Рішення

від 11.10.2023 по справі 916/2713/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2713/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.

секретар судового засідання Арнаутова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області (68600, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дмитрівська, 63) в інтересах держави в особі:

1. Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт Суворове, вул. Незалежності (Пушкіна), буд. 47),

2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65078, Одеська область, місто Одеса, вул. Космонавтів, буд. 34)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Пушкіна, буд. 47)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Головного управління Державної податкової служби в Одеській області (65044, Одеська обл., м. Одеса, вул. Семінарська, буд. 5)

про стягнення 962 677,56 грн, розірвання договору та повернення земельної ділянки

за участю представників сторін:

від прокуратури: Капустін М.В. - прокурор

від позивача 1: не з`явився

від позивача 2: не з`явився

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: Єгорова І.О. - самопредставництво

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області.

26.06.2023 Керівник Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області звернувся до Господарського суду Одеської області в інтересах держави в особі: 1. Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, 2. Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі", в якій просить суд стягнути з відповідача на користь Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 962 677,56 грн, розірвати договір оренди землі від 04.12.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі", зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29276103, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" повернути Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області земельну ділянку площею 20,0000 га, кадастровий номер 5122055400:01:001:0363, розташовану на території Суворовської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.

2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

По тексту позовної заяви прокурором було заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Головного управління Державної податкової служби в Одеській області.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 29.06.2023 було відкрито провадження у справі №916/2713/23 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

31.07.2023 до суду від Головного управління Держгеокадастру в Одеській області надійшли пояснення по справі (т.1 а.с.127-133).

01.08.2023 до суду від Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області надішов лист (т.1 а.с.1658), в якому позивач просив суд розглядати справу без його участі та задовольнити позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

Ухвалою суду від 21.08.2023 залучено Головне управління Державної податкової служби в Одеській області до участі у справі №916/2713/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, продовжено строк підготовчого провадження при розгляді справи №916/2713/23 на 30 календарних днів.

Протокольною ухвалою від 06.09.2023 судом закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

28.09.2023 до суду від прокуратури надійшли письмові пояснення у справі щодо суми заборгованості з орендної плати (т.2 а.с.10-15).

У судовому засіданні 11.10.2023 прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов.

Представник третьої особи позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Позивачу до суду не з`явилися, про розгляд справи повідомлялись належним чином.

Відповідач у судове засідання 11.10.2023 не з`явився, відзив на позов не подав, про розгляд справи повідомлявся належним чином шляхом надсилання ухвал суду на його юридичну адресу, що зазначена у ЄДР.

За змістом ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Оскільки відповідач про розгляд судом справи обізнаний, що підтверджується поштовими повідомленнями (т.1 а.с.126, 187, 199), суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до п.9 ст.165 ГПК України.

3. Позиція учасників справи.

3.1. Доводи Керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області.

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-7349/13-18-СГ від 23.11.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" 04.12.2018 укладено договір оренди землі № 336/57-18-ДО, відповідно до якого Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області передано, а ТОВ "Одеса Грін Енерджі" прийнято в строкове платне користування строком на 49 років земельну ділянку площею 20,0000 га з кадастровим номером 5122055400:01:001:0363 для будівництва та обслуговування об?єктів енергетичної інфраструктури, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, розташовану на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

Відповідач обов`язок з оплати орендної плати не виконує, відповідно до наданого Суворовською селищною радою у своєму листі 746/02.2-13 від 27.04.2023 помісячного розрахунку недоотриманої орендної плати встановлено, що у результаті невиконання умов договору оренди землі ТОВ "Одеса Грін Енерджі" за 2022 рік та січень-березень 2023 року до бюджету Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області не надійшло орендної плати за користування вищевказаною земельною ділянкою на загальну суму 962 677,56 грн. Розмір заборгованості ТОВ "Одеса Грін Енерджі" за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 522055400:01:001:0363 за 2022 рік складає 747 710,73 грн та за січень-березень 2023 року - 214 966,83 грн.

У письмових поясненнях прокурор зазначив, що розмір заборгованість становить 962 559,23 грн.

Враховуючи систематичне невиконання відповідачем обов`язку зі сплати орендної плати, на підставі положень ст.32, 34 Закону України "Про оренду землі" прокурором заявлено вимоги про розірвання договору та повернення земельної ділянки.

В обґрунтування підстав представництва прокурор вказує на те, що ані Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, яке є стороною договору, ані Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, на користь якої має бути сплачена орендна плата за договором, не вчиняються дії щодо стягнення заборгованості.

При цьому прокурор вказує, що користування ТОВ "Одеса Грін Енерджі" спірною земельною ділянкою без оплати орендних платежів відповідно до умов договору оренди землі від 04.12.2018 становить порушення майнових інтересів територіальної громади в особі Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - захисту майнових інтересів територіальної громади в особі Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

3.2. Доводи Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

Позов прокуратури є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

3.3. Доводи Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

На підставі договору оренди землі №336/57-18-ДО від 04.12.2018 у відповідача виник обов`язок з оплати орендної плати за користування земельною ділянкою.

Водночас відповідач систематично не сплачує орендну плату, що є підставою для стягнення заборгованості в судовому порядку, розірвання договору та зобов`язання повернути земельну ділянку.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

04.12.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" (Орендар) укладено договір оренди землі №336/57-18-ДО (т.1 а.с.68-75), відповідно до п.1.1. якого Орендодавець, на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 23.11.2018 № 15-7349/13-18-СГ надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об?єктів енергетичної інфраструктури, які вироблюють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, розташовану на території Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (за межами населеного пункту).

За умовами п. 2.1. договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності із зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування об?єктів енергетичної інфраструктури, які вироблюють електричну енергію з альтернативних джерел енергії (землі промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення) загальною площею 20,0000 га, в тому числі: площею 20,0000 га пасовищ.

Кадастровий номер земельної ділянки - 5122055400:01:001:0363. Категорія земель: землі промисловості, транспорту, зв?язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Код використання згідно класифікації видів цільового призначення земель (КВЦІЗ): 14.01 - для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об?єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій (п.2.2. договору).

Згідно п. 2.3. договору на земельній ділянці відсутні об?єкти нерухомого майна та об?єкти інфраструктури.

Відповідно до п. 2.6. договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2018, становить 13 593 069,45 грн згідно із витягом технічної документації про нормативну грошову оцінку земель району, виданого Міськрайонним управлінням в Ізмаїльському районі та м. Ізмаїлі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області від 03.12.2018 №559/0/223-18 та підлягає щорічній індексації.

У відповідності до п. 3.1., 3.2. договору договір укладено на строк 49 років. Право оренди земельної ділянки виникає у орендаря з моменту державної реєстрації відповідно до закону.

Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Суворовської селищної ради в УДКСУ в Ізмаільському районі Одеської області у розмірі 5 (п?яти) % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2018, а саме 679 653, 48 грн. за 1 (один) рік, що складає 56 637,79 грн за один місяць (п.4.1. договору).

Згідно п. 4.2. договору річна орендна плата протягом дії договору без внесення до нього змін самостійно визначається орендарем із діючої нормативної грошової оцінки, яка кумулятивно індексується станом на 1 січня поточного року на коефіцієнт індексації Кі. У разі набуття чинності нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка є об?єктом цього договору, сторони вносять відповідні зміни до цього договору.

Орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28-го числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому пунктом 4.1 договору, за кожен місяць (п.4.3. договору).

За умовами п.11.3. договору дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема, за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов?язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

Відповідно до п.14.1., 14.2. договору останній набирає чинності з моменту його підписання Сторонами. Земельна ділянка вважається переданою орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди відповідно до закону.

Сторонами також було підписано додаток до договору "Розрахунок" (т.1 а.с.76), яким визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки, прийнятий для розрахунку відсоток нормативної грошової оцінки, розмір орендної плати на рік.

Звернувшись до суду з відповідним позовом, прокурор з посиланням на лист Суворовської селищної ради №746/02.2-13 від 27.04.2023 (т.1 а.с.94) зазначив, що розмір заборгованості з орендної плати становить 962 677,56 грн.

Під час розгляду справи прокурор подав до суду пояснення, в яких з посиланням на лист Суворовської селищної ради від 22.09.2023 №1806/022-13 (т.2 а.с.18) зазначив, що розмір заборгованості з орендної плати становить 962 559,23 грн.

Доказів оплати орендної плати за земельну ділянку за спірний період матеріали справи не містять.

5. Позиція суду.

5.1. Щодо підстав звернення прокурора з позовом до суду.

Відповідно до ч.3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини четвертої статті 53 ГПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина четверта статті 23 Закону України "Про прокуратуру").

Системне тлумачення положень статті 53 ГПК України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво у суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (висновок викладений у постановах Верховного Суду від 31.10.2019 у справі № 923/35/19, від 23.07.2020 у справі № 925/383/18).

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва, суд не повинен установлювати саме протиправність бездіяльності компетентного органу чи його посадової особи. Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що в разі встановлення ознак адміністративного чи кримінального правопорушення прокурор зобов`язаний здійснити передбачені законом дії щодо порушення відповідного провадження. Відтак, питання про те, чи була бездіяльність компетентного органу протиправною та які її причини, суд буде встановлювати за результатами притягнення відповідних осіб до відповідальності. Господарсько-правовий спір між компетентним органом, в особі якого позов подано прокурором в інтересах держави, та відповідачем не є спором між прокурором і відповідним органом, а також не є тим процесом, у якому розглядається обвинувачення прокурором посадових осіб відповідного органу у протиправній бездіяльності.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (аналогічні висновки викладено у пунктах 38-40, 42, 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Отже, прокурор звертаючись до суду в інтересах держави, має визначити компетентний орган та довести, у чому полягає невжиття компетентним органом заходів для захисту порушених прав, які підлягають захисту у спосіб, який обрав прокурор, і зокрема, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Звертаючись до суду з відповідним позовом, прокурор зазначив, що у відповідності до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно власником спірної земельної ділянки є держава в особі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області.

Водночас відповідно до п.24 Розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України (в редакції Закону від 28.04.2021 Nє1423-4) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селиш, міст відповідно до цього пункту, і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом. Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Разом з тим наразі право комунальної власності Суворовської селищної ради на спірну земельну ділянку не зареєстровано, що в будь-якому випадку не змінює її прав на спірну земельну ділянку.

В той же час ані Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області, яке є стороною договору, ані Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області, на користь якої має бути сплачена орендна плата за договором, не вчиняються дії щодо стягнення заборгованості.

Натомість користування ТОВ "Одеса Грін Енерджі" спірною земельною ділянкою без оплати орендних платежів відповідно до умов договору оренди землі від 04.12.2018 становить порушення майнових інтересів територіальної громади в особі Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області.

Матеріалами справи також підтверджується, що Прокуратура звернулася до позивачів з повідомленнями в порядку ст.23 Закону України "Про прокуратуру" про намір звернутися до суду із відповідним позовом (т.1 а.с.99-105).

Враховуючи вищезазначене та зважаючи на те, що стороною договору є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, водночас право комунальної власності у відповідності до Закону перейшло до Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області, яка в той же час таке право станом на момент розгляду справи не оформила, а також з огляду на те, що орендна плата відповідно до умов договору підлягає сплаті саме позивачу 1, суд зазначає, що прокурором правомірно заявлено позов в інтересах обох позивачів.

При цьому оскільки позивачі самостійно не звернулися до суду з позовом про стягнення з відповідача плати за користування земельною ділянкою, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та мав змогу захистити інтереси держави, що свідчить про неналежний захист позивачами законних інтересів держави, суд доходить висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави.

5.2. Щодо орендної плати.

Використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (ст. 206 Земельного кодексу України).

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Статтею 93 Земельного кодексу України визначено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності проводиться обов`язкова нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

В силу п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки у 2018, 2019, 2020 роках складали "1", у 2021 році "1,1" та у 2022 році "1,15".

Відповідно до ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Абзацом 4 ч.1 ст. 24 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

Орендар, в свою чергу, відповідно до положень ст. 25 Закону України "Про оренду землі", зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вказує прокурор, і зазначене не спростовано відповідачем під час судового розгляду, в порушення прийнятих на себе зобов`язань, відповідач за користування земельною ділянкою в період 2022 рік та січень-березень 2023 року орендну плату не сплачував, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість у сумі 962 677,56 грн.

При цьому, як вказав прокурор розрахунок орендної плати було проведено Суворовською селищною радою Ізмаїльського району Одеської області та наведено у листі №746/02.2-13 від 27.04.2023.

Натомість перевіривши такий розрахунок суд зазначає про його невідповідність положенням договору в частині правильності індексації нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

Під час розгляду справи, прокурором, з посиланням на лист Суворовської селищної ради №1806/022-13 від 22.09.2023 (т.2 а.с.18) зазначив, що розмір заборгованості з орендної плати становить 962 559,23 грн.

Перевіривши розрахунок заборгованості з орендної плати, наведений в означеному лист, суд вказує про його правильність.

Водночас з урахуванням того, що прокурором вимоги про зменшення позовних вимог заявлені не були, а відповідні пояснення були подані під час розгляду справи по суті, суд зазначає про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення орендної плати у сумі 962 559,23 грн.

5.3. Щодо вимог про розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Відповідно до частини 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» На вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.07.2019 у справі № 289/718/18).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що: «підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться».

Згідно з положенням частини першої статті 34 Закону України "Про орендну землі" у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Виходячи із системного аналізу наведених положень законодавства та враховуючи, що обставину несплати відповідачем більше року орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, суд вважає вимоги прокурора про розірвання договору та зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на часткове задоволення вимог позивача, судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.129, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Пушкіна, буд. 47, код ЄДРПОУ 42313520) на користь Суворовської селищної ради Ізмаїльського району Одеської області (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт Суворове, вул. Незалежності (Пушкіна), буд. 47, код ЄДРПОУ 04379166) заборгованість з орендної плати за землю в розмірі 962 559 /дев`ятсот шістдесят дві тисячі п`ятсот п`ятдесят дев`ять/ грн 22 коп.,

3. Розірвати договір оренди землі №336/57-18-ДО від 04.12.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області (код ЄДРПОУ 39765871) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" (код ЄДРПОУ 42313520), зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 29276301.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Пушкіна, буд. 47, код ЄДРПОУ 42313520) повернути Суворовській селищній раді Ізмаїльського району Одеської області (68640, Одеська область, Ізмаїльський район, смт Суворове, вул. Незалежності (Пушкіна), буд. 47, код ЄДРПОУ 04379166) земельну ділянку площею 20,0000 га, кадастровий номер 5122055400:01:001:0363, розташовану на території Суворовської об`єднаної територіальної громади Ізмаїльського району Одеської області.

5. В задоволенні решти позову відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеса Грін Енерджі" (68640, Одеська обл., Ізмаїльський р-н, смт Суворове, вул. Пушкіна, буд. 47, код ЄДРПОУ 42313520) на користь Одеської обласної прокуратури (65026 м.Одеса, вул. Пушкінська, 3, код ЄДРПОУ 03528552) судовий збір у сумі 19 806 /дев`ятнадцять тисяч вісімсот шість/ грн 39 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 жовтня 2023 р.

Суддя Ю.М. Щавинська