Справа №523/2236/23
Провадження №1-кп/523/1032/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМУКРАЇНИ
25.10.2023 м.Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , в присутності обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши усудовому засіданніклопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченням:
- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , без фактичного місця мешкання, раніше не судимого, у скоєнні кримінальних правопорушень,передбачених ч.3 ст.15, ч.4 ст. 185, ч.1 ст.360, ч.2 ст.360, ч.4 ст.185 КК України,-
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Суворовського районного суду м. Одеси перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченогоувчиненнікримінальногоправопорушення,передбаченогоч.4ст.185ККУкраїни.
У судовому засіданні прокурором подано клопотання про продовження застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Своє клопотання прокурор мотивує тим, що наявні продовжують існувати ризики передбачені ст.177 КПК України, а саме: 1) переховування обвинуваченого від суду; 2) вчинення обвинуваченим іншого кримінального правопорушення.
Крім того, прокурор просив визначити заставу у розмірі передбачений ст.182 КПК України.
Обвинувачений та захисник заперечували проти клопотання прокурора, адже вважали ризики не доведеними, і те, що інший запобіжний захід у вигляді особистого зобов"язання, забезпечить належне виконання обвинуваченим його процесуальних обов`язків.
Заслухавши думку сторін кримінального провадження, дослідивши клопотання, та додані до нього документи з приводу запобіжного заходу, суд дійшов такого висновку, та встановив наступні обставини.
24.05.2023 ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який ухвалою суду продовжено до 02.11.2023 року.
Згідно з ч.ч.1, 2, 3ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого, а вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченомуглавою 18 цього Кодексута до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до ст.177 означеного Кодексу, метою застосування запобіжного заходу, наряду з іншим, є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; незаконно впливати на потерпілих, свідків кримінального провадження; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжувати злочинну діяльність.
З огляду наст.178 вказаного Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених уст.177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, наявність постійного місця роботи та репутацію обвинуваченого, його майновий стан та наявність судимостей, дотримання умов попередньо застосованих запобіжних заходів, розмір майнової шкоди та інше.
Пунктом 5 ч.2ст.183 цього ж Кодексурегламентовано, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Суд вважає, що наразі продовжує існувати і не зменшився ризик переховування від суду, адже ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні злочинів, які відноситься до категорії тяжких, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років. Таким чином будучи обізнаним про ступінь тяжкості інкримінованих йому злочинів та покарання, яке загрожує йому у разі визнання його винуватим, існує ризик того, що останній може здійснити спроби переховування від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за інкримінований йому злочин. Вказана позиція цілком відповідає практиці Європейського суду з прав людини рішення у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96від 26липня 2001року де зазначено що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».
Обвинувачений схильний до продовження злочинної діяльності, адже за версією слідства вчинив більше 10 епізодів крадіжок та пошкоджень ліній зв`язку.
Крім того, обвинувачений безробітний, не має постійного джерела доходу. Разом з тим є громадянином України, має місце проживання на території м. Одеси. Вказане свідчить про наявність у нього певних стійких соціальних зв`язків. Проте, суд вважає, що конкретні обставини інкримінованих обвинуваченому злочинів та дані про його особу, в тому числі наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, вказує на неможливість застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів, оскільки такі запобіжні заходи не здатні запобігти наявним у кримінальному провадженні ризикам і забезпечити належну поведінку обвинуваченого та виконання ним своїх процесуальних обов`язків.
З питання встановлення застави то її розмір повинен відповідати тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_4 та тому ступеню довіри щодо належної процесуальної поведінки обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень проти власності, з урахуванням його майнового стану. З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне визначити розмір застави у відповідності до вимог п. 3 ч.5ст.182 КПК України, тобто у розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 161040 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень, який буде відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, а також є достатнім і прийнятним з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.26,331, 176-178,182,183,193,194,331, 369-372,376 КПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» до 24.12.2023 року.
Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, у розмірі - 60 (шістдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто станом на 01.01.2023 року 161040 (п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.
У разі внесення застави, покласти на обвинуваченого обов`язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до прокурора або суду;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;
Роз`яснити обвинуваченому, що відповідно до ст.182 ч.8, 10, 11 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України. Застава внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Копію ухвали направити в ДУ «Одеський слідчий ізолятор» для виконання, прокурору та іншим зацікавленим особам для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом 5 днів до Одеського апеляційного суду.
Головуючий суддя : ОСОБА_1
Суд | Суворовський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 25.10.2023 |
Оприлюднено | 26.10.2023 |
Номер документу | 114416937 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини проти власності Крадіжка |
Кримінальне
Суворовський районний суд м.Одеси
Ружицький В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні