Рішення

від 27.09.2023 по справі 911/1838/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1838/23

Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. за участю секретаря судового засідання Друккера Д.Д., дослідивши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс»

про зобов`язання поставити товар

Учасники судового процесу:

від позивача: Кириченко Ю.Ю. (в режимі ВКЗ);

від відповідача:Соболевська І.В.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вартіс» про зобов`язання поставити товар: арматура у кількості 113,743 тон на суму 2782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в Специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 128/21 від 18.10.2021 в частині поставки оплаченого товару. У зв`язку із цим позивач звернувся до суду із даним позовом про зобов`язання поставити товар.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1838/23. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; надано відповідачу строк для подачі відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив. Призначено підготовче засідання у справі на 20.07.2023.

29.06.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 у справі № 911/1838/23 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

06.07.2023 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позовних вимог заперечує та вважає, що остання задоволенню не підлягає.

18.07.2023 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив № 04/07.2023 від 04.07.2023.

20.07.2023 в підготовче засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; суд повідомив представників сторін, що до суду надійшов відзив на позовну заяву та відповідь на відзив та зачитав представникам їх зміст; суд протокольно прийняв відзив та відповідь на відзив до розгляду та долучив їх до матеріалів справи.

20.07.2023 в підготовчому засіданні судом оглянуто оригінали документів, наявні в позивача та відповідача. Ухвалою суду від 20.07.2023, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання на 10.08.2023.

08.08.2023 до суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву про зобов`язання вчинити дії.

10.08.2023 в підготовче засідання прибули представники сторін та надали усні пояснення по справі; суд повідомив представників сторін, що до суду надійшло заперечення від відповідача; представник відповідача надав усні пояснення щодо змісту зазначеного заперечення; суд протокольно прийняв заперечення до розгляду та долучив його до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.08.2023 судом вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 911/1838/23 до судового розгляду по суті на 14.09.2023.

14.09.2023 в судове засідання прибули представники сторін надали усні пояснення по суті спору; представник відповідача надав усні пояснення щодо існування між сторонами договірних відносин; представники сторін надали усні пояснення щодо обставин справи. Ухвалою суду від 14.09.2023 судом оголошено перерву в судовому засіданні до 27.09.2023, про що занесено до протоколу судового засідання.

15.09.2023 до суду від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.07.2023 у справі № 911/1838/23 задоволено клопотання позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та постановлено судове засідання, призначене на 27.09.2023, провести в режимі відеоконференції.

27.09.2023 в судове засіданні прибули представники сторін.

27.09.2023 в судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких позовні вимоги підтримував та просив суд позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на наступне.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору № 128/21 від 18.10.2021 в частині поставки оплаченого товару. Як зазначив позивач, між позивачем та відповідачем було укладено специфікацію № 1 від 18.10.2021, якою відповідач взяв на себе зобов`язання здійснити поставку арматури на умовах DAP в асортименті, у кількості та за ціною, вказаною в п. 1 специфікації. Всього, за ствердженням позивача, відповідач зобов`язався поставити товар у кількості 276,833 тон на загальну суму 6 773 571,01 грн з ПДВ.

Так позивач зазначив, що на виконання умов договору та специфікації № 1, відповідачем поставлено позивачу товар (арматуру) в загальній кількості 163,09 тон на загальну суму 3 990 607,15 грн з ПДВ. Проте, за ствердженням позивача, відповідачем не виконано умови договору та специфікації № 1, внаслідок чого станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом відповідачем не виконано зобов`язання з поставки арматури в кількості 113,743 тон на загальну суму 2 782 963,85 грн.

У зв`язку із цим, як зазначив позивач, 13.02.2023 ним було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 03-Ч від 08.02.2023, якою вимагав усунути порушення взятих на себе договірних зобов`язань з поставки товару та здійснити допоставку арматури в кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021.

Однак, 13.02.2023 відповідач здійснив повернення позивачу частини передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн, проте позивач стверджує, що з боку ТОВ «Бета-Енерджі-Грін» вимоги щодо повернення попередньої оплати за договором не висувались.

Як зазначив позивач, 23.02.2023 ним була направлена на адресу відповідача заявка на поставку металу вих. № 05-Ч від 21.02.2023, однак допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн в строк до 10.03.2023 відповідач не здійснив.

Позивач також стверджував, що аналогічні заявки на поставку товару направлялись відповідачу раніше за допомогою месенджеру Viber, але також були залишені відповідачем без задоволення.

За ствердженням позивача, станом на січень 2023 року відповідач не заперечував проти поставки товару, проте за ціною, вищою за договірну. У зв`язку із чим відповідачем було запропоновано здійснити доплату в розмірі 922 659,43 грн за недопоставлений, проте оплачений раніше обсяг товару. З огляду на наведене, на переконання позивача, відповідач в односторонньому порядку спочатку намагався змінити ціну товару в сторону збільшення, а згодом взагалі відмовився від виконання зобов`язання з поставки товару за договором № 128/21 від 18.10.2021. У зв`язку із цим, 10.03.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію, якою вимагав у строк до 31.03.2023 усунути порушення взятих на себе договірних зобов`язань з поставки товару та здійснити допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ та на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021, та надати реквізити поточного рахунку для перерахування незаконно поверненої попередньої оплати в розмірі 2 781 108,45 грн. Проте допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн в строк до 31.03.2023 не здійснив, реквізити поточного рахунку позивачу не надав.

Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд зобов`язати ТОВ «Вартіс» поставити на користь ТОВ «Бета-Енерджі-Грін» товар: арматуру в кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021.

У свою чергу відповідач заперечував проти позовних вимог та вважав, що позовна заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне. Так відповідач не заперечував факт укладення між позивачем та відповідачем договору в письмовій формі № 128/21 від 18.10.2021 та факту підписання між сторонами специфікації № 1 від 18.10.2021, якою була погоджена поставка металопрокату в асортименті на загальну суму 6 773 571,01 грн з ПДВ. Відповідач також не заперечував, що специфікацією сторони узгодили строк поставки товару та умови щодо передплати за товар до 19.10.2021. Проте, як зазначив відповідач, станом на дату розгляду даної справи, переплата за договором № 128/21 від 18.10.2021 позивачем не здійснена.

За ствердженням відповідача, в межах своєї діяльності, 18.10.2021 між сторонами був укладений ще один договір поставки у спрощеній формі в порядку ст. 181 Господарського кодексу України. Відповідач стверджував, що в рахунках-фактурах, які, на його думку, мають силу специфікації та видавалися на підставі замовлень позивача, сторони визначили кількість, асортимент та номенклатуру товару.

Відповідач також зазначив, що сторонами погоджено та зафіксовано в рахунках-фактурах, що «передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 01.01.2010 на умовах DAP, що розташований за адресою: Чернігівська область, с. Малий Листвен, вул. Промислова. У рахунках вказано, що рахунок дійсний протягом одного дня, проте сторони не визначили у рахунках строк поставки. Як зазначив відповідач, відповідно до досягнутих умов щодо асортименту та ціни поставки на підставі виставлених рахунків, позивач здійснив переплату в загальній сумі 6 985 265,64 грн, у свою чергу відповідач, після здійснення оплати, передав позивачу товар на зазначених в рахунках умовах на загальну суму 4 204 157,19 грн.

Відповідач стверджував, що станом на 13.02.2023 сума переплати складала 2 781 108,45 грн, проте, як зазначив відповідач, після 13.02.2022 року жодного замовлення з боку позивача щодо допоставки товару за рахунком № BP000090471 від 18.10.2021 зроблено не було. На переконання відповідача, саме у замовленні було б зазначено про готовність позивача отримати товар у погоджені терміни.

За ствердженням відповідача, після повномасштабного вторгнення Росії на територію України та введення на всій території України воєнного стану, представники позивача на зв`язок не виходили та ніяким чином не ініціювали поставку. У зв`язку із цим, у 2023 році на початку року, після підготовки річної звітності, відповідачем було прийнято рішення про повернення суми передплати у розмірі 2 781 108,45 грн з метою додержання принципу балансу інтересів та за відсутності будь-яких замовлень з боку позивача. Повернення було здійснено 13.02.2023 року платіжною інструкцією № 880.

Відповідач стверджував про відсутність домовленостей між сторонами про зобов`язання відповідача поставити товар у визначеному асортименті у визначені строки. Проте, як зазначив відповідач, контракт № 128/21 від 18.10.2021, на який посилається позивач, містить зобов`язання відповідача поставити товар за наявності трьох умов, а саме: 1. передплата до 19.10.2021 року; 2. поставка окремими партіями на підставі заявок позивача; 3: вибрати товар до 31.12.2022 (ця умова пов`язана з ризиками коливання ціни на металопрокат). Отже, на переконання відповідача, позивач повинен був дотриматись зазначених трьох умов, проте такі позивачем не виконані в повному обсязі.

Також відповідач стверджував, що усі оплати здійснені за договором № 281/21 від 18.10.2021, усі первинні документи оформлені із зазначенням № 281/21 від 18.10.2021. На думку відповідача, якщо б позивач вважав, що він оплачує товар не за тим договором, такий як підстава зазначений у позовній заяві, у нього було достатньо часу змінити призначення платежу, зазначити це у претензії або будь яким чином повідомите про це.

Таким чином, на думку відповідача, на даний час між сторонами не має заборгованості та невиконаних зобов`язань. З урахуванням зазначеного, відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Приймаючи до уваги, що учасники судового процесу скористалися наданими їм процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами.

В судовому засіданні 27.09.2023 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши усні пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

18.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вартіс» (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» (далі - покупець, позивач) укладено договір № 128/21 (далі - договір), за змістом п. 1.1 якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується своєчасно прийняти товар і здійснити йото оплачу на умовах цього договору.

Відповідно до п. 2.1 вказаного правочину, кількість, асортимент та розгорнута номенклатура товару, що передається за цим договором, зазначається в узгоджених сторонами специфікаціях та рахунках-фактурах постачальника, що видаються постачальником на підставі замовлень покупця складених у будь-який зручний для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо) або в інших додатках до цього договору та визначаються у видаткових накладних.

Згідно з п. 3.1 договору, загальна ціна цього договору складає загальну вартість переданого товару, яка зазначена в усіх видаткових накладних.

Відповідно до п. 3.2 договору, діюча ціна на момент відвантаження товару на умовах передплати товару, згідно з пп. 3.5.1, 3.5 ст. 3 договору, вказується в рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних.

За змістом п. 3.2.1 договору, у разі відстрочення платежу, згідно пп. 3.5.2, п. 3.5, ст. 3 договору, діюча ціна на момент відвантаження товару вказується в рахунках-фактурах постачальника та видаткових накладних. При цьому в рахунку-фактурі зазначаються еквівалент ціни на товар в доларах США за середньозваженим курсом продажу долару США/гривня, встановленого на Міжбанківському валютному ринку України на день, який передує дню виставлення рахунку-фактури та видаткової накладної. Дата формування рахунку-фактури має співпадати з датою складання видаткової накладної.

Середньозважений курс продажу долару США/гривня, встановлений на Міжбанківському валютному ринку України на день, що передує дню виставлення рахунку, на письмову вимогу покупця та у разі спору підтверджується довідкою уповноваженого банку постачальника.

Відповідно до п. 3.3 договору, у ціну товару включені послуги з навантаження товару на наданий покупцем відкритий транспортний засіб. У разі замовлення транспортування товару на будівельний майданчик покупця транспортом, що наймає постачальник, вартість транспортних послуг виставляється покупцю окремо в рахунку (складається відповідний акт) або включається у ціну товару. Факт передачі товару означає взаємну згоду сторін щодо транспортних послуг. Транспортні послуги оплачуються в тому ж порядку, який встановлено для оплати товару (пп. 3.5, 3.6 цього договору).

Згідно з п. 3.4 договору, вартість пакування і тари входить у вартість товару, якщо інше не обумовлено в додаткових угодах.

Відповідно до п. 3.5 договору, оплата товару проводиться на умовах передплати та на умовах відстрочення платежу в такому порядку:

Передплата товару здійснюється покупцем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, вказаний у цьому договорі або у рахунках-фактурах в розмірі 100% вартості товару протягом 3-х (трьох) банківських днів від дати рахунку-фактури (підп. 3.5.1 договору);

При відвантаженні товару постачальником покупцю без отримання попередньої оплати покупець здійснює оплату отриманого товару та доставку на умовах відстрочення платежу протягом 10-ти (десяти) календарних днів з моменту отримання товару. При збільшенні офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку з дати відвантаження товару на дату проведення розрахунку більше ніж на 3%. Постачальник здійснює збільшення загальної вартості розрахунку в такій же пропорції. Датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Такий самий порядок, визначений в п. 3.5. договору оплати транспортних послуг (підп. 3.5.2 договору).

Пунктом 3.6 договору визначено, що в платіжному дорученні на оплату товару в призначенні платежу покупець повинен зазначити як підставу оплати цей договір, посилання на його дату та номер. Сторони погодили,що у випадку зазначення покупцем в призначенні платежу іншої підстави, як то рахунку-фактури, видаткову накладну - постачальник зараховує кошти за цим договором (в тому числі в рахунок оплати несплаченої поставки на дату надходження коштів).

За змістом п. 3.7 договору, сторони погодили, що умови оплати можуть бути переглянуті за кожною окремою партією та закріплюються у специфікаціях, які є невід`ємною частиною договору.

Судом встановлено, що 18.10.2021 між сторонами складено та підписано специфікацію № 1, якою сторони домовились про поставку наступного товару: арматура №20; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 42,842 тон, сума без ПДВ 874 690,98 грн; арматура №18; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 94,857 тон, сума без ПДВ 1 936 664,07 грн;арматура №14; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 80,210 тон, сума без ПДВ 1 637 621,10 грн;арматура №10; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 58,924 тон, сума без ПДВ 1 195 666,36 грн. Загальна кількість товару - 276,833 тон. Загальна сума 6 773 571,01 грн з ПДВ.

Відповідно до змісту специфікації № 1 від 18.10.2021, сума з ПДВ складає: 6 773 571,01 грн, в т.ч. ПДВ 1 128 928,50 грн.

Сторони погодили, що ціна товару зазначена у цій специфікації, збільшенню не підлягає. Сторони погодили, що якщо на момент відвантаження ринкова ціна на товар буде нижча, ніж ціна, передбачена цією специфікацією, то постачальник зобов`язується переглянути вартість товару, про що сторони вносять письмові зміни до специфікації. Якщо постачальник поставить товар за нижчою ціною, ніж передбачена у специфікації, покупець має право на повернення надмірно сплачених коштів або поставки в їх рахунок додаткової партії товару. Сторони погодили, що до поставки за цією специфікацією не застосовуються положення п. 3.2, абз. 2 п. 3.5.2, абз. 2 п. 4.1, абз. 3 п. 4.2., 6.3.1 договору.

В пункті 2 специфікації № 1 від 18.10.2021 сторонами узгоджено умови поставки товару. Умови поставки: DAP (склад постачальника), що розташований за адресою: с. Малий Листвен, Чернігівська обл., кадастровий номер: 7424484400:05:001:0421. Вартість поставки входить до ціни товару та додатковій оплаті не підлягає.

Поставка вказаної кількості товару в п. 1 специфікації, здійснюється окремими партіями, згідно заявок покупця складених у будь-якій зручний для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо). В заявці повинно бути зазначено кількість та строки поставки.

Покупець зобов`язується вибрати (прийняти) вказану в п. 1 специфікації товар не пізніше 31.12.2022 р. включно.

Відповідно до п. 3 специфікації № 1, умови оплати: передоплата 100% у розмірі вказаного в п.1 специфікації до 19.10.2021 р. включно.

В усьому іншому, що не передбачено специфікацією, діють умови договору № 128/21 від 18.10.2021 р. (п. 4 специфікації).

Відповідно до пп. 5, 6 специфікації, ця специфікація складена у двох, примірниках, по одному для кожної зі сторін. Ця специфікація є невід`ємною частиною договору № 128/21 від 18.10.2021 і діє до повного її виконання.

Вказана специфікація підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена відтисками печаток підприємств без будь-яких зауважень та заперечень (копія наявна в матеріалах справи).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання умов договору та специфікації № 1, здійснив 100% передоплати за узгоджений товар в загальній сумі 6 773 571,01 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 541 від 18.10.2021 на суму 6 773 571,01 грн із призначенням платежу: «оплата за товар зг.рах№ 90471 від 18.10.21р. у т.ч. ПДВ 20% - 1128928,50 грн» (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

Відповідно до п. 4.1 договору, постачальник зобов`язаний: - передати покупцеві товар в строк, передбачений в заявці покупця, відповідно до умов цього договору або, в разі відсутності повної передплати - згідно можливостей постачальника. Виставлення рахунку-фактури свідчить про готовність постачальника відвантажити товар; - попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається; - у разі зміни офіційного середньозваженого курсу продажу долару США до гривні на Міжбанківському валютному ринку, у бік збільшення, більше ніж на 3% на дату проведення покупцем оплати, керуючись, п. 3.5.2, п. 3.5 статті 3 договору, та прийняття рішення про пропорційну зміну загальної вартості розрахунку за поставлений товар. Постачальник виписує: 1) розрахунок коригування до податкової накладної, який у визначені ПК України строки направляє покупцеві в програмі «М.Е.Dос»; 2) Акт про зміну ціни, який протягом З (трьох) робочих днів з дати його складання засобами поштового зв`язку направляє покупцеві. Акт є прийнятим та погодженим покупцем з моменту його отримання засобами електронного зв`язку та/або поштового зв`язку, що направляється рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Згідно з п. 4.1.1 договору, при передачі товару постачальник передає покупцеві по одному примірнику товаросупроводжувальних документів на кожну партію товару: - рахунок-фактура, - видаткова накладна або акт прийому-передачі; - сертифікат якості за вимогою покуття (копія). Сторони, підписуючи цей договір, погодили, що факт отримання покупцем товару по видатковій накладній підтверджує передачу вказаних в цьому пункті договору оригіналів документів, в тому числі наявність у покупця відповідного рахунку-фактури, і не потребує подальшого доведення передачі постачальником покупцю факту передачі цих документів.

Відповідно до п. 4.2 договору, покупець зобов`язаний: - прийняти товар від постачальника в строк, що не перевищує 3 дні з дати оплати рахунку-фактури, направивши відповідний транспортний засіб та уповноваженого представника з довіреністю, виписаної відповідно до вимог чинного законодавства, на склад постачальника, вказаний в п. 5.1 цього договору; - здійснити оплату в строки й порядку, передбачені цим договором; - отримати акт про зміну ціни згідно умов п. 3.5.2, п. 3.5, статті 3 договору, який був направлений йому засобами електронного зв`язку та/або поштового зв`язку, що направляється рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

Умовами п. 5.1 договору визначено, що передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 01.01.2010 (далі - «Інкотермс») на умовах, що зазначені у рахунках-фактурах або інших додатках до цього договору. При відсутності відповідної вказівки в рахунку-фактурі/видатковій накладній за базис поставки сторони приймають умови FCA (склад постачальника), що розташований за адресою: Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 21.

За змістом п. 5.2 договору, товар вважається переданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання видаткової накладної або акту прийому-передачі, з цього моменту переходить право власності на товар до покупця та всі пов`язані з ним ризики.

Згідно з п. 10.1 договору, усі додатки, зміни і доповнення до цього договору дійсні і є його невід`ємними частинами тільки в тому випадку, якщо вони виконані у письмовій формі і підписані належним чином уповноваженими представниками обох сторін, якщо інше не передбачене договором.

Пунктом 10.3 договору визначено, що весь товар, що передано постачальником покупцеві під час дії цього договору, вважається переданий лише за цим договором.

Як зазначає позивач, на виконання умов договору та специфікації № 1, відповідачем поставлено позивачу товар (арматуру) в загальній кількості 163,09 тон на загальну суму 3 990 607,15 грн з ПДВ.

Проте, за ствердженням позивача, відповідачем не виконано умови договору та специфікації № 1 в частині здійснення повної поставки товару належним чином, у зв`язку із чим станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом відповідачем не виконано зобов`язання з поставки оплаченого товару в кількості 113,743 тон на загальну суму 2 782 963,85 грн, а саме: 7,842 тон арматури №20; кл. А-400С/500С вартістю непоставленого товару 192 129,03 грн з ПДВ; 46,087 тон арматури №18; кл. А-400С/500С; 12 м вартістю непоставленого товару 1 129 131,68 грн; 80,210 тон арматури №14; кл. А-400С/500С; 12 м вартістю непоставленого товару 854 560,14 грн; 24 934 тон арматури №10; кл. А-400С/500С; 12 м вартістю непоставленого товару 607 143,00 грн.

У зв`язку із вказаним, як зазначає позивач, 13.02.2023 ним було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 03-Ч від 08.02.2023, якою вимагав у строк до 28.02.2023 усунути порушення взятих на себе договірних зобов`язань з поставки товару та здійснити допоставку арматури в кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021 (копія претензії наявна в матеріалах справи).

Судом встановлено, що 13.02.2023 відповідач здійснив повернення позивачу частини передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 880 від 13.02.2023 на суму 2 781 108,45 грн із призначенням платежу: «повернення грошових коштів отриманих зг.рах.№90471 від 18.10.2021 р. по договору № 281/21 від 18.10.2021 р., у т.ч. ПДВ 20% = 463 518,08 грн» (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

Позивач стверджує, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» вимоги щодо повернення попередньої оплати за договором не висувались.

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2023 позивачем була направлена на адресу відповідача заявка на поставку металу вих. № 05-Ч від 21.02.2023, якою позивач просив відповідача у строк до 10.03.2023 здійснити допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ та на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021. Про прийняте рішення просив повідомити письмово. На підтвердження направлення вказаної заявки позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 0504540843404. Згідно відомостей з офіційного вебпорталу «Укрпошта», вказане поштове повідомлення було вручено особисто 28.02.2023.

Однак, відповіді на заявку відповідач не направив, поставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн в строк до 10.03.2023 не здійснив.

Позивач також стверджує, що аналогічні заявки на поставку товару направлялись відповідачу раніше за допомогою месенджеру Viber на номер НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ), але також були залишені відповідачем без задоволення. На підтвердження вказаного позивачем долучено до матеріалів справи роздруківки з листування з месенджеру Viber.

Позивач зазначає, що відповідач станом на січень 2023 року не заперечував проти поставки товару, проте за ціною, вищою за договірну. У зв`язку із чим відповідачем було запропоновано здійснити доплату в розмірі 922 659,43 грн за недопоставлений, проте оплачений раніше обсяг товару, що підтверджується рахунком станом на 20.01.2023.

З огляду на наведене, на переконання позивача, відповідач в односторонньому порядку спочатку намагався змінити ціну товару в сторону збільшення, а згодом взагалі відмовився від виконання зобов`язання з поставки товару за договором № 128/21 від 18.10.2021.

У зв`язку із цим, 10.03.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 07-Ч від 10.03.2023, якою повідомив, що станом на дату звернення позивачем з претензією, за відповідачем рахується борг з поставки арматури в кількості 113,743 тони на суму 2 782 963,85 грн. В претензії позивач зазначив, що 13.02.2023 направляв претензію щодо допоставки оплаченого обсягу товару, однак одразу після отримання якої відповідачем здійснено повернення грошових коштів в розмірі 2 781 108,45 грн. Претензією позивач наголосив, що з боку позивача вимоги щодо повернення попередньої оплати за договором не висувалось; 23.02.2023 позивачем було направлено чергову заявку щодо поставки зазначеного обсягу товару, яка була отримана відповідачем 28.02.2023. Також, як зазначає позивач в претензії, аналогічні заявки направлялись раніше за допомогою месенджеру Viber на номер НОМЕР_1 ( ОСОБА_1 ), але теж були залишені без задоволення. Претензією ТОВ «Бета-Енерджі-Грін» вимагало у строк до 31.03.2023 усунути порушення взятих на себе договірних зобов`язань з поставки товару та здійснити допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ та на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021, та надати реквізити поточного рахунку для перерахування незаконно поверненої попередньої оплати в розмірі 2 781 108,45 грн (копія претензії наявна в матеріалах справи).

Відповіді на претензію відповідач не направив, допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн в строк до 31.03.2023 не здійснив, реквізити поточного рахунку позивачу не надав.

Враховуючи наведені обставини, позивач звернувся до суду із даним позовом, в якому просить суд зобов`язати ТОВ «Вартіс» поставити на користь ТОВ «Бета-Енерджі-Грін» товар: арматуру в кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021.

У свою чергу відповідач не заперечує щодо факту укладення між позивачем та відповідачем договору № 128/21 від 18.10.2021 в письмовій формі та факту підписання між сторонами специфікації № 1 від 18.10.2021, якою була погоджена поставка товару в асортименті на загальну суму 6 773 571,01 грн з ПДВ. Відповідач також не заперечує, що специфікацією сторони узгодили строк поставки товару та умови щодо передплати за товар до 19.10.2021. Проте, як зазначив відповідач, станом на дату розгляду даної справи, переплата за договором № 128/21 від 18.10.2021 позивачем не здійснена.

За ствердженням відповідача, 18.10.2021 між сторонами, в межах своєї діяльності, був укладений ще один договір поставки у спрощеній формі в порядку ст. 181 Господарського кодексу України. Відповідач стверджував, що в рахунках-фактурах, які, на його думку, мають силу специфікації та видавалися на підставі замовлень позивача, сторони визначили кількість, асортимент та номенклатуру товару.

На підтвердження вказаного відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву копії рахунків-фактур № 90471 від 18.10.2021 на суму 6 773 571,01 грн на 276,833 тон товару, а саме: арматура 20 мера 400C/500С в кількості 42,842 тон на суму 1049629,18 грн; арматура 18 мера 400C/500C 12м в кількості 94,857 тон на суму 2323966,88 грн; арматура 14 мера 400С/500С 12м в кількості 80,210 тон на суму 1965145,32 грн; арматура 10 мера 400C/500C 12м в кількості 58,924 тон на суму 1434799,63 грн; № 101933 від 18.11.2021 на суму 5750,00 грн на товар - на круг 8,0 мм кл. А240С; 6 м, в кількості 0,200 тон; № 104162 від 25.11.2021 на суму 11500,00 грн на товар - на круг 8,0 мм кл. А240С; 6 м, в кількості 0,400 тон; № 107600 від 07.12.2021 на суму 10740,00 грн на товар - дріт в`язальний ф-1,2 мм; 60-110 кг, в кількості 0,300 тон; № 112669 від 28.12.2021 на суму 87249,90 грн на товар - на круг 8,0 мм кл. А240С; 6 м, в кількості 3,000 тон; № 3193 від 20.01.2022 на суму 37534,08 грн на товар - на круг 8,0 мм кл. А240С; 6 м, в кількості 1,050 тон та дріт в`язальний ф-1,2 мм; 60-110 кг, в кількості 0,170 тон;№ 8878 від 15.02.2022 на суму 61776,00 грн на товар - на круг 8,0 мм кл. А240С; 6 м, в кількості 1,980 тон (копії наявні в матеріалах справи).

Відповідач стверджує, що сторонами погоджено та зафіксовано в рахунках-фактурах, що «передача товару здійснюється відповідно до Міжнародних правил тлумачення термінів «Інкотермс» у редакції Міжнародної Торгівельної Палати від 01.01.2010 р. на умовах DAP, що розташований за адресою: Чернігівська область, с. Малий Листвен, вул. Промислова. У рахунках вказано, що рахунок дійсний протягом одного дня, проте сторони не визначили у рахунках строк поставки.

Згідно пояснень відповідача, відповідно до досягнутих умов щодо асортименту та ціни поставки на підставі виставлених рахунків, позивач здійснив переплату в загальній сумі 6 985 265,64 грн. На підтвердження чого відповідачем долучено до відзиву на позовну заяву банківську виписку за період з 18.10.2021 до 18.02.2022.

За ствердженням відповідача, після здійснення позивачем оплати виставлених рахунків, відповідач передав позивачу товар на зазначених в рахунках умовах на загальну суму 4 204 157,19 грн.

На підтвердження вказаного відповідачем надано копії видаткових накладних № 51179 від 18.11.2021 на суму 489 430,08 грн, № 51180 від 18.11.2021 на суму 5 750,00 грн, № 52721 від 30.11.2021 на суму 11 500,00 грн, № 52722 від 30.11.2021 на суму 536 143,09 грн, № 54118 від 07.12.2021 на суму 10 740,00 грн, № 54120 від 07.12.2021 на суму 524 346,07 грн, № 56552 від 22.12.2021 на суму 536 881,08 грн, № 57460 від 29.12.2021 на суму 366 099,56 грн, № 57462 від 29.12.2021 на суму 86 249,99 грн, № 3152 від 24.01.2022 на суму 514 900,58 грн, № 3153 від 24.01.2022 на суму 37 534,08 грн, № 7905 від 15.02.2022 на суму 499 486,58 грн, № 7906 від 15.02.2022 на суму 61 776,00 грн. Усі видаткові накладні, долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

За ствердженням відповідача, станом на 13.02.2023 сума переплати позивача складала 2 781 108,45 грн, проте після 13.02.2022 року жодного замовлення з боку позивача щодо допоставки товару за рахунком № 90471 від 18.10.2021 зроблено не було. У той час, на думку відповідача, саме у замовленні було б зазначено про готовність позивача отримати товар у погоджені терміни.

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, після повномасштабного вторгнення Росії на територію України та введення на всій території України воєнного стану, представники позивача на зв`язок не виходили та ніяким чином не ініціювали поставку. У зв`язку із цим, у 2023 році на початку року, після підготовки річної звітності, відповідачем було прийнято рішення про повернення суми передплати у розмірі 2 781 108,45 грн з метою додержання принципу балансу інтересів, та за відсутності будь-яких замовлень з боку позивача. Повернення було здійснено 13.02.2023 року платіжною інструкцією № 880.

Відповідач стверджує про відсутність домовленостей між сторонами про зобов`язання відповідача поставити товар у визначеному асортименті у визначені строки. Проте, контракт № 128/21 від 18.10.2021 містить зобов`язання відповідача поставити товар за наявності трьох умов, а саме: передплата до 19.10.2021; поставка окремими партіями на підставі заявок позивача; вибрати товар до 31.12.2022. Отже, позивач повинен був дотриматись зазначених трьох умов, проте, на думку відповідача, зазначені умови позивачем не виконані в повному обсязі.

Також відповідач звернув увагу, що усі оплати здійснені за договором № 281/21 від 18.10.2021, усі первинні документи оформлені із зазначенням № 281/21 від18.10.2021. На думку відповідача, якщо б позивач вважав, що він оплачує товар не за тим договором, такий як підстава зазначена у позовній заяві, у нього було достатньо часу змінити призначення платежу, зазначити це у претензії або будь яким чином повідомите про це.

Відповідно до пп. 9.1, 9.2 договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і скріплення печатками сторін і діє до 31.12.2022 року, а в частині взаєморозрахунків - до повного розрахунку між сторонами. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії цього договору жодна зі сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію цього договору, він автоматично подовжується на наступний календарний рік. Зміна і розірвання цього договору можливі тільки за взаємною згодою сторін, про що сторони складають додаткову угоду, або за рішенням суду в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Оскільки матеріали справи не містять доказів звернення сторін з намірами про припинення терміну дії договору в прядку, передбаченому п. 9.1 договору, суд дійшов висновку, що договір був автоматично продовжений на наступний календарний рік на тих же умовах.

З огляду на встановлений ст. 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, суд приймає до уваги договір № 128/21 від 18.10.2021 та специфікацію № 1 від 18.10.2021, як належну підставу, у розумінні норм ст. 11 названого Кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов`язків.

За правовою природою укладений між сторонами правочин є договором поставки.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Як було встановлено судом вище, 18.10.2021 між сторонами складено та підписано специфікацію № 1, якою сторони домовились про поставку наступного товару: арматура №20; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 42,842 тон, сума без ПДВ 874 690,98 грн; арматура №18; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 94,857 тон, сума без ПДВ 1 936 664,07 грн; арматура №14; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 80,210 тон, сума без ПДВ 1 637 621,10 грн;арматура №10; кл. А-400С/500С; 12 м кількістю 58,924 тон, сума без ПДВ 1 195 666,36 грн. Загальна кількість товару - 276,833 тон. Загальна сума 6 773 571,01 грн з ПДВ.

Відповідно до змісту специфікації, сума з ПДВ складає: 6 773 571,01 грн, в т.ч. ПДВ 1 128 928,50 грн.

Сторони погодили, що ціна товару зазначена у цій специфікації, збільшенню не підтялає. Сторони погодили, що якщо на момент відвантаження ринкова ціна на товар буде нижча, ніж ціна, передбачена цією специфікацією, то постачальник зобов`язується переглянути вартість товару, про що сторони вносять письмові зміни до специфікації. Якщо постачальник поставить товар за нижчою ціною, ніж передбачена у специфікації, покупець має право на повернення надмірно сплачених коштів або поставки в їх рахунок додаткової партії товару. Сторони погодили, що до поставки за цією специфікацією не застосовуються положення п. 3.2, абз. 2 п. 3.5.2, абз. 2 п. 4.1, абз. 3 п. 4.2., 6.3.1 договору.

В пункті 2 специфікації сторонами узгоджено умови поставки товару. Умови поставки: DAP (склад постачальника), що розташований за адресою: с. Малий Листвен, Чернігівська обл., кадастровий номер: 7424484400:05:001:0421. Вартість поставки входить до ціни товару та додатковій оплаті не підлягає.

Поставка вказаної кількості товару в п. 1 специфікації, здійснюється окремими партіями, згідно заявок покупця складених у будь-якій зручний для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо). В заявці повинно бути зазначено кількість та строки поставки.

Покупець зобов`язується вибрати (прийняти) вказаний в п. 1 специфікації товар не пізніше 31.12.2022 р. включно.

Відповідно до п. 3 специфікації, умови оплати: передоплата 100% у розмірі вказаного в п. 1 специфікації до 19.10.2021 включно.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 90471 від 18.10.2021 на суму 6 773 571,01 грн на оплату товару в асортименті та кількості, визначеному специфікацією № 1 від 18.10.2021 (копія рахунку наявна в матеріалах справи).

Судом було встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 18.10.2021 позивач здійснив 100% передоплати за узгоджений специфікацією №1 товар в загальній сумі 6 773 571,01 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 541 від 18.10.2021 на суму 6 773 571,01 грн із призначенням платежу: «оплата за товар зг.рах№ 90471 від 18.10.21р. у т.ч. ПДВ 20% - 1128928,50 грн». Вказана обставина сторонами не заперечується.

У свою чергу відповідач, як встановлено судом та не заперечується сторонами, на виконання умов договору та специфікації № 1, у період з 18.11.2021 до 15.02.2022 поставив позивачу товар (арматуру) в загальній кількості 163,09 тон на загальну суму 3 990 607,15 грн з ПДВ, що підтверджується долученими відповідачем до відзиву копіями видаткових накладних № 51179 від 18.11.2021 на суму 489 430,08 грн на товар - арматура №20; кл. А-400C/500С в кількості 3,210 тон на суму 65 537,51 грн; арматура №18 А-400C/500C 12м в кількості 4,990 тон на суму 101 879,18 грн; арматура №14 А-400С/500С 12м в кількості 8,000 тон на суму 163 333,36 грн; арматура №10 А-400C/500C 12м в кількості 3,800 тон на суму 77 108,35 грн; № 51709 від 23.11.2021 на суму 523 320,08 грн з ПДВ на товар - арматура №18 А-400C/500C 12м в кількості 21,360 тон; № 52721 від 30.11.2021 на суму 11 500,00 грн з ПДВ на товар - на круг 8,0 мм кл. А240С; 6 м, в кількості 0,400 тон; № 52722 від 30.11.2021 на суму 536 143,09 грн з ПДВ на товар - арматура №20; кл. А-400C/500С в кількості 9,960 тон на суму 203 350,03 грн; арматура №14 А-400С/500С 12м в кількості 5,980 тон на суму 122 091,69 грн; арматура №10 А-400C/500C 12м в кількості 5,980 тон на суму 121 344,19 грн; № 54120 від 07.12.2021 на суму 524 346,07 грн з ПДВ на товар - арматура №20; кл. А-400C/500С в кількості 10,020 тон на суму 204 575,03 грн; арматура №14 А-400С/500С 12м в кількості 8,440 тон на суму 172 316,69 грн; арматура №10 А-400C/500C 12м в кількості 2,960 тон на суму 60 063,34 грн; № 56552 від 22.12.2021 на суму 536 881,08 грн з ПДВ на товар - арматура №20; кл. А-400C/500С в кількості 6,000 тон на суму 122 500,02 грн; арматура №14 А-400С/500С 12м в кількості 9,990 тон на суму 203 962,53 грн; арматура №10 А-400C/500C 12м в кількості 5,960 тон на суму 120 938,35 грн; № 57460 від 29.12.2021 на суму 366 099,56 грн з ПДВ на товар - арматура №20; кл. А-400C/500С в кількості 2,840 тон на суму 57 983,34 грн; арматура №14 А-400С/500С 12м в кількості 6,070 тон на суму 123929,19 грн; арматура №10 А-400C/500C 12м в кількості 6,070 тон на суму 123 170,44 грн; № 3152 від 24.01.2022 на суму 514 900,58 грн з ПДВ на товар - арматура №18; кл. А-400C/500С в кількості 13,930 тон на суму 284 404,21 грн; арматура №10 А-400C/500C 12м в кількості 7,130 тон на суму 144 679,61 грн; № 7905 від 15.02.2022 на суму 499 486,58 грн з ПДВ на товар - арматура №20; кл. А-400C/500С в кількості 2,970 тон на суму 60 637,51 грн; арматура №18 А-400C/500C 12м в кількості 8,490 тон на суму 173 337,53 грн; арматура №14 А-400С/500С 12м в кількості 6,850 тон на суму 139 854,19 грн; арматура №10 А-500C 12м в кількості 2,090 тон на суму 42 409,59 грн. Усі видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін без будь-яких зауважень та заперечень.

Посилання відповідача на той факт, що 18.10.2021 між сторонами, в межах своєї діяльності, був укладений ще один договір поставки у спрощеній формі в порядку ст. 181 Господарського кодексу України, судом відхиляються як безпідставні та такі, що не відповідають дійсним обставинам справи з огляду на пункт 10.3 договору, яким визначено, що весь товар, що передано постачальником покупцеві під час дії цього договору, вважається переданий лише за цим договором.

Оскільки, як було зазначено судом вище, матеріали справи не містять доказів звернення сторін з намірами про припинення терміну дії договору в прядку, передбаченому п. 9.1 договору, договір був автоматично продовжений на наступний календарний рік на тих же умовах.

Отже, враховуючи п. 10.3 договору та те, що договір № 128/21 від 18.10.2021 є чинним, суд вважає, що усі оплати та поставки товару, на які відповідач посилається у відзиві на позовну заяву як на підтвердження укладення 18.10.2021 між сторонами договору у спрощений спосіб, були вчинені саме на виконання укладеного письмового договору № 128/21 від 18.10.2021, копія якого наявна в матеріалах справи. Протилежного суду не доведено.

Судом також досліджені та відхиляються посилання відповідача на той факт, що усі оплати здійснені за договором № 281/21 від 18.10.2021, усі первинні документи оформлені із зазначенням № 281/21 від18.10.2021, тобто на підставі іншого договору, ніж того, що є підставою уданому позові, з огляду на таке.

Так в пункті 3.6 договору передбачено, в платіжному дорученні на оплату товару в призначенні платежу покупець повинен зазначити як підставу оплати цей договір, посилання на його дату та номер. Сторони погодили, що у випадку зазначення покупцем в призначенні платежу іншої підстави, як то рахунку-фактури, видаткову накладну - постачальник зараховує кошти за цим договором (в тому числі в рахунок оплати несплаченої поставки на дату надходження коштів).

В судових засіданнях представником позивача також неодноразово надавались усні пояснення щодо вказаної обставини та зазначалось, що вперше зазначену описку було допущено саме відповідачем в рахунку-фактурі № 90471 від 18.10.2021. Згідно пояснень позивача, зазначення у видаткових накладних, рахунках та призначеннях платежу договору «№ 281/21 від 18.10.2021 р.» є лише допущеною опискою при складенні відповідних документів, а усі документи були складені саме на виконання умов договору № 128/21 від 18.10.2021.

З огляду на зазначене, позивачем було долучено до відповіді на відзив копію листа вих. № 16-Ч від 13.07.2023, адресованого відповідачу, з повідомленням про допущену технічну помилку в документах за господарськими операціями, а саме описка в номері документа: замість № 128/21 зазначений № 281/21. У зв`язку із чим позивач листом просив відповідача вважати замість «№ 281/21 від 18.10.2021 р.» вірним номер договору «№ 128/21 від 18.10.2021». Листом позивач зазначив про допущену технічну помилку в рахунках відповідача, а також просив вважати вірним призначення платежу із зазначенням вірного номеру договору. Позивач також повідомив листом відповідача про направлення відповідного листа щодо технічної помилки у призначення платежу до АТ «Укрсиббанк» та долучив до повідомлення вказаний лист. На підтвердження направлення вказаного повідомлення відповідачу, позивачем долучено до матеріалів справи опис вкладення у цінний лист, поштову накладну та фіскальний чек за № 140057772311.

Наразі суд зазначає, що жодною із сторін не надано до суду примірник договору за № 281/21 від 18.10.2021.

Враховуючи все вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку, що у наявних в матеріалах справи рахунках, видаткових накладних та в призначеннях платежу платіжних доручень була допущена технічна описка в номері договору та помилково зазначено «№ 281/21 від 18.10.2021 р.» замість вірного «№ 128/21 від 18.10.2021 р.», а наявні в матеріалах справи документи були складені сторонами саме на виконання умов договору № 128/21 від 18.10.2021. Протилежного суду не доведено.

За ствердженням позивача, відповідачем не виконано умови договору та специфікації № 1 належним чином, у зв`язку із чим станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом відповідачем не виконано зобов`язання з поставки оплаченого товару в кількості 113,743 тон на загальну суму 2 782 963,85 грн, а саме: 7,842 тон арматури №20; кл. А-400С/500С вартістю непоставленого товару 192 129,03 грн з ПДВ; 46,087 тон арматури №18; кл. А-400С/500С; 12 м вартістю непоставленого товару 1 129 131,68 грн; 80,210 тон арматури №14; кл. А-400С/500С; 12 м вартістю непоставленого товару 854 560,14 грн; 24 934 тон арматури №10; кл. А-400С/500С; 12 м вартістю непоставленого товару 607 143,00 грн.

Як зазначає позивач, 13.02.2023 ним було направлено на адресу відповідача претензію вих. № 03-Ч від 08.02.2023, якою вимагав у строк до 28.02.2023 усунути порушення взятих на себе договірних зобов`язань з поставки товару та здійснити допоставку арматури в кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021.

Сторони не заперечують той факт, що станом на 13.02.2023 сума переплати позивача за договором № 128/21 від 18.10.2021 складала 2 781 108,45 грн.

Проте, відповідач стверджує, що після 13.02.2022 року жодного замовлення з боку позивача щодо допоставки товару за рахунком № 90471 від 18.10.2021 зроблено не було. У той час як саме у замовленні було б зазначено про готовність позивача отримати товар у погоджені терміни.

Наразі суд зазначає, що жодних належних та допустимих доказів направлення відповідачу претензії вих. № 03-Ч від 08.02.2023 про поставку товару позивачем до суду не надано та в матеріалах справи відсутні.

Дослідивши надану позивачем роздруківку з електронного листування у мессенджері Viber з ОСОБА_1 (а.с. 93), суд вважає, що надана позивачем паперова копія роздруківки електронного листування не є належним доказом направлення відповідачу претензії вих. № 03-Ч від 08.02.2023 у зв`язку із тим, що інформація, яка зазначена в указаній роздруківці, не містить змісту самої претензії вих. № 03-Ч від 08.02.2023 чи посилань на її ідентифікуючі ознаки (дата, обсяги, строки тощо). Позивачем також не надано жодних належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 є уповноваженою особою відповідача на вчинення відповідних дій від імені відповідача.

З огляду на вказане, суд вважає, що надана позивачем копія роздруківки з електронного листування між сторонами у мессенджері Viber не є належним доказом направлення позивачем відповідачу претензії вих. № 03-Ч від 08.02.2023 про допоставку товару.

Враховуючи відсутність доказів направлення претензії вих. № 03-Ч від 08.02.2023 та твердження відповідача про неотримання після 13.02.2022 жодного замовлення з боку позивача щодо допоставки товару за рахунком № 90471 від 18.10.2021, суд вважає недоведеним позивачем факту направлення відповідачу вказаної претензії.

Щодо посилання позивача на листування з представником відповідача у мессенджері Viber як на доказ здійснення відповідачем заявок на поставку товару, зокрема у січні-лютому 2022 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов`язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Шабельник проти України» (заява № 16404/03) від 19.02.2009 зазначається, що хоча стаття 6 (Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) гарантує право на справедливий судовий розгляд, вона не встановлює ніяких правил стосовно допустимості доказів як таких, бо це передусім питання, яке регулюється національним законодавством (див. рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1998 та у справі «Тейшейра ді Кастру проти Португалії» від 09.06.1998).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 Господарського процесуального кодексу України).

Принцип належності доказів полягає в тому, що господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Колегія суддів апеляційного господарського суду відзначає, що правило належності доказів обов`язкове не лише для суду, а й для осіб, які є суб`єктами доказування (сторони, треті особи), і подають докази суду. Питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Відповідно до приписів статті 91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно з частиною першою статті 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо). Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу (частина 2 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу (частина 4 статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (частина 5статті 96 Господарського процесуального кодексу України).

Аналізуючи положення зазначених норм процесуального законодавства, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що учасник справи на обґрунтування своїх вимог і заперечень має право подати суду електронний доказ в таких формах: 1) оригінал; 2) електронна копія, засвідчена електронним цифровим підписом; 3) паперова копія, посвідчена в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом, однак є однією з форм, у якій учасник справи має право подати електронний доказ (частина 3 статті 96 Господарського процесуального кодексу України), який, в свою чергу, є засобом встановлення даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (пункт 1 частини 2 статті 73 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим. Суд може не взяти до уваги копію (паперову копію) електронного доказу, у випадку якщо оригінал електронного доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу.

Обґрунтовуючи свої доводи щодо листування з представником відповідача та здійсненням позивачем у січні-лютому 2022 заявок на поставку товару на підставі специфікації № 1 від 18.10.2021, позивачем долучено до матеріалів справи роздруківки з електронного листування між сторонами у мессенджері Viber, тобто паперове відображення інформації з електронного носія.

Дослідивши надані позивачем роздруківки з електронного листування у мессенджері Viber, суд відзначає, що інформація, яка зазначена у вказаному листуванні не містить ні змісту самої специфікації № 1 від 18.10.2021 (хоча роздруківка з електронного листування на зворотному боці а.с. 21 і містить зображення певного документу, проте суд позбавлений можливості ідентифікувати його та встановити, що це саме та специфікація № 1 від 18.10.2021, копія якої наявна в матеріалах справи) та посилання на договір № 128/21 від 18.10.2021, чи посилань на їх ідентифікуючі ознаки (дата, сума, тощо), вказані роздруківки також не містять заявок позивача на окрему партію товару із зазначенням кількості та строків поставки.

Надані позивачем роздруківки з електронного листування у мессенджері Viber не дають суду змоги пересвідчитись у тому, що листування здійснювалось особами, які є уповноваженими представниками сторін на вчинення відповідних дій.

З огляду на встановлені обставини, суд вважає, що надана позивачем копія роздруківки з електронного листування між сторонами у мессенджері Viber не є належним доказом факту направлення позивачем відповідачу заявок на поставку товару за специфікацією № 1 від 18.10.2021.

За змістом стаття 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За приписами статті 664 Цивільного Кодексу України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

За змістом пункту 1 частини першої статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним, зокрема у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар.

Отже, однією із основних умов виконання зобов`язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов`язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов`язання. Строк (термін) виконання зобов`язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Частиною 4 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

Дослідивши укладену між сторонами специфікацію № 1 від 18.10.2021, судом встановлено, що в пункті 2 специфікації сторонами узгоджено умови поставки товару. Умови поставки: DAP (склад постачальника), що розташований за адресою: с. Малий Листвен, Чернігівська обл., кадастровий номер: 7424484400:05:001:0421. Вартість поставки входить до ціни товару та додатковій оплаті не підлягає.

Згідно з Правилами Інкотермс, DAP означає, що продавець виконав своє зобов`язання з постачання тоді, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув у вказане місце призначення. Умови постачання DAP покладають на продавця обов`язки нести всі витрати й ризики, пов`язані з транспортуванням товару в місце призначення, включаючи (де це буде потрібно) будь-які збори для експорту з країни відправлення.

Поставка вказаної кількості товару в п. 1 специфікації, здійснюється окремими партіями, згідно заявок покупця складених у будь-якій зручний для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо). В заявці повинно бути зазначено кількість та строки поставки.

Водночас умовами специфікації передбачено, що покупець зобов`язується вибрати (прийняти) вказану в п. 1 специфікації товар не пізніше 31.12.2022 р. включно.

Відповідно до п. 3 специфікації № 1, умови оплати: передоплата 100% у розмірі вказаного в п. 1 специфікації до 19.10.2021 р. включно.

З аналізу вищенаведених умов специфікації вбачається певний порядок дій, які сторони повинні вчинити на виконання умов укладеної специфікації, а саме:

1. Покупець повинен здійснити передоплату 100% товару до 19.10.2021.

2. Покупець повинен направити постачальнику у будь-якій зручний для нього формі (письмовим повідомленням, через засоби електронної пошти, телефонного зв`язку тощо) заявку на партію товару із зазначенням кількості та строків поставки.

3. Поставка товару здійснюється покупцем на складі постачальника за адресою за адресою: с. Малий Листвен, Чернігівська обл., кадастровий номер: 7424484400:05:001:0421.

4. Покупець зобов`язується вибрати (прийняти) товар не пізніше 31.12.2022 року включно.

Відповідно до частини другої статті 689 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, законодавством України покладено на покупця зобов`язання щодо вчинення певних дій для забезпечення передання та одержання товару відповідно до вимог, що звичайно ставляться (повідомити адресу та найменування одержувача товару, оглянути товар, здійснити перевірку його кількості, якості, асортименту тощо). Натомість інше може встановлюватися договором або актами цивільного законодавства.

Враховуючи викладене, покупець, за умови здійснення 100% передоплати за товар, зобов`язаний був на підставі відповідних заявок вибрати (прийняти) товар не пізніше 31.12.2022 року включно, а постачальник, у свою чергу зобов`язаний був передати (поставити) покупцю товар на його вимогу у строк до 31.12.2022.

Водночас, судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що покупцем не виконано зобов`язання, передбачене п. 4 специфікації, та не вибрано весь оплачений товар у строк до 31.12.2022 року включно. Вказана обставина позивачем не заперечується.

Доказів того, що між сторонами було укладено додаткову угоду до специфікації № 1 від 18.10.2021, з метою продовження/відтермінування строку для здійснення позивачем вибірки (прийняття) оплаченого товару матеріали справи не містять та сторонами до суду не надано. Доказів звернення позивачем до відповідача з продовження зазначеного терміну матеріали справи також не містять.

Крім того, позивачем до суду не надано доказів звернення до відповідача протягом 2022 року (після повномасштабного вторгнення) із заявкою на здійснення поставки товару з урахуванням введення на території України режиму воєнного стану внаслідок військової агресії Росії проти України та можливими обставинами, які б унеможливили виконання покупцем зобов`язання з вибірки товару у строк не пізніше 31.12.2022 року включно.

Доказів неможливості звернення позивачем до відповідача з відповідними заявками на поставку товару протягом 2022 року (після повномасштабного вторгнення) або з повідомленнями про настання відповідних обставин матеріали справи також не містять.

Позивачем також не доведено умов та обставин, відповідно до яких у відповідача після 31.12.2022 (строк, до якого позивач повинен був вибрати оплачений товар) виникає обов`язок зберігати оплачений позивачем товар, як і не узгоджено строк та умови такого зберігання, не визначено особу, яка повинна нести витрати на таке зберігання.

При цьому, варто зазначити, що за умовами п. 2.1, 4.1 договору та п. 2 укладеної специфікації №1 від 18.10.2021, саме на покупця (позивача) покладений обов`язок з направлення повідомлення/заявки про поставку відповідної партії товару покладений.

Водночас, відповідно до абзацу 1 п. 4.1 договору, виставлення рахунку-фактури свідчить про готовність постачальника відвантажити товару.

У свою чергу, як було встановлено судом раніше, відповідачем було виставлено позивачу рахунок-фактуру № 90471 від 18.10.2021 на суму 6 773 571,01 грн на оплату товару в асортименті та кількості, визначеному специфікацією № 1 від 18.10.2021 (копія рахунку наявна в матеріалах справи).

Наведеним спростовується твердження позивача, що з боку відповідача не було жодного звернення до позивача з приводу готовності приступити до виконання зобов`язання з поставки товару на суму 2 871 108,45 грн та невжиття відповідачем заходів, які б свідчили про наміри здійснити на користь позивача поставку на обумовлених специфікацією умовах, з огляду на той факт, що саме на позивача умовами договору та специфікацією № 1 від 18.10.2021 покладений обов`язок вчинити відповідні дії (направити заявку) з якими пов`язується виникнення у постачальника (відповідача) обов`язку поставити відповідну партію товару.

З урахуванням усього зазначеного у сукупності, суд констатує, що позивачем не виконано зобов`язання, передбачені п. 4 специфікації № 1 від 18.10.2021, яка є невід`ємною частиною договору, та не відібрано оплачений товар за заявками у строк до 31.12.2022 року включно.

Судом було встановлено, що 13.02.2023 відповідач здійснив повернення позивачу частини передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 880 від 13.02.2023 на суму 2 781 108,45 грн із призначенням платежу: «повернення грошових коштів отриманих зг.рах.№90471 від 18.10.2021 р. по договору № 281/21 від 18.10.2021 р., у т.ч. ПДВ 20% = 463 518,08 грн» (копія платіжного доручення наявна в матеріалах справи).

Вказана обставина позивачем не заперечується, проте позивач стверджує, що з боку Товариства з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» вимоги щодо повернення попередньої оплати за договором не висувались.

Сторонами також не заперечується, що станом на 13.02.2023 у позивача за договором № 128/21 від 18.10.2021 була наявна переплата в сумі 2 781 108,45 грн

З матеріалів справи вбачається, що 23.02.2023 позивачем була направлена на адресу відповідача заявка на поставку металу вих. № 05-Ч від 21.02.2023, якою позивач просив відповідача у строк до 10.03.2023 здійснити допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ та на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021.

Однак, відповіді на заявку відповідач не направив, поставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн в строк до 10.03.2023 не здійснив.

10.03.2023 позивач направив на адресу відповідача претензію вих. № 07-Ч від 10.03.2023, якою вимагав у строк до 31.03.2023 здійснити допоставку арматури у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ та на умовах, вказаних в специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021, та надати реквізити поточного рахунку для перерахування незаконно поверненої попередньої оплати в розмірі 2 781 108,45 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, заявка на поставку металу вих. № 05-Ч від 21.02.2023 та претензія вих. № 07-Ч від 10.03.2023 направлені відповідачу вже після повернення ТОВ «Вартіс» частини передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн на підставі платіжного доручення № 880 від 13.02.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Також частиною 2 ст. 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати

За приписами ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, враховуючи, що специфікацією № 1 від 18.10.2021 строк вибірки покупцем оплаченого товару був визначений до 31.12.2022 року включно і позивачем зобов`язання в цій частині не виконані, враховуючи відсутність доказів продовження сторонами вказаного терміну та відсутністю заявок з боку позивача на поставку товару, суд вважає правомірним здійснення відповідачем повернення частини передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн на підставі платіжного доручення № 880 від 13.02.2023.

Доказів відмови позивача від повернутої суми передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн матеріали справи не містять.

Також в матеріалах справи відсутні докази того, що позивачем було повернуто відповідачу суму передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн, повернутий останнім на платіжного доручення № 880 від 13.02.2023.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що станом на дату звернення позивачем до суду із даним позовом сума повернутої позивачу передоплати за товар в загальній сумі 2 781 108,45 грн утримується ТОВ «Бета-Енерджі-Грін».

За вказаних обставин, суд вважає необґрунтованими вимоги позивача до відповідача про зобов`язання вчинити дії, а саме здійснити поставку товару в кількості 113,743 тон на суму 2782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в Специфікації №1 до договору №128/21 від 18.10.2021, оскільки відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати передання оплаченого товару, проте відповідачем здійснено повернення суми передплати після спливу строку для вибірки позивачем оплаченого товару (31.12.2022) та до звернення з вимогою про поставку такого товару.

Таким чином, за умови повернення суми попередньої оплати, такий товар не може вважатись оплаченим, відповідно у продавця не виникає обов`язку з його поставки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм,суд встановив, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Бета-Енерджі-Грін» не доведено в установленому порядку обставини, які ним повідомлені, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги про зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю «Вартіс» поставити товар: арматура у кількості 113,743 тон на суму 2 782 963,85 грн з ПДВ на умовах, вказаних в Специфікації № 1 до договору № 128/21 від 18.10.2021, нормативно та документально не доведені, а тому задоволенню не підлягають.

Всі інші клопотання, заяви, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані та безпідставні.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 р. Європейського суду з прав людини у справі «РуїсТоріха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 р. у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

Приймаючи до уваги висновки суду про відмову в задоволенні позовних вимог, судовий збір залишається за позивачем.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

2. Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно ч. 1 ст. 256, ст. 257та підп. 17.5 пункту 17 Розділу XI «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24.10.2023.

Суддя Л.В. Сокуренко