послуг від 31.10.2021 року № Т4842/10-2021, від 31.10.2021 року № Т4830/10-2021, від 30.11.2021 року № Т5271/11-2021, від 30.11.2021 року № Т5274/11-2021, від 31.12.2021 року № Т5739/12-2021, від 31.12.2021 року № Т5741/12-2021, від 31.01.2022 року № Т276/1-2022, від 31.01.2022 року № Т275/1-2022, від 28.02.2022 року № Т750/2-2022 та від 28.02.2022 року № Т749/2-2022, у той час як надані позивачем та наявні у матеріалах справи копії означених актів не містять підпису уповноваженої особи відповідача чи відтиску печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ". Крім того, у матеріалах справи відсутні й докази фактичного направлення вищевказаних актів на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, електронною поштою, факсом тощо.

У заяві по суті справи від 19.07.2023 року № 19/07/2023 позивач посилався на те, що після надання послуг за Договором акти прийому-передачі наданих послуг були направлені поштовим відправленням з повідомленням на адресу відповідача.

Разом із тим, позивач зазначав, що уся документація, в тому числі поштові повідомлення, зберігалася в орендованому ним приміщенні за адресою: Київська область, Бучанський район, село Стоянка, 21-км Житомирського шосе. 03.03.2022 року під час військової агресії російської федерації проти України російськими військами був обстріляний та загорівся складський комплекс за наведеною адресою, внаслідок чого було знищено все майно, у тому числі документи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС", які зберігалися у вказаному складському комплексі. На підтвердження цих обставин позивач надав суду копію відповідного акту про пожежу від 05.05.2022 року.

Також позивач вказував, що факт отримання актів прийому-передачі наданих послуг та рахунків підтверджується листуванням електронною поштою, з якого можна дійти висновку про повідомлення відповідача щодо факту надання послуг та необхідність проведення їх оплати у передбачений Договором строк.

Однак, вищенаведені посилання жодним чином не підтверджують конкретних дат пред`явлення відповідачу спірних актів прийому-передачі наданих послуг, а відтак і дійсних періодів прострочення Товариством з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" виконання його грошових зобов`язань з оплати відповідних послуг за Договором.

Так, наявні у матеріалах справи паперові копії електронного листування не містять відомостей та жодним чином не підтверджують факту та конкретних дат направлення на поштову адресу відповідача спірних актів прийому-передачі наданих послуг.

Крім того, за змістом наявного у матеріалах справи акту про пожежу від 05.05.2022 року, складеного комісією працівників Бучанського РУ ГУ ДСНС України у Київській області, пожежею (зі слів генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС") було знищено майно позивача, зокрема, договори та первинна документація. Проте переліку таких документів у вказаному акті не наведено. Суд також звертає увагу на те, що позивач обґрунтовував неможливість надання доказів пред`явлення відповідачеві спірних актів (зокрема, доказів їх направлення на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" засобами поштового зв`язку, як про це вказано у заяві по суті справи від 19.07.2023 року № 19/07/2023) знищенням всього його майна, що зберігалося на складі за адресою: Київська область, Бучанський район, село Стоянка, 21-км Житомирського шосе. У той же час, всі інші документи, що стосуються укладення та виконання Договору, у тому числі копії актів приймання-передачі наданих послуг, рахунків-фактур та товарно-транспортних накладних, були долучені позивачем до позовної заяви. Наведені обставини ставлять під сумнів факт знищення усього майна позивача, включно з договорами та первинною документацією, а також фактичне зберігання актів приймання-передачі наданих послуг та доказів їх направлення на адресу відповідача у різних місцях (у різних приміщеннях).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум пені та компенсаційних виплат такі нарахування здійснювалися Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС", починаючи з 6 числа місяця, наступного за місяцем складення кожного зі спірних актів (тобто автоматично після спливу п`яти календарних днів саме з дати складення таких актів, без урахування, зокрема, вихідних днів та строків поштового обігу тощо).

Судом враховано наявну в матеріалах справи копію гарантійного листа відповідача від 21.06.2023 року, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" зобов`язалося у термін до 31.08.2023 року погасити наявну в нього перед позивачем заборгованість за Договором у розмірі 804 843,09 грн. Проте означений гарантійний лист також не підтверджує певних дат пред`явлення відповідачеві спірних актів приймання-передачі наданих послуг та настання конкретного строку їх оплати, з урахуванням приписів пункту 3.4 Договору. Більше того, вказаний гарантійний лист датований 21.06.2023 року, тоді як кінцевим строком здійснення нарахування заявлених позивачем до стягнення сум пені, 3 % річних та інфляційних втрат є 05.06.2023 року.

Відтак, відсутність у матеріалах справи доказів на підтвердження конкретних дат пред`явлення виконавцем Товариству з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" спірних актів приймання-передачі наданих послуг позбавляє суд можливості достеменно встановити дати початку періодів прострочення відповідачем виконання грошового обов`язку з оплати вартості послуг з перевезення за кожним спірним актом окремо.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи необґрунтованість зазначених позивачем дат початку періодів прострочення відповідачем виконання його грошового зобов`язання, суд дійшов висновку про недоведеність вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" про стягнення з відповідача 473 288,67 грн. пені, 245 908,61 грн. інфляційних втрат і 34 723,79 грн. 3 % річних. Отже, у задоволенні вказаних вимог слід відмовити.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження конкретних дат пред`явлення виконавцем Товариству з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" спірних актів приймання-передачі наданих послуг.

Враховуючи наведене, у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 473 288,67 грн. пені, 245 908,61 грн. інфляційних втрат і 34 723,79 грн. 3 % річних слід відмовити, у той час як провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" суми основного боргу в розмірі 804 843,11 грн. підлягає закриттю, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру вимог, у задоволенні яких судом відмовлено, залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 231, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Провадження у справі № 910/9175/23 в частині вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" про стягнення 804 843,11 грн. основного боргу закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору.

2. У задоволенні вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОЛЬ ЛОГІСТІКС" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МБТ ИНТ" про стягнення 473 288,67 грн. пені, 245 908,61 грн. інфляційних втрат та 34 723,79 грн. 3 % річних відмовити.

3. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. В силу приписів частини 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 24.10.2023 року.

Суддя В.С. Ломака