Рішення

від 20.10.2023 по справі 925/983/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2023 року Черкаси справа №925/983/23

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І.,

без виклику учасників справи, розглянув справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (вулиця Хохлових сім`ї, будинок 8, літера 20Д, місто Київ, 04119, ідентифікаційний код 36511938)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробот» (вулиця Надпільна, 248А, місто Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 40580358)

про стягнення 53381,63 грн

20.07.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» звернулось у Господарський суд Черкаської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробот», у якому просить суд стягнути з відповідача 53381,63 грн збитків за невиконання відповідачем обов`язку зі складення та реєстрації податкових накладних при виконанні договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №150317-УАП від 15.03.2017. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що після надання відповідачем відповідних послуг та оплати їх позивачем, що підтверджується актом про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2018, відповідач не виконав своїх зобов`язань за договором та не зареєстрував податкову накладну, чим позбавив позивача права включити відповідну суму до складу податкового кредиту та відповідно скористатись право на зменшення податкового зобов`язання.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 25.07.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків та надання суду доказів надіслання відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів - листом з описом вкладення з поіменним переліком документів, який повинен містити номер поштового відправлення на ім`я відповідача та оригінал розрахункового документу (оригінал поштової квитанції та фінансового чека).

08.08.2023 позивач направив до суду заяву про усунення недоліків позовної заяви, до якої додав належні докази направлення відповідачу копії позовної заяви та копії доданих до неї документів - листом з описом вкладення з поіменним переліком документів, який містить номер поштового відправлення на ім`я відповідача та оригінал розрахункового документу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 відкрито провадження у справі, справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подання суду відзиву на позов та усіх доказів, якими обґрунтовує свої заперечення та клопотання щодо розгляду справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, а також встановив строк для подання заперечень на відповідь на відзив (у разі їх наявності) не пізніше 13.09.2023, позивачу встановлено строк на подачу відповіді на відзив відповідача на позов не пізніше 03.09.2023.

Відповідач у встановлений судом строк, відзив на позов суду не надав. Ухвала Господарського суду Черкаської області від 10.08.2023 про відкриття провадження у справі направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу, яка вказана позивачем у позові та є адресою місцезнаходження відповідача (судом був замовлений витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань), проте вручена відповідачу не була та 23.08.2023 повернулась до суду із відміткою Акціонерного товариства «Укрпошта» «адресат відсутній за вказаною адресою».

Про відкриття провадження у справі відповідача також було повідомлено судом шляхом оприлюднення на офіційному сайті Господарського суду Черкаської області оголошення.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України, передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Днем вручення судового рішення відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 4 статті 122 Господарського процесуального кодексу України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликається в суд через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З огляду на наведені правові норми, суд вважає, що ним виконано обов`язок щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи, тому з метою забезпечення на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку справа розглядається за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

15.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропрофіт» (комісіонер) було укладено договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №150317-УАП (далі договір). За умовами цього договору комітент доручає, а комісіонер зобов`язується здійснити від свого імені та за рахунок комітенту угоду з продажу сільськогосподарської продукції (далі - «товар») за межами України (пункт 1.1 договору).

Номенклатура, кількість, мінімальна ціна та умови поставки товару, що підлягає продажу за цим договором, визначається специфікаціями, які оформлюються додатками до договору (пункт 1.2 договору).

Виступаючи від свого імені комісіонер самостійно укладає зовнішньоекономічні контракти купівлі-продажу з третьою особою (особами), здійснює всі необхідні митні процедури, пов`язані з експортом товару, укладає необхідні договори щодо зберігання товару в місці поставки (при необхідності), укладає договори щодо транспортування товару (при необхідності) (пункт 1.3 договору).

Комісіонер серед іншого зобов`язаний прийняти від комітента товар згідно з актами прийому-передачі товару на комісію; укласти та виконати від свого імені зовнішньоекономічний контракт з нерезидентом України на умовах поставки визначених в додатках (специфікаціях) до даного договору та здійснити з ним розрахунки (пункти 2.2 та 2.3 договору).

Комісіонер реалізовує товар у тридцяти денний термін з моменту отримання товару на комісію (пункт 2.9 договору).

На дату виникнення податкових зобов`язань (або підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) комісіонер складає податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) в електронній формі. Реєстрація податкових накладних та розрахунків коригувань до них у випадках, передбачених законодавством, здійснюється комісіонером протягом трьох календарних днів з дати виникнення податкових зобов`язань (підстав для їх коригування відповідно до Податкового кодексу України) У разі відмови комісіонера надати комітенту податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі комісіонер сплачує комітенту штраф у розмірі суми податкового кредиту з ПДВ, який комітент повинен отримати, за такою податковою накладною (розрахунку коригування до податкової накладної), протягом 10 календарних днів з дати отримання відповідної претензії Комітента.

Комітент має право застосувати оперативно-господарські санкції у разі не реєстрації податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної) в Єдиному реєстрі податкових накладних або в разі порушення комісіонером порядку її заповнення.

Під оперативно-господарською санкцією сторони розуміють право комітента затримати оплату послуг на суму податкового кредиту з ПДВ, який комітент повинен отримати, за податковою накладною (з розрахунком коригування до податкової накладної), не зареєстрованою комісіонером в Єдиному реєстрі податкових накладних або неналежно заповненої податкової накладної до моменту надання комітенту належним чином оформленої та зареєстрованої податкової накладної (розрахунку коригування до податкової накладної).

Комітент повідомляє комісіонера про застосування оперативно-господарських санкцій за 10 календарних днів до моменту настання терміну оплати за товар. Сторони погодили, що у разі застосування комітентом оперативно-господарських санкцій, штрафні санкції (неустойки, пені, штрафи, відсотки річних за користування чужими грошовими коштами, індекс інфляції, збитки тощо) за несвоєчасну оплату товару до комітента не застосовуються (пункт 2.12 договору).

Комітент зобов`язаний передати комісіонеру товар згідно з актами прийому-передачі товару на комісію в загальній кількості, визначеній специфікаціями до цього договору (пункт 3.1 договору).

Передача товару на комісію здійснюється протягом місяця після підписання специфікації, якою визначається сортамент і кількість товару, за актом прийому-передачі товару на комісію в будь-якому місці на території України, визначеному у специфікації (пункт 4.1 договору).

Після виконання доручення з продажу партії товару комісіонер представляє комітенту звіт місяця у строк до 5 числа наступного за звітним місяцем (пункт 6.1 договору).

Звіт має містити інформацію про кількість і вартість реалізованого товару, інформацію про отримання коштів від покупців, продажу валюти та перерахування коштів комітенту, розрахунок комісійної винагороди за виконані послуги, вартість послуг з проведення вантажних та транспортних операцій, витрат на проведення митних процедур, сертифікації. Звіт комісіонера разом з документами, що підтверджують витрати: належним чином оформлені копії актів приймання-передачі послуг, що виникли у межах виконання комісіонером послуг, копії виписок банку, що підтверджують надходження валюти від покупця на рахунок комісіонера, вартість послуг банку при конвертації валюти, суму комісії банку за продаж валюти, мають бути надані не пізніше 5-го числа наступного за звітним місяцем (пункт 6.2 договору).

Цей договір набирає чинності з дати підписання його сторонами і діє до 31 грудня 2017 року, але у будь - якому випадку у частині виконання взятих зобов`язань кожної із сторін згідно договору (специфікацій, додаткових угод до договору) до повного виконання, у частині взаєморозрахунків - до їх повного завершення (пункт 9.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками комісіонера та комітента та скріплений відповідними печатками підприємств.

28.09.2017 між комісіонером та комітентом було підписано додаткову угоду до договору, згідно з якою сторони при вільному волевиявленні доповнили пункт 6.4, 7.2, 7.3, 7.8 договору.

Сторони належним чином виконали свої зобов`язання за договором, про що свідчить відсутність взаємних претензій та підписання акту про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2018 за договором №150317-УАП від 15.03.2017.

За доводами позивача за результатами проведених господарських операцій Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропрофіт» не склало у електронній формі податкові накладні та не подало їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних на загальну суму 320 289,82 грн (акт надання послуг (комісійна винагороду) №10 від 21.06.2018 на суму 136 672,88 грн та акт надання послуг (компенсація витрат) №13 від 21.06.2018 на суму 183616,94 грн).

Свої зобов`язання з оплати наданих послуг вартістю 320 289,82 грн позивач виконав у повному обсязі, уклавши з Товариством з обмеженою відповідальністю «Украгропрофіт» акт про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2018. За цим актом у рахунок погашення взаємних зобов`язань за договором №150317-УАП від 15.03.2017 зараховані зустрічні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрофіт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» на загальну суму 1 774 221,40 грн. Серед зобов`язань позивача зазначено також акт надання послуг (комісійна винагорода) №10 від 21.06.2018 на суму 136 672,88 грн та акт надання послуг (компенсація витрат) №13 від 21.06.2018 на суму 183 616,94 грн.

За цими актами позивач склав та подав податкові накладні: №1 на суму 136 672,88 грн, з яких 113 894,07 грн комісійної винагороди комісіонеру та №2 на суму 183 616,94 грн, з яких 153 014,12 грн комісійної винагороди комісіонеру.

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 17.06.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю «Украгропрофіт» зареєстровано, як юридичну особу, про що було внесено запис до Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи (номер запису 10701020000063735).

05.08.2019 відбулась державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу, зокрема, зміна інформації для здійснення зв`язку з юридичною особою. Зміна керівника або відомостей про керівника юридичної особи. Зміна місцезнаходження юридичної особи. Зміна найменування юридичної особи (повного та/або скороченого). Зміна повного найменування. Зміна складу або інформації про засновників. Зміна складу засновників (учасників) або зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи.

Тобто з 05.08.2019 назва Товариства з обмеженою відповідальністю «Украгропрофіт» змінилась на Товариство з обмеженою відповідальністю «Електробот». При цьому ідентифікаційний код відповідного товариства залишився незмінним 40580358.

Відповідно до статті 90 Цивільного кодексу України юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить інформацію про її організаційно-правову форму та назву. Найменування установи має містити інформацію про характер її діяльності. Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене найменування. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне (фірмове) найменування. Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути зареєстроване у порядку, встановленому законом. Найменування юридичної особи вказується в її установчих документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

Зміна назви юридичної особи тягне тільки правовий наслідок проведення державної реєстрації змін, пов`язаних зі зміною назви, до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Отже, зміна назви юридичної особи не тягне на собою правонаступництва у зв`язку з відсутністю нового учасника цивільних відносин, якому мають перейти права та обов`язки особи, яка вибула, та юридичної незмінності правопопередника - учасника цивільних відносин, який вибуває зі складу учасника цивільного відношення.

Враховуючи наведене, за відсутності нового учасника цивільних відносин, суд не вбачає підстав для заміни відповідача, проте вважає за необхідне при винесенні рішення вказати його чинну назву та адресу.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звернувся до відповідача із претензією №б/н від 22.07.2022, у якій просив відповідача протягом 30 календарних днів з моменту отримання цієї претензії відшкодувати збитки у розмірі 53381,63 грн. Ця претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що і стало підставою для звернення з позовом до суду для примусового стягнення цих коштів.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Статтею 11 Цивільного кодексу України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини на підставі укладеного договору комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №150317-УАП від 15.03.2017, який за своєю природою є договором комісії. За договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента (стаття 1011 Цивільного кодексу України).

Статтею 1012 Цивільного кодексу України визначено, що договір комісії може бути укладений на визначений строк або без визначення строку, з визначенням або без визначення території його виконання, з умовою чи без умови щодо асортименту товарів, які є предметом комісії. Комітент може бути зобов`язаний утримуватися від укладення договору комісії з іншими особами. Істотними умовами договору комісії, за якими комісіонер зобов`язується продати або купити майно, є умови про це майно та його ціну.

Статтею 1013 Цивільного кодексу України визначено, що комітент повинен виплатити комісіонерові плату в розмірі та порядку, встановлених у договорі комісії. Якщо договір комісії не був виконаний з причин, які залежали від комітента, комісіонер має право на комісійну плату на загальних підставах. У разі розірвання або односторонньої відмови від договору комісії комісіонер має право на плату за фактично вчинені дії.

Згідно зі статтею 1014 Цивільного кодексу України комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини на умовах, найбільш вигідних для комітента, і відповідно до його вказівок. Якщо у договорі комісії таких вказівок немає, комісіонер зобов`язаний вчиняти правочини відповідно до звичаїв ділового обороту або вимог, що звичайно ставляться.

Після вчинення правочину за дорученням комітента комісіонер повинен надати комітентові звіт і передати йому все одержане за договором комісії. Комітент, який має заперечення щодо звіту комісіонера, повинен повідомити його про це протягом тридцяти днів від дня отримання звіту. Якщо такі заперечення не надійдуть, звіт вважається прийнятим (стаття 1022 Цивільного кодексу України).

Положеннями статті 1023 Цивільного кодексу України визначено, що комітент зобов`язаний прийняти від комісіонера все належно виконане за договором комісії; оглянути майно, придбане для нього комісіонером, і негайно повідомити комісіонера про виявлені у цьому майні недоліки.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що на виконання умов договору між сторонами виникли взаємні зобов`язання, які були виконані належним чином.

Водночас, відповідачем не здійснено реєстрацію податкових накладних на суму 320 289,82 грн (акт надання послуг (комісійна винагороду) №10 від 21.06.2018 на суму 136 672,88 грн та акт надання послуг (компенсація витрат) №13 від 21.06.2018 на суму 183 616,94 грн, які були оплачені позивачем у повному обсязі, що підтверджується актом про зарахування зустрічних вимог від 29.06.2018.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з абзацом 1 пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

для зведених податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких зведених податкових накладних, складених за операціями, визначеними пунктом 198.5 статті 198 та пунктом 199.1 статті 199 цього Кодексу, - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, в якому вони складені;

для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем) (абз.14 п. 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

На дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін (пункт 201.1 статті 201 Податкового кодексу України).

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (абзац 2 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/ послуг, не підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з ЄРПН, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період (абзац 19 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України).

Судом встановлено, що після надання послуг за договором та проведення відповідного розрахунку за надані послуги, відповідачем у порушення умов Податкового кодексу України, не було проведено реєстрацію податкових накладних за надані послуги в Єдиному реєстрі податкових накладних. Внаслідок чого сума податку у розмірі 53381,63 грн, яка була сплачена позивачем у зв`язку з наданням послуг, не була віднесена до його податкового кредиту.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина 1 статті 225 Цивільного кодексу України).

Тобто, збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов`язання було виконано боржником.

Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 Цивільного кодексу України та статті 224 Господарського кодексу України є порушення зобов`язання.

Предметом доказування у цій справі є: обставини, пов`язані з наявністю підстав для стягнення з відповідача заявленої позивачем суми збитків; обставини, пов`язані з наявністю в діях/бездіяльності відповідача повного складу господарського правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов`язання); 2) шкідливого результату такої поведінки збитків; 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.

При цьому доведеність протиправних дій відповідача у цій справі, з урахуванням підстав позову, потребує доведення факту порушення відповідачем правил складання та реєстрації у встановлений спосіб податкових накладних, що вбачається з усталеної судової практики у подібній категорії справ

Доведення факту наявності збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв`язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди. Отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.

Як зазначено вище у порушення статті 201 Податкового кодексу України, відповідач не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні, складені за наслідками господарських операцій з позивачем, що призвело до позбавлення позивача можливості віднесення сплачених у складі вартості наданих послуг сум ПДВ до податкового кредиту у розмірі 53381,63 грн, тобто позивач поніс збитки у вказаному розмірі, оскільки, лише зареєстрована в Єдиному реєстрі податкова накладна є підставою для формування податкового кредиту, тому сума податку на додану вартість, що не включена до податкового кредиту позивача внаслідок невиконання обов`язків зі своєчасної реєстрації податкової декларації є його збитками.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі №908/1568/18, належним способом захисту для позивача є звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення обов`язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.

Причинний зв`язок як обов`язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об`єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає факт того, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18)

Отже, має місце прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту позивача та, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками позивача. Відповідно, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

З урахуванням встановлених вище обставин справи, суд дійшов висновку про наявність у позивача підстав для стягнення збитків з відповідача у розмірі 53381,63 грн.

Отже, позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробот» про стягнення 53381,63 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Електробот» (вулиця Надпільна, 248А, місто Черкаси, 18036, ідентифікаційний код 40580358) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Трейдінг» (вулиця Хохлових сім`ї, будинок 8, літера 20Д, місто Київ, 04119, ідентифікаційний код 36511938) 53381,63 грн збитків та 2684,00 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя О.І.Кучеренко