Ухвала

від 24.10.2023 по справі 711/4875/16-к

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/4875/16-к

Номер провадження 1-кс/711/2058/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року м. Черкаси

Суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в Придніпровському районному суді м. Черкаси заяву адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючої судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 від розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250050000552 від 14.02.2015 (справа №711/4875/16-к), -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 перебуває на розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 , як представника ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , Релігійної громади Істинно-православної церкви «Семи архангелів» в особі голови ОСОБА_9 , про скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України, подане у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250050000552 від 14.02.2015 (справа №711/4875/16-к).

Під час судового розгляду вищевказаного клопотання, а саме в судовому засіданні, яке відбулось 18 жовтня 2023 року, адвокатом ОСОБА_3 було заявлено відвід головуючій судді ОСОБА_4 у зв`язку з наявністю обставин, які, на думку заявника, викликають сумнів у її неупередженості, про що усно заявлено про відвід.

Свою усну заяву про відвід адвокат ОСОБА_3 обґрунтовує, що в неї виникли сумніви в неупередженості головуючої судді ОСОБА_4 , оскільки вона вже ухвалювала рішення щодо розгляду аналогічного її клопотання про арешт майна в рамках вказаного кримінального провадження та відмовила у його задоволенні. На переконання заявника, з цих підстав головуюча суддя не може приймати участь в розгляді заявленого нею клопотання про скасування арешту з майна, оскільки остання вже висловила свою думку з цього питання. За таких обставин просила відвести головуючу суддю ОСОБА_4 від розгляду даного клопотання.

Згідно ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.

18 жовтня 2023 року протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву про відвід судді ОСОБА_4 передано на розгляд судді ОСОБА_1 (справа №711/7724875/16-к, провадження №1-кс/711/2058/23).

Учасники судового процесу в судове засідання не з`явилися, однак їхня неявка не перешкоджає вирішенню питання про відвід.

Вивчивши матеріали справи суд вважає, що підстави для відводу головуючої судді ОСОБА_4 відсутні, з огляду на наступне.

Положеннями статей 75, 76 КПК України, передбачено вичерпний перелік обставин, що виключають участь судді в кримінальному провадженні, та обставин за яких суддя не має права брати участь у кримінальному провадженні серед яких: якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Обставини, на які посилається адвокат ОСОБА_3 у своїй заяві про відвід судді ОСОБА_4 , є іншими обставинами, які викликають сумнів у її неупередженості, тобто, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що об`єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод (ратифікована Верховною Радою України 17 липня 1997 р.; (далі Конвенція) передбачено, що кожна людина має право на справедливий і відкритий розгляд справи незалежним і безстороннім судом упродовж розумного строку, встановленого законом (п. 1 ст. 6).

У ряді рішень Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) намагається більш широко підходити до вирішення питання щодо впливу «досудової» діяльності судді на рівень безсторонності суду.

ЄСПЛ у своїх рішеннях неодноразово вказував на існування двох елементів безсторонності суду: суб`єктивної, яка полягає у тому, щоб жоден із його членів відкрито не проявляв упередженість та особисту зацікавленість, а також об`єктивної, що передбачає існування достатніх гарантій, щоб виключити будь-які сумніви щодо цього.

Зі змісту ст. 6 Конвенції неупередженості суду вбачається, що правосуддя має не тільки здійснюватися, а повинно також демонструватись. Під сумнівом - довіра до суду, яку суд має вселяти громадянам у демократичному суспільстві. Як правило, неупередженість означає відсутність упереджень або упередженості, при цьому її наявність або відсутність можуть бути перевірені різними способами (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «Мікаллеф проти Мальти», п. 93). Європейський Суд з прав людини у своїй практиці проводить відмінність між суб`єктивним підходом, тобто прагненням переконатися в суб`єктивному обвинуваченні або інтересі певного судді у конкретній справі та об`єктивним підходом, тобто визначенням, чи були судді надані достатні гарантії, щоб виключити будь-які обґрунтовані сумніви в цьому відношенні (справа «Кіпріану проти Кіпру», п. 118; справа «П`єрсак проти Бельгії», п. 30; справа «Грівз проти Сполученого Королівства», п. 69).

Частина 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» визначає, що здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 48 даного Закону встановлено, що суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання у діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і має наслідком відповідальність, установлену законом.

Згідно пунктів 1, 2 ч.7 ст.56 зазначеного Закону суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Відповідно до Конституції України незалежність і недоторканність судді гарантується Конституцією і законами України, а суддя при здійсненні правосуддя незалежний і підпорядковується лише закону.

Суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Така позиція викладена у рішеннях Суду по справам «Хаушильд проти Данії» та «Ветштайн проти Швеції».

Неупередженість є ключовою характеристикою судді, головною ознакою судової влади та основою судового процесу і вважається очевидним фактом. Презумпція неупередженості має значну вагу. Особа, яка заявляє про упередженість, повинна бути здатна довести реальну або очевидну відсутність неупередженості у судді, але простої заяви недостатньо, необхідно навести достовірні докази. Особиста думка або незгода з рішеннями судді не є доказом упередженості. У будь-якому випадку, припущення щодо упередженості є правовим питанням, яке має бути винесеним на розгляд суду. За виключенням надзвичайних обставин, заява про справжню або можливу упередженість не є питанням поведінки судді.

Отже, існує презумпція неупередженості судді, а протилежне необхідно доводити належними та допустимими доказами. Таким чином, визначаючись щодо наявності підстав для відводу слідчого судді за даним кримінальним провадженням, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності має визначатись, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.

З огляду на зазначене вище, ЄСПЛ у своїй практиці виділяє наступні критерії оцінки неупередженості: 1) суб`єктивний - беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; 2) об`єктивний - визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.

В судовому засіданні встановлено, що підставою для заявлення відводу головуючій судді ОСОБА_4 слугувало те, що останньою 06.05.2020 було відмовлено в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, поданого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250050000552 від 14.02.2015 (справа №711/4875/16-к, провадження №1-в/711/162/20), що на думку заявника викликає сумнів у її неупередженості під час розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого 09.10.2023 (провадження №1-в/711/120/23).

Детальний аналіз наведених підстав, які, на переконання адвоката ОСОБА_3 , викликають сумніви в неупередженості головуючої судді ОСОБА_4 , вказує на те, що поданою заявою про відвід судді, остання ставить під сумнів можливість приймати даною суддею участь в розгляді заявленого нею клопотання, оскільки суддя ОСОБА_4 приймала участь у розгляді раніше поданого нею клопотання про скасування арешту майна у даному кримінальному провадженні.

Проте, норми кримінального процесуального законодавства України не містять положень, які б перешкоджали судді брати участь в розгляді клопотань, заявлених в межах одного й того ж кримінального провадження на стадії виконання судового рішення, в тому числі поданих повторно.

Окремо слід зазначити, що у відповідності до пункту 2 рішення Ради суддів України №46 від 07 вересня 2017 року, наявність судового рішення, яке ухвалене судом (суддею, слідчим суддею) в іншій справі у подібних правовідносинах, або за участю тих самих сторін, або з процесуальних чи інших питань у тій самій справі, не породжує у діяльності судді (суддів) конфлікту інтересів у розумінні закону.

Таким чином, під час судового засідання не встановлено обставин та будь-яких доказів упередженості головуючої судді ОСОБА_4 у розгляді клопотання адвоката ОСОБА_3 про скасування арешту майна, поданого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250050000552 від 14.02.2015 (справа №711/4875/16-к, провадження №1-в/711/120/23).

Враховуючи викладене вище, суддя вважає, що в задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючої судді ОСОБА_4 від розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250050000552 від 14.02.2015 (справа №711/4875/16-к, провадження №1-в/711/120/23) слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81, 372, 376 КПК України,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви клопотання адвоката ОСОБА_3 про відвід головуючої судді Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_4 від розгляду клопотання про скасування арешту майна, поданого у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015250050000552 від 14.02.2015 (справа №711/4875/16-к)- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1