Постанова

від 10.10.2023 по справі 460/30770/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 рокуЛьвівСправа № 460/30770/22 пров. № А/857/12028/23Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Довгої О.І., Кузьмича С.М.,

при секретарі судового засідання: Юник А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відео конференції апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №460/30770/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мантрейд» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (головуючий суддя першої інстанції Щербаков В.В., час ухвалення у письмовому провадженні, місце ухвалення м. Рівне, дата складання повного тексту 30.05.2023),-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мантрейд» звернулось в суд із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ГУ ДПС у м. Києві: №00683290704 від 10.09.2021; №00683250704 від 10.09.2021; №00683270704 від 10.09.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 29.06.2021 ГУ ДПС у м. Києві прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мантрейд» та повідомлення №1006/26-15-07-04-02-14 з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку на додану вартість за квітень 2021 року. Вказує, що повідомлення про проведення перевірки надіслано контролюючим органом керівнику підприємства засобами телефонного зв`язку, та повідомлено про початок такої перевірки 05.07.2021. Позивач направив запитувані документи 06.07.2021 через Електронний кабінет платника податків, а 08.07.2021 додатково направив запитувані документи поштовим відправленням. Не зважаючи на направлення платником податку документів, ГУ ДПС у м. Києві складено акт перевірки №55555/26-15-07-04-02/35007125 від 16.07.2021, в якому зазначено що під час перевірки не надано документи за лютий 2021р., квітень 2021р., та інші документи, які безпосередньо пов`язані із декларуванням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2021 року. Враховуючи ненадання підприємством запитуваних документів відповідачем встановлено порушення податкового законодавства та прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач зазначає, що податковим органом при повідомленні платника податків про початок проведення перевірки не надано достатньо часу для підготовки пакету документів які мають бути надані останнім до перевірки. Крім того, вважає що ГУ ДПС у м. Києві протиправно не взято до уваги надіслані копії документів через Електронний кабінет платника податків та оригінали документів засобами поштового зв`язку. Відповідно, висновки акта перевірки щодо завищення товариством податкового кредиту за квітень 2021 року, завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2021 року, завищення суми від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за квітень 2021 року, заниження суми ПДВ є помилковими.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві: №00683290704 від 10.09.2021; №00683250704 від 10.09.2021; №00683270704 від 10.09.2021. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мантрейд" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві судовий збір у розмірі 20073,76 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачем подана апеляційна скарга, в якій зазначає, що висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать нормам матеріального та процесуального права.

Вважає, що судом першої інстанції при розгляді справи та винесенні судового рішення не взято до уваги та не надано належної правової оцінки наявним беззаперечним доказам у справі в їх сукупності, що враховуючи суть спору свідчить про не з`ясування всіх обставин судової справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення адміністративного спору, та надання неправильної правової оцінки доказам.

Апелянт зазначає, що повідомлення про початок проведення перевірки та надання документів від 29.06.2021 №1006/26-15-07-04-02-14, копію наказу від 29.06.2021 №5322п направлено платнику 29.06.2021 на податкову адресу ТОВ «Мантрейд».

Однак, станом на дату закінчення перевірки документи не надано, про що відповідачем складено акти про ненадання документів від 07.07.2021 №3327/26-15-07-04-02, від 08.07.2021 №3359/26-15-17-04-02, від 09.07.2021 №3382/26-15-07-04-02, тому перевіркою не є можливим підтвердити чи спростувати реальність господарських операцій, що відображені в податковій декларації з ПДВ за квітень 2021,та висновки акта перевірки є обґрунтованими.

Також зазначає, шо поштове відправлення ТОВ «Мантрейд» направлено не на адресу ГУ ДПС у м. Києві, а на адресу ГУ ДФС у м. Києві, що унеможливило отримання контролюючим органом оригіналів документів, направлених позивачем поштовим відправленням 08.07.2021.

Щодо неотримання відповідачем документів через Електронний кабінет платника податків, то такі документи були відхилені податковим органом у зв`язку з порушенням п.150 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 №55.

Крім цього, Позивач стверджує, що представником Відповідача повідомлено керівника платників податків засобами телефонного зв`язку про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мантрейд», та надіслано фотокопію Повідомлення від 29 червня 2021 року №1006/26-15-07-04-02-14, однак Позивач не вказує коли саме йому стала відома така інформація, більш того коли саме йому надіслано фотокопію Повідомлення від 29 червня 2021 року № 1006/26-15-07-04-02-14.

Таким чином, Позивач був обізнаний про проведення перевірки та усвідомлював що для підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідно надати підтверджуючі первинні документи.

Разом з тим, пунктом 85.2 ст. 85 ПК України обумовлено, що платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Крім цього, Головним управління ДПС у м. Києві з метою організації проведення перевірки, вручення копії наказу від 15,06.2021 №4998-п та пред`явлення направлення від 24.06.2021 №11557/26-15- 07-04-2 здійснено виїзд на податкову адресу ТОВ «Мантрейд» та встановлено відсутність останнього за податковою адресою, що унеможливлює проведення позапланової виїзної перевірки та підтверджується актом акт від 24.06.20210 №3113/26-15-07-04-02.

Таким чином, Головне управління ДПС у м. Києві відповідно до п. 42.2 ст. 42 Податкового кодексу України повідомлення про початок перевірки та надання документів від 29.06.2021 №1006/26-15-07-04-02-14, запрошення для ознайомлення з результатом перевірки від 29.06.2021 №63606/6/26-15-07-04-02-14 та копію наказу від 29.06.2021 № 5322-п направило платнику 29.06.2020 року на податкову адресу ТОВ «МАНТРЕЙД»: 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 54 А, кв. 85.

Станом на дату закінчення перевірки первинні документи не надано, про що складено акти про ненадання документів від 07.07.2021 №3327/26-15-07-04-02, від 08.07.2021 №3359/26-15-07- 04-02, від 09.07.2021 №3382/26-15-07-04-02.

Позивач, не скористався можливістю надати всі необхідні запитувані документи до проведення перевірки, не надав заперечення до акту проведення перевірки з вищевказаними необхідними документами, та не надав підтверджуючі документи під час оскарження в суді першої інстанції.

З урахуванням наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

У судовому засіданні апеляційного розгляду справи представник відповідача апеляційну скаргу підтримав з підстав наведених у ній та просив рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечив, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено та з матеріалів справи слідує, що до 06.12.2021 ТОВ «Мантрейд» було зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань 20 березня 2007 року, номер запису 16081020000004864. Юридична адреса Позивача вказана при реєстрації 03189, м. Київ, вул. Ломоносова, буд. 54а, кв.85.

Згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 06.12.2021, позивач зареєстрований за адресою: 35397, Рівненська обл., Рівненський р-н, с. Вересневе, вул. Центральна, буд.19, корп.1, номер запису 1000681070019057471.

29.06.2021 ГУ ДПС у м.Києві прийнято наказ №5322-п «Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Мантрейд» (код 35007125)», яким на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI, зі змінами та доповненнями, у зв`язку з поданням ТОВ «Мантрейд» декларації з податку на додану вартість із сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню на поточний рахунок платника податку за квітень 2021 року, вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника з 05.07.2021 тривалістю 5 робочих днів.

Також, 29.06.2021 відповідачем прийнято повідомлення №1006/26-15-07-04-02-14. Як вбачається з Повідомлення, ГУ ДПС у м. Києві, на підставі пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України, та наказу від 29.06.2021 року №56322-п, вирішено провести з 05.07.2021 року за адресою: м. Київ, вул. Леванєвського, 2, каб. 306, документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Мантрейд» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2021 року.

В повідомленні від 29.06.2021 зазначено наступне: відповідно до пункту 85.2 статті 85 розділу ІІ Податкового кодексу України слід, починаючи із зазначеного терміну, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема податкову, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. До перевірки просимо надати наступні документи за лютий 2021 року квітень 2021 року: видані та отримані податкові накладні, акти виконаних робіт/наданих послуг, товарно-транспортні накладні, виписки банку, договори господарської діяльності, зовнішньоекономічні контракти, оборотно-сальдові відомості загальна та по рахунках 10, 11, 12, 15, 20, 23, 26, 28, 311, 361, 362, 3711, 631, 685, 532 за періоди, що перевіряються, інші документи, які не зазначені у переліку, але безпосередньо пов`язані із декларуванням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2021 року.

29.06.2021 відповідачем направлено копію наказу №5322-п та повідомлення про проведення перевірки №1006/26-15-07-04-02-14, запрошення для ознайомлення з результатами перевірки №63606/6/26-15-07-04-02-17 поштовим відправленням на податкову адресу позивача АДРЕСА_1 (номер відправлення 0405045993981).

Як зазначає позивач, повідомлення про проведення перевірки №1006/26-15-07-04-02-14 від 29.06.2021 було доведено до платника податків засобами телефонного зв`язку, оскільки фактично господарська діяльність підприємством здійснювалась в м. Рівне, вул. Відінська, буд.41.

Судом встановлено, що конверт із поштовим відправленням (копія наказу №5322-п та повідомлення про проведення перевірки №1006/26-15-07-04-02-14, запрошення для ознайомлення з результатами перевірки №63606/6/26-15-07-04-02-17) не вручений платнику податків в зв`язку із закінченням терміну зберігання.

06.07.2021 позивач направив запитувані ГУ ДПС у м. Києві документи та супровідний лист від 02.07. 2021 через Електронний кабінет платника податків.

Також позивач вказує, що 08.07.2021 направив запитувані документи поштовим відправленням на адресу відповідача.

16.07.2021 відповідачем складено акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки №55555/26-15-07-04-02/35007125, яким встановлено наступні порушення ТОВ «Мантрейд»: п.44.1, п.44.6 ст.44, п.85.2 ст.85, п.198.1, п.198.2, п.198.3, пп. г п.198.5, п.198.6 ст.198, п.200.4 ст.200 ПК України, а саме: завищено податковий кредит за квітень 2021 року на суму 1 186 154 грн., в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2021 року на суму 380 000 грн., завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) за квітень 2021 року на суму 577 766 грн., та занижено суму ПДВ за квітень 2021 року на суму 228 388 грн.

За результатами проведеної перевірки та встановлених порушень норм податкового законодавства, Відповідачем прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №00683250707 від 10.09.2021р., яким ТОВ «Мантрейд» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість задекларовану на рахунок платника в банку в розмірі 380 000,00 грн., та застосовано щодо платника штрафну санкцію в розмірі 95 000,00 грн.; №00683270704 від 10.09.2021 р., яким ТОВ «Мантрейд» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 577 766,00 грн.; №00683290704 від 10.09.2021 р., яким ТОВ «Мантрейд» донараховано суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 228 388,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в розмірі 57 097,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду за даним позовом.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що оскаржені рішення не відповідають критеріям правомірності рішень суб`єкта владних повноважень, викладеним у частині другій статті 2 КАС України.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Види документальних перевірок, порядок планування, проведення та оформлення їх результатів, що проводяться контролюючим органом, визначеним підпунктом 41.1.2 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, встановлюються Митним кодексом України.

Відповідно підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень (підпункт 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України).

У відповідності до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 79.2 статті 79 Податкового кодексу України закріплено обов`язок контролюючого органу належним чином повідомити платника податку про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки. Так, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки. Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Наявними матеріалами справи підтверджується надсилання податковим органом законодавчо встановленої кореспонденції (наказу та повідомлення від 29.06.2021) та повернення її без вручення з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).

У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Отже, право реалізації права на проведення документальної невиїзної перевірки контролюючим органом є наявність факту вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Разом з тим, суд першої інстанції вірно вказав, що відсутність у контролюючого органу станом на момент проведення відповідної перевірки доказів факту вручення платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки свідчить про недотримання процедури проведення відповідної перевірки.

Відповідно до п. 79.2. ст. 79 ПК України, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

У разі надіслання (вручення) відповідно до статті 42 цього Кодексу платнику податків (його представнику) копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення позапланової невиїзної перевірки, шляхом надсилання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення документальна позапланова невиїзна перевірка (крім перевірки, визначеної статтею 200 цього Кодексу) розпочинається не раніше 30 календарного дня з дати надсилання такого повідомлення та копії наказу.

Таким чином, вказана презюмує реальну можливість платника податків бути проінформованим про перевірку до початку перевірки, включаючи, зокрема і час, необхідний для поштового перебігу направленого платнику податків рекомендованого листа.

Відповідачем долучено до матеріалів справи докази повернення поштового відправлення з трек-номером 04050-45993981, яким надіслано ТОВ «Мантрейд» копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.06.2021 та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки від 29.06.2021.

Однак суд першої інстанції вірно вказав, що з таких доказів неможливо встановити дату Довідки поштового відділення про повернення за закінченням терміну зберігання.

Також з матеріалів справи слідує, зокрема копії наказу №5322-п та повідомлення про проведення перевірки №1006/26-15-07-04-02-14, такі направлено податковим органом 29.06.2021, тоді як до перевірки податковий орган приступив 05.07.2021.

Отже, суд першої інстанції вірно висновував, що між вказаними датами минуло 3 робочих дні, відтак, на момент початку перевірки факт вручення вказаних документів податковим органом не досліджено та не встановлено.

Суд першої інстанції вірно покликався на правові позиції Верховного Суду, зокрема постанову Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 16.10.2018 у справі № 810/249/15, відповідно до якої встановлення порушення з боку контролюючого органу порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої зафіксовані в акті перевірки, у вигляді невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК України призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, що в сукупності з встановленням відсутності складу податкового правопорушення посилює правову позицію позивача.

Також Велика Палата Верховного Суду за результатами розгляду справи №816/228/17 ухвалила постанову від 08.09.2021 (провадження №11-109апп21), в якій відступила від висновку щодо застосування норм матеріального права, викладеного колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015 (справа №21-425а14), згідно з яким ПК з метою дотримання балансу публічних і приватних інтересів встановлені певні умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

У цій постанові Велика Палата Верховного Суду виклала таку правову позицію: «Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення».

Крім цього, апеляційний суд зазначає, що Податковий кодекс України регламентує право продовжувати строк проведення перевірки, зупинити його, направляти запити на отримання інформації та документів, та не обмежує контролюючий орган єдиним джерелом податкової інформації декларацією з податку на додану вартість що перевіряється.

Отже, Відповідачем не обґрунтовано початок проведення перевірки ТОВ «Мантрейд» за умови відсутності будь-яких відомостей щодо обізнаності Позивача про призначення такої перевірки.

Натомість вказане має безпосередній вплив на висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки, оскільки лише у випадку належного повідомлення платника податків про початок проведення перевірки та отримання доказів такого повідомлення/ неповідомлення Відповідач мав право приступити до її проведення.

З урахуванням наведених вище обставин справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що податковим органом не дотримано вимоги норм Податкового кодексу України щодо порядку проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Мантрейд», що свідчить про незаконність такої перевірки та відсутності правових наслідків такої.

Щодо надіслання документів контролюючому органу.

Платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки ( ч. 1 п. 85.2 статті 85 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 85.4 статті 85 Податкового кодексу України, при проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Вимогами пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено наступне: у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

У відповідності до пункту 86.7 статті 86 Податкового кодексу України, у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом`якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).

Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід`ємною частиною матеріалів перевірки.

Згідно пункту 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, платники податків, які подають звітність в електронній формі та/або пройшли електронну ідентифікацію онлайн в електронному кабінеті, можуть здійснювати листування з контролюючими органами засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Наведені норми дають підстави для висновку, що платнику податків не заборонено надсилати контролюючому органу належним чином завірені копії документів, в т.ч і через Електронний кабінет платника податків.

Як уже зазначалось вище, ТОВ «Мантрейд» надіслано запитувані ГУ ДПС у м. Києві в повідомленні №1006/26-15-07-04-02-14 документи через Електронний кабінет платника податків 06.07.2021, на підтвердження чого позивачем долучено скріншоти розділу «Вихідні документи» з Електронного кабінету платника податків. З наданих доказів вбачається, що платником направлено до ГУ ДПС у м. Києві лист від 02.07.2021, документи для перевірки бюджетного відшкодування ПДВ.

Крім цього, надіслані через Електронний кабінет платника податків документи, надіслані з використанням кваліфікованого електронного підпису керівника підприємства, головного бухгалтера та з накладенням печатки.

Відповідач заперечуючи щодо отримання таких документів через Електронний кабінет платника податків покликається на те, що такі документи були відхилені податковим органом у зв`язку з порушенням п.150 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою КМУ від 17.01.2018 №55.

На підтвердження вказаної обставини, відповідачем було надано лист Управління документального забезпечення та електронного документообігу ГУ ДПС у м. Києві №825/26-15-32-01-07 від 31.03.2023, зі змісту якого слідує, що згідно з ІКС «Управління документами» в картотеці вхідної кореспонденції ГУ ДПС у м. Києві, за період 06.07.2021 по 01.10.2021, листів ТОВ «Мантрейд» (код ЄДРПОУ 35007125) не ідентифіковано. Додатково повідомляємо, до Електронного кабінету платника податків у період 06.07.2021 по 01.10.2021 надходили документи вищезазначеного товариства, але були відхилені у зв`язку з порушенням вимог п.150 Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2018 року №55 зі змінами, а саме через відсутність супровідного листа та наявність помилок в оформленні документа (Print scr додається).

Водночас, відповідачем не надано доказів щодо відхилення направлених позивачем документів через Електронний кабінет та доказів інформування податковим органом ТОВ «Мантрейд».

Таким чином, фактично відсутні докази обізнаності позивача про неприйняття та відхилення надісланих підприємством документів.

Крім цього, в акті перевірки, за результатами висновків якого прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення, не викладено вказані обставини, що суперечить Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами.

Оскільки Відповідач наголошує, що Податковий кодекс України покладає на платників податків обов`язок надання до перевірки оригіналів а не копій документів, саме такі висновки мали б міститись в акті перевірки.

Щодо не надання оригіналів документів.

Згідно пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Абзацом першим пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в пункті 86.7 статті 86 цього Кодексу платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає в порядку пункту 86.7 статті 86 цього Кодексу документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки, такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Згідно з абзацами першим-четвертим пункту 44.7 статті 44 ПК у разі якщо посадова особа контролюючого органу, яка здійснює перевірку, відмовляється з будь-яких причин від врахування документів, наданих платником податків під час проведення перевірки, платник податків має право до закінчення перевірки надіслати листом з повідомленням про вручення та з описом вкладеного або надати безпосередньо до контролюючого органу, який проводить перевірку, копії таких документів (засвідчені печаткою платника податків (за наявності печатки) та підписом платника податків - фізичної особи або посадової особи платника податків - юридичної особи).

Протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки, платник податків має право подати контролюючому органу, що проводив перевірку, заперечення та/або додаткові документи, які підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності.

Пунктом 79.3 статті 79 Податкового кодексу України встановлено, що присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов`язкова.

Відповідно до частини першої пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Ці норми ПК кореспондуються із нормою частини другої статті 74 КАС, згідно з якою обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наведені норми вимагають наявність документів на час складення податкової звітності, встановлюють правило щодо надання платником податків документів для перевірки надання оригіналів та надіслання копій, а також юридичний наслідок недотримання цього правила - виключення факту наявності документів на час складення податкової звітності. Вони є складовою механізму правового регулювання податкового обліку і не входить в будь-яку конкуренцію з процесуальними нормами, якими встановлені правила доказування в адміністративному судочинстві.

Отже, платник податків не може посилатися в судовому процесі на підтвердження показників, які відображені ним у податковій звітності, на документи, які не були надані під час перевірки або впродовж десяти робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта перевірки. Винятком є випадки виїмки документів або іншого їх вилучення правоохоронними органами та іншими компетентними органами.

Таким чином, з аналізу наведених норм слідує, що податковим органом безпідставно не взято до уваги надіслані позивачем копії первинних документів через Електронний кабінет платника податків при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський Суд з прав людини у рішенні у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003 вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Лелас проти Хорватії», заява №55555/08, п.74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії», заява №36900/03, п.37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах («Онер`їлдіз проти Туреччини», п. 128, та «Беєлер проти Італії», п.119).

Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Лелас проти Хорватії», п.74).

Надаючи оцінку обґрунтованості підстави адміністративного позову щодо прийнятності наданих позивачем суду документів на підтвердження достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за квітень 2021 року, в контексті вимог пункту 44.6 статті 44 ПК та права позивача надати докази суду на підтвердження своїх вимог та доводів, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.

Обставина порушення платником податків обов`язку, встановленого пунктом 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, щодо надання після початку перевірки всіх документів, які належать або пов`язані з предметом перевірки, не означає, що такий платник не має права додатково їх надати (оригінали чи копії) до прийняття відповідного податкового рішення.

При цьому не звільняє контролюючий орган від обов`язку врахувати додатково надані платником документи у строк, встановлений абзацом другим пункту 44.7 статті Податкового кодексу України, під час прийняття рішення.

Податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу ( підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Податкового кодексу України).

Апелянт зазначає, що станом на дату закінчення перевірки платником податків документи не надано, про що відповідачем складено акти про ненадання документів від 07.07.2021 №3327/26-15-07-04-02, від 08.07.2021 №3359/26-15-17-04-02, від 09.07.2021 №3382/26-15-07-04-02, тому перевіркою не є можливим підтвердити чи спростувати реальність господарських операцій, що відображені в податковій декларації з ПДВ за квітень 2021, тому висновки акта перевірки є обґрунтованими.

Отже, фактично єдиною підставою для висновку про порушення позивачем податкового законодавства та завищення податкового кредиту по ПДВ, від`ємного значення що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду, та заниження суми ПДВ, була обставина неподання останнім до перевірки первинних та інших документів на підтвердження показників, відображених у податковій звітності.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України, податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Пунктами 2, 3, 4 Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 року № 727, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1300/27745 визначено, що акт документальної перевірки - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки, відображає її результати і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, що начебто підтверджують порушення позивачем податкового законодавства, здебільшого ґрунтуються на відсутності первинних документів, про що податковим органом складено акти про ненадання документів від 07, 08 та 09 липня 2021 року.

При цьому, як вірно вказав суд першої інстанції, ненадання платником податків саме оригіналів первинних документів стало підставою для прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Водночас відповідач ні в актах про ненадання документів, ні в акті перевірки не надав належної оцінки факту надіслання ТОВ «Мантрейд» документів через Електронний кабінет платника податків.

Зокрема судом встановлено декларування позивачем наступних даних в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2021 року: усього податкових зобов`язань 228338 грн.; усього податкового кредиту 1186154 грн.; від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду 957766 грн.; сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання декларації 957766 грн.; сума від`ємного значення що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 розділу V Кодексу на момент подання декларації, яка підлягає бюджетному відшкодуванню 380000 грн., в т.ч. на рахунок в банку 380000 грн.; зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду - -380000 грн.; сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду 577766 грн.

Відповідно до Додатку 3 (Д3) до податкової декларації з ПДВ за квітень 2021 до розрахунку суми бюджетного відшкодування ПДВ включено суми податку, фактично сплачені за товари/послуги у лютому 2021 року на суму 380000грн.

Основним чинником виникнення від`ємного значення з ПДВ (71,98% від загальної суми податкового кредиту) є імпорт товару (какао кейк, какао кейк натуральний, какао терте, какао жмих (какао крупка) та арахис американський).

Судом також встановлено, що 10.01.2019 між фірмою «Argini Trading Sari» (Швейцарія) - продавець та позивачем покупець, укладено контракт №2019-01-СС/1, у відповідності до п.1.1 якого продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити како-продукцію, а саме: натуральний какао кейк, какао терте, какао-веллу, какао-порошок та інші какао продукти.

У відповідності до умов контракту №1206 від 12.06.2017, укладеного між фірмою «Trilini International LTD» (США) - продавець та позивачем - покупець, продавець зобов`язується продати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити како-продукцію, а саме: какао-шелуху, какао-жмих та інші какао-продукти (п.1.1).

У відповідності до контракту №0108 від 01.08.2018, укладеного між ТОВ «Белгородська соляна компанія» - продавець та позивачем покупець, продавець продає, а покупець купляє какао-веллу (какао-шелуху) (п.1.1.).

Судом також встановлено імпорт вказаного товару згідно ВМД №UA209190/2021/002517, UA100100/2021/709870, UA204020/2021/004584, UA204020/2021/005328, UA204020/2021/005323, UA204020/2021/006967, UA209190/2021/007856, UA204020/2021/009353, UA204020/2021/011377.

Оплата митних платежів підтверджується платіжними дорученнями та випискою по рахунку.

Доставка придбаного товару здійснювалась ТОВ «Агро Транслогістик», що підтверджується договором про транспортно-експедиторське обслуговування №20.03АРГО від 20.03.2020, заявками на транспортування та експедирування вантажів №356430 від 01.02.2021, №356430 від 04.02.2021, актами здачі-приймання робіт (надання послуг) №АТ-0000033 від 09.02.2021, №АТ-0000034 від 09.02.2021, №АТ-0000035 від 09.02.2021.

Також до складу податкового кредиту включено вартість послуг ТОВ «Нова пошта», вартість придбаних пакувань, вартість супроводження митного оформлення, вартість послуг оренди нерухомого майна, вартість матеріалів, вартість лабораторних досліджень продуктів рослинного походження.

Податкові зобов`язання виникли на виконання умов договорів поставки: №121 від 24.09.2018, №0704/21 від 07.04.2021 укладених з покупцем ЗАТ «Житомирські ласощі», №03/20 від 21.12.2020 укладеного з покупцем ТОВ «К.Н.Д. Трейд», №04/21 від 01.03.2021 укладеного з покупцем ТОВ «К.Н.Д. Голд», №23012020-1 від 23.01.2020 укладеного з покупцем ДП фірма «Екотехніка-М».

Судом досліджено оборотно-сальдові відомості по рахункам 3711, 362, 361, 311, 28, 20, 11, 10, 6851, 632, 631, а також податкові накладні які підтверджують право ТОВ «Мантрейд» на формування податкового кредиту, та, відповідно, бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника в банку.

З урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідач не врахував сукупність обставин, що мають значення для оцінки поведінки платника (позивача) у сфері оподаткування, як наслідок, дійшов передчасного висновку про наявність складу податкового правопорушення.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятих відповідачем рішень згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що такі вказаним вище критеріям не відповідають, тому податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у м. Києві №00683290704, №00683250704 та №00683270704 від 10.09.2021 є протиправними та підлягають скасуванню.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у місті Києві залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 30 травня 2023 року у справі №460/30770/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді О. І. Довга С. М. Кузьмич Повне судове рішення складено 20.10.2023