Постанова

від 24.10.2023 по справі 120/3281/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/3281/23

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало Павло Ігорович

Суддя-доповідач - Капустинський М.М.

24 жовтня 2023 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Капустинського М.М.

суддів: Сапальової Т.В. Ватаманюка Р.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" до Головного управління ДПС у Вінницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

у березні 2023 до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява за підписом адвоката Пономарьова М.М., подана від імені та в інтересах позивача товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" (далі ТОВ "Евертрейд") до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі відповідач 1 ) та Державної податкової служби України (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав податкові накладні № 6 від 19.08.2022, № 14 від 07.10.2022, № 17 від 10.11.2022 і направив їх до податкового органу для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Рішеннями відповідача 1 від 17.10.2022 № 7472165/44784475, від 13.02.2023 № 8250875/44784475 та від 07.03.2023 № 8382072/44784475 у реєстрації податкових накладних № 6 від 19.08.2022, № 14 від 07.10.2022, № 17 від 10.11.2022 відмовлено.

Не погодившись з вказаними рішеннями, позивач звернувся зі скаргами до Державної податкової служби України, але рішеннями відповідача 2 за № 59037/44784475/2 від 04.11.2022, №19178/44784475/2 від 24.02.2023 та № 27871/44784475/2 від 20.03.2023 скарги залишено без задоволення, а оскаржувані рішення Комісії без змін.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 13 лютого 2023 року за №8250875/44784475 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" № 14 від 07 жовтня 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" № 14 від 07 жовтня 2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію.

Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії Головного управління ДПС у Вінницькій області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі накладних або відмову у такій реєстрації, від 07.03.2023 року за №8382072/44784475 про відмову у реєстрації податкової накладної товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" № 17 від 10 листопада 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" № 17 від 10 листопада 2022 року датою її фактичного подання на реєстрацію.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн., а всього 6184,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Вінницькій області.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Евертрейд" витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2684,00 грн., а всього 6184,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Вказує, що позивачем подано на реєстрацію податкові накладні № 14 від 07.10.2022 та № 17 від 10.11.2022, реєстрація яких була зупинена в ЄРПН. Рішенням № 88916 від 08.07.2022 визнано відповідність ТОВ "Евертрейд" п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, оскільки за результатами проведеного аналізу операцій встановлено ймовірно фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які ним обумовлювалися. Зокрема, згідно з поданими для реєстрації в ЄРПН ПН/РК виявлено ймовірний продаж товару/виконання послуг з номенклатурою ""трубочка Д4х80 мм/проріз тощо" суб`єктам господарювання, які використовують отриману суму податкового кредиту з ПДВ за рахунок значного придбання номенклатури товару "поліпропілен, трубочка, дно коробки, полістирол, тощо". Таким чином зазначені операції свідчать про ймовірні транзитні операції з подальшою націнкою/підміною номенклатури товару, що вказує на ознаки податкового ризику.

Зазначає, що після зупинення реєстрації податкової накладної платник податків має право подати контролюючому органу копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття комісією рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання вимог п.п. 201.16.1-201.16.2 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі ПК України) та пропозицій, викладених у квитанціях, позивач надав повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, а саме договір оренди, договори поставки, договір транспортного перевезення, договори про надання послуг, розрахункову відомість, видаткові накладні, накладні про передачу готової продукції, пояснення, акти списання товарів, довідку про балансову вартість, акти надання послуг № 27 та 30, акти приймання передачі ТМЦ №№ 11, 20, звіт по виробництву, виписку по рахунках, договір про надання транспортно-експедиційних послуг.

В подальшому Комісія Головного управління ДПС у Вінницькій області прийняла рішення від 13.02.2023 за № 8250875/44784475 про відмову в реєстрації ПН № 14 від 07.10.2022 та від 07.03.2023 за № 8382072/44784475 про відмову в реєстрації ПН № 17 від 10.11.2022, оскільки платником податків не надано копії документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Не надано й первинних документів обліку товару (трубочка Д4х80 мм/проріз) на складі на дату його реалізації, відсутні акти взаєморозрахунків з виробником даного товару на давальницьких умовах (ТОВ "Хант Пластик")

Відповідач вважає, що позивач не надав необхідних документів на підтвердження реальності господарських операцій, а тому оскаржувані рішення про відмову у реєстрації податкових накладних є правомірними.

13 жовтня 2023 року на адресу Сьомого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив від представника позивача на апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС, у якій представник просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції - без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість судового рішення, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ТОВ "ЕВЕРТРЕЙД" зареєстроване як юридична особа 19.04.2022 (код ЄДРПОУ 44784475). Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є: 22.22 "Виробництво тари з пластмас".

07.10.2022 у відповідності до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав податкову накладну № 14 на суму ПДВ 295680,00 грн. у зв`язку з отриманням коштів в сумі 1774080,00 грн. за надання послуг по постачанню товару ДП "Кондитерська корпорація "Рошен"" відповідно до Договору поставки № 02/2022 від 01.06.2022, та за допомогою програми електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Квитанцією від 31.10.2022 за № 9226418556 документ прийнято, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 07.10.2022 № 14 в ЄРПН зупинена. У квитанції зазначено, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

10.11.2022 у відповідності до приписів п. 201.10 ст. 201 ПК України позивач склав податкову накладну № 17 на суму ПДВ 200 640,00 грн. у зв`язку з отриманням коштів в сумі 1 203840,00 грн. за надання послуг по постачанню товару ДП "Кондитерська корпорація "Рошен" відповідно до Договору поставки № 02/2022 від 01.06.2022, та за допомогою програми електронного документообігу направив її до податкового органу для реєстрації в ЄРПН.

Квитанцією від 22.11.2022 за № 9247938920 документ прийнято, але відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація ПН/РК від 10.11.2022 № 17 в ЄРПН зупинена. У квитанції зазначено, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Водночас позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

На виконання вимог пп.201.16.2 п.201.16. ст.201 ПК України та з метою підтвердження реальності здійснення операцій по вищезазначеним податковим накладним, 07.02.2023 та 01.03.2023 позивач за допомогою програми електронного документообігу надіслав на адресу податкового органу за місцем своєї реєстрації повідомлення №№2 та 3 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних від 07.10.2022 за №14, та від 10.11.2022 №17, реєстрацію яких зупинено, а саме:

- договору оренди від 01.06.2022;

- договору про надання послуг № 26 від 10.06.2022 та № 01/06-2022 від 01.06.2022;

- договору поставки № 01/06-01 від 01.06.2022 та № 070722 від 07.07.2022;

- договору транспортного перевезення № 27/06/22-01;

- договору про надання транспортно-експедиторських послуг № 20/05 від 20.05.2022;

- ати надання послуг № 23 від 30.06.2022, № 25 від 31.07.2022, № 27 від 31.08.2022 № 33 від 30.11.2022;

- виписку по рахунку;

- видаткові накладні № 15 від 07.10.2022, № 21 від 10.11.2022.

13.02.2023 та 07.03.2023 відповідач 1 прийняв рішення за №№ 8250875/44784475 та 8382072/44784475 про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "ЕВЕРТРЕЙД" від 07.10.2022 за № 14 та від 10.11.2022 за № 17 в ЄРПН у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів, а саме: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Додаткова інформація: "не надано первинних документів обліку товару (трубочка Д4х80 мм/проріз) на складі на дату його реалізації, відсутні розрахункові документи та акти взаєморозрахунків з виробником даного товару на давальницьких умовах (ТОВ "Хант Пластик")".

Не погоджуючись з такими рішеннями позивачем подано скаргу до відповідача 2, однак рішенням ДПС України від 24.02.2023 за № 19178/44784475/2 та від 20.03.2023 за №27871/44784475/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Позивач вважає протиправними рішення контролюючого органу про відмову у реєстрації ПН/РК, а тому за захистом своїх прав та інтересів звернувся до суду.

Приймаючи рішення суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

У статті 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України від 02 грудня 2010 року № 2755VI є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до пп. "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України об`єктом оподаткування є, зокрема, постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно з приписами пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п. 188.1 ст. 188 ПК України).

Згідно з вимогами п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 201.7 ст. 201 цього ж Кодексу податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до вимог п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11 грудня 2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 1165).

Згідно з приписами пункту 4 Порядку № 1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій.

Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку № 1165).

Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 25 Порядку № 1165).

Так, з матеріалів справи встановлено, що підставою для зупинення реєстрації податкових накладних позивача від 07.10.2022 за № 14, від 10.11.2022 № 17 слугувало те, що податкові накладні відповідають вимогам пункту 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У Додатку 1 до Порядку № 1165 визначено критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 8 яких зазначено: "У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування".

У разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку контролюючий орган має повідомити платника про необхідність подання документів на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов`язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши при цьому, що саме платнику податків потрібно надати у своїх поясненнях. При цьому обов`язково слід вказати податкову інформацію, що вказує на ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній.

Колегія суддів зазначає, що отримані позивачем квитанції про зупинення реєстрації податкових накладних від 31.10.2022 № 9226418556 та від 22.11.2022 № 9247938920 містять загальну інформацію про необхідність надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. При цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку (тобто не наведено переліку документів, які необхідні для розгляду питання щодо реєстрації податкової накладної) та без посилання на норму права, котра такий містить.

У частині зазначення критерію ризиковості контролюючий орган послався лише на номер пункту Критеріїв ризиковості платника податку при цьому чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться.

Крім того, у квитанціях не зазначено, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, щоб реєстрація податкових накладних стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованої квитанції вимогам, передбаченим пунктом 11 Порядку № 1165.

Таким чином вказані недоліки квитанцій, крім того, що характеризують прийняті рішення про відмову в реєстрації податкових накладних як необґрунтовані, ще й фактично ставлять платника податку у стан невизначеності у питанні документального спростування існуючих на думку контролюючого органу ризиків.

Водночас, колегія суддів зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, аби платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення контролюючим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності. При цьому допущені державним органом помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються, як і не можуть покладати на таких осіб тягар відповідальності.

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначено наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520, яким затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок № 520).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 520 прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

Пунктом 5 Порядку № 520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому письмові пояснення та копії документів, зазначені у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та "Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами", затвердженого в установленому порядку (пункти 6, 7 Порядку № 520).

Згідно з вимогами пунктів 9, 10 та 11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Так, з матеріалів справи встановлено, що з метою реєстрації податкових накладних від 07.10.2022 за № 14, та від 10.11.2022 за № 17 у ЄРПН позивач надіслав Головному управлінню ДПС у Вінницькій області пояснення та всі наявні у нього документи, що стосуються відповідних господарських операцій, оскільки в квитанціях про зупинення реєстрації була відсутня інформація, які саме пояснення та/або документи потрібно подати для прийняття рішення про реєстрацію таких податкових накладних в реєстрації.

До своїх письмових пояснень позивач додав копії наявних у нього первинних документів на підтвердження правомірності складення податкових накладних, реєстрацію яких було зупинено.

Водночас, контролюючий орган не заперечує повноти наданих позивачем документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, колегія суддів вважає, що відповідач з формальних мотивів та за відсутності передбачених законом підстав відмовив позивачу у реєстрації податкових накладних, зазначивши, що позивач не надав копій первинних документів.

Як свідчить зміст оскаржуваних рішень, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних позивача, підставою для їх прийняття слугувало те, що платником податку до контролюючого органу не надано копій документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів з додатками до них; договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операцій; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити), розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням відповідача 1, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом визначено загальні підстави прийняття рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, які не містять конкретної інформації щодо причин та підстав їх прийняття, зокрема не сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішень про реєстрацію податкових накладних від 07.10.2022 за № 14, та від 10.11.2022 за № 17.

Посилання апелянта на те, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо первинних документів обліку товарів на складі на дату його реалізації та відсутність актів взаєморозрахунків з виробником даного товару на давальницьких умовах, колегія судів до уваги не бере, оскільки такі документи не передбачені Порядком № 520.

Колегія суддів зауважує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Водночас, позивачем надано необхідний пакет документів, а також додаткові письмові пояснення.

Системний аналіз поданих позивачем документів вказує на те, що надіслані платником податків письмові пояснення з копіями первинних та інших документів відображають зміст спірних господарських операцій та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних від 07.10.2022 за № 14, та від 10.11.2022 за № 17 у ЄРПН.

Таким чином, враховуючи наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також враховуючи, що такі документи надавалися контролюючому органу, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача не було достатніх правових підстав для відмови у реєстрації вищезазначених накладних.

Колегія суддів наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарських операцій, на підставі яких позивач склав спірні податкові накладні, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Отже, рішення від 13.02.2023 № 8250875/44784475 та від 07.03.2023 № 8382072/44784475 про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ "Евертрейд" від 07.10.2022 за № 14 та від 10.11.2022 за № 17 є протиправними і підлягають скасуванню.

Також колегія суддів вважає, що підлягають задоволенню позовні вимоги щодо зобов`язання відповідача 2 вчинити дії з реєстрації спірних податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Зазначена норма закону розрахована на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно з вимогами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкових накладних/розрахунку коригування, реєстрацію яких попередньо було зупинено, належить до повноважень ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, надані позивачем документи були достатніми для реєстрації податкових накладних ТОВ "Евертрейд" в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для покладення обов`язку з реєстрації податкових накладних ТОВ "Евертрейд"від 07.10.2022 за № 14 та від 10.11.2022 за № 17 зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Переглядаючи правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення в частині відшкодування витрат позивача на правничу допомогу адвоката, колегія суддів враховує таке.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. 2 ст. 16 КАС України представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" від 5 липня 2012 року № 5076-VI (далі Закон № 5076-VI). Відповідно до ст. 1 цього Закону:

- договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (п. 4);

- інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6);

- представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п. 9).

Згідно з положеннями ст. 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є, зокрема, надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Положеннями ч. 2-3 статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно зі ст. 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 134 КАС України).

Водночас, в силу вимог ч. 7 ст. 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 7, 9 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє дійти висновку, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, в тому числі витрати, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги. Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі: сторона, яка бажає компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона має право подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги та інші документи, що свідчать про витрати сторони, пов`язані із наданням правової допомоги.

Так, з матеріалів справи встановлено, що між позивачем ТОВ "Евертрейд" (далі Клієнт) та адвокатом Пономарьовим М.М. (далі Адвокат) укладено Договір про надання правничої допомоги від 10.03.2023 (далі Договір).

Згідно з п. 111. Договору Адвокат бере на себе зобов`язання щодо надання правової допомоги Клієнту шляхом підготовки позовних заяв про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних; представництва інтересів Клієнта в суді під час розгляду справ, провадження в яких буде відкрито на підставі позовних заяв.

Відповідно до п. 1.5. Договору Гонорар Адвоката за надання послуг за цим Договором визначається в Додатку № 1.

Згідно з додатком № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 10.03.2023 розмір гонорару адвоката розраховується за погодинною ставкою у розмірі 1500,00 грн. Крім того, передбачено порядок оплати попередня оплата на підставі виставленого рахунку.

Відповідно до рахунку № 1 від 10.03.2023 Адвокат надав послуги з підготовки позовної заяви про визнання протиправним та скасування рішень Комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних-розрахунку коригування Головного управління Державної податкової служби у Вінницькій області про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкові накладні у кількості 6 годин. Відтак гонорар до сплати складає (6 год. х 1500,00 грн./год.) 9000, 00 грн.

Так, на підтвердження наданих адвокатом послуг в матеріалах справи міститься Акт № 1 від 17.03.2023 про надані послуги за Договором про надання правничої допомоги від 10.03.2023.

Відповідно до виписки з особового рахунку від 23.03.2023 позивач сплатив адвокату 9000,00 грн. Тобто витрати позивача в розмірі 9000,00 грн. на професійну правничу допомогу дійсно мали місце та доводяться належними і допустимим доказами.

Водночас, колегія суддів зауважує, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц.

При визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних з наданням правничої допомоги, необхідно виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи, оскільки надані стороною докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у заявленому розмірі.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 02.07.2020 у справі №362/3912/18 та від 31.07.2020 у справі № 301/2534/16-ц.

Враховуючи вищезазначене колегія суддів вважає, що з огляду на предмет спору, складність справи, її значення для позивача та обсяг адвокатських послуг, що був необхідним для захисту інтересів позивача в суді у зв`язку з розглядом цієї справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що на користь ТОВ "Евертрейд" за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить присудити витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області, як відокремлений підрозділ ДПС залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 05 липня 2023 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Капустинський М.М. Судді Сапальова Т.В. Ватаманюк Р.В.