Ухвала

від 11.10.2023 по справі 369/16596/23

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 369/16596/23

Провадження №1-кс/369/3431/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.10.2023 року м. Київ

Слідчий суддя Києво-Святошинського районного суду Київської областi ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у закритому судовому засіданні клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про дозвіл на проведення огляду у кримінальному провадженні за № 12023111380001538 від 05.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Києво-Святошинського районного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Києво-Святошинської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про дозвіл на проведення огляду у кримінальному провадженні за № 12023111380001538 від 05.09.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 236 КК України.

Вимоги клопотання мотивує тим, що у провадженні СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області перебувають матеріали досудового розслідування № 12023111380001538 від 05.09.2023 за ознаками злочину, передбаченого ст. 236 КК України.

Досудовим розслідуванням досліджується порушення правил екологічної безпеки, охорони та використання надр при здійсненні діяльності автомийок самообслуговування на території сіл Софіївська Борщагівка, Петропавлівська Борщагівка, Святопетрівське та м. Вишневе.

Встановлено, що на земельних ділянках в с. Святопетрівське із кадастровими номерами 3222485800:02:007:5320 площею 0,0416 га та 3222485800:02:007:5321 площею 0,0584 га, належних ТОВ «Клінвотерхаб», здійснює діяльність автомийка самообслуговування, яка функціонує без дозвільних документів, чим порушуються правила екологічної безпеки.

Так, незаконні дії з боку невідомих осіб полягають у порушенні санітарних норм, а саме відповідно до п. 4.3. «Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів» затверджених Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 19 червня 1996 р. №173, у селищній зоні населеного пункту допускається розташування промислових підприємств, які не є джерелами викидів шкідливих речовин, не створюють шуму, вібрації, електромагнітних та іонізуючих випромінювань вище нормативних рівнів, що не потребують обладнання під`їзних залізничних шляхів, інтенсивного руху автомобільного транспорту (понад 40 автомобілів за добу). При цьому відстань до житлових будинків, ділянок дитячих дошкільних закладів, шкіл, закладів охорони здоров`я, відпочинку та фізкультурних споруд слід встановлювати не менше 50 м від межі території об`єкту.

П. 5.26 передбачає, що відстань від краю проїзної частини магістральних доріг до червоної лінії житлової забудови слід встановлювати з урахуванням забезпечення в житловій забудові нормативних рівнів шуму і забруднення атмосферного повітря, але не менше 50 метрів.

П. 5.28 вказує на те, що станції технічного обслуговування автомобілів слід розміщувати в промислових і комунально-складських зонах, на магістральних вулицях і дорогах за межами житлового району.

Згідно з п. 8.44 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, всі зовнішні джерела акустичного забруднення (транспортні магістралі, аеропорти, вокзали, Промпідприємства, трансформатори, автомобільні стоянки, котельні, гаражі, гральні майданчики і т. ін.) слід розміщувати на відстанях від селищної території і зон рекреації, обґрунтованих акустичними розрахунками. Акустичні розрахунки повинні проводитись за методиками, узгодженими з Міністерством охорони здоров`я України.

В свою чергу, відповідно до п. 3.3. «Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць» затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 9 липня 1997 р. № 201, Майданчики для розміщення промислових підприємств, окремих виробництв і інших об`єктів повинні вибиратись з врахуванням можливості створення санітарно-захисних зон (СЗЗ), розміри яких визначаються класами виробництв у відповідності з Державними санітарними правилами планування та забудови населених місць. Межі зони повинні встановлюватись від крайнього джерела викидів на території промислового майданчика до межі найближчої існуючої чи перспективної житлові забудови.

Проте, земельні ділянки, на яких наразі функціонує автомобільна мийка не підпадає під вищезгадані норми.

Крім того, незаконні дії з боку невідомих осіб полягають у порушенні будівельних вимог, а саме відповідно до п. 7.54 Державних будівельних норм «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» № 360-92 затверджених Наказом Держкоммістобудування від 17 квітня 1992 р. № 44, станції технічного обслуговування автомобілів слід розміщувати у промислових і комунально-складських зонах міста.

В свою чергу, п. 4.5 вказує, що мінімальні санітарно-захисні розриви для всіх виробничих будівель і складів, які не виділяють у навколишнє середовище шкідливих з неприємним запахом і пожежонебезпечних речовин, не створюють підвищення рівнів шуму, вібрації, електромагнітних випромінювань і не вимагають під`їзних залізничних шляхів, повинні бути не менше 50 м.

Крім того, незаконні дії з боку невідомих осіб полягають у порушенні цільового використання землі, а саме відстань від автомийок, з урахуванням проїздів до них, встановлюється до житлових та громадських будівель, а також до ділянок дитячих майданчиків, шкіл, дитячих установ, лікувальних закладів стаціонарного типу і закладів відпочинку як від станцій технічного обслуговування за додатком 10 ДСП № 173-96.

Дана земельна ділянка має відповідати вимогам Класифікації видів цільового призначення земель Наказу від 23.07.2010 №548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення «земель».

Наразі земельні ділянки із кадастровими номерами із кадастровими номерами 3222485800:02:007:5320 площею 0,0416 га та 3222485800:02:007:5321 площею 0,0584 га мають цільове призначення для розміщення і експлуатації будівель та споруд додаткових транспортних послуг та допоміжних операцій.

Крім того, незаконні дії з боку невідомихосіб полягають у завданні шкоди від стічних вод автомийки.

В свою чергу, стічна вода від миття машин може містити широкий спектр забруднюючих речовин. Перш за все, це миючі синтетичні засоби, нафтові залишки, солі, мастильні речовини, бруд та пісок. Потрапляючи у водні об`єкти вони можуть бути небезпечними для життя людей, а також забруднювати питну воду, яку безпосередньо споживають жителі ближніх земельних ділянок та територій.

Так, відповідно до п. 9.6 «Правил охорони праці на автомобільному транспорті», стічні води від миття автомобілів, миття підлоги в приміщеннях для зберігання або обслуговування автомобілів, які містять горючі рідини та завислі речовини, перед злиттям у каналізаційну мережу повинні очищатися в місцевих очисних установках. Після очищення стічних вод від миття автомобілів вміст завислих речовин і нафтопродуктів не повинен перевищувати встановлених норм. Такий же обов`язок передбачається п. 21.1 ДБН В.2.5-64:2012.

В ст. 49 Водного кодексу України зазначено, що діяльність зі спеціального водокористування, що включає скид стічних вод із забруднюючими речовинами може здійснюватися лише на підставі дозволу на спеціальне водокористування. Дозвіл на спеціальне водокористування потрібен також і в тому випадку, коли суб`єктом господарювання здійснюється забір води з водних об`єктів. Тобто, коли вода на автомийці використовується не з джерел централізованого водопостачання, а за допомогою спеціальних споруд та технічних пристроїв із підземних джерел чи інших об`єктів.

Однак, наявність документа, що дозволяє скид стічних вод не звільняє від обов`язку встановити очисні споруди для запобігання забруднення річок, озер чи інших водойм, адже відповідно до ст. 53 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища», підприємства, установи й організації, діяльність яких пов`язана зі шкідливим впливом на довкілля повинні бути обладнані спорудами та обладнанням для очистки скидів.

Крім того, відповідно до ст. 66 Водного кодексу України, під час користування водними об`єктами для промислових потреб, водокористувачі зобов`язані вживати заходів щодо зменшення витрат води та припинення скидання забруднених зворотних вод шляхом удосконалення виробничих технологій, схем водопостачання та очищення стічних вод.

Наразі, функціонування такого об`єкту в зоні житлового району і житлової забудови в безпосередній близькості від житлових будинків, порушує Державні санітарні правила планування та забудови населених пунктів, Закони України «Про оцінку впливу на довкілля», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» та Державні будівельні норми.

Також, згідно інформації, отриманої із Білогородської сільської ради встановлено, що містобудівні умови та обмеження на забудову земельної ділянки із кадастровим номером 3222485800:02:007:5321 га сільрадою не видавалися, однак на ній побудований автомийний комплекс самообслуговування та допоміжні споруди.

Згідно інформації із Державного земельного кадастру (НКС та Електронні сервіси), земельна ділянка із кадастровим номером 3222485800:02:007:5320 має обмеження у використанні згідно Закону України «Про електроенергетику» та постанови Кабінету міністрів України від 04.03.1997 № 209 «Про затвердження Правил охорони електричних мереж» у вигляді охоронної зони навколо (уздовж) об`єкта енергетичної системи, встановлене безстроково.

Однак, згідно інформації із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на вказаній земельній ділянці розташоване нежитлове приміщення площею 40,1 кв.м. та там функціонує автомийка самообслуговування.

Крім того, окружною прокуратурою із Білогородської сільської ради отримано інформацію про те, що у них відсутні відомості про укладання будь-яких договорів на комунальні послуги, а саме на водопостачання та водовідведення, на вивіз та очистку стічних водіз суб`єктами господарювання, які здійснюють діяльність із надання послуг автомийки самообслуговування на земельній ділянці в с. Святопетрівське із кадастровим номером 3222485800:02:007:5321, належній ТОВ «Клінвотерхаб».

На підставі вищевикладеного, прокурор просив надати слідчим СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозвіл на проведення огляду земельних ділянок, які розташовані за адресою: Київська область Бучанський район с. Святопетрівське, кадастрові номери 3222485800:02:007:5320 та 3222485800:02:007:5321, належних ТОВ «Клінвотерхаб» та споруд, розташованих на ній із залученням відповідних спеціалістів.

У судове засідання прокурор не з`явився, в клопотанні просить розгляд проводити у його відсутність. Клопотання підтримує в повному обсязі та просить його задовольнити.

Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання та додані до нього документи приходить до наступного висновку.

Згідно ст. 237 КПК України, огляд місцевості, приміщення, речей та документів проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Згідно з ч. 1 ст. 234 КПК України, обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КПК України під житлом особи розуміється будь-яке приміщення, яке знаходиться у постійному чи тимчасовому володінні особи, незалежно від його призначення і правового статусу, та пристосоване для постійного або тимчасового проживання в ньому фізичних осіб, а також всі складові частини такого приміщення. Під іншим володінням особи розуміються транспортний засіб, земельна ділянка, гараж, інші будівлі чи приміщення побутового, службового, господарського, виробничого та іншого призначення тощо, які знаходяться у володінні особи.

Згідно з ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч. 3 ст. 233 КПК України, слідчий, прокурор має право до постановлення ухвали слідчого судді увійти до житла чи іншого володіння особи лише у невідкладних випадках, пов`язаних із врятуванням життя людей та майна чи з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину. У такому випадку прокурор, слідчий за погодженням із прокурором зобов`язаний невідкладно після здійснення таких дій звернутися з клопотанням про проведення обшуку до слідчого судді. Слідчий суддя розглядає таке клопотання згідно з вимогами статті 234 цього Кодексу, перевіряючи, крім іншого, чи дійсно були наявні підстави для проникнення до житла чи іншого володіння особи без ухвали слідчого судді. Якщо прокурор відмовиться погодити клопотання слідчого про обшук або слідчий суддя відмовить у задоволенні клопотання про обшук, встановлені внаслідок такого обшуку докази є недопустимими, а отримана інформація підлягає знищенню в порядку, передбаченому статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 234 КПК України, слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: 1) було вчинено кримінальне правопорушення; 2) відшукуванні речі і документи мають значення для досудового розслідування; 3) відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; 4) відшукуванні речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи.

В свою чергу, слідчий суддя, вивчивши клопотання слідчого та долучені до нього матеріали, вважає, що у ньому наявні в цілому відомості визначені ст. 234 КПК України, а обставин, регламентованих частиною 5 вказаної статті, які б слугували підставою для відмови у задоволенні клопотання, у судовому засіданні, слідчим суддею не встановлено. Клопотання та додатки до нього містять обґрунтовані та фактичні обставини для його частково задоволення.

Крім того, слідчий суддя враховує, що згідно ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 9 червня 2005 р.), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 р.), ЄСПЛ зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним.

Окрім того, у справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 р.) ЄСПЛ встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий і надмірний тягар для особи".

Слідчим суддею, у судовому засіданні, не було встановлено відомостей, які б беззаперечно свідчили, що надання дозволу на огляд становитиме особистий та надмірний тягар, тобто апріорі таке втручання не є свавільним, оскільки отримання дозволу на його проведення здійснено з дотриманням принципу законності та воно є пропорційним до тяжкості вчиненого правопорушення та відповідає справжнім інтересам суспільства.

З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, вивчивши документи долучені до клопотання про надання дозволу на проведення огляду, слідчий суддя приходить до висновку щодо задоволення клопотання.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 233-236 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання - задовольнити.

Надати слідчим СВ ВП № 1 Бучанського РУП ГУНП в Київській області ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 дозвіл на проведення огляду земельних ділянок, які розташовані за адресою: Київська область Бучанський район с. Святопетрівське, кадастрові номери 3222485800:02:007:5320 та 3222485800:02:007:5321, належних ТОВ «Клінвотерхаб» та споруд, розташованих на ній із залученням відповідних спеціалістів.

Роз`яснити, що ухвала слідчого судді про дозвіл на огляд надає право проникнути до житла чи іншого володіння особи лише один раз.

Строк дії ухвали один місяць з дня її постановлення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1