УХВАЛА
24 жовтня 2023 року
м. Київ
справа №520/27478/21
адміністративне провадження №К/990/35119/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Ханової Р. Ф.,
суддів - Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Харківській області
на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року
та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року
у справі №520/27478/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Престиж Авто Харків»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
ВСТАНОВИВ:
19 жовтня 2023 до Верховного Суду вдруге надійшла касаційна Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №520/27478/21, предметом спору у якій є визнання протиправними та скасування податкових повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 08 грудня 2021 року №00284400702, №00284280702, №00284330702, №00284440702; визнання протиправною та скасування податкової вимоги ГУ ДПС у Харківській області від 23 грудня 2021 року № 0102760-1311-2033.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону - Кодексу адміністративного судочинства України, Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору, утім учасником справи не додано такий документ.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» (у редакції, чинній на час звернення до суду з позовною заявою) за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» встановлено, що з 1 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 2270,00 гривень.
Таким чином, розмір судового збору, що підлягав сплаті за подання позовної заяви складає 22700,00 гривень.
Поряд з цим, Суд звертає увагу скаржника, що у зв`язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв`язку, статтю 4 вказаного Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір» було доповнено частиною третьою, згідно з якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, судовий збір, який скаржник повинен сплатити при поданні касаційної скарги, становить: 36320,00 гривень ((22700,00грн х 200%) х 0,8).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду сплачується шляхом внесення або перерахування коштів за реквізитами:
Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783
Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП)
Код банку отримувача - 899998
Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) - UA288999980313151207000026007
Код класифікації доходів бюджету - 22030102
Призначення платежу - *;101;22030102 (код класифікації доходів)
Пунктом 2 частини другої статті 330 КАС України встановлено, що у касаційній скарзі зазначається підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У касаційній скарзі, скаржник, як на підставу касаційного оскарження посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України, але обов`язкових умов передбачених для оскарження судових рішень в касаційному порядку на цій підставі скаржник не наводить в розрізі кожного оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та вимоги.
Статтею 329 КАС України визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Частиною другою зазначеної статті визначено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята 16 серпня 2023 року, в той час як касаційна скарга подана 19 жовтня 2023 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
Разом із цим, скаржник просить суд поновити строк на касаційне оскарження, посилаючись на первинне звернення із касаційною скаргою в межах визначеного законом строку. За таких обставин, вважає, що строк на касаційне оскарження підлягає поновленню.
Суд звертає увагу податкового органу на те, що відповідно до частини другої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналіз положень статей 5, 13, 328, 329 КАС України дозволяє дійти висновку, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку, яке повинно бути реалізовано у встановлений вказаним кодексом строк.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення в касаційному порядку у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.
Згідно з частиною третьою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави вказані нею у заяві визнані неповажними. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи викладене, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, встановивши строк, протягом якого скаржник має усунути виявлені недоліки, шляхом надання уточненої касаційної скарги, надання до суду обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, а також документу про сплату судового збору.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 330, 332 КАС України, Суд, -
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 18 квітня 2023 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 16 серпня 2023 року у справі №520/27478/21 -залишити без руху, надавши скаржнику строк тривалістю десять днів для усунення виявлених недоліків касаційної скарги з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху.
Після усунення недоліків касаційної скарги у строк, встановлений судом, вона вважатиметься поданою у день первинного її подання до суду.
Роз`яснити заявнику касаційної скарги, що у разі невиконанні вимог цієї ухвали, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено або касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді Р. Ф. Ханова
Л.І. Бившева
В.В. Хохуляк
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2023 |
Оприлюднено | 25.10.2023 |
Номер документу | 114401757 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо реалізації податкового контролю |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Ханова Р.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні