Рішення

від 22.03.2023 по справі 201/1410/22

БАБУШКІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/1410/22

Провадження № 2/932/186/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 березня 2023 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого - судді Кудрявцевої Т.О.

при секретарі - Ганіній Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Днепр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

10.02.2022 року позивач ТОВ «Реал Естейт Днепр» звернувся до Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська з вищевказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що між ТОВ «Реал Естейт Днепр» та ОСОБА_1 26.04.2019 року було укладено договір суборенди № 15, за яким відповідач виступив орендарем частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Пунктом 3.1 договору оренди сторони передбачили, що строк даного договору обчислюється з моменту передачі об`єкту відповідачу та діє до 31.03.2022 р. Власником об`єкта є ОСОБА_2 , яка здає його в оренду ТОВ «МЕД-СЕРВІС ДНЕПР», про що свідчить Договір оренди №А-24/09/2019 від 01.10.2019 року з Актом приймання-передачі в оренду. В свою чергу, ТОВ «МЕД-СЕРВІС ДНЕПР» здає ТОВ «Реал Естейт Днепр» в суборенду об`єкт нерухомості. Відтак, відповідач ОСОБА_1 орендував у ТОВ «Реал Естейт Днепр» нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 30.04.2019 року по 13.05.2021, про що свідчить Акт приймання-передачі приміщення з оренди від 13.05.2021 року. Вказаний Акт укладений без присутності відповідача, оскільки останній відмовився бути присутнім під час оформлення всіх необхідних документів.

Позивач зазначає, що Відповідно до п. 4.1 договору суборенди, розмір орендної плати становить: на період з початку дії договору до 31.08.2019 року (включно) 15 000,00 грн. в місяць; на період з 01.09.2019 року до закінчення дії договору 25 000,00 грн. в місяць. Щороку орендна плата коригується з урахуванням офіційного індексу інфляції року, що передує розрахунковому; у разі, коли індекс інфляції менше 1, індексація орендної плати не проводиться. Згідно п.4.4 договору суборенди в разі надання відповідачу комунальних послуг через мережі орендодавця, окрім орендної плати він відшкодовує орендодавцю вартість спожитих відповідачем наступних послуг: водопостачання та водовідведення за показаннями приладів обліку; електропостачання за показаннями електролічильника. Також, відповідач відшкодовує орендодавцю витрати останнього за опалення, технічне обслуговування, дератизацію, дезінфекцію, вивіз ТПВ відповідно до займаної площі; послуги зв`язку відповідно до рахунків, що надані відповідною службою.

З 19.06.2019 року у відповідача почала виникати заборгованість за користування (оренду) вказаним об`єктом нерухомості, у зв`язку з чим у ОСОБА_1 перед позивачем утворилась заборгованість у загальному розмірі 154 093, 24 грн. Загальний розмір штрафних санкцій за порушення домовленостей, що встановлені договором станом на 20.12.2021 року складає 205 905 грн. 52 коп. Оскільки у досудовому порядку відповідач вказану заборгованість не сплачує, позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з відповідача заборгованість за договором суборенди № 15 від 26.04.2019 року в розмірі 359 998 грн. 76 коп. та понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 5 399,98 грн.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 24.02.2022 року вищевказану цивільну справу було передано для розгляду за підсудністю до Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2022 року суддя Кудрявцева Т.О. визначена для розгляду цієї справи.

Ухвалою судді від 13.05.2022 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання.

Ухвалою від 18.01.2023 року судом закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву з проханням розглядати справу в його відсутність, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду справи був повідомлений в порядку, передбаченому ЦПК України (судові повістки направлені по останньому відомому зареєстрованому місцю проживання відповідача рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень, за повідомленням Укрпошти поштове відправлення повернулось з відміткою про невручення «адресат відсутній за вказаною адресою»), про причини неявки суд не повідомив, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, не скористався правом надання відзиву на позов, у зв`язку з чим суд за згодою представника позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним Судом у постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, в даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст. 280, 281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Розглянувши справу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позову, з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 2, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що між ТОВ «Реал Естейт Днепр» та ОСОБА_1 26.04.2019 року було укладено договір суборенди № 15, за яким відповідач виступив орендарем частини нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Власником об`єкта за адресою: АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 , яка здає його в оренду ТОВ «МЕД-СЕРВІС ДНЕПР», про що свідчить Договір оренди №А-24/09/2019 від 01.10.2019 року з Актом приймання-передачі в оренду.

Відповідно до договору суборенди № А-24/09/2019/2 від 01.10.2019 року ТОВ «МЕД-СЕРВІС ДНЕПР» здає ТОВ «Реал Естейт Днепр» вказаний об`єкт нерухомості. Відтак, відповідач ОСОБА_1 орендує у ТОВ «Реал Естейт Днепр» нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 з 30.04.2019 року по 13.05.2021 року, про що свідчить Акт приймання-передачі приміщення з оренди від 13.05.2021 року.

Відповідно до п. 4.1 договору суборенди, розмір орендної плати становить: на період з початку дії договору до 31.08.2019 року (включно) 15 000,00 грн. в місяць; на період з 01.09.2019 року до закінчення дії договору 25 000,00 грн. в місяць. Щороку орендна плата коригується з урахуванням офіційного індексу інфляції року, що передує розрахунковому. У разі, коли індекс інфляції менше 1, індексація орендної плати не проводиться.

У відповідності із п. 4.2. Договору, орендна плата сплачується «ОРЕНДАРЕМ» «ОРЕНДОДАВЦЮ» на умовах: попередньої оплати орендної плати без врахування індексу інфляції, до 01 числа розрахункового місяця, незалежно від фінансово-господарського стану «ОРЕНДАРЯ»; - доплата різниці між сумою сплаченої до 01 числа розрахункового місяця орендної плати і сумою орендної плати з урахуванням індексу інфляції за минулий рік здійснюється «ОРЕНДАРЕМ» після опублікування офіційного індексу інфляції за минулий рік, але не пізніше 10-го числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 4.6 Договору, «ОРЕНДАР» до 30-го числа розрахункового місяця, оплачує «ОРЕНДОДАВЦЮ» експлуатаційні послуги з поточного утримання будинку (споруди) та благоустрою прибудинкової (прилеглої) території із розрахунку 00 грн. (з ПДВ) за 1 кв.м. «ОБ`ЄКТУ», без виставлення окремих рахунків. Індексація до оплати за експлуатаційні послуги не застосовується.

Згідно п.4.8 договору сторони дійшли згоди, що розмір забезпечувального платежу за даним договором становить 25 000,00 грн.(у тому числі ПДВ, в разі, коли ОРЕНДОДАВЕЦЬ, є платником ПДВ), який «ОРЕНДАР» зобов`язаний сплатити «ОРЕНДОДАВЦЮ» протягом 5 банківських днів з дати укладання сторонами цього договору. Платіж, зазначений в цьому пункті, є забезпечувальним платежем виконання зобов`язань за цим договором.

Відповідно до п.8.2 договору в разі порушення строків, що зазначені в п.7.1 цього договору «ОРЕНДАР» сплачує «ОРЕНДОДАВЦЮ» штраф в розмірі подвійної оплати за користування «ОБ`ЄКТОМ» за кожен день прострочення до моменту передачі (повернення) «ОБ`ЄКТА».

Як зазначено в п.8.7 договору у разі порушення «ОРЕНДАРЕМ» термінів оплати орендної плати він сплачує «ОРЕНДОДАВЦЮ» пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, а також 36 відсотків річних від прострочення суми згідно ст.625 ЦК України.

У разі порушення «ОРЕНДАРЕМ» термінів оплати орендної плати та/або термінів відшкодування вартості спожитих комунальних та експлуатаційних послуг більше, ніж на десять банківських днів «ОРЕНДАР» додатково сплачує «ОРЕНДОДАВЦЮ» штраф у .розмірі % від суми місячної орендної плати передбаченої даним договором за відповідний місяць оренди (п.8.10 договору).

Відповідно до п.8.11 договору у випадку порушення «ОРЕНДАРЕМ» умов, передбачених пунктом 4.15 цього договору, «ОРЕНДАР» сплачує «ОРЕНДОДАВЦЮ» штраф у розмірі 100,00 грн. за кожен день прострочення.

З наданого позивачем Акту звіряння взаємних розрахунків на 20.12.2021 року між ТОВ «Реал Естейт ДНЕПР» і ОСОБА_1 ФО за договором №15 від 26.04.2019 року, вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за користування (оренду) приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає - 154 093,24 грн.

Зважаючи на зміст розрахунку штрафних санкцій орендарю ОСОБА_1 станом на 20.12.2021 року за договором оренди №15 від 26.04.2019 року з ТОВ «Реал Естейт ДНЕПР», вбачається, що сума штрафних санкцій складає - 205 905,52 грн.

14 листопада 2019 року за вих.№11008 позивач звернувся до відповідача з письмовою претензією, в якій просив сплатити суму заборгованості та повідомив про стягнення неустойки.

Відповідь на претензію та на вимогу добровільно сплатити суму заборгованості відповідач не надав.

Судом не встановлено будь-яких обставин, які в розумінні ч.6 ст. 762 ЦК України є правовою підставою для звільнення відповідача від здійснення суборендної плати

Відповідно до ч.1, 3 ст. 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Згідно із ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права.

Частиною першої статті 762 ЦК України встановлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною першою статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Згідно з вимогами ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Загальними положеннями про забезпечення виконання зобов`язання передбачено види такого забезпечення. Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов`язання.

Статтею 550 ЦК України передбачено, що право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Згідно зі статтею 551 ЦК України у випадку, коли предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Судом за дослідженими матеріалами справи встановлено момент виникнення між сторонами суборендних відносин, а також періоду розрахунку заборгованості з суборендної плати за користування приміщенням, комунальних та експлуатаційних послуг, зважаючи на що суд вважає доведеним позивачем період та розмір несплаченої відповідачем орендної плати, штрафних санкцій за порушення умов Договору суборенди №15 від 26.04.2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У відповідності із ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 та ст. 599 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З правового аналізу зазначених вище норм вбачається, що з метою належного виконання зобов`язання сторонам договору необхідно дотримуватися визначених у договорі строків сплати коштів.

Прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Згідно із ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 625 ЦК України передбачена відповідальність за порушення грошового зобов`язання.

Зокрема, ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування за ч.2 ст. 625 ЦК України трьох процентів річних від простроченої суми та індексу інфляції за весь час прострочення, нарахованого на суму боргу, має компенсаційний характер, а не штрафний, зважаючи на що три проценти річних за даною статтею не є неустойкою, в розумінні ст. 549 ЦК України.

З правового аналізу вказаної норми вбачається, що нараховані на суму боргу три проценти річних та інфляційні витрати входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способам захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримані компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач не виконував належним чином зобов`язання за договором суборенди, зважаючи на що позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з нього заборгованості.

Таким чином зобов`язання відповідача сплатити заборгованість за договором суборенди не припинилось, зважаючи на що позивач має право на отримання сум, передбачених ст. 625 ЦК України за весь час прострочення.

Оскільки відповідач взяті на себе зобов`язання за договором суборенди в передбачені строки не виконав, то суд дійшов висновку щодо стягнення з відповідача на користь позивача суборендної плати в розмірі 154 093, 24 грн. та штрафних санкцій за порушення умов договору суборенди №15 від 26.04.2019 року.

Матеріали справи не містять будь-яких даних, які спростовують наявність сум заборгованості та їх розмір або вказують на неправильний розрахунок позивачем зазначених вище сум.

З цих підстав позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з вимогами ч ст. 141 ЦПК України з відповідача слід стягнути на користь позивача понесені судові витрати в розмірі 5 399 грн. 98 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 76-81, 83, 258, 259, 265, 268, 272-273, 274, 352-355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Днепр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Реал Естейт Днепр» (ЄДРПОУ 40099375) заборгованість за договором суборенди № 15 від 26.04.2019 року в розмірі 359 998 грн. 76 коп. з яких: - 154 093 грн. 24 коп. - заборгованість за користування (оренду) приміщення, 205 905 грн. 52 коп. - штрафні санкції за порушення умов договору суборенди №15 від 26.04.2019 року та судовий збір у розмірі 5 399,98 грн., а всього - 365 398 грн. 74 коп. (триста шістдесят п`ять тисяч триста дев`яносто вісім гривень сімдесят чотири копійки).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Суддя Т.О. Кудрявцева