Постанова

від 24.10.2023 по справі 711/5503/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 711/5503/23 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Позарецька С.М.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 жовтня 2023 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Єгорової Н.М.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.09.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення серії ГБВ № 183167 від 03.08.2023 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статті 183 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) та накладення адміністративного стягнення у розмірі 850 грн.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності є неправомірним.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що що 03.08.2023 поліцейський ВРПП Уманського РУП ГУ НП в Черкаській області сержант поліції Скалій В.С. виніс щодо позивача постанову про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183 КУпАП, відповідно до якої 03.08.2023 о 15-50 позивач здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, зателефонувавши на гарячу лінію « 102» та повідомила про обстановку, яка не відповідає достовірності.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що постанова від 03.08.2023 відповідає вимогам чинного законодавства. Судом не встановлено жодних обставин, які б свідчили про порушення уповноваженими особами відповідача норм законодавства щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесення постанови. Твердження позивача та його представника не знайшли свого підтвердження належними та допустимими доказами під час розгляду справи а, навпаки, спростовуються доказами, наданими відповідачем.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Згідно статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення. Під складом адміністративного правопорушення розуміється встановлена в адміністративно правових нормах відповідною статтею особливої частини КУпАП сукупність ознак, які визначають громадську небезпечність, винність, протиправність вчинку, що призводить до застосування адміністративно правових санкцій.

Відповідно до частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.

Згідно частин першої, третьої статті 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол не складається у випадках, передбачених статтею 258 цього Кодексу.

Частинами другою, третьою статті 258 КУпАП передбачено, що протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції . Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.

Так, згідно частин першої, третьої статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: правил дорожнього руху, правил паркування транспортних засобів, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (статті 183 ).

Уповноваженими працівниками підрозділів Національної поліції штраф може стягуватися на місці вчинення адміністративного правопорушення незалежно від розміру виключно за допомогою безготівкових платіжних пристроїв.

Згідно частини четвертої статті 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу .

Відтак, у справах про притягнення до адміністративної відповідальності за статтею 183 КУпАП постанова виноситься, штраф накладається і стягується на місці вчинення правопорушення, а протокол не складається.

Як зазначалося, оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності відповідно до статті 183 КУпАП, згідно якої завідомо неправдивий виклик пожежно-рятувального підрозділу (частини), поліції, бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги або інших аварійно-рятувальних формувань - тягне за собою накладення штрафу від п`ятдесяти до двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно спірної постанови, 03.08.2023 о 15-50 позивач здійснила завідомо неправдивий виклик поліції, зателефонувавши на гарячу лінію « 102» та повідомила про обстановку, яка не відповідає достовірності

Згідно з положеннями статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до статті 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наявних у матеріалах справи доказів, суд встановив, що ухвалою Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.08.2023 по справі №486/820/23 надано групі слідчих СВ відділення поліції №3 Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області дозвіл на проведення обшуку в офісних приміщеннях ТОВ «Укравест» та ТОВ «Торговий Дім - Арболіт» за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Гайдамацька (колишня назва Чорного Рафаїла), 7, з метою відшукання і вилучення бухгалтерських та установчих документів ТОВ «Укравест» та ТОВ «Торговий Дім - Арболіт», печаток та штампів ТОВ «Укравест» та ТОВ «Торговий Дім - Арболіт», чорнових записів, мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, носіїв інформації та інших матеріалів, які підтверджують вчинення злочинної діяльності осіб, щодо привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем вчинене в умовах воєнного стану, а також які підтверджують вчинення злочинної діяльності осіб, щодо продажу товарів (предметів) гуманітарної допомоги або укладання інших правочинів щодо розпорядження таким майном, з метою отримання прибутку, вчинені у значному розмірі вчинене службовою особою з використанням службового становища в умовах воєнного стану.

У вказаній ухвалі суд вказав про достатність підстав вважати, що в офісних приміщеннях ТОВ «Укравест» та ТОВ «Торговий Дім - Арболіт» за адресою: Черкаська область, м. Умань, вул. Гайдамацька (колишня назва Чорного Рафаїла), 7, знаходяться речі та документи, що мають значення речових доказів у кримінальному провадженні. Такого висновку суд дійшов з огляду на те, що фактична діяльність ТОВ «Укравест» здійснюється в офісних приміщеннях за адресою : Черкаська область, м. Умань, вул. Гайдамацька (колишня назва Чорного Рафаїла), 7 (власник нерухомого майна ТОВ «УКРТРАНСНАФТОСЕРВІС-ПРОМ» код ЄДРПОУ: 37250134, директор Чорна Г.В., яка являється сестрою директора ТОВ «Укравест» ОСОБА_2 ), саме у вказаному приміщенні зберігаються бухгалтерські та установчі документи підприємства.

Позивач 03.08.2023 о 15-50 год у повідомленні на лінію « 102» вказала, що поліцейські при проведенні обшуку вилучають майно, яке не має відношення до кримінального провадження, за яким проводився обшук. Також, позивач вказувала, що поліцейські Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, відповідно до ухвали Южноукраїнського міськрайонного суду Миколаївської області від 01.08.2023 по справі №486/820/23, мали право вилучати лише те майно, яке належить ТОВ «Укравест», а комп`ютерна техніка, яку вони вилучають, належить «Укртранснафтосервіс-Пром» а тому не може бути вилучена.

Наведене дає підстави для висновку, що позивач знаючи про проведення обшуку та вилучення техніки та інших матеріалів у відповідності до чинної судової ухвали, позивач все ж здійснила повідомлення на лінію « 102» про вчинення працівниками поліції злочину.

Незгода позивача із судовою ухвалою, якою надано дозвіл на обшук, або ж окремими її мотивами чи встановленими фактами, не дає підстав для висновку про вчинення працівниками поліції злочину під здійснення обшуку згідно вказаної ухвали. Це ж саме стосується незгоди позивача із діями адвоката, який був присутній під час проведення обшуку.

Покликання позивача на свою юридичну необізнаність не дозволяє їй вчиняти дії, які заборонені законом та не є обставиною, яка звільняє її від відповідальності (статті 68 Конституції України).

У даному випадку суд першої інстанції вірно вказав на те, що суд при розгляді даної адміністративної справи суд не вправі надавати оцінку рішенню слідчого судді та рішенням чи діям працівників поліції, які проводили обшук, а також тих осіб, які були при цьому присутні. Всі питання, які виникають у кримінальному провадженні, повинні вирішуватися відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС).

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.09.2023 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя Н.М. Єгорова

Суддя Є.В. Чаку