Постанова

від 24.10.2023 по справі 461/8185/23

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/8185/23

Провадження №3/461/2886/23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2023 року суддя Галицького районного суду м. Львова Стрельбицький В.В., за участю представника митного органу Лубоцького Б.І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , працюючого у ТОВ «ФСО ГРУП УА» (код ЄДРПОУ 41230742, 79034, м. Львів, вул. Сумська, 10), ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,

за ч. 1 ст. 483 Митного кодексу України,

встановив:

згідно протоколу про порушення митних правил, 09.03.2023 для здійснення митного оформлення у митному режимі «імпорт» товарів «декоративні рослини в горщиках для відкритого ґрунту в асортименті» загальною вагою брутто та нетто 16 900 кг у відділ митного оформлення "Муроване" митного поста "Львів-північний" Львівської митниці гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було подано електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA209230/2023/022978 (23UA209230022978U3) разом з наступними товаросупровідними документами:

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.1 № AF01223146 від 03.03.2023,

- рахунок-фактура № 2023/0319 від 03.03.2023,- СMR № А151597 від 03.03.2023,

- сертифікат якості б/н від 03.03.2023,

- контракт купівлі-продажу № 01-02/2023 від 01.02.2023,

- митна декларація країни відправлення № 23NLLESL8IAXBOWD59 від 03.03.2023.

Відповідно до зазначених товаросупровідних документів продавцем та виробником товару заявлено нідерландську компанію JS Tuinplanten (Blokenstraat, 24, 4885 JH Achtmaal, Nederland), покупцем ТОВ "Сервіс систем" (код ЄДРПОУ 38582314; вул. У. Кравченко, 30, с. Стоки, Перемишлянський район, Львівська область).

Декларант (представник) - гр. ОСОБА_1 (ТОВ "ФСО ГРУП УА" (код ЄДРПОУ 41230742; 79034, м. Львів, вул. Сумська, буд. 10).

Фактурна вартість становить 9034,00 євро, що станом на день подання митної декларації до митного оформлення відповідає сумі 350562,56 гривень.

Загальна сума сплачених митних платежів за вказаною митною декларацією становить 82 522,11 гривень, а саме:

- мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (15%) 61 891,58 гривень (сума податку, нарахована умовно, у зв`язку із звільненням від оподаткування передбаченим Митним кодексом України, Податковим кодексом України, іншими законами України та міжнародними договорами, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України при поміщенні товарів у митні режими імпорту, експорту),

- податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (20%) 82 522,11 гривень.

Митними органами Королівства Нідерланди листом від 05.07.2023 №NL23DZA00858492WZ (лист Держмитслужби від 27.07.2023 № 26/26-04/7.4/1849) повідомлено, що сертифікат EUR.1 №AF01223146 від 03.03.2023 не був завірений митними органами Королівства Нідерландів. Компанія JS Tuinplanten також не змогла надати копію сертифікату EUR.1, що був завірений митними органами.

За митною декларацією № UA209230/2023/022978 від 09.03.2023 оформлено в режимі ІМ40 оформлено партію товару «декоративні рослини..», товарна позиція 0602 згідно з УКТЗЕД, митна вартість 412 610,56 гривень, ставка мита пільгова/повна 15%; преференційна/ЄС 0%. До товару застосовано преференцію «410» (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС).

У графі 44 митної декларації №UA209230/2023/022978 зазначені відомості про сертифікат з перевезення форми EUR.1 № AF01223146 від 03.03.2023, який подано до митного оформлення в якості документа, що підтверджує преференційне походження товару з ЄС.

Відповідно до пункту 1 статті 15 Доповнення I до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VIІ (далі Конвенція), товари, що походять з однієї з Договірних Сторін, і ввозяться в інші Договірні Сторони, підпадають під дію цієї Угоди за умови подання сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку IIIа. Статтею 16 Конвенції «Процедура ви дачі сертифіката з перевезення товару EUR.1» встановлено, що Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами Договірної сторони-експортера на письмову заявку експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Для цього експортер має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, а також бланк заявки. Ці бланки мають бути заповнені однією з мов, якими складено цю Угоду, і відповідно до норм національного законодавства країни експорту. Якщо ці бланки заповнюються від руки, вони повинні заповнюватися ручкою друкованими літерами. Опис товарів потрібно викласти у виділеній для цього графі, не залишаючи вільних рядків. Якщо графа не заповнена повністю, під останнім рядком опису проставляється горизонтальна лінія, вільне місце перекреслюється. Експортер, який подає заявку про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів Договірної сторони-експортера, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1 або EUR-MED, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цієї Конвенції.

Враховуючи інформацію митних органів Королівства Нідерланди встановлено, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 № AF01223146 від 03.03.2023 фактично не був виданий митними органами Договірної сторони-експортера, а преференційна ставка ввізного мита до товарів за митною декларацією №UA209230/2023/022978 застосована неправомірно, а отже, мито має бути сплачене на загальних підставах.

Відповідно до службової записки управління митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Львівської митниці від 23.08.2023 № 7.4-15/41/2879, сума митних платежів, які б мали бути сплачені при ввезенні на митну територію України вказаних товарів станом на дату здійснення митного оформлення становить 156 792,01 гривень, а саме: - мито на товари, що ввозяться на територію України суб`єктами господарювання (15%) 61 891,58 гривень,- податок на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб`єктами господарювання (20%) 94 900,43 гривень.

Таким чином, несплачена сума митних платежів складає 74 269,90 гривень.

Пунктом 8 частини 1 статті 4 Митного кодексу України визначено, що декларантом є особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої здійснюється декларування.

Згідно з частиною 1 статті 257 МКУ, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини 8 статті 257 МКУ, митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема:- найменування країни походження товарів,- відомості про нарахування митних та інших платежів: ставки митних платежів, застосування пільг зі сплати митних платежів суми митних платежів, спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів.

Декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу (ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України).

З метою отримання пояснень щодо обставин ввезення на митну територію України та митного оформлення вказаних товарів та прийняття участі у складанні протоколу про порушення митних правил Львівською митницею листами від 23.08.2023 № 7.4-5/20-06/10/21644 та від 29.08.2023 № 7.4-5/20-06/10/22198 було викликано гр. ОСОБА_1 , однак він не з`явився та про причини неявки не повідомив.

Таким чином, за твердженням митного органу, гр. ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення розміру митних платежів на загальну суму 74 269,90 гривень шляхом заявлення у митній декларації №UA209230/2023/022978 від 09.03.2023 неправдивих відомостей, необхідних для визначення країни походження та надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості.

Дії гр. ОСОБА_1 митним органом кваліфіковані за ст. 485 МК України.

ОСОБА_1 та його захисник адвокат Бабій І.М. у судовому засіданні, кожен окремо, заперечили наведений у протоколі факт вчинення порушення митних правил та просили закрити провадження у справі, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своєї позиції ОСОБА_1 зазначив, що ним у повному обсязі дотримано положення митного законодавства при оформленні митних документів та перевезенні товару. Зокрема, ОСОБА_1 заначив, що сертифікат EUR.1 №AF01223146 від 03.03.2023 був завірений митними органами Королівства Нідерландів, а усі решта документів оформлені належним чином та відповідають даним про товар, його кількість та найменування.

Крім того, ОСОБА_1 та його захисник, зазначили, що з матеріалів справи незрозуміло звідки у митного органу наявний сертифікат який міститься у цих матеріалах та відрізняється від оригіналу, адже оригінальний сертифікат був завірений та погоджений митними органами належним чином. На підтвердження своєї позиції сторона захисту надала для огляду оригінал сертифікату EUR.1 №AF01223146 від 03.03.2023, завірений митними органами Королівства Нідерландів.

Представник Львівської митниці Державної митної служби протокол підтримав.

Заслухавши доводи представника митниці, особи відносно якої складено протокол та її захисника, дослідивши матеріали справи, приходжу до наступних висновків.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч. 1 ст. 486 МК України).

Згідно ч. 1 ст. 485 МК України, відповідальність настає за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТ ЗЕДта його митної вартості, та/або надання з цією ж метою митному органу документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

В обґрунтування висновків про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, митним органом суду надано наступні досліджені в процесі розгляду справи докази:

- протокол про порушення митних правил № 1245/20900/23 від 08 вересня 2023 року у якому викладено суть інкримінованого правопорушення;

- лист Львівської митниці від 08.09.2023 №23219;

- видруки з ПІК «Інспектор», облікової картки суб`єкта ЗЕД та ЄАІС Держмитслужби та копії товаросупровідних документів;

- лист Держмитслужби від 26.07.2023 №26/26-04/7.4/1849 з додатком та перекладом, щодо відповіді митних органів Королівства Нідерландів;

- службову записку від 07.08.2023;

- листи Львівської митниці від 22.08.2023 №21572 та від 30.08.2023 №22227;

- доповідну записку.

Вказані докази були безпосередньо досліджені та перевірені судом в процесі розгляду справи у присутності учасників даного провадження.

Також, в ході розгляду справи досліджено надані стороною захисту письмові заперечення та долучені до них докази.

Отже, в ході розгляду справи встановлено наступне.

09.03.2023 для здійснення митного оформлення у митному режимі імпорт товарів «декоративні рослини в горщиках для відкритого ґрунту в асортименті» загальною вагою брутто та нетто 16 900 кг у відділ митного оформлення "Муроване" митного поста "Львів -Північний" Львівської митниці гр. ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) було подано електронну митну декларацію типу ІМ4ОДЕ UA209230/2023/022978 (23UA209230022978U3) разом з наступними товаросупровідними документами:

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR. 1№ AF01223146 від 03.03.2023 року;

- рахунок-фактура № 2023/0319 від 03.03.2023, -CMR N. A151597 від 03.03.2023;

- сертифікат якості б/н від 03.03.2023 року;

- контракт купівлі-продажу № 01-02/2023 від 01.02.2023;

- митна декларація країни відправлення № 23NLLESLSIAXBOWD59 від 03.03.2023.

Відповідно до наведених документів, продавцем та виробником товару заявлено нідерландську компанію Tuipplenten (EBlokenstraat, 24, 4885 Achtmaal. Nederland), покупцем - ТОВ "Сервіс систем» (с. Стоки, Перемишлянський район, Львівська обл.), декларантом - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ).

За протоколом і долученими до нього матеріалами, митними органами Королівства Нідерланди листом від 05.07.2023 року повідомлено, що сертифікат EUR. 1№ AF01223146 від 03.03.2023 року не був завірений митними органами Королівства Нідерландів, компанія JS Tuipplenten також не змогла надати сертифікат EUR. 1, що був завірений митними органами.

За митною декларацією №UA209230/2023/022978 від 09.03.2023, поданою у режимі IM40, оформлено партію товару «декоративні рослини», товарна позиція 0602, згідно з УКТЗЕД. Митна вартість - 412 610,56 гривень, ставка мита пільгова/повна - 15%: преференційна/ЄС - 0%. До товару застосовано преференцію «410» (Товари, що ввозяться в Україну та походять з країни ЄС).

У графі 44 митної декларації UA209230/2023/022978 зазначені відомості про сертифікат з перевезення форми EUR.I № AF01223146 від 03.03.2023, який подано до митного оформлення у якості документа, що підтверджує преференційне походження товару з ЄС.

Виходячи з наведеного, митний орган, в особі уповноважених представників, вказує на те, що сертифікат з перевезення товару EUR.I № AF01223146 від 03.03.2023 фактично не був виданий (погоджений) митними органами Договірної сторони-експортера, а преференційна ставка ввізного мита до товарів за митною декларацією № UA209230/2023/022978 застосована неправомірно, а тому мито має бути сплачене на загальних підставах.

Таким чином, митний орган стверджує, що ОСОБА_1 вчинив дії, спрямовані на неправомірне зменшення платежів на загальну суму 74269,90 гривень, шляхом заявлення у митній декларації № UA209230/2023/022978 неправдивих відомостей, необхідних для визначення країни походження та надання з цією метою документів, що містять такі відомості, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Водночас, на підтвердження країни походження товару під час митного оформлення декларантом було надано сертифікат з перевезення (походження) форми EUR.1 від AF01223146 від 03.03.2023 та застосовано тарифну преференцію по сплаті ввізного мита за кодом 410 товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС (гр.36 МД), на підставі сертифікату, виданого нідерландськими митними органами (абзац перший частини 1 статті 29 додатка 1-А Тарифний графік України до гл. І розділу IV Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею (скасування мит) Угоди про асоціацію).

Відповідно до статті 26 Сфера застосування Глави 1 Національний режим та доступ товарів на ринки розділу IV Торгівля і питання, пов`язані з торгівлею Угоди про асоціацію, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін.

Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди (Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва).

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 29 Скасування ввізного мита Угоди, кожна Сторона зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Приписами статті 16 Загальні вимоги Розділу V Підтвердження походження Протоколу І Угоди, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання, зокрема, сертифікату з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу.

У свою чергу, частиною 1, 2 та 3 статті 36 МК передбачено, що положення цього Кодексу встановлюють непреференційні правила щодо визначення країни походження товарів, що переміщуються через митний кордон України, з метою застосування:

1) ставок мита, правил щодо його справляння до товарів, яким надається режим найбільшого сприяння, крім тарифних пільг (преференцій), встановлених міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

2) заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;

3) інших заходів відповідно до вимог Світової організації торгівлі, пов`язаних із визначенням країни походження товару.

Країною походження товару вважається країна, в якій:

1) товар був повністю отриманий;

2) товар був підданий останнім економічно обґрунтованим виробничим та технологічним операціям з переробки, що призвели до виробництва нового товару або є важливою стадією виробництва, за умови виконання в цій країні критеріїв достатньої переробки, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Якщо стосовно конкретного товару критерії достатньої переробки не встановлено, застосовується правило, згідно з яким країна походження товару визначається за країною походження використаних при переробці матеріалів з найбільшою вартістю.

Відповідно до частин 1-3 статті 43 МК України, перевірка документів, що підтверджують країну походження товару, зазначених устатті 41цього Кодексу,здійснюється відповіднодо цієїстатті післязавершення митногооформлення. Уразі виникненнясумнівів щододійсності документівпро походженнятовару та/абоправильності відомостей,що вних містяться,зокрема щодовідомостей прокраїну походженнятовару,митний органможе перевіритифакт видачісертифіката та/абойого змістна веб-сайтікомпетентного органу(організації),що видавсертифікат,або звернутисяу паперовійабо електроннійформі дотакого компетентногооргану (організації)із запитомпро проведенняперевірки автентичностідокумента пропоходження товарута відповідностіпоходження товаруправилам походження,встановленим цимКодексом. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів щодо достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила щодо визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію.

Товар, який імпортувався ТОВ "Сервіс систем» на митну територію України з Королівства Нідерландів, супроводжувався сертифікатом EUR.1 від AF01223146 від 03.03.2023. Відтак, у ТОВ "Сервіс систем» були належні правові підстави для застосування при декларуванні такого товару преференційного режиму по Миту, у відповідності до умов Угоди про асоціацію.

Згідно пунктів 1, 4, 5 статті 17 Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 Розділу V Підтвердження походження Протоколу І Угоди, Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті.

В судовому засіданні оглянуто оригінал сертифікату EUR.1 від AF01223146 від 03.03.2023, який є дійсним та таким, що виданий для експортних декларацій, є офіційним документом, наявність якого передбачає відповідні правові наслідки. У матеріалах справи відсутні будь-які докази про визнання недійсним сертифікату EUR.1 від AF01223146 від 03.03.2023 року чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів, а отже у ОСОБА_1 були відсутні підстави для його неврахування при здійснення митного оформлення імпортованого товару.

Безпосереднім об`єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, є встановлений порядок звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також сплати митних платежів.

Об`єктивною стороною даного адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Суб`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 485 МК України, характеризується вчиненням декларантом умисних дій у вигляді, зокрема, заявленням неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно зУКТЗЕДта особливою метою - ухилення від сплати митних платежів.

Згідно ст.10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається скоєним умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Таким чином, при вчиненні правопорушення, передбаченогост. 485 МК України, правопорушник має усвідомлювати те, що він заявляє у митній декларації відомості, які є неправдивими чи надає неправдиві документи; усвідомлювати, що його дії призведуть до ухилення від сплати митних платежів; усвідомлювати, що таке ухилення від сплати митних платежів буде неправомірним; особа повинна бажати настання наслідків своїх дій, а саме зменшення розміру митних платежів чи ухилення від їх сплати, оскільки це випливає із мети правопорушення. Наведені ознаки характерні для умисної форми вини. Правопорушення, передбаченест. 485 МК Українине може бути вчинене з необережності.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 20.03.2018 у справі №640/7258/17 (провадження №К/9901/209/18), відповідно до якої для притягнення до відповідальності, згідно статті 485 Митного кодексу України необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу. При цьому, статтею 485 Митним кодексом України передбачено наявність спеціальної протиправної мети неправомірного звільнення від сплати чи зменшення розміру сплати митних платежів, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки необережно не можливо заявити неправдиві відомості.

Разом з тим, покупець (отримувач товару) - ТОВ "Сервіс систем» зверталося до Львівської митниці з листами від 11.08.2023 року, від 14.08.2023 року, від 23.08.2023 року, від 31.08.2023 року у яких просило провести верифікацію сертифікату. Крім того, ТОВ "Сервіс систем» надало витяг від 24 серпня 2023 року з листуванням з митними органами Королівства Нідерландів, які відповіли, що сертифікат EUR.1, який прикріплений до скану, пропечатаний та підтверджений нідерландською митницею, а також повідомляють, що передали відповідну інформацію особі, яка знаходиться в контакті з українською митницею.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 МК України, декларант зобов`язаний: здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред`явити товари, транспорті засоби комерційного значення для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; у випадках визначених цим Кодексом та Податковим кодексам України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно дорозділу X цього кодексу; у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на митні органи.

Таким чином, в ході розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1 вніс до декларації достовірні дані з документів, наданих компанією ТОВ "Сервіс систем», належним чином виконав свої обов`язки з митного декларування та не вчиняв будь-які дії, що містять склад інкримінованого йому порушення. Зокрема, в ході провадження у справі не доведений умисел ОСОБА_1 на порушення митних правил, передбачених митним законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Згідно положень ст. 488 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

Відповідно до ч. 2 ст. 486 МКУ, провадження у справі про порушення митних правил включає в себе виконання процесуальних дій, зазначених у статті 508 цього Кодексу, розгляд справи, винесення постанови та її перегляд у зв`язку з оскарженням.

В силу вимог ст. 508 МК України,у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи, зокрема, опитуються особи, які притягаються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, інші особи; витребовуються документи, необхідні для провадження у справі про порушення митних правил, або належним чином завірені їх копії чи витяги з них; вчиняються інші процесуальні дії, під час яких складаються протоколи, форми яких встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі -Конвенція), притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції. Таку позицію висловив Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Надточій проти України" від 15.05.2008.

Згідно ст.6 даної Конвенції:

«Кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права:

а) бути негайно і детально поінформованим зрозумілою для нього мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього;

b)мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту;

c)захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагати інтереси правосуддя;

d)допитувати свідків обвинувачення або вимагати, щоб їх допитали, а також вимагати виклику й допиту свідків захисту на тих самих умовах, що й свідків обвинувачення;

е) якщо він не розуміє мови, яка використовується в суді, або не розмовляє нею-одержувати безоплатну допомогу перекладача».

Крім цього, суд зауважує наступне.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовуютьЄвропейську конвенцію з прав людинита основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення "поза розумним сумнівом", така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ст.486 МК України).

У відповідності до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За положеннями п. 3 ч. 1ст. 8 МК України, державна митна справа здійснюється на основі принципів законності та презумпції невинуватості.

Стаття 6 Конвенції також встановлює загальні гарантії щодо справедливого судового розгляду при вирішені спору, пов`язаного з правами та обов`язками цивільного характеру, а також при визначенні обґрунтованості будь-якого висунутого особі кримінального обвинувачення, частина друга та третя статті 6 закріплюють гарантії особам при обвинувачені при вчиненні кримінального правопорушення.

Разом з тим, розглядаючи справи про адміністративні правопорушення, виходячи з прецедентної практики ЄСПЛ, враховую те, що хоч і за національним законом особа притягується до адміністративної відповідальності, їй фактично пред`явлено «кримінальне обвинувачення» в його автономному розумінні ЄСПЛ, яке повинно тлумачитися в світлі трьох критеріїв, а саме з урахуванням кваліфікації розгляду з точки зору внутрішньодержавного законодавства, його сутності і характеру, суворості потенційного покарання.

Так, Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Зокрема, у справі "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції "з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням".

Процес у справі про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд уже визнавав кримінально-правовий характер норм українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Отже, адміністративне стягнення у даній категорії справ, мають каральний і стримуючий характер.

Водночас, розмір та вид стягнення у даній категорії справ інколи перевищує розмір покарань, зокрема штрафів, визначених санкцією окремих статей Кримінального кодексу України.

Таким чином, адміністративне правопорушення передбачене статтею 485 МК України може бути віднесене до «кримінального обвинувачення», у розумінні статті 6 Конвенції, із поширенням відповідних гарантій щодо справедливого судового розгляду.

Принцип презумпції невинуватості вимагає, серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не розпочинали розгляд справи з упередженої думки, що підсудній (в даному випадку особа відносно якої складено протокол) вчинив правопорушення, яке йому ставиться у провину; обов`язок доказування лежить на обвинуваченні (в даному випадку на відповідних особах митного органу), і будь який сумнів має тлумачитись на користь особи стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності.

Відповідно до положень статті 62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і вчинене саме особою стосовно якої складено протокол про правопорушення.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.

Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії відображеній у протоколі, як суть правопорушення. Наявність таких обставин, яким версія митного органу не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.

Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення (у даному випадку митний орган), був спростований фактами, встановленими на підставі належних та допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною у інкримінованих діях.

Адміністративні справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення штрафних санкцій має саме суб`єкт владних повноважень, у даному випадку митний орган в особі уповноважених на це осіб.

Згідно ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

З огляду на те, що стороною захисту надано належні та допустимі докази, які підтверджують, що ОСОБА_1 діяв в межах та з дотриманням положень чинного законодавства, приходжу до висновку про відсутність у діях останнього складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а також відсутність самої події такого правопорушення.

Наведені вище встановлені в ході розгляду справи обставини вказують на те, що ОСОБА_1 не вчиняв неправомірних дій спрямованих на неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру, а також інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Відповідно до ст.527МК України, у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з таких постанов: 1) про проведення додаткової перевірки; 2) про накладення адміністративного стягнення; 3) про закриття провадження у справі.

З урахуванням наведених вище доводів та мотивів, приходжу до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Згідно протоколу жоден товар, документ чи транспортний засіб не вилучався.

Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 483, 486, 527, 528 МК України,

постановив:

Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_1 за ст.485МК України закрити.

Постанова може бути оскаржена упродовж десяти днів з дня її винесення.

Суддя В.В. Стрельбицький