Ічнянський районний суд Чернігівської області
Провадження № 2/733/387/23
Єдиний унікальний №733/1399/23
Рішення
Іменем України
25 жовтня 2023 року м. Ічня
Ічнянський районний суд Чернігівської області
у складі головуючого судді Овчарика В.М.,
за участю секретаря Ткаченка В.М.,
позивачки ОСОБА_1 ,
представника позивачки ОСОБА_2 та
представника відповідача ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ічня за правилами загального провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування, треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про повернення раніше відібраних дітей,
установив:
У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування про повернення раніше відібраних дітей. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що відповідно до рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2021 року у неї було відібрано дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без позбавлення батьківських прав. При цьому рішенням Ічнянської міської ради Чернігівської області від 12 лютого 2021 року № 20 у неї було відібрано дітей та направлено їх до Ніжинського центру соціально-психологічно реабілітації дітей, які згодом були передані до дитячого будинку сімейного типу Акальмаз. За час перебування дітей у державних закладах та дитячому будинку, позивачка цікавилася їхнім життям і здоров`ям, а поки діти були у м. Ніжині вона зі своїм чоловіком відвідували їх. На даний час вони спілкуються з дітьми виключно в телефонному режимі та по можливості неодноразово поповнюють рахунок на телефони їх дітей. Вона та батько дітей змінили свою поведінку та виправили обставини, які були підставою для відібрання дітей, тому просила повернути їй дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які були відібрані у неї за рішенням суду.
Ухвалою суддівід 12 вересня 2023 року відкритепровадження поданій справі,яку вирішенорозглядати заправилами загальногопозовного провадження(а.с. 22).
Ухвалою суду від 10 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 32).
Заяв та клопотань від учасників справи не надходило.
У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали та просили його задовольнити із зазначених у ньому підстав.
Представник відповідача Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування у судовому засіданні позов не визнала та просила у його задоволенні відмовити з тих підстав, що позивачка не створила належних умов для проживання та навчання своїх дітей, що було встановлено актом обстеження умов проживання та актом оцінки потреб сім`ї/особи та відображено у висновку органу опіки та піклування щодо недоцільності повернення дітей.
Треті особи ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час і місце розгляду справи.
Відзиву на позов відповідачем не подано.
Пояснення щодо позову третіми особами не подано.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Судом установлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5), та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 6), батьком яких є ОСОБА_8 .
Рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 20 від 12 лютого 2021 року відібрано малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_1 (а.с. 7).
Діти позивачки 18 лютого 2021 року були прийняті до Ніжинського центру соціально-психологічної реабілітації дітей (а.с. 8, 9).
Згідно заяви ОСОБА_1 08.04.2021 року зверталася д Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування із заявою про повернення дітей (а.с. 10).
Із акту обстеження умов проживання від 19 липня 2023 року, проведеного за адресою: АДРЕСА_1 виявлено, що там проживають ОСОБА_8 із ОСОБА_1 . Житло останніх розміщене на 1 поверсі 1 поверхового будинку та складається з двох кімнат, коридора, опалення пічне, вода в колодязі. Санітарно-побутові умови проживання незадовільні, діти не мають ліжок, які б відповідали вимогам (відсутня постільна білизна, брудні подушки, матрац, ковдра), відсутні стільці та стіл для навчання дітей, наявні оголені електричні кабелі, відсутнє місце для дозвілля. Для дітей не створені умови (брудно), відсутні місця для навчання та відпочинку, наявний мінімальний запас продуктів харчування, відсутні засоби особистої гігієни, відсутнє місце для зберігання одягу та взуття. У будинку затхле повітря, велика кількість пилу та бруду. У батьків станом на дату перевірки відсутні кошти на утримання та виховання дітей. Будинок потребує ремонту. Батьки не створили відповідні умови для виховання та розвитку дітей (а.с. 14).
Згідно акту оцінки потреб сім`ї/особи від 19 липня 2023 року вбачається, що сім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_8 конфліктна, схильна до вживання спиртних напоїв, в яких коло соціальної підтримки незначне. ОСОБА_1 не здійснює належного догляду за житловим приміщенням. В останніх відібрано двох дітей за рішенням міської ради, в яких будинок потребує ремонту. На стелі помітні сліди від протікання з даху. Постільна білизна, меблі, килими, посуд у незадовільному стані. Відсутній холодильник. Електрична настільна плита з однією конфоркою у незадовільному стані. Електропроводка потребує заміни. Водою користаються з криниці. Будинок складається з двох кімнат: кухня та житлова кімната. У кімнаті два ліжка, шафа та письмовий стіл, на якому розміщений телевізор, є незначний запас продуктів харчування (крупи, борошно, олія). Відсутній запас твердого палива (а.с. 16-18).
Відповідно до висновку оцінки потреб сім`ї ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , останні належних умов для проживання та виховання дітей станом на 19.07.2023 року не створили (а.с. 19).
ОСОБА_1 не стоїть на обліку у наркологічному диспансері (а.с. 11).
Згідно характеристики від 29 травня 2023 року № 31, виданої ПОСП «Хлібороб», ОСОБА_1 за період роботи в ПОСП «Хлібороб» з 07.03.2023 року зарекомендувала себе як дисциплінована, трудолюбива працівниця, яка до виконання доручень керівника ставиться з відповідальністю та належним чином. Старанно виконує правила поведінки на робочому місці та обов`язки робітника по догляду за тваринами (а.с. 12).
Згідно висновку органу опіки і піклування щодо недоцільності повернення дітей, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ічнянської міської ради № 286 від 29 вересня 2023 року (а.с. 29), встановлено, що рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 18 травня 2021 року відібрано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від батьків ОСОБА_8 та ОСОБА_1 . Батькам було повідомлено про шляхи повернення дітей до сім?ї, але до цього часу батьками не було вжито заходів щодо виправлення ситуації, яка призвела до відібрання дітей та не створено відповідні умови для повернення дітей. Діти відібрані від обох батьків, але позовна заява про повернення раніше відібраних дітей подана лише матір?ю. Батько дітей, ОСОБА_8 , не виявив бажання про повернення його дітей на виховання до сім?ї, але проживає разом зі своєю цивільною дружиною, матір?ю дітей: ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , де батьки не створили умови для проживання, навчання, виховання дітей, що унеможливлює повернення дітей. Згідно акту обстеження умов проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 , санітарно-побутові умови проживання незадовільні. Кімнати знаходяться в брудному стані, затхле повітря, велика кількість пилу та бруду, дитячі речі розкидані, постільна білизна брудна. Для дітей не облаштовано місця для сну та проведення дозвілля. Обмаль продуктів харчування. Відсутнє місце для купання дітей. Батьки не здійснювали жодних дій для усунення причин, які спричинили відібрання дітей. Станом на вересень 2023 року батьки не створили належні умови для проживання та розвитку своїх дітей. Причини, які перешкоджали належному вихованню дітей їх батьками, що спричинили відібрання дітей не усунені. Будинок потребує ремонту, мінімальний запас продуктів харчування, відсутній запас твердого палива. Розвитком, навчанням та утриманням дітей займаються батьки-вихователі дитячого будинку сімейного типу, до якого влаштовані діти після їх відібрання. Батьки не забезпечують дітей матеріально, не цікавляться їх життям та розвитком, станом здоров?я, не готують дітей до дорослого життя, не зустрічаються з дітьми, не спілкуються з ними, а це у свою чергу означає, що вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов?язків. На підставі частини 5 статі 19 Сімейного кодексу України, враховуючи рішення комісії з питань захисту прав дитини (протокол № 9 від 25 вересня 2023 року), та з метою недопущення порушення прав дітей, Ічнянська міська рада, як орган опіки та піклування, вважає за недоцільне повернення ОСОБА_1 її дітей ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 30).
Згідно зістаттею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до частини восьмоїстатті 7 СК Українирегулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.
Відповідно достатті 150 цього Кодексу Українибатьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, виховувати дитину в дусі поваги до прав і свобод інших людей, любові до своєї сім`ї, родини, свого народу, своєї Батьківщини, забезпечувати здобуття дитиною освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину. Право на виховання дитини є одним із найважливіших батьківських прав. Водночас, це право є і обов`язком.
Згідно зч.1ст. 155 СК Україниздійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбаченихпунктами 2-5частини першої статті 164цього Кодексу,атакожв іншихвипадках,якщозалишеннядитини унихєнебезпечним дляїїжиття,здоров`яіморальноговиховання. Якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.
Відповідно до ст. 111, 112Закону України «Про охорону дитинства»кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.
Відповідно до ст. 3, 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.
Частиною першоюстатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свободта практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У справі «Гаазе проти Німеччини» Європейський суд з прав людини зауважив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджає реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.
Згідност.12ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до положень ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
При цьому, відповідно до ч. 1ст. 76 цього Кодексу, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. 89 ЦПК).
Аналізуючи надані сторонами докази в їх сукупності суд вважає, що позивачкою не надано доказів, які б підтверджували створення нею належних умов для проживання та навчання своїх дітей за місцем свого мешкання, де згідно акту обстеження умови проживання є незадовільними.
Також позивачкою не надано достатніх доказів, які б свідчили, що остання за час перебування дітей у дитячому будинку сімейного типу спілкувалася з ними в обсязі, необхідному для їх нормального усвідомлення, надавала їм допомогу на утримання, турбувалася про них та проявляла інтерес щодо їх здоров`я, що є необхідним для розвитку та виховання дітей.
Спілкування з дітьми тільки по телефону та за можливості поповнення рахунків на телефони останніх не можна вважати достатнім проявом уваги до внутрішнього світу своїх дітей, враховуючи також пояснення позивачки про те, що причиною неможливості особисто провідати нею, а також її цивільним чоловіком, своїх дітей є робота.
Разом з тим суд бере до уваги той факт, що з позовом до суду про повернення дітей звернулася тільки сама ОСОБА_1 , у той час як дітей було відібрано у неї та ОСОБА_8 , з яким вона продовжує проживати спільно по даний час, однак батько інтересу щодо повернення дітей взагалі ніяким чином не проявив, що також ставить під сумнів доцільності повернення дітей у сім`ю ОСОБА_1 , а також ОСОБА_8 .
Виходячи зі встановлених на підставі поданих сторонами належних та допустимих доказів, досліджених і оцінених кожен окремо та в їх сукупності, обставин справи, відповідно до викладених вище норм матеріального права та урахуванням якнайкращих інтересів дітей, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст. 7, 150, 155, 170 Сімейного кодексу України, ст. 2, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 259, 263, 264, 265 ЦПК України, суд
ухвалив:
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Ічнянської міської ради, як органу опіки та піклування, треті особи: ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , про повернення раніше відібраних дітей відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: Ічнянська міська рада, як орган опіки та піклування, місце розташування: площа Т.Г. Шевченка, 1, м. Ічня, Чернігівська область, ЄДРПОУ 04061748.
Третя особа: ОСОБА_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Третя особа: ОСОБА_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 25 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя В.М. Овчарик
Суд | Ічнянський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2023 |
Оприлюднено | 26.10.2023 |
Номер документу | 114409614 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них |
Цивільне
Ічнянський районний суд Чернігівської області
Овчарик В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні