Рішення

від 24.10.2023 по справі 910/12438/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.10.2023Справа № 910/12438/23За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги"

до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Квіти України"

про стягнення 196409,17 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Квіти України" про стягнення 196409,17 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 3106397ПВ від 20.12.2018.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/12438/23, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Надано відповідачу строк у 15 днів з дати отримання ухвали на подання відзиву.

04.09.2023 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти позову заперечує, оскільки, майновий комплекс, розташований за адресою: м. Київ, вул. Тираспільська, 43, на праві господарського відання був закріплений за Державним підприємством "Укркомунобслуговування" на підставі наказу Міністерства розвитку громад на території України від 15.07.2022 № 126. А наказом від 16.08.2022 № 152/864 Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву наказано повернути з оренди відповідача майновий комплекс. Державне підприємство "Укркомунобслуговування" наказом № 18-од від 15.08.2022 прийняло на баланс майновий комплекс розташований за адресою: м. Київ, вули Тираспільська, 43, з 16.08.2022. Так як позивач просить стягнути заборгованість за спожиту електроенергію за адресою: м. Київ, вул. Тираспільська, 43, за період з жовтня 2022 по січень 2023, після передачі майнового комплексу на баланс іншої особи, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними. Відповідач вважає, що норми п. 4.27 ПРРЕЕ не застосовуються, оскільки, відбулось фактичне без відома відповідача заволодіння майном іншою особою.

07.09.2023 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано відповідь на відзив, в якій позивач підтримує позовні вимоги, наголошуючи на обов`язку відповідача повідомити про припинення споживання електроенергії. Оскільки, відповідач не повідомив позивача про зміну користувача майнового комплексу, і договір між сторонами не припинився, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

20.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (постачальник) та Приватним акціонерним товариством "Агрофірма "Квіти України" (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до п. 1.1 якого цей договір про постачання електричної енергії споживачу встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням ст. 634, 641, 642 ЦК України, шляхом підписання сторонами двох примірників, які мають однакову юридичну силу, один з яких зберігається у постачальника, другий - у споживача.

За цим договором постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Згідно п. 5.1, 5.5, 5.7 договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком № 2 до цього договору. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць. Оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або протягом 5 робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого споживачем.

Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами. Дія цього договору також припиняється у наступних випадках: у разі зміни власника об`єкта споживача (п. 13.1, 13.5 договору).

До матеріалів справи долучено додаток № 2 до договору "Комерційна пропозиція постачальника електричної енергії ТОВ "Київські енергетичні послуги".

Згідно п. 4.1, 4.2, 5.3 комерційної пропозиції 100% попередня оплата заявлених обсягів споживання електричної енергії не пізніше ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію. Після закінчення розрахункового періоду остаточний розрахунок здійснюється за фактичним обсягом споживання електричної енергії. Остаточний розрахунок здійснюється не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду.

В п. 10.1, 10.2, 10.6 комерційної пропозиції зазначено, що цей договір укладається на строк 1 рік та набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами та оплати споживачем рахунку, визначеного п. 5.1 комерційної пропозиції. Договір вважається продовженим на кожен наступний календарний рік, якщо за 21 день до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або про перегляд його умов. Дія цього договору також припиняється у наступних випадках: у разі зміни власника (користувача) об`єкта споживача, з моменту зміни власника (користувача).

Відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ договір про постачання електричної енергії споживачу - домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Згідно п. 3.1.1., 3.1.8 ПРРЕЕ постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником "останньої надії". Ціни (тарифи) на послуги постачальника універсальних послуг, постачальника "останньої надії" визначаються у встановленому законодавством порядку. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Відповідно до п. 4.1, 4.3 ПРРЕЕ розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів. Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

В підтвердження обсягу споживача електричної енергії Приватним акціонерним товариством "Агрофірма "Квіти України" о/р 3106397 до матеріалів справи долучено лист оператора систем розподілу ДТЕК Київські електромережі. Згідно зазначеного листа відповідачем у жовтні 2022 року спожито 13050 кВт/год, у листопаді 2022 спожито 19641 кВт/год, у грудні 2022 спожито 1768 кВт/год, у січні 2023 спожито 1191 кВт/год, в лютому 2023 скориговано споживання за вересень, жовтень 2022 на - 1916 кВт/год.

Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Київські електромережі" є оператором систем розподілу, який обліковує обсяг спожитої електричної енергії споживачем у відповідності до глави 9.14 Розділу ІХ, глави 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії.

Пунктами 4.8, 4.9 ПРРЕЕ передбачено, що форма та порядок оплати, терміни (строки) здійснення попередньої оплати, планових платежів та остаточного розрахунку зазначаються у договорі між електропостачальником та споживачем про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції до договору). У разі застосування порядку розрахунків плановими платежами величина планового платежу (або порядок її визначення), терміни здійснення планових платежів та остаточного розрахунку, початок та тривалість розрахункового періоду, кількість планових періодів, що входять до складу розрахункового періоду, та їх тривалість зазначаються у комерційній пропозиції електропостачальника. Після закінчення розрахункового періоду, обумовленого в комерційній пропозиції, здійснюється коригування обсягів оплати, що була здійснена за цей розрахунковий період, відповідно до фактичного обсягу спожитої електричної енергії протягом відповідного розрахункового періоду. За результатами коригування перший плановий платіж наступного розрахункового періоду збільшується або зменшується на відповідну величину.

Позивач, в свою чергу, згідно вимог п. 4.3, 4.12, пп. 31 п. 5.1.2 Правил роздрібного ринку електроенергії, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 № 312 (далі - ПРРЕЕ) виставляв відповідачу рахунки на обсяги споживання, отримані від ПрАТ "ДТЕК Київські електромережі".

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату спожитої електричної енергії: № 3106397/10/1 від 15.10.2022, виданий 20.10.2022 на суму 74314,13 грн за жовтень 2022; № 3106397/11/1 від 15.11.2022, виданий 05.12.2022 на суму 105245,20 грн за листопад 2022; № 3106397/12/1 від 15.12.2022, виданий 27.12.2022 на суму 9451,03 грн за грудень 2022; № 3106397/1/1 від 15.01.2023, виданий 05.02.2023 на суму 6481,56 грн за січень 2023; № 3106397/2/1 кор від 15.02.2023, виданий 07.03.2023 на суму -11320,01 грн коригування за вересень, жовтень 2022. Обсяг спожитої електричної енергії, зазначений у перелічених рахунках відповідає обсягу споживання, визначеному в довідці ДТЕК Київські електромережі. Загальна вартість спожитої електричної енергії згідно виставлених позивачем рахунків становить 184171,91 грн. Рахунки направлялись позивачем електронною поштою. Відповідач не заперечував та не спростовував обставин отримання рахунків.

Отже, за період з жовтня 2022 по січень 2023 відповідачем було спожито електричної енергії на суму 184171,91 грн, яка не була ним оплачена, доказів зворотного суду не надано. Крім того, відповідач і не заперечує обставин, що зазначені кошти ним не сплачувались позивачу.

Стаття 509 ЦК України визначає, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статей 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у ст. 193 ГК України.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як обумовлено сторонами в комерційній пропозиції, остаточний розрахунок за електричну енергію має бути здійснений не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним. Отже, прострочення споживача настає з 21 числа місяця, що слідує за місяцем у якому мало місце споживання. Оскільки, позивачем заявлено до стягнення вартість спожитої електричної енергії за період з жовтня 2022 по січень 2023 на загальну суму 184171,91 грн, то обов`язок з оплати вказаної суми відповідачем є таким, що настав. І з 21.02.2023 відповідач є таким, що прострочив оплату усієї суми боргу - 184171,91 грн.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 ст. 193 ГК України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Стаття 610 ЦК України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 ст. 612 ЦК України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед позивачем з оплати спожитої електричної енергії станом на дату розгляду справи судом складає 184171,91 грн.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначає, що позовні вимоги є безпідставними з огляду на ту обставину, що з 16.08.2022 майно, за яким відбувалось споживання електроенергії, було прийнято на баланс іншою юридичною особою, а отже відповідач в період, за який позивач просить стягнути заборгованість, не був користувачем об`єкта споживання.

Позивач просить стягнути вартість спожитої електричної енергії за адресою: м. Київ, вулиця Тираспільська, 43 за період з жовтня 2022 по січень 2023.

Як вбачається з матеріалів справи згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 15.07.2022 № 126 визначено Державне підприємство "Укркомунобслуговування" балансоутримувачем, на праві господарського відання за яким буде закріплено майно, що належить до сфери управління Міністерства розвитку громад та територій України - цілісний майновий комплекс Державної агрофірми "Квіти України", розташований за адресою: м. Київ, вулиця Тираспільська, 43.

Спільним наказом Міністерства розвитку громад та територій України і Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 16.08.2022 № 152/864 наказано РВ ФДМ України повернути з орендного користування державне майно цілісного майнового комплексу Державної агрофірми "Квіти України", а Міністерству прийняти зазначений цілісний майновий комплекс та передати на баланс Державному підприємству "Укркомунобслуговування".

Наказом Державного підприємства "Укркомунобслуговування" від 15.08.2022 № 18-од наказано зарахувати на баланс підприємства цілісний майновий комплекс Державної агрофірми "Квіти України", розташований за адресою: м. Київ, вулиця Тираспільська, 43.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі № 910/12644/22 за позовом Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Квіти України" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву про визнання договору продовженим, яка набрала законної сили, встановлено наступні обставини: "24.09.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (орендодавець) та Акціонерним товариством "Квіти України" (орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми "Квіти України" №4086ЦМК (далі - договір), відповідно до пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державної агрофірми "Квіти України" (далі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно з актом оцінки, зведеним актом інвентаризації та передавальним балансом підприємства. На виконання умов укладеного договору оренди, згідно акту приймання-передачі орендованого майна від 24.09.2008 Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву передало, а Акціонерне товариство "Квіти України" прийняло в строкове платне користування державне нерухоме майно - цілісний майновий комплекс Державної агрофірми "Квіти України". Договір оренди від 24.09.2008 р. № 4086ЦМК припинив свою дію 24.09.2018 р. Після 24.09.2018 ПрАТ "Агрофірма "Квіти України" продовжує користуватися орендованим майном, зокрема, акт приймання-передачі про повернення майна з орендного користування між позивачем та відповідачем не складалось, звернень РВ ФДМУ по місту Києву про примусове виселення позивача з орендованого майнового комплексу Державної агрофірми "Квіти України" матеріали справи також не містять.".

Отже, рішенням у справі № 910/12644/22 встановлено, що відповідач після припинення строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу у м. Києві по вулиці Тираспільській, 43, продовжив користуватись майном, акт приймання-передачі про повернення майна з орендного користування сторонами не складався.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Крім того, в рамках даної справи відповідач не вказував на обставини, що ним було повернуто з користування майно у м. Києві по вулиці Тираспільській , 43, і що він не був фактичним споживачем електричної енергії після ухвалення наказу про прийняття цілісного майнового комплексу на баланс ДП "Укркомунобслуговування".

Згідно абзацу 3 п. 4.27 ПРРЕЕ дія договору про постачання електричної енергії достроково припиняється у разі отримання електропостачальником від оператора системи або нового чи попереднього власника (користувача) об`єкта споживача документального підтвердження факту укладення договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між оператором системи і новим власником (користувачем) цього об`єкта.

Пункт 10.6.3. Комерційної пропозиції передбачає, що дія договору також припиняється у разі зміни власника (користувача) об`єкта споживання, з моменту зміни власника (користувача).

Крім того, відповідно до відповідно до абзацу 5 п. 4.27 ПРРЕЕ у разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем електропостачальника та (за наявності відповідного договору) оператора системи або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточне припинення користування електричною енергією споживач зобов`язаний здійснювати оплату спожитої на таких об`єктах електричної енергії та інших платежів виходячи з умов відповідних договорів.

Отже, лише у разі повідомлення позивача про зміну власника (користувача) об`єкта споживання та припинення фактичного споживання електричної енергії відповідачем, у нього був би відсутній обов`язок з оплати заявленої до стягнення суми боргу.

Однак, позивач не був повідомлений про зміну користувача об`єкта споживання, крім того, відповідачем не було надано доказів того, що він припинив споживання електричної енергії в період з жовтня 2022 по січень 2023, а тому вимоги позивача визнаються судом обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню в частині суми основного боргу.

Також, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь втрати від інфляції у розмірі 8718,01 грн. за період з 21.11.2022 по 30.06.2023 та 3% річних у розмірі 3519,25 грн за період з 21.11.2022 по 03.08.2023.

Як уже було встановлено судом, відповідач зобов`язаний був оплачувати вартість електричної енергії до 20 числа місяця наступного за звітним. Отже відповідач є таким, що прострочив свої грошові зобов`язання з 21 числа місяці наступного за місяцем споживання.

За змістом частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив розрахунок позивача та вважає його обгрунтованим та арифметично вірним, а суму 3% річних у розмірі 3519,25 грн за період з 21.11.2022 по 03.08.2023 та втрати від інфляції у розмірі 8718,01 грн за період з 21.11.2022 по 30.06.2023, такими, що підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Відповідно до ст. 74, 75 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

З урахуванням встановлених судом обставин, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, ст.ст. 74, 76, 77, 123, 129, 237, 238, 239, 240, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Агрофірма "Квіти України" (04136, м. Київ, вул. Тираспільська, буд. 43, ідентифікаційний код: 33104354) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Київські енергетичні послуги" (04050, м. Київ, вул.. Юрія Іллєнка, буд. 31, ідентифікаційний код 41916045) заборгованість у розмірі 184171 (сто вісімдесят чотири тисячі сто сімдесят одну) грн 91 коп., втрати від інфляції у розмірі 8718 (вісім тисяч сімсот вісімнадцять) грн 01 коп., 3% річних в розмірі 3519 (три тисячі п`ятсот дев`ятнадцять) грн 25 коп., та судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко