Рішення

від 24.10.2023 по справі 280/4081/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2023 року Справа № 280/4081/23 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши за правилами спрощеного, в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ЗММ-АВТО» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, 4)

доДержавної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51)

провизнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

13.06.2023 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗММ-АВТО» (далі позивач) до (з урахуванням уточнень) Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті, винесену Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 29.05.2023 № 356481, про стягнення з ТОВ «ЗММ-АВТО» адміністративно-господарського штрафу у сумі 17000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт відповідачем встановлено надання ТОВ «ЗММ-АВТО» послуг перевезення вантажів за відсутності документів, передбачених Законом України «Про автомобільний транспорт», а саме на момент перевірки відсутня особиста картка водія ОСОБА_1 , у зв`язку із чим винесено оскаржувану постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу. Однак, позивач із даною постановою не погоджується та зазначає, що запрошення на розгляд справи завчасно йому не надходило і не було вручено з незалежних від нього причин. Крім того, оскільки позивачем здійснювалося внутрішнє перевезення вантажу, без перетину державного кордону України, обладнання транспортного засобу контрольним пристроєм (тахографом) не вимагалося згідно із Законом України «Про автомобільний транспорт», через що і притягнення до відповідальності за відсутність у водія особистої картки є протиправним. Враховуючи викладене, просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 14.06.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів від дня одержання копії ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 19.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі № 280/4081/23; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач позов не визнав, у поданому відзиві (вх. від 10.07.2023 № 29151) посилається на те, що водій транспортного засобу ОСОБА_1 пред`явив для перевірки посадовим особам Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області наступні документи: посвідчення водія серії НОМЕР_1 ; свідоцтво про реєстрацію транспортних засобів марки ДАФ, номерний знак НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 , власником є ОСОБА_2 , та напівпричепу марки KOEGEL, номерний знак НОМЕР_4 , серії НОМЕР_5 , власником є ОСОБА_2 ; товарно-транспортну накладну від 08.05.2023 № 1/08051. Звертає увагу, що під час перевірки виявлено транспортний засіб, обладнаний цифровим тахографом, однак водій не надав посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Укртрансбезпеки особисту картку водія. Згідно з п. 26 ПКМУ № 1567 відповідачем направлено запрошення від 19.05.2023 № 36280/26/24-23 на 29.05.2023 на розгляд справи про порушення транспортного законодавства, яке зафіксоване актом перевірки від 08.05.2023 № 003409. Факт направлення запрошення підтверджується реєстром на відправлення рекомендованих листів (відправлення № 6910415185012), зі штампом Укрпошти від 19.05.2023, фіскальним чеком від 19.05.2023, списком згрупованих поштових відправлень № 11819. Згідно до трек-номеру вбачається, що відправлення вручено за довіреністю позивачу 26.05.2023, враховуючи вищезазначене твердження позивача щодо невиконання приписів Порядку № 1567 є необґрунтованими. Також зауважує, що перелік документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів, визначений ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», не є вичерпним. Таким чином, вважає оскаржувану постанову правомірною та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивачем пред`явлено вимогу, яка згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) належить до справ незначної складності та підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Частиною п`ятою статті 262 КАС України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи приписи ч. 5 ст. 262 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд звертає увагу на наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЗММ-АВТО» (код ЄДРПОУ 42451641) зареєстроване в якості юридичної особи.

08.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті проведено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, за результатами якої складено акт № 003409.

Відповідно до висновків акту перевірки перевізник здійснював перевезення вантажу за відсутності особистої картки водія ОСОБА_1 , що є порушенням п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385. Відповідальність за вказане порушення передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

29.05.2023 Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті стосовно суб`єкта господарювання Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗММ-АВТО» винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 356481 за допущення порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт». Вказаною постановою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.

Не погодившись з даною постановою, ТОВ «ЗММ-АВТО» звернулося до суду з позовною заявою.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із такого.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 № 2344-III (далі Закон № 2344-III; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 1 Закону № 2344-III визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка.

В силу статті 34 Закону № 2344-III, автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 48 Закону № 2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Аналіз положень статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» дає підстави для висновку, що законодавцем при визначенні документів для здійснення внутрішніх перевезень вантажів не встановлено їх вичерпний перелік, проте зазначено на необхідність наявності інших документів, передбачених законодавством.

Аналогічні висновки висловлені Верховним Судом у постанові від 11.02.2020 у справі № 820/4624/17.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. (ч. 5 ст. 242 КАС України).

Згідно з частиною другої статті 49 Закону № 2344-III, водій транспортного засобу зобов`язаний: мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень; перевіряти надійність пломбування, закріплення, накриття та ув`язування вантажу для його безпечного перевезення; забезпечити збереження вантажу, прийнятого до перевезення, та своєчасно його доставити вантажовласнику (уповноваженій ним особі); дотримуватися визначеного режиму праці та відпочинку.

У відповідності до статті 18 Закону № 2344-ІІІ, з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов`язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням.

Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Положення щодо режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів визначається законодавством.

Так, згідно з пунктом 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 № 340 (далі - Положення № 340), це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Відповідно до пункту 1.3 Положення № 340 вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні, зокрема: тахограф - обладнання, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їх водіїв. (п. 1.5 Положення № 340).

Пунктом 6.1 Положення № 340 встановлено, що автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Водії зберігають записи щодо режиму праці та відпочинку протягом робочої зміни та 28 днів з дня її закінчення.

За правилами, встановленими п. 7.1 Положення № 340, органи, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху проводять перевірку встановленого режиму праці та відпочинку водіїв відповідно до законодавства України.

Положеннями пункту 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24 червня 2010 року № 385 (далі - Інструкція № 385) встановлено, що ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Згідно з пунктами 3.3, 3.5 Інструкції № 385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом, зокрема, має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Перевізники, серед іншого, забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий).

Отже, вимоги щодо наявності у водія, який здійснює внутрішнє перевезення вантажу, зокрема, особистої картки водія, передбачені Положенням № 340 та Інструкцією № 385. Звідси, суд відхиляє доводи позивача про те, що зазначені документи не обов`язкові для пред`явлення до перевірки.

Частиною чотирнадцятою статті 6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Статтею 60 Закону № 2344-III встановлена відповідальність автомобільних перевізників у вигляді адміністративно-господарських штрафів за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, -застосовується штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (абзац третій частини першої статті 60 Закону № 2344-III).

З матеріалів справи вбачається, що водій ОСОБА_1 виконував перевезення вантажу за відсутності особистої картки водія, що є порушенням п. 3.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 № 385.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина 2 даної статті).

Отже, обов`язок доказування в адміністративному судочинстві розподіляється таким чином, що як позивач, так і відповідач повинні довести обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги і заперечення. Встановлений частиною 2 статті 77 КАС України обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності не позбавляє необхідності доведення позивачем в ході судового розгляду справи заявлених ним підстав позову.

Разом із тим, позивачем не надано до суду жодного доказу того, що водій ОСОБА_1 надавав картку водія особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху.

Покликання позивача на те, що його не було належним чином повідомлено про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт суд також відхиляє з огляду на наступне.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1567).

Приписами пунктів 26, 27 Порядку № 1567 визначено, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи автомобільного перевізника.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа автомобільного перевізника повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням або надсиланням на офіційну електронну адресу (за наявності).

У разі неявки уповноваженої особи автомобільного перевізника справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник територіального органу Укртрансбезпеки або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Судом установлено, що позивачу за його місцезнаходженням засобами поштового зв`язку направлялося запрошення на розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт від 19.05.2023 № 36280/26/24-23 на 29.05.2023.

Як встановлено судом з відкритих відомостей з вебсайту Укрпошти, відправлення № 6910415185012 вручено товариству 26.05.2023. Отже, доводи щодо неналежного повідомлення позивача про розгляд справи не підтверджуються наявними у справі доказами.

Як встановлено ч. 1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силі частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням наведеного у сукупності суд доходить висновку про правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 29.05.2023 № 356481, винесеної відповідачем, та відсутність підстав для її скасування. Отже, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗММ-АВТО» задоволенню не підлягають.

У зв`язку із відмовою у задоволенні позовної заяви розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ЗММ-АВТО» (70002, Запорізька область, м. Вільнянськ, вул. Елеваторна, 4; код ЄДРПОУ 42451641) до Державної служби України з безпеки на транспорті (03150, м. Київ, вул. Антоновича, 51; код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення виготовлено та підписано 24.10.2023.

Суддя Ю.П. Бойченко