Рішення

від 20.10.2023 по справі 443/1673/23

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1673/23

Провадження №2/443/574/23

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2023 року Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю секретаря судових засідань Кушнір М.І.,

представника позивача адвоката Грет О.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Жидачеві у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Грет Оксана Стефанівна в інтересах ОСОБА_2 звернулася до Жидачівського районного суду Львівської області з позовом, в якому просить: стягувати із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття, починаючи з дати подання позовної заяви; стягнути з ОСОБА_1 судові витрати.

Позовні вимоги мотивує тим, що позивач перебувала у шлюбі із відповідачем, який зареєстровано 31.08.2007 року. Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області у справі №443/1121/23 від 18.08.2023 року шлюб між ними розірвано. У шлюбі в сторін народилося дві доньки: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із позивачкою. У лютому 2022 року відповідача було призвано на строкову військову службу, а в травні цього ж року він поїхав служити. В цей період сімейні стосунки не змінились, сторони постійно підтримували зв`язок, спілкувались по телефону. В серпні 2022 року відповідач прихав у відпустку, яка співпала із днем народженням доньки ОСОБА_5 . Також відповідач залишив своїй сім`ї банківську картку, на яку він отримував заробітну плату, для того щоб позивачка могла нею користуватися для здійснення побутових покупок. Тобто, у сторін були чудові стосунки, між ними не було чвар, вони жили як нормальна сім`я. Із січня 2023 року позивач з дітьми дуже довго хворіли, а тому потрібно було досить багато коштів на різноманітні обстеження та лікування. Оскільки відповідач залишив свою картку та не заперечував щоб дружина нею користувалася, позивач нею користувалася, та усі їхні потреби вона оплачувала з цієї картки. Проте, коли відповідач дізнався, що через хворобу було витрачено багато коштів, розізлився та забрав картку із собою. Це сталося у квітні 2023 року. Відповідач приїхав на кілька днів додому у відпустку та повідомив позивачку, що хоче розлучитись. Відповідач забрав автомобіль, банківську картку, а також готівкові кошти, які вони разом відкладали. З того часу сторони не спілкуються, відповідач не забезпечує матеріально дітей, не надсилає кошти на їх утримання.

Неповнолітні доньки є школярками, окрім цього вони беруть участь в позашкільних активностях, відвідують гуртки. Позивачка підтримує прагнення своїх дітей розвиватись у різних напрямах, заохочує їх до фізичного та духовного розвитку. Тому дітям повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, однак такий рівень позивач одна забезпечити не може.

При цьому, відповідачу належить земельна ділянка, площею 2 га. 06.10.2021 року, відповідачем укладено та зареєстровано право оренди земельної ділянки за договором з ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Салікс» на 7 років. Також за відповідачем зареєстрований транспортний засіб марки «Volkswagen Passat», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1

Відповідач є працездатною особою, інших дітей чи непрацездатних членів сім`ї на утриманні немає, а відтак може сплачувати аліменти на рівні частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 31.08.2023 року відкрито провадження у справі.

27.09.2023 року відповідачем подано відзив на позовну заяву, згідно якої останній просить позов задоволити частково, а саме стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітніх доньок в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття, мотивуючи тим, що позовні вимоги позивачки сформульовані неправильно, оскільки стягнення з нього аліментів в розмірі частки від усіх видів його доходів на двох дітей, нічим законодавчо не підкріплено. Як свідчить судова практика в таких справах, той із батьків разом з яким проживає дитина має право звернутися до суду або із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів або з позовом про стягнення аліментів у розмірі: на одну дитину однієї чверті; на двох дітей однієї третини; на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

Крім того просить суд при визначенні розміру аліментів врахувати наступні обставини. Станом на сьогодні він проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України. Більшість від отриманих грошей він як військовослужбовець витрачає на власні потреби та потреби побратимів, а саме придбання їжі, ліків, всього необхідного для несення служби, а тому стягнення з нього половини його доходів поставить його в скрутне матеріальне становище. У нього немає власного житла, і по закінчення війни йому не буде куди повертатись, оскільки все нерухоме майно залишив дружині. Тобто його матеріальне становище не є стабільним і не є визначеним, окрім 2 га. землі, які він отримав як учасник бойових дій, іншого майна у нього немає.

Також не відповідає дійсності твердження позивачки, що у нього немає інших утриманців, оскільки у нього є непрацездатні батьки, яким він також намагається матеріально допомагати. Не відповідає дійсності і той факт, що він не допомагає дітям та самоусунувся від їх виховання та спілкування з ними. Навпаки, він намагається всіма способами зв`язатись з доньками, приймати по можливості участь у їх вихованні. Однак позивачка обманним шляхом вивезла дітей за кордон на постійне місце проживання, отримавши від нього письмовий дозвіл на виїзд для відпочинку та гостювання у родичів. Тому він станом на сьогодні позбавлений можливості відстоювати своє право на побачення та спілкування з дітьми. Крім того, він знаходячись на військові службі оплачував комунальні послуги за квартиру, де проживала позивач із дітьми. Позивач вказує недостовірну інформацію про те, що з квітня 2023 року він взагалі не допомагає їй та дітям, оскільки вказаний факт спростовують дублікати квитанції, які підтверджують перекази на картковий рахунок позивача.

Стосовно стягнення суми судових витрат, то розмір визначених позивачем в витрат на правову допомогу є завеликий, необґрунтований, не відповідає складності справи та часу, які начебто витратив адвокат при наданні допомоги в цій справі, тим паче не має обґрунтування заявленої суми адвокатом, вказівки витраченого часу на надання правової допомоги, розрахунків та обсягів наданих послуг. Витрати, про які зазначає позивачка є завищеними і не відповідають критеріям співмірності.

Від сплати судового збору він звільнений, відповідно до п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки має пільги встановлені законодавством для ветеранів війни учасників бойових дій, а тому вимога щодо стягнення судового збору не підлягає задоволенню і стягненню з нього.

При цьому зазначає, що оскільки він є необізнаним в питаннях сімейного законодавства та інших правових питаннях, він був змушений звернутися за правовою допомогою до адвоката Латишевої В.О., яка підготовала йому відзив на позовну заяву та ним була сплачена сума гонорару за правничу допомогу в розмірі 2500 грн.

02.10.2023 року представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого остання просить задоволити позовні вимоги в повному обсязі. Зазначає, що аналізуючи положення чинного законодавства, можна дійти висновку, що у позовному провадженні не існує обмежень щодо максимального розміру аліментів. Посилання відповідача на те, що його доходи не завжди одного розміру не доводять факту необхідності зменшення розміру аліментів. Факт відсутності у батька або матері можливості надавати дитині відповідного розміру утримання не фігурує в переліку обставин, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. Ця обставина не звільняє від обов`язку по утриманню дитини. У відзиві, відповідач зазначає про земельну ділянку, належну йому на праві власності, проте замовчує суму доходу, отриману від здачі такої в оренду. Відповідач вводить суд в оману, та вказує, що залишив все нерухоме майно позивачці, проте не зазначає про яке нерухоме майно йде мова, оскільки квартира в якій проживали сторони належить матері позивачки. При цьому, згідно чинного законодавства, жодних обмежень щодо стягнення аліментів з військовослужбовців не встановлено, оскільки такі сплачують аліменти на загальних засадах та з усіх видів грошового забезпечення.

19.10.2023 року відповідачем подано заперечення на відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач просить позов задовольнити частково, а саме стягувати з нього аліменти на утримання неповнолітніх доньок в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття. Зазначає, що ознайомившись з відповіддю на відзив на позовну заяву, вважає, що заперечення та обґрунтування представника позивача не заслуговують на увагу, оскільки документ містить висловлювання в довільній формі, нічим не підтверджує заявлені нею обставини, а навпаки вводить суд в оману, вказуючи, що він ухилявся від сплати аліментів, і що звернення до суду із вказаним позовом викликано тим, що він самоусунувся щодо матеріальної допомоги власним донькам. У відповіді на відзив на позовну заяву представник позивача звертає увагу на те, що законодавством не встановлено максимального розміру аліментів, однак знову таки не пояснює необхідність затребуваного розміру аліментів, а саме частки від усіх видів його доходів, тобто невідомо чим керувалась позивачка при визначенні затребуваного розміру аліментів.

У судовому засіданні представник позивачки підтримала позов, з мотивів наведених у позовні заяві та відповіді та відзив, просила позов задоволити повному обсязі.

Відповідач у судовому засіданні позов визнав частково, з підстав викладених у відзиві на позов та запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву.

Заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено такі обставини.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками неповнолітніх ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження серія НОМЕР_3 та серія НОМЕР_4 (а.с.13-14).

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 18.08.2023 року по справі №443/1121/23 вирішено розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрований 31.08.2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Жидачівського районного управління юстиції Львівської області, актовий запис №59 (а.с.10-12).

Як видно із витягу з реєстру територіальної громади та довідок №1333 від 03.08.2023 року та №1334 від 03.08.2023 року, виданих Жидачівським МВУКГ .11.2021 року та №447 від 22.11.2021 року виданих Жидачівською міською радою Львівської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована та проживає разом із неповнолітніми дочками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 (а.с.15-17).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 на даний час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_2 оперативного командування « ІНФОРМАЦІЯ_3 » Сухопутних військ Збройних Сил України з 26.02.2022 року, що підтверджується копією військового квитка серія НОМЕР_5 та довідкою військової частини НОМЕР_2 №3637 від 12.09.2023 року (а.с.60-63).

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №340358656 від 25.07.2023 року, ОСОБА_1 на праві приватної власності (1/1 частка) належить земельна ділянка, кадастровий номер 4621510100:01:035:2006, площею 2 га. 06.10.2021 року укладено договір оренди земельної ділянки з орендарем ТзОВ «Сільськогосподарське підприємство «Салікс» строком на 7 років (а.с.19-20).

Судом також встановлено, що за ОСОБА_1 , 22.02.2019 року в ТСЦ 4645 РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області зареєстровано автомобіль марки «Volkswagen Passat», 2005 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується листом-відповіддю РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області №31/13-Г-180/Аз від 17.08.2023 року, який адресований адвокату Грет О. (а.с.18).

Як вбачається із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків ДПС України про джерела та суми отриманих доходів ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,за періодз Ікварталу 2023року оІІ квартал2023року (а.с.46-48),загальна суманарахованого доходуза вказанийперіод становить375720.60грн.,а самезасічень 2023 року 114937,68 грн., за лютий 2023 року 43821,75 грн., за березень 2023 року 51329,25 грн., за квітень 2023 року 73315,96 грн., за травень 2023 року 40657,98 грн., за червень 2023 року 51657,98 грн.

Судом також встновлено, що за період з квітня 2023 року по серпень 2023 року відповідачем сплачувались комунальні послуги за квартиру, в якій проживали позивач разом із неповноілтніми дітьми за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджуються дублікатами чеків «ПриватБанк» від 07.09.2023 року (а.с.65-78), а саме:

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 203,04грн.,дата валютування25.04.2023року,призначення платежу заелектричну енергію, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 330,00 грн., дата валютування 25.04.2023 року, призначення платежу оплата послуг Сигма, телебачення та інтернет;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 1034,40грн.,дата валютування25.04.2023року,призначення платежу платаза спожитийгаз, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 197,36грн.,дата валютування25.04.2023року,призначення платежу платаза послугиз управліннябагатоквартиним будинком, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 163,40грн.,дата валютування25.04.2023року,призначення платежу платаза послугирозподілу газу, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 140,00грн.,дата валютування25.04.2023року,призначення платежу вивезенняТПВ, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 140,00грн.,дата валютування28.05.2023року,призначення платежу вивезенняТПВ, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 141,12грн.,дата валютування28.05.2023року,призначення платежу заелектричну енергію, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 197,36грн.,дата валютування28.05.2023року,призначення платежу платаза послугиз управліннябагатоквартиним будинком, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 163,41грн.,дата валютування28.05.2023року,призначення платежу платаза розподілгазу, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 586,58грн.,дата валютування28.05.2023року,призначення платежу платаза спожитийгаз, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 644,27грн.,дата валютування28.05.2023року,призначення платежу централізованеводопостачання таводовідведення, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 330,00 грн., дата валютування 28.05.2023 року, призначення платежу оплата послуг Сигма, телебачення та інтернет;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 205,92грн.,дата валютування27.06.2023року,призначення платежу заелектричну енергію, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 140,00грн.,дата валютування27.06.2023року,призначення платежу вивезенняТПВ, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 325,28грн.,дата валютування27.06.2023року,призначення платежу платаза спожитийгаз, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 197,36грн.,дата валютування27.06.2023року,призначення платежу платаза послугиз управліннябагатоквартиним будинком, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 330,00 грн., дата валютування 27.06.2023 року, призначення платежу оплата послуг Сигма, телебачення та інтернет;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 163,41грн.,дата валютування27.06.2023року,призначення платежу платаза розподілгазу, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 234,28грн.,дата валютування27.06.2023року,призначення платежу централізованеводопостачання таводовідведення, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 197,36грн.,дата валютування27.07.2023року,призначення платежу платаза послугиз управліннябагатоквартиним будинком, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 163,41грн.,дата валютування27.07.2023року,призначення платежу платаза розподілгазу, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 140,00грн.,дата валютування27.07.2023року,призначення платежу вивезенняТПВ, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 277,20грн.,дата валютування27.07.2023року,призначення платежу заелектричну енергію, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 330,00 грн., дата валютування 27.07.2023 року, призначення платежу оплата послуг Сигма, телебачення та інтернет;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 58,57грн.,дата валютування27.07.2023року,призначення платежу централізованеводопостачання таводовідведення, АДРЕСА_1 ;

дублікатом чеку«ПриватБанк» від07.09.2023року,сума 29,91грн.,дата валютування27.07.2023року,призначення платежу платаза спожитийгаз, АДРЕСА_1 ;

Також судом встановлено, що відповідачем здійнювались грошові перекази на банківську картку позивача та старшої доньки, що підтверджуються дублікатами чеків «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, а саме:

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 1000,00 грн., дата валютування 25.04.2023 року, призначення платежу переказ власних коштів, отримувач ОСОБА_2 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 1000,00 грн., дата валютування 30.04.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_7 ;

дублікатом чеку « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 07.09.2023 року, сума 1000,00 грн., дата валютування 04.05.2023 року, призначення платежу переказ власних коштів, отримувач ОСОБА_2 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 1200,00 грн., дата валютування 22.05.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_7 ;

дублікатом чеку « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 07.09.2023 року, сума 1000,00 грн., дата валютування 25.05.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_7 ;

дублікатом чеку « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 07.09.2023 року, сума 2900,00 грн., дата валютування 01.06.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку « ІНФОРМАЦІЯ_6 » від 07.09.2023 року, сума 1500,00 грн., дата валютування 15.06.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 800,00 грн., дата валютування 28.06.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 1000,00 грн., дата валютування 12.07.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 400,00 грн., дата валютування 13.07.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 400,00 грн., дата валютування 18.07.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 2000,00 грн., дата валютування 24.07.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 1000,00 грн., дата валютування 28.07.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 1000,00 грн., дата валютування 28.07.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 ;

дублікатом чеку «ПриватБанк» від 07.09.2023 року, сума 2400,00 грн., дата валютування 03.08.2023 року, призначення платежу переказ з картки НОМЕР_6 на картку НОМЕР_8 .

Представник позивача в судовому засіданні не заперечула того факту, що відповідачем дійсно оплачувались комунальні послуги та здійснювались грошові перкази на банківську картку позивачки та старшої доньки.

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Частиною 2 статті 51Конституції України та статтею 180СК України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтею 181 Сімейного кодексу Українивизначено способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до положеньст. 182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.

Згідно ч.ч.1,2ст.183Сімейного кодексуУкраїни,частка заробітку(доходу)матері,батька,яка будестягуватися якаліменти надитину,визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7, 8ст. 7 СК України, під час вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Стаття 5 Протоколу № 7 доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободпередбачає, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов`язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Відповідно до ч. 1ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

За правовою природою аліментні зобов`язання - це періодичні платежі, які платник аліментів зобов`язаний сплачувати щомісячно з метою матеріального утримання дитини.

Відповідно дост.141СК Українимати,батько маютьрівні правата обов`язкищодо дитини,незалежно відтого,чи перебуваливони ушлюбі міжсобою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченогочастиною п`ятоюстатті 157 цього Кодексу.

Згідно дост. 191 ч. 1 СК Україниаліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позов.

Беручидо уваги вищевикладене,враховуючи встановленісудом обставинисправи,зокрема:постійне проживаннядітей зматір`ю,яка здійснюєдогляд заними;стан здоров`ядітей;обов`язокобох батьківутримувати дітей;те,що відповідачпрацездатна особа;відсутність уостаннього іншихнепрацездатних утриманців;частково надаєматеріальну допомогуна утриманнядітей;розмір доходувідповідача тазважаючи навстановлений Закономрозмір прожитковогомінімуму длядитини відповідноговіку,виходячиз принципурівності правта обов`язківбатьків щододитини,закріпленому вст.141СК України, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню та вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.08.2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, що на думку суду, буде достатнім для забезпечення гармонійного розвитку та відповідатиме інтересам неповнолітніх дітей, враховуючи їх вік, стан здоров`я та матеріальні потреби.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу суд виходить з наступного.

За змістом ч.ч.1, 2, 3 ст.137ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, зокрема чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес (п.2 ч.3 ст.141 ЦПК України).

Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Враховуючи те, що законодавством України щодо діяльності адвоката не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа, який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа, адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо), який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта.

Розмір витрат має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За приписами частини третьоїстатті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно зістаттею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21). Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін доЦПК Українизаконодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства (пункт 40). Саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони (пункт 44). Адвокат самостійно визначається зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту (пункт 64).

Суд, зважаючи на вимоги ч. 4ст. 10 ЦПК України, враховує рішення Європейського суду з прав людини, зокрема: у справах«East/WestAllianceLimitedпроти України» (Заява №19336/04), «Баришевський протиУкраїни» (Заява № 71660/11), «Двойних протиУкраїни» (Заява № 72277/01),«Меріт протиУкраїни»(заява № 66561/01) ЄСПЛ зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим; у справі«Лавентс протиЛатвії»(заява № 58442/00) ЄСПЛ вказав, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження витрат на правову допомогу представником позивача подано такі документи:

-Договір №21/07/23-1 про надання правничої допомоги від 21.07.2023 року, який укладений між Адвокатським об`єднанням «Правда і Закон» та ОСОБА_2 (Клієнт) (а.с.26);

-Додатком №2 до договору №№21/07/23-1 від 21.07.2023 року Доручення до договору про надання правничої допомоги №21/07/23-1 від 01.08.2023 року (а.с.27);

-Рахунком на оплату №01 від 02.08.2023 року (а.с.28);

-Квитанцією АТ КБ «Приват Банк» №0.0.3133072358.1 на суму 7800,00 грн. (а.с.29).

З умов наданого договору вбачається, що вартість послуг Адвокатського об`єднання визначається додатковими угодами або протоколами погодження договірної ціни до цього договору, які є невід`ємною частиною цього Договору (п.4.1 Договору). Згідно п.4.3 Догвору оплата клієнтом коштів згідно отриманого рахунку вважається належним підтвердженням надання послуг та їх якості Адвокатським об`єднанням. Сума вказана в п.4.1 даного Договору є гонораром Адвокатського об`єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає (п.4.5 Договору). Відповідно до п.4.6 Договору, в додаткових угодах або протоколах погодження договірної ціни, зазначених в п.4.1 Договору сторони можуть визначити інший порядок оплати та/чи вартість юридичної допомоги. В цьому випадку сторони керуються умовами Додаткових угод або протоколів погодження.

Як вбачається із додатку №2 до договору №№21/07/23-1 від 21.07.2023 року Доручення до договору про наданняправничої допомоги№21/07/23-1від 01.08.2023року, Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання з надання наступної правничої допомоги представництво інтересів та надання правничої допомоги з питань стягнення аліментів на утримання двох неповнолітніх дітей з ОСОБА_1 (п.1 Додатку №2). Відповідно до п.2 Додатку №2, сторони домовились про те, що вартість представництва інтересів та надання правничої допомоги з питань визначених п.1даної додаткової угоди встановлюється у фіксованому розмірі та становить 7800,00 грн. за ведення справи в суді першої інстанції.

Згідно рахункуна оплату№01від 02.08.2023року виконавецьАО «Правдаі закон»надало ОСОБА_2 юридичні послугизгідно договорупро наданняправничої допомоги№21/07/23-1від 21.07.2023р.та додатку№2до договору,кількість 1год.на суму 7800,00грн.,яка булаоплачена ОСОБА_2 шляхом оплатикоштів вбезготівковій формі,що підтверджується квитанцієюАТ КБ«Приват Банк» №0.0.3133072358.1 від 07.08.2023 року.

Зазначені вище докази в матеріалах справи свідчать про реальність надання ОСОБА_2 . Адвокатським об`єднанням «Правда і Закон» правової допомоги в рамках укладеного між ними договору.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, предмету спору та фінансового стану обох сторін.

Суд погоджується з аргументами відповідача щодо неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу, виконаній адвокатом роботі та наданими ним послугами, оскільки представником позивача адвокатом Грет О.С. подано позов про стягнення аліментів, який віднесено ЦПК України до категорії малозначних справ, спірні правовідносини не потребують затрати значного часу для формування правової позиції та складання позовної заяви. Також,

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги кількість судових засідань у справі, яких було два, та їх тривалість, суд приходить переконання про неспівмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, яка віднесена до категорії малозначних справ, виконаними адвокатом роботами та часом, витраченим на їх виконання, а тому, виходячи також із пропорційності розміру задоволених позовних вимог, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу з огляду на розумну необхідність судових витрат для цієї справи слід зменшити, встановивши такий у сумі 2000,00 грн.

При цьому, вирішуючи питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, які понесені відповідачем, суд зазначає наступне.

На підтвердження витрат на правову допомогу відповідачем подано такі документи:

-ордер на надання правничої правової допомоги від 13.09.2023 року на підставі договору про надання правової допомоги №53 від 13.09.2023 року (а.с.79);

-Договір про надання правової допомоги №53 від 13.09.2023 року (витяг), який укладений між адвокатом Латишева Валентиною Олексіївною та ОСОБА_6 (Клієнт) (а.с.80);

-Квитанцією №48 від 16.09.2023 року, яка видана ОСОБА_1 за надану правничу допомогу по договору №53 від 13.09.2023 року (сплата обумовленого гонорару) на суму 2500,00 грн. (а.с.82).

З умов наданого договору вбачається, що адвокат приймає на себе зобов`язання надати правову допомогу клієнту з наступних правових питань у таких обсягах: надання юридичної консультації; аналіз поданих документів; складання відзиву на позовну заяву по справі №443/1673/23 (п.1 Договору).

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При цьому, в зазначеному договорі не зазначено вартість послуг адвоката та відповідачем не надано документів, які б підтверджували обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами. Такого ж висновку дійшов і Верховний Суд у постанові від 02.09.2020 року по справі № 329/766/18.

Обов`язковість подачі таких доказів узгоджується із постановою Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі № 372/1010/16-ц, в якій зазначено, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Отож, дослідивши договір про надання правової допомоги, зважаючи на відсутність документів, які б підтверджували обсяг, вартість наданих послуг, а також виходячи із пропорційності розміру задоволених позовних вимог суд вважає, що у відшкодуванні таких слід відмовити.

Крім цього, відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог.

При цьому, як вбачається із змісту відзиву на позовну заяву, відповідач зазначає, що згідно п.8 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», що він як учасник бойових дій має пільги, а тому вимога щодо стягнення судового збору не підлягає задоволенню та стягнення з нього.

На підтвердження цього, відповідачем до відзиву на позовну заяву додано копію посвідчення серії НОМЕР_9 від 28.10.2015 року (а.с.64), згідно з яким він має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.

Відповідно до положень п. 13 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Отже, Законом України «Про судовий збір» звільнення від сплати судового збору осіб, які мають такий статус, обмежено справами, пов`язаними з порушенням їхніх прав. Тобто встановлені цим Законом положення стосуються випадків звернення до адміністративного суду за захистом прав, пов`язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин.

Одночасно, правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У ст. 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

У постановіВеликої ПалатиВерховного Судувід 12лютого 2020року усправі №545/1149/17 (провадження N 14-730цс19) зазначено, що "відповідно до пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону N 3674-VIучасники бойових дій під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Разом з тим, зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановленіЗаконом України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Устатті 22 цього ж Законупередбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені устатті 12 цього Закону. Отже, вирішуючи питання про стягнення судового збору з особи, яка має статус учасника бойових дій (прирівняної до нього особи), для правильного застосування норм пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону N 3674-VIсуд маєвраховувати предметта підставипозову;перевіряти чистосується такасправа захиступрав цихосіб зурахуванням положеньстаттей 12,22Закону №3551-XII.

Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач звернулася до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, який не стосується соціального і правового захисту прав останнього як учасника бойових дій, а тому суд вважає, що з останнього підлягає стягненню судовий збір на загальних підставах.

Відповідно до п.36 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір. Якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Відтак, з відповідача слід стягнути судовий збір в розмірі 536,50 грн.

Згідно ч.1ст.430 ЦПК України, рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню - у межах суми платежу за один місяць.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 273, 279, 354, 355, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_11 ) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 29.08.2023 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 ) в дохід держави 536 (п`ятсот тридцять шість) гривень 50 копійок судового збору.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_10 ) на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_11 ) витрати на правову допомогу в розмірі 2000 (дві тисячі) гривень.

В решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 25 жовтня 2023 року.

Головуючий суддя С.І. Сливка