Рішення

від 23.10.2023 по справі 489/1566/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

справа № 489/1566/23 провадження №2/489/1059/23

РІШЕННЯ

Іменем України

23 жовтня 2023 року м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засіданняЄлишевої А.В.,

в присутності:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Підковича С.І.

розглянувши увідкритому судовому засіданнів порядкузагального позовногопровадження цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНОСІН ЛТД»</a> (далі ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД») про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час розрахунку при звільненні та моральної шкоди

встановив:

У квітні 2023 року позивач звернулася до суду з позовом в якому просить стягнути з відповідача 255951,18 грн. заборгованості по заробітній платі, 272202,06 грн. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні (позивачем допущено помилку, оскільки згідно наведеного у позові розрахунку вказана сума складається із заробітної плати 255951,18 грн. та середнього заробітку 16250,88 грн.), 50000,00 грн. моральної шкоди і 10000,00 грн. понесених судових витрат.

В обгрунтування позовних вимог позивач вказує, що на підставі наказу № 75-к/тр від 23.04.2021 була прийнята на посаду фахівця із зав`язків з громадськістю (м.Херсон) відділу безрецептурних препаратів ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД». З червня 2022 року вона перестала отримувати заробітну плату та на її запити до керівництва відповідача про причину невиплати заробітної плати відповіді не отримала.

З початку запровадження в Україні воєнного стану, а саме 24.02.2022 Херсонська область та м.Херсон були окуповані Росією, і вона залишилася на тимчасово окупованій території в с.Антонівка Херсонської області та з лютого 2022 року по листопад 2022 року знаходилася на непідконтрольній Україні території.

В жовтні 2022 року дізналася про наказ № 71/1-к/тр, виданий відповідачем ще 31.05.2022, про призупинення з нею трудового договору з 01.06.2022.

Незважаючи на те, що пунктом 3 цього наказу було зобов`язано керівників (відділів, секторів) повідомити підлеглих працівників, у тому числі її, про призупинення дії трудового договору у будь-який доступний спосіб, цього зроблено не було.

20.02.2023, на підставі пункту 1 статті 36 КЗпП України на підставі наказу № 35-к/тр від 10.02.2023, її звільнено з роботи.

Між тим, незважаючи на звільнення з роботи, остаточного розрахунку з нею не проведено. Належну їй заробітну плату за період з червня 2022 року по лютий 2023 року та заохочувальні виплати не вплачено, чим порушено її право на працю і її оплату, а також заподіяно й моральну шкоду.

Посилаючись на наведені обставини позивач звернулася до суду з позовом про захист порушеного права.

У відзиві на позов від 25.07.2023 ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД» у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Зазначає, що з початком повномасштабної військової агресії Російської Федерації повноцінна діяльність відповідача стала неможливою та з 24.02.2022 фахівці із зав`язків з медичною громадськістю практично по всій Україні, у тому числі позивач, припинили роботу. Незважаючи на це, відповідач продовжував виплачувати заробітну плату усім працівникам, використовуючи резерви, сформовані з доходів попередніх періодів.

Після завершення активних бойових дій на території Київської області, у травні 2022 року працівники центрального офісу та фахівці з медичною громадськістю центральних регіонів повернулися до роботи.

З працівниками, які не могли виконувати роботу, дію трудових договорів було призупинено на підставі статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану». Про призупинення дії трудового договору було повідомлено позивача її керівниками, в т.ч. і листом від 20.05.2022.

Оскільки з 24.02.2022 і по дату звільнення 20.02.2023 позивач не виконувала жодної роботи, то в останньої невиникло право на заробітну плату за цей період. Попри невиконання позивачем роботи, відповідач виплачував їй заробітну плату протягом трьох місяців, аж до призупинення дії трудового договору.

Тому, в період з 01.06.2022 і по дату звільнення позивача у відповідача не могла, і не накопичувалася заборгованість по заробітній платі перед позивачем.

Заява позивача про неповідомлення їй про наказ № 71/1-к/тр від 31.05.2022 про призупинення дії трудового договору не відповідає дійсності, оскільки 31.05.2022 на службову електронну поштову скриньку позивача було надіслано листа з копією наказу. Втім, навіть якби заява позивача про неповідомлення її про призупинення трудового договору відповідало дійсності, це не мало б значення, адже не спричинило б для позивача правих наслідків, зміни її правого статусу та втрати правих можливостей.

Ухвалою суду від 12.04.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 26.07.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено її до судового розгляду.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, вислухавши сторін та дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Із матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що на підставі наказу № 75-к/тр від 23.04.2021 позивач ОСОБА_1 була прийнята на посаду фахівця із зав`язків з громадськістю (м.Херсон) відділу безрецептурних препаратів ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД».

31.05.2022 ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД» видано наказ № 71/1-к/тр «Про призупинення дії трудового договору» з окремими працівниками, в т.ч. і з позивачем.

Підставою видачі наказу слугувала військова агресія Російської Федерації проти України, що призвело до запровадження на території України воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», що виключає можливість надання та виконання роботи деякими працівниками ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД», на підставі статті 13 Закону України від 15.03.2022 № 2136-ІХ «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно до пункту 1 наведеного наказу, з 01.06.2022 призупинено дію трудового договору з ОСОБА_1 , фахівцем із зв`язків з медичною громадськістю (м.Херсон), Відділу безрецептурних препаратів, до видання наказу про відновлення дії трудового договору, звільнено ОСОБА_1 від обов`язку виконувати роботу, визначену трудовим договором, а роботодавця від обов`язку забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи.

Пунктом 2 цього наказу встановлено, що призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин, а також виконання інших обов`язків, передбачених трудовим договором. Працівники, зазначені у пункту 1 цього наказу, залишаються матеріально відповідальними за збереження та забезпечення цілісність матеріальних цінностей, отриманих від роботодавця, та несуть матеріальну відповідальність за їх втрату, пошкодження та (або)знищення.

За умовами пункту 3 наказу, зобов`язано безпосереднім керівникам (відділів, секторів) повідомити підлеглих працівників, зазначених у пункту 1 цього наказу, про призупинення дії трудового договору з ними у будь-який доступний спосіб.

Відповідно до пункту 4 наказу, відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладено на державу, що здійснила агресію проти України.

З 20.02.2023, за угодою сторін згідно пункту 1 статті 36 КЗпП України, наказом ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД» № 35-к/тр від 10.02.2023 ОСОБА_1 звільнено з займаної посади фахівця із зв`язків з медичною громадськістю (у місті Херсоні) відділу безрецептурних препаратів.

Пунктом 2 цього наказу зобов`язано відділ бухгалтерського обліку і звітності виплатити ОСОБА_2 грошову компенсацію за 20 (двадцять) календарних днів невикористаної нею щорічної основної відпустки за період роботи з 26.04.2021 по 25.04.2022 таза 2 (два) календарні дні невикористаної нею щорічної основної відпустки за період з 26.04.2022 по 31.05.2022.

Позивач вважає, що неповідомлення відповідачем її про призупинення дії укладеного з нею трудового договору та не надання копії наказу від 31.05.2022 порушило її права на працю та її оплату, тому невиплата їй заробітної плати за період з червня 2022 року по лютий 2023 року є неправомірною. Через порушення відповідачем її права на оплату праці, а також затримку у звільненні їй завдало моральних страждань, так як вона була поставлена в скрутне матеріальне становище, через що заподіяну моральну шкоду оцінює в 50000,00 грн.

Мотиви суду та застосовані норми права.

15 березня 2022 року прийнятоЗакон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», який набрав чинності 24.03.2022.

Вказаний Закон визначає особливості трудових відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій в Україні незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами, у період дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану».

Частинами другою та третьоюстатті 1 Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»(тут і далі у редакції, чинній на час винесення наказу від 31.05.2022) встановлено, що на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина відповідно до статей43,44 Конституції України. У період дії воєнного стану не застосовуються норми законодавства про працю у частині відносин, врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 2Прикінцевих положеньКодексу законівпро працю України (далі КЗпП України)під час дії воєнного стану, введеного відповідно доЗакону України «Про правовий режим воєнного стану», діють обмеження та особливості організації трудових відносин, встановленіЗаконом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Відповідно достатті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»призупинення дії трудового договору - це тимчасове припинення роботодавцем забезпечення працівника роботою і тимчасове припинення працівником виконання роботи за укладеним трудовим договором.

Дія трудового договору може бути призупинена у зв`язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.

Призупинення дії трудового договору не тягне за собою припинення трудових відносин.

Призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

Відшкодування заробітної плати, гарантійних та компенсаційних виплат працівникам на час призупинення дії трудового договору у повному обсязі покладається на державу, що здійснює військову агресію проти України.

Отже, роботодавцю надано право тимчасово призупинити дію трудового договору з працівником у разі неможливості у зв`язку із військовою агресією проти України забезпечити працівника роботою.

Водночас таке право не є абсолютним. Для застосування цієї норми права роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати працівнику роботу, а працівник не може виконати роботу. Зокрема, у випадку, якщо необхідні для виконання роботи працівником виробничі, організаційні, технічні можливості, засоби виробництва знищені в результаті бойових дій або їх функціонування з об`єктивних і незалежних від роботодавця причин є неможливим, а переведення працівника на іншу роботу або залучення його до роботи за дистанційною формою організації праці неможливо.

Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 01.06.2023 у справі № 149/1089/22 (провадження № 61-292св23), від 14.09.2023 у справі № 754/5488/22 (провадження № 61-6588св23).

Такого висновку дійшов Верховний Суд і в постанові від 18.10.2023 у справі № 303/7508/22 (провадження № 61-10153 св 23).

Як вбачається з аналізу положень частини першої статті 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», передбачене законом право роботодавця на призупинення укладеного з працівником трудового договору настає за певних умов. Такими умовами є абсолютна неможливість через збройну агресію: роботодавцем надати роботу, а працівником - виконувати її. До того ж побудова цієї норм закону вказує на те, що законодавець передбачив одночасне настання як неможливості роботодавцем надати роботу, так і неможливість виконувати цю роботу працівником.

Отже, спеціальна норма права передбачає право сторін призупинити дію трудового договору за умови наявності військової агресії проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи. При цьому, роботодавець має перебувати в таких обставинах, коли він не може надати роботу працівнику, а працівник не може виконати роботу. Лише наявність правової норми, яка передбачає право сторін призупинити дію трудового договору не є достатньою. Для сторін мають наступити відповідні наслідки за наявності обставин, що передбачає така норма права.

Тому за умови, що працівник бажає та може виконувати роботу, а роботодавець може надати роботу, відсутні підстави для призупинення дії трудового договору.

У ході розгляду справи встановлено та не оспорюється сторонами, що через військову агресію Російської Федерації проти України з 24.02.2022 місто Херсон та значна територія Херсонської області, зокрема місце проживання та роботи позивача, були окуповані російськими військами, внаслідок чого позивач не могла виконувати покладені на неї трудові обов`язки.

В свою чергу, як слідує з відзиву та пояснень представника відповідача, ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД» через військову агресію Російської Федерації також не міг повноцінно здійснювати свою діяльність та забезпечити можливість надання та виконання роботи деякими працівниками, зокрема позивачем, яка не змогла своєчасно виїхати на підконтрольну Україні територію.

Отже за наведених обставин, у відповідача були передбачені положенням ЗаконуУкраїни «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» підстави для призупинення з позивачем дії трудового договору.

Щодо доводів позивача про неповідомлення її про призупинення дії трудового договору та не надсилання їй копії наказу від 31.05.2022 № 71/1-к/тр, суд зазначає наступне.

У судовому засіданні позивач стверджувала, що про призупинення з нею трудового договору дізналася 30.09.2022.

При цьому, позивач не оспорювала, що в переписці з своїм безпосереднім у керівником (переписка додана до відзиву на позовну заяву та письмові поясненння представника відповідача) її повідомили, що працівникам, які не можуть виконувати свої трудові обов`язки, до яких належала і вона, виплата заробітної плати з червня 2022 року буде припинена та для її отримання необхідно буде здійснити евакуацію на підконтрольну Україні територію.

Після цієї розмови, не маючи можливості виїхати на підконтрольну Україні територію, позивач виявила бажання звільнитися з роботи, але, як повідомила в судовому засіданні, декілька раз вона просила керівництво звільнити її з роботи. Проте їй було відмовлено, так як будучи матеріально відповідальною особою їй необхідно було повернути службові автомобіль та планшет, які перебували на окупованій території, що на той час було не можливим. При цьому, своїми зусиллями вона змогла зберегти автомобіль відповідача, який окупаційні війська намагалися вивести в Крим, і лише після звільнення м. Херсону та переїзду до м.Миколаєва змогла передати майно відповідачу, яке знаходилося на її зберіганні та звільнитися з роботи за угодою сторін.

Суд звертаєувагу,що редакціястатті 13ЗаконуУкраїни «Проорганізацію трудовихвідносин вумовах воєнногостану» на дату винесення наказу від 31.05.2022 передбачала, що про призупинення дії трудового договору роботодавець та працівник за можливості мають повідомити один одного у будь-який доступний спосіб.

З аналізу наведеної норми слідує, що повідомлення роботодавця та працівника про призупинення трудового договору не є обов`язковим та поставлено в залежність від можливостей, тобто певних обставин в яких перебували сторони трудового договору, а саме повідомлення є бути здійснено у спосіб, доступний за певних обставин.

При цьому, норма закону не передбачала неправомірності призупинення трудового договору у разі неповідомлення роботодавцем чи працівником про таке призупинення, не передбачала норма і надсилання працівнику копії наказу про призупинення трудового договору.

Таким чиномнеповідомлення працівника про призупиненнятрудового договору,за передбаченихположеннямиЗакону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» умов, не є наслідком неправомірності такого призупинення, та відповідно не нарахування і невиплату роботодавцем працівнику заробітної плати.

Також суд зазначає, що Законом України«Про внесеннязмін додеяких законодавчихактів Українищодо оптимізаціїтрудових відносин»від01.07.2022 №2352-IX,який набравчинності 19.07.2022, статтю13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» викладено в новій редакції, частина третя якої передбачає, що у разі незгоди працівника (працівників) із наказом (розпорядженням) роботодавця про призупинення дії трудового договору працівником або профспілкою за дорученням працівника (працівників) відповідний наказ (розпорядження) може бути оскаржений до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу, який, вивчивши зміст наказу (розпорядження) та підстави для його видання, за погодженням з військовою адміністрацією може внести роботодавцеві припис про скасування відповідного наказу (розпорядження) або про усунення порушення законодавства про працю іншим шляхом, що є обов`язковим до виконання роботодавцем протягом 14 календарних днів з дня отримання такого припису.

Приписи у разі оскарження наказу (розпорядження) про призупинення дії трудового договору, укладеного з посадовими особами, зазначеними вабзаці другомучастини другої цієї статті, можуть бути внесені роботодавцеві за погодженням з військовою адміністрацією.

Припис центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, або його територіального органу може бути оскаржений роботодавцем протягом 10 календарних днів у судовому порядку.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернулася до суду за захистом порушеного права в квітні 2023 року.

Доказів оскарження наказу про призупинення дії трудового договору від 31.05.2022 № 71/1-к/тр вона не надала та вимог про його оскарження не заявляла, посилаючись в судовому засіданні на відсутність такої необхідності.

Доводи позивача, що через відмову керівництв відповідача (з якими вела переписку, перебуваючи в окупації) у її звільненні з червня 2022 року через неповернення матеріальних цінностей, внаслідок чого була позбавлена можливості стати дистанційно на облік в службу зайнятості та отримувати державну допомогу по безробіттю, як особою, яка перебуває в окупації, у розмірі, виходячи з заробітної плати отриманої нею до червня 2022 року, суд не приймає з огляду на предмет позову. Крім того, звільнення працівника з роботи не залежить від повернення ввірених матеріальних цінностей, а відмова у звільненні може бути оскаржена в судовому порядку.

Відповідно достатті 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 89 ЦПК України).

Враховуючи наведені норми права та встановлені обставини, що свідчать про правомірність невиплати відповідачем позивачу, в період призупинення дії укладеного з нею трудового договору, внаслідок відсутності у ТОВ «ОРГАНОСІН ЛТД» практичної можливості надати роботу та забезпечити позивачу безпечні умови праці, а у позивача, перебуваючи на окупованій території, виконувати покладені трудові обов`язки, суд приходить до висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача заробітної плати.

Так як суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення заробітної плати, інші вимоги стягнення середнього заробітку за весь час затримки остаточного розрахунку та моральної шкоди задоволенню не підлягають, оскільки є похідними вимогами.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт першийстатті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формування рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі змісту статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (рішення ЄСПЛ у справіПроніна проти України).

У зв`язку із відмовою в задоволенню позову підстави для стягнення з відповідача понесених позивачем судових витрат відсутні.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРГАНОСІН ЛТД»</a> про стягнення заробітної плати, середнього заробітку за час розрахунку при звільненні та моральної шкоди

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ОРГАНОСІН ЛТД»</a>, код ЄДРПОУ: 24377666, місцезнаходження: м.Київ,вул. Амурська, 6л.

Повний текст судового рішення складено 25.10.2023.

Суддя І.В.Коваленко