ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
24.10.2023Справа № 910/12292/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АРДА"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТБ-2"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ"
про стягнення 11447,16 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи
РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АРДА" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТБ-2" про стягнення 11447,16 грн. заборгованості, з яких: 8346,78 грн - сума основного боргу, 395,84 грн - 3% річних, 2704,54 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором поставки №6417Кие від 17.01.2020.
Процесуальні дії у справі, розгляд заяв, клопотань
Господарський суд міста Києва ухвалою від 17.08.2023 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/12292/23, розгляд справи постановив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання), залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ".
05.09.2023 та 18.09.2023 через відділ діловодства суду від третьої особи надійшли письмові пояснення та підтвердження про отримання документів.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи ухвала суду про відкриття провадження у справі від 17.08.2023 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Ухвала суду від 17.08.2023, направлена на адресу місцезнаходження відповідача, отримана останнім 22.08.2023, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №01054 95008408.
Отже, згідно із п. 3 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.
Судом враховано, що частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічні положення містяться у ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на вказані приписи Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, суд приходить до висновку, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно із ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Позиція позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач допустив порушення взятих на себе зобов`язань за договором поставки №6417Кие від 17.01.2020 щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар, у зв`язку із чим у відповідача станом утворилася заборгованість у розмірі 8346,78 грн.
Позивач зазначає, що набув право вимоги до відповідача на підставі договору відступлення права вимоги від 13.07.2023 та просить стягнути суму заборгованості в судовому порядку, а також нараховані за прострочення виконання грошового зобов`язання 395,84 грн 3% річних та 2704,54 грн інфляційних втрат.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, проти позову не заперечив.
Позиція третьої особи.
Третя особа підтримала позовні вимоги позивача до відповідача.
ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
17.01.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "РТБ-2" (далі - покупець) Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (далі - постачальник) укладено договір поставки №6417Кие (далі - договір), відповідно до п. 2.1 якого постачальник зобов`язується передавати у власність покупця, а покупець приймати та оплачувати на умовах і у порядку , визначених цим договором товар в асортименті, кількості та за цінами, вказаними у накладних, які є невід`ємною частиною цього договору.
Згідно з п. 2.3 договору право власності на товар, а також ризик випадкового знищення та випадкового пошкодження (псування ) товару переходить від постачальника до покупця з моменту фактичної передачі товару, що засвідчується підписанням уповноваженими представниками сторін накладної.
У п. 4.1 договору сторони погодили, що ціни на товар вказуються в накладних на товар, які є невід`ємною частиною цього договору.
Покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки (п. 4.2 договору).
Відповідно до п. 8.1 договору останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.01.2023.
Згідно з п. 10.14 договору, постачальник має право уступати, продавати, передавати у заставу право вимоги за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи постачальник поставив відповідачу товар на суму 8346,78 грн, що підтверджується копіями долучених до матеріалів справи видаткових накладних: № 22332 від 22.02.2022 на суму 4346,88 грн, № 21270 від 21.12.2021 на суму 2454,06 грн, № 2282 від 01.01.2022 на суму 1545,84 грн.
Також на підтвердження поставки товару відповідачу позивачем долучені до матеріалів справи копії: довіреностей на отримання цінностей, товарно-транспортних накладних з відомостями про вантаж.
Доказів оплат за товар матеріали справи не містять.
13.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АРДА" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги (далі - договір відступлення), відповідно до п. 1 якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор повністю приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором на підставі пункту 10.14 договору поставки №6417Кие від 17.01.2020 (основний договір), укладеного між первісним кредитором та ТОВ "РТБ-2" (боржник).
За цим договором новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у загальній сумі 8346,78 грн, згідно накладних № 21270 від 21.12.2021 на суму 2454,06 грн, № 2282 від 01.01.2022 на суму 1545,84 грн, № 22332 від 22.02.2022 на суму 4346,88 грн (п. 2 договору відступлення).
Відповідно до п. 3 договору відступлення, підписанням цього договору сторони підтверджують передачу первісним кредитором новому кредитору всіх необхідних документів на підтвердження права вимоги за основним договором.
Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (п. 7 договору відступлення).
Таким чином, відповідно до умов договору відступлення до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АРДА", як нового кредитора, перейшло право вимоги до відповідача за договором поставки №6417Кие від 17.01.2020 в сумі 8346,78 грн.
За розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 11447,16 грн. заборгованості, з яких: 8346,78 грн - сума основного боргу, 395,84 грн - 3% річних, 2704,54 грн - інфляційні втрати.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА. ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Як підтверджено наявними у матеріалах справи видатковими накладними № 21270 від 21.12.2021, № 2282 від 01.01.2022, № 22332 від 22.02.2022 ТОВ "АРДА-ТРЕЙДИНГ" поставило, а відповідач прийняв товар на суму 8346,78 грн.
Зазначені вище видаткові накладні підписані відповідачем без заперечень на зауважень.
Підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.
Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України).
Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими ч.1 ст.692 ЦК України.
У відповідності до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У договорі поставки сторони погодили, що покупець зобов`язаний оплачувати кожну партію переданого постачальником товару не пізніше 30 днів з дати її поставки.
Договір, відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За змістом ч.1 ст.14 ГПК України суд розглядає справу не інакше як, зокрема, на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч.3 ст.13, ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд зазначає, що наданими позивачем та оціненими судом доказами підтверджується заборгованість відповідача за договором поставки №6417Кие від 17.01.2020 в сумі 8346,78 грн.
Відповідач у відповідності наведених приписів процесуального закону наведених у позові обставин щодо порушення договору та наявності заборгованості у розмірі 8346,78 грн не спростував.
Як встановлено судом вище, 13.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АРДА-ТРЕЙДИНГ" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АРДА" (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
За змістом статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановлено судом, відповідно до п. 2 договору відступлення новий кредитор повністю одержує право (замість первісного кредитора) вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у загальній сумі 8346,78 грн, згідно накладних № 21270 від 21.12.2021 на суму 2454,06 грн, № 2282 від 01.01.2022 на суму 1545,84 грн, № 22332 від 22.02.2022 на суму 4346,88 грн.
Отже, у позивача, як нового кредитора, з наявне право вимагати від відповідача сплати заборгованості за договором поставки у розмірі 8346,78 грн.
За встановлених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8346,78 грн.
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 395,84 грн 3% річних та 2704,54 грн інфляційних втрат, що нараховані за період з 21.12.2021 по 20.07.2023, то суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 ЦК України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та процентів річних від простроченої суми.
Як встановлено судом вище, відповідно до договору відступлення, позивачу відступлено лише право вимагати від боржника належного виконання зобов`язань за основним договором у загальній сумі 8346,78 грн.
Зі змісту договору відступлення вбачається, що первісним кредитором не передавались новому кредитору жодні інші права, окрім права на стягнення суми у розмірі 8346,78 грн.
Тобто право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не було предметом відступлення за договором відступлення від 13.07.2023.
Оскільки первісним кредитором не передавались новому кредитору права на нарахування та стягнення 3% річних та інфляційних втрат, то відповідно у позивача відсутнє право вимагати стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат за період до 13.07.2023.
За своєю правовою природою договір відступлення права вимоги є договором про заміну сторін у певному існуючому зобов`язанні, після чого первісний кредитор вибуває з такого зобовязання.
При цьому слід враховувати, що у зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.
Суд зазначає, що за змістом ст.ст. 509 та 510 ЦК України зобов`язання породжує права та обов`язки для сторін зобов`язання, яким є кредитор та боржник.
Так, стаття 509 Цивільного кодексу України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
З урахуванням наведених приписів Цивільного кодексу України, внаслідок укладення договору про відступлення права вимоги від 13.03.2023, відбулася заміна первісного кредитора на нового кредитора у зобов`язанні зі сплати заборгованості за договором поставки, що виникла за видатковими накладними № 21270 від 21.12.2021, № 2282 від 01.01.2022, № 22332 від 22.02.2022.
У зв`язку зі наведеним, виходячи з суті правової природи договору про відступлення права вимоги, з моменту укладення договору відступлення, тобто з 13.07.2023 позивач набув статусу кредитора у зобов`язанні зі сплати заборгованості за договором поставки розмірі 8346,78 грн, а Товариство з обмеженою відповідальністю "РТБ-2" стало зобов`язаною стороною з виконання вказаного грошового зобов`язання.
Згідно з приписами цивільного законодавства нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат здійснюється на суму простроченого зобов`язання, яке належить до сплати кредитору.
З огляду на наведене, у зв`язку зі зміною кредитора у зобов`язанні згідно договору про відступлення права вимоги, позивач з 13.07.2023 набув статусу кредитора у зобов`язанні зі сплати відповідачем заборгованості 8346,78 грн
В свою чергу, у зв`язку з тим, що за договором відступлення право на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не передавалось, то таке право відсутнє у позивача в період до 13.07.2023.
З урахуванням викладеного, за перерахунком суду за період 13.07.2023 по 20.07.2023 (дата закінчення нарахування, визначена позивачем), розмір 3% річних становить 5,49 грн, інфляційні втрати відсутні.
Таким чином, вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
ВИСНОВКИ СУДУ
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АРДА" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РТБ-2", а саме в частині стягнення 8346,78 грн основного боргу та 5,49 грн 3% річних.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ
За приписами ст.129 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 240, 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РТБ-2" (01054, місто Київ, вулиця Дмитрівська, будинок 9-11, ідентифікаційний код 42946515) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАНІЯ "АРДА" (49083, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Собінова, будинок 1, ідентифікаційний код 45018369) 8346,78 грн основного боргу, 5,49 грн 3% річних та 1958,35 грн судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В іншій частині позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано: 24.10.2023.
Суддя С.О. Турчин
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2023 |
Оприлюднено | 26.10.2023 |
Номер документу | 114388760 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Турчин С.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні