Постанова

від 03.10.2023 по справі 910/16592/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/16592/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Вронська Г.О. - головуюча, Кібенко О.Р., Кондратова І.Д.,

за участю секретаря судового засідання Балли Л.М.,

представників учасників справи:

від позивача: Смиков Ю.П.,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

про прийняття додаткового рішення та стягнення судових витрат на правову допомогу

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг"

про визнання недійсним договору,

ВСТАНОВИВ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (далі - Відповідач, Скаржник) про визнання недійсним рамкового договору фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019 з додатками до нього у вигляді протоколів лізингу №1, №2, №3, №4 SME та додатковими угодами №1 до протоколів лізингу №1, №2, №3, №4 SME (далі - Договір).

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.09.2022, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/16592/21, позов задоволено частково; визнано недійсним п. 6.1 Договору в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов"; в іншій частині у задоволенні позову відмовлено; присуджено до стягнення з Відповідача на користь Позивача судовий збір у розмірі 2 270 грн.

3. Не погоджуючись із зазначеними рішеннями Відповідач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023, в якій просив їх скасувати в частині часткового задоволення позовних вимог та покладення на Відповідача судових витрат, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

4. Постановою Верховного Суду від 05.09.2023 касаційну скаргу Відповідача задоволено. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/16592/21 в частині задоволення позову щодо визнання недійсним п. 6.1 Рамкового договору фінансового лізингу №4796-FL від 29.05.2019, в частині словосполучення "а також вартість послуг за організацію фінансування" та речення "Сплачений лізингоодержувачем перший лізинговий платіж та вартість послуг за організацію фінансування не підлягають поверненню йому за будь-яких умов", скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення: «В позові відмовити».

5. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.09.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2023 у справі №910/16592/21 в частині відмови в позові залишено без змін. Визначено новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи.

6. 08 вересня 2023 року Відповідачем направлено до Верховного Суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення на його користь понесених ним витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної та касаційної інстанції у загальному розмірі 80 000,00 грн.

7. 19 вересня 2023 року Позивачем подано клопотання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати, або Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики та заяву, в якій він підтримує своє клопотання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати, або Великої Палати Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Суд виходить з того, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

9. Згідно з положеннями статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

10. Відповідно до частини чотирнадцятої статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

11. Підпункти (б) і (в) пункту 4 частини 1 статті 315 ГПК України передбачають зазначення у резолютивній частині постанови суду касаційної інстанції, зокрема, нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку із розглядом справи у суді першої інстанції та апеляційної інстанції, - у разі скасування рішення та ухвалення нового рішення або зміни рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

12. Отже, суд касаційної інстанції здійснює новий розподіл судових витрат у справі лише у разі прийняття ним постанови про скасування чи зміну остаточного судового рішення суду першої (апеляційної) інстанції, прийнятого по суті заявлених вимог.

13. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах Верховного Суду від 12.01.2023 у справі № 910/4404/17, від 12.10.2022 у справі № 910/6306/21, від 28.07.2022 у справі № 915/940/18, від 14.02.2022 у справі № 917/565/21 тощо.

14. Відповідно до статті 131 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

15. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

16. Виходячи із змісту положень статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

17. Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

18. При цьому, адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі № 910/4201/19).

19. Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

20. Виходячи із змісту статті 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

21. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

22. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 зазначеного Кодексу).

23. Практична реалізація зазначеного принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

24. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

25. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частини перша, друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

26. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).

27. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четверта статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

28. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

29. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

30. Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

31. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

32. Як було зазначено Судом вище, Відповідачем було подано заяву, в якій він просив стягнути з Позивача на його користь 80 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 35 000, 00 грн за супроводження справи в суді апеляційної інстанції та 45 000, 00 грн за супроводження справи в суді касаційної інстанції.

33. На підтвердження розміру судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) Відповідачем до суду подано наступні докази: копія Акту № 7 від 28.10.2022 про надану правову допомогу; копія Акту №23 від 24.02.2023 про надану правову допомогу; копія Акту №44 від 06.09.2023 про надану правову допомогу; копія рахунку від № 7 від 28.10.2022 на оплату за надану правову допомогу; копія рахунку від №23 від 24.02.2023 на оплату за надану правову допомогу; копія рахунку від №44 від 06.09.2023 на оплату за надану правову допомогу; платіжна інструкція №40022524 від 28.10.2022; платіжна інструкція №40024690 від 27.02.2023; платіжна інструкція №4002590661 від 07.09.2023.

34. Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

35. При цьому, такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини 5 статті 129 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

36. Тобто критерії, визначені частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами частини 4 статті 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені частиною 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов`язаних з розглядом справи.

37. У даній справі Позивач клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявляв.

38. Беручи до уваги те, що висновки "суд має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони" та "суд має право зменшити суму судових витрат, встановивши їх неспіврозмірність, незалежно від того, чи подавалося відповідачами відповідне клопотання" не є тотожними за своєю суттю, і фактично другий висновок відповідає викладеному в пункті 6.1 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, що "під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. Суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи", Суд вважає, що висновки судів про частково відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання відповідачів про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

39. У справі, що переглядається, Суд під час вирішення питання про розподіл судових витрат, керуючись в тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи (пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц), дійшов висновку не присуджувати Відповідачу, на користь якого ухвалено судове рішення, всі його витрати на професійну правову допомогу, що заявлені до стягнення.

40. Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

41. Так, у Акті № 7 про надання правової допомоги по Договору від 30.09.2023 наведено перелік та вартість наданої Адвокатським об`єднанням «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП» правової допомоги, а саме: послуги з правового супроводження інтересів Клієнта при апеляційному перегляді справи № 910/16592/21 в Північному апеляційному господарському суді (передоплата) (аналіз документів, формування правової позиції, підготовка та подання апеляційної скарги) - 10000,00 грн. У Акті № 23 про надання правової допомоги по Договору від 30.09.2023 наведено перелік та вартість наданої Адвокатським об`єднанням «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП» правової допомоги, а саме: послуги з правового супроводження інтересів Клієнта при апеляційному перегляді справи № 910/16592/21 в Північному апеляційному господарському суді (ознайомлення з матеріалами справи, підготовка та представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях, підготовка та подання додаткових пояснень) - 25000,00 грн. У Акті № 44 про надання правової допомоги по Договору від 30.09.2023 наведено перелік та вартість наданої Адвокатським об`єднанням «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП» правової допомоги, а саме: послуги з правового супроводження інтересів Клієнта при касаційному перегляді справи № 910/16592/21 в Касаційному господарському суді у складі Верховного Суду (підготовка та подання касаційної скарги, додаткових пояснень до касаційної скарги, підготовка та представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях) - 45000,00 грн

42. Проаналізувавши вказані акти, Суд дійшов висновку, що у даній справі обґрунтованим є розмір витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000, 00 грн за розгляд справи в суді апеляційної та касаційної інстанції, з огляду на таке.

43. З наданих Відповідачем доказів про надання правничої допомоги, неможливо встановити обсяг наданих послуг, так як детальний опис наданих послуг і витрачений на це час та орієнтовна вартість суду надано не було.

44. У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково. Аналогічна правова позиція викладена у постанові у справі № 922/3812/19.

45. В питанні критеріїв також слід згадати висновки Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц. Так, суд наголосив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

46. Важливими є також висновки у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

47. Враховуючи, наведені положення процесуального законодавства, беручи до уваги підтверджений матеріалами справи факт надання Адвокатським об`єднанням «БІ ЕНД ЕЛ ГРУП» професійної правничої допомоги у цій справі, з врахуванням обґрунтованості, розумності та реальності розміру витрат на професійну правничу допомогу, Суд дійшов до висновку про стягнення з Позивача на користь Відповідача 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Такий висновок прямо відповідає висновку, викладеному у пункті 6.1. постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

48. Крім того, Верховний Суд зазначає, що клопотання Позивача про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати, або Великої Палати Верховного Суду для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики, не підлягає задоволенню з наступних підстав.

49. Положеннями частин 1, 3, 4 статті 303 ГПК України передбачено, що питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду вирішується судом за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи. Питання про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати може бути вирішене до прийняття постанови судом касаційної інстанції. Про передачу справи на розгляд палати, об`єднаної палати або Великої Палати Верховного Суду суд постановляє ухвалу із викладенням мотивів необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у рішенні, визначеному в частинах першій - четвертій статті 302 цього Кодексу, або із обґрунтуванням підстав, визначених у частинах п`ятій або шостій статті 302 цього Кодексу.

50. Приймаючи до уваги те, що за правилами статті 303 ГПК України, питання про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду вирішується виключно під час перегляду справи у касаційному порядку по суті спору і до прийняття остаточної (по суті спору) постанови судом касаційної інстанції, а не під час вирішення будь-якого іншого процесуального питання, зокрема про прийняття додаткового рішення у справі щодо вирішення питання розподілу судових витрат, та враховуючи, що за результатами розгляду касаційної скарги ТОВ «ОТП Лізинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 15 вересня 2022 року та на постанову Північного апеляційного господарського суду від 21 лютого 2023 року Верховним Судом 05 вересня 2023 року прийнято постанову по суті вирішення спору, то клопотання заявника про передачу справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду не може бути вирішено, так як касаційний перегляд справи завершено.

Керуючись статтями 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про прийняття додаткового рішення та стягнення судових витрат на правову допомогу у справі №910/16592/21 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Актив Центр" (01033, м. Київ, вул. Микільсько-Ботанічна, буд. 15/17, офіс 19; ідентифікаційний код 39671148) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" (01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 43; ідентифікаційний код 35912126) 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку із розглядом справи № 910/16592/21.

3. В іншій частині заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ОТП Лізинг" про прийняття додаткового рішення та стягнення судових витрат на правову допомогу відмовити.

4. Доручити видачу відповідного наказу у справі № 910/16592/21 Господарському суду міста Києва.

Додаткова постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча Г. Вронська

Судді О. Кібенко

І. Кондратова