Постанова

від 24.10.2023 по справі 526/3488/23

ГАДЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 526/3488/23

Провадження № 3/526/1534/2023

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 рокусуддя Гадяцького районного суду Полтавської області Максименко Л.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Головного управління ДФС у Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Підлужжя Кременчуцького району Полтавської області, проживає в АДРЕСА_1 , громадянина України, директора ТОВ «Вікторія Агро», РНОКПП: НОМЕР_1 ,

за ч. 2 ст. 163-1 КУпАП, -

в с т а н о в и в:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 27.09.2023 ОСОБА_1 , як керівник ТОВ «Вікторія Агро» (код ЄДРПОУ 32387287), розташованого за адресою: Полтавська область, с. Розбишівка, вул. Центральна,3, вчинила порушення порядку ведення податкового обліку : абз. «б» та «в» п. 200.4 ст. 200 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами та доповненнями), внаслідок чого відмовлено у наданні бюджетного відшкодування на суму 184723 грн.

Встановлено, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вікторія Агро», проведеної 27.09.2023, було виявлено порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, про що складено акт перевірки №9341/16-31-07-03-01/32387287 від 27.09.2023.

На підставі зазначеного акту Головним державним інспектором відділу перевірок з питань відшкодування ПДВ управління податкового аудиту ГУ ДПС у Полтавській області було складено протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 направила до суду заперечення на протокол в якому просила закрити провадження у справі за відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення, оскільки сам по собі акт перевірки не може слугувати доказом, викладені в ньому висновки є суб`єктивними і відображено лише дії працівників податкових органів, які не породжують правових наслідків для платника податку.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до наступних висновків.

Так, в матеріалах справи відсутні будь-які докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 в момент вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.163-1КУпАП дійсно перебувала на посаді директора ТОВ «Вікторія Агро», що в свою чергу унеможливлює перевірити чи є ОСОБА_1 суб`єктом інкримінованого їй адміністративного правопорушення.

Крім того, в матеріалах справи відсутня посадова інструкція директора, витяг зі статуту чи Положення про директора товариства (або її завірена копія) або інший документ із зазначенням її посадових прав та обов`язків.

Також протокол не містить вказівки на місце та час вчинення правопорушення.

Відповідно до ст.245КУпАП одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 9КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За змістом ч.ч.1,2ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, оцінюючи питання наявності складу правопорушення, передбаченого ст.163КУпАП враховую, що Головне управління Державної податкової служби у Полтавській області на підтвердження вини ОСОБА_1 надає: протокол про адміністративне правопорушення та акт позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Вікторія Агро» від 27.09.2023.

Поміж тим, наведені в протоколі та акті перевірки обставини не є достатніми, переконливими та беззаперечними доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення.

При викладенні у протоколі суті вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення у ньому зазначено лише перелік норм податкового законодавства та не вказано, які саме дії або бездіяльність у розумінні диспозиції частини 2 статті 163-1КУпАП були допущені нею, що призвели до порушення порядку ведення податкового обліку.

Так, диспозицією частини 2 статті 163-1КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, вчинена повторно протягом року.

Норма частини 2 статті 163-1КУпАП є бланкетною, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших галузей права. Основна особливість бланкетної диспозиції полягає в тому, що така норма має загальний зміст. Конкретизований зміст бланкетної диспозиції передбачає певну деталізацію відповідних положень інших нормативно-правових актів, що наповнює норму більш конкретним змістом, для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації за відповідною статтею чи частиноюстатті КУпАП.

Однак посадові особи ГУ ДПС у Полтавській області при складанні протоколу про адміністративне правопорушення за частиною 2статті 163-1 КУпАПщодо ОСОБА_1 зазначеної норми не дотрималися.

Суд наголошує, що у протоколі слід зазначати місце, час вчинення правопорушення, а також конкретну суть кожного порушення ОСОБА_1 відповідної нормиПодаткового кодексу України, чого посадовими особами зроблено не було. Посилання ж у протоколі просто на нормиПодаткового кодексу Українибез конкретизації, яку норму якого Закону особою порушено, в чому полягає це порушення, які конкретно дії або бездіяльність допущені особою, не розкриває суті конкретного порушення, яке ставиться ОСОБА_1 , як директору ТОВ «Вікторія Агро» у вину, чим порушується право останньої на захист.

Окрім того, відповідно достатті 14 КУпАП, посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Тобто при зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення суті адміністративного правопорушення необхідно не лише вказувати факт порушення порядку ведення податкового обліку і його наслідки, але й зазначати, чи є відповідне порушення наслідком невиконання особою своїх службових обов`язків, встановивши, коли і ким такі службові обов`язки для неї були визначені.

Відповідно до частини 2 статті 251 КУпАП, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується у статті 251 КУпАП.

Суд, згідно з приписами статті 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

З огляду на матеріали адміністративного провадження, єдиними доказами, якими оперують представники ГУ ДПС у Полтавській області є протокол про адміністративне правопорушення від 27 вересня 2023 року та акт позапланової документальної виїзної перевірки ТОВ «Вікторія Агро» від 27.09.2023 за наслідками якого ніби то виявлено порушення податкового законодавства.

Натомість, у своїй практиці Верховний Суд уже неодноразово наголошував на тому, що акт перевірки є лише службовим документом, що фіксує проведення перевірки та висновки інспектора щодо наявності чи відсутності порушень вимог законодавства, не породжує, не змінює та не звужує права особи, не встановлює для неї додаткових обов`язків та не покладає відповідальність. У силу норм Податкового кодексуУкраїни акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов`язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 54.5 статті 54 Податкового кодексу України, якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно з пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення, що вданому випадку теж мало місце.

Крім того, відповідно до положеньстатті 56 Податкового кодексу Українирішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов`язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов`язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.

Положеннями пункту 56.18статті 56Податкового кодексу Українинадано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З наведених норм права вбачається, що єдиною правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки. Суд констатує той факт, що у протоколі відсутнє посилання на узгоджене податкове повідомлення-рішення.

З урахуванням диспозиції частини 2 статті 163-1КУпАП - правопорушенням є відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку.

При цьому, встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість не визначено складом адміністративного правопорушення нормами КУпАП та відповідно не є компетенцією загального суду при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення ведення податкового обліку ( ухвала ВАСУ від 30.10.2013 у справі № 2а-1670/4665/12), відповідно суд в цій справі це питання (встановлення завищення або заниження розміру податку на додану вартість) не піддає оцінці та аналізу.

Інші докази у справі відсутні, а тому висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, є необґрунтованим.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини.

Згідно з вимогами статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню допоки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року Європейський Суд з прав людини зазначив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою». Всі виявлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення недоліки та сумніви мають застосовуватись на користь особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності.

Спираючись на положення частини 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30 травня 2013 року, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року), суд виходить із того, що, як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які беззаперечно доводять винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 163-1 КУпАП.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.247КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Оцінивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку про відсутність у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.163-1ч.2КУпАП та наявність підстав для закриття провадження у справі.

В свою чергу враховую, що п.5 ч.2 ст.4Закону України«Про судовийзбір» та ст.40-1КУпАП визначено, що судовий збір стягується лише у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, а тому виходячи з норм ч. 2 ст.284та ст.247 КУпАП, не вбачає підстав для звернення судового збору.

Згідност. 247 п.1 КУпАП Українипровадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Вважаю, що провадження по справі слід закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. ст.163-1ч.2,247,283,284 КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и в:

- закрити провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст. 163 - 1КУпАПза відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Полтавського апеляційного суду через Гадяцький районний суд.

Суддя: Л.В.Максименко