Постанова

від 18.10.2023 по справі 922/1703/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2023 року м. Харків Справа № 922/1703/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Костишева В.Л., довіреність від 21.08.2023,

відповідача - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (вх.№1843Х/2) на рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2023, прийняте у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Жельне С.Ч., дата складання повного тексту рішення - 16.08.2023, у справі №922/1703/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп", м. Запоріжжя,

до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", м. Харків,

про стягнення коштів 348 851, 14грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про стягнення заборгованості у розмірі 348 851, 14грн, з яких 228 909, 90грн боргу, 93 975, 23грн інфляційних, 14 510, 50грн річних, 11 455, 51грн пені.

Позов обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем, як правонаступником ДП "Завод "Електроважмаш" взятих на себе зобов`язань за договором поставки №234/116-ВК від 13.04.2020 з додатковими угодами до нього.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 позов задоволено повністю; стягнуто з Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" 228 909, 90грн основного боргу, 93 975, 23грн інфляційного збільшення, 14 510, 50грн процентів річних, 11 455, 51грн пені та витрати по сплаті судового збору 5 242, 90грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що загальна заборгованість відповідача перед позивачем на дату подання позовної заяви за поданими суду накладними складає 228 909, 90грн.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.09.2021 на підставі наказу Фонду державного майна України №1570 АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) припинено шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269).

Отже, місцевий господарський суд дійшов висновку, що Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш".

Приймаючи до уваги, що матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення розрахунку за поставлену продукцію у строки визначені договором, місцевий господарський суд дійшов висновку, що сума основного боргу у розмірі 228 909, 90грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок процентів річних, інфляційних та пені, які розраховані позивачем з урахуванням пунктів 10.4, 10.5 договору та строку дії договору, провівши власні розрахунки, судом першої інстанції встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду від 16.08.2023, Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 року у справі № 922/1703/23 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю; судові витрати просить покласти на ТОВ "Абразив Груп".

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що позивачем не було доведено факт правонаступництва (переходу всіх прав та обов`язків) від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Укренергомашини"; апелянт вважає, що позов подано до неналежного відповідача, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.

Відповідач зазначає, що продукцію за договором отримував АТ "Завод "Електроважмаш", який на даний час знаходиться в стані припинення, відомості про правонаступників в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутні.

Апелянт посилається на рішення Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 у справі №922/366/22, від 17.07.2023 у справі №922/1803/23, постанову Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у справі №922/3953/20.

Крім того, апелянт просить застосувати загальні і спеціальні норми права, а саме, частину 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", частину 4 статті 91, частини 1, 5 статті 104, частини 2-4 статті 107 Цивільного кодексу України, частину 1 статті 114, частину 4 статті 115, статті 119-120 Закону України "Про акціонерні товариства", а також врахувати висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 22.04.2021 у справі №926/767-б/15 та у постанові від 27.04.2021 у справі №922/2378/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" на рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 у справі №922/1703/23; встановлено позивачу строк до 06.10.2023 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 06.10.2023 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду "18" жовтня 2023 р. об 11:30год.

28.09.2023 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, зазначає, що відповідно до Передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини" від 21.12.2021, до останнього перейшли всі зобов`язання АТ "Завод "Електроважмаш".

Позивач вважає, що АТ "Українські енергетичні машини" є належним відповідачем у справі.

З огляду на викладене вище, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 у справі № 922/1703/23 залишити без змін.

До відзиву позивачем додані копії Передавального акту від 21.12.2021 №2143, договору про приєднання, затверджений Наказом ФДМУ №2143 від 21.12.2021.

Вирішуючи питання прийняття наданих позивачем додаткових доказів, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Отже, за загальним правилом, усі докази в обґрунтування своїх вимог та заперечень мають бути подані учасниками справи до суду першої інстанції, а до суду апеляційної інстанції додаткові докази подаються у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Позивач мав, належним чином користуючись своїми процесуальними правами, подати усі докази суду першої інстанції, зокрема разом з позовом.

Однак, копії Передавального акту від 21.12.2021 №2143, договору про приєднання, затверджений Наказом ФДМУ №2143 від 21.12.2021, не були подані відповідачем суду першої інстанції, відтак, і не були предметом розгляду місцевим господарським судом.

Доводів в обґрунтування неможливості подання вказаних додаткових доказів суду першої інстанції позивач не наводить.

За таких обставин, враховуючи, що позивач без жодних обґрунтувань подав додаткові докази суду апеляційної інстанції, суд не приймає додані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу додаткові докази і здійснює розгляд скарги з урахуванням доказів, поданих сторонами у справі суду першої інстанції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 29.09.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено; постановлено судове засідання, призначене на "18" жовтня 2023 об 11:30 годині, провести в режимі відеоконференції.

Для участі у судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 18.10.2023, що розпочалось в режимі відеоконференції, під`єдналась представник позивача та надала пояснення щодо апеляційної скарги.

Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови через відсутність інтернет-з`єднання з серверами Державних підприємств "Інформаційні судові системи" та "Центр судових сервісів" відеозв`язок перервався, про що складено акт Східного апеляційного господарського суду від 18.10.2023 №12-33/253.

Апелянт своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався; представник апелянта в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча апелянт був належним чином завчасно повідомлений про час, дату та місце судового засідання.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, участь представників сторін не визнавалась судом обов`язковою, апелянт належним чином завчасно повідомлений про час, дату та місце судового засідання, і неявка його представника в судове засідання не перешкоджає розгляду скарги, про що сторони були повідомлені ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.09.2023, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, 13.04.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Абразив Груп", як Постачальником, та ДП "Завод "Електроважмаш", як Замовником, був укладений Договір поставки №234/116-ВК.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, Постачальник зобов`язався поставити продукцію ("Вироби абразивні") у власність Замовника партіями, а Замовник - прийняти від постачальника продукцію та оплатити її в порядку, передбаченому цим Договором.

Пунктом 1.2 встановлено, що найменування, номенклатура, кількість та ціна зазначаються у Специфікації № 1 (Додаток №1), яка є невід`ємною частиною цього Договору.

13.04.2020 сторонами було підписано Додаток №1 до Договору "Специфікація № 1" на загальну суму 498 675, 10грн.

01.09.2020 укладено Додаткову угоду №1 до Договору поставки №234/116-ВК від 13.04.2020, якою було доповнено Договір Специфікацією №2 (Додаток № 2).

01.09.2020 року сторонами було підписано Додаток №2 до Договору "Специфікація №2" на загальну суму 1 842 779, 10грн.

Відповідно до пункту 14.1, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2020.

Додатковою угодою №1 до Договору поставки №234/116-ВК від 13.04.2020 пункт 14.1 викладено в новій редакції: "Цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.03.2021 року".

Згідно з пунктом 4.1 Договору, Замовник здійснює оплату кожної партії продукції протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з моменту поставки і приймання її за якістю і кількістю.

Судом першої інстанції встановлено, що в рамках вищевказаних взаємних зобов`язань у відповідності до умов вказаного договору, позивач поставив ДП "Електроважмаш" продукцію за наступними видатковими накладними, вартість поставленої продукції за якими не була сплачена відповідачем, а саме:

- згідно з видатковою накладною №2123 від 11.09.2020, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 41 765, 46грн. Видаткова накладна з боку отримувача підписана Моісеєнко Т.О. за довіреністю № 921 від 11.09.2020;

- згідно з видатковою накладною №2268 від 28.09.2020, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 2 137, 30грн. Видаткова накладна з боку отримувача підписана Моісеєнко Т.О. за довіреністю № 961 від 25.09.2020;

- згідно з видатковою накладною №3060 від 16.12.2020, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 144 337, 31грн. Видаткова накладна з боку отримувача підписана Моісеєнко Т.О. за довіреністю №1222 від 15.12.2020;

- згідно з видатковою накладною №273 від 04.02.21, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 35 613, 40грн. Видаткова накладна з боку отримувача підписана Моісеєнко Т.О. за довіреністю №50 від 03.02.2021;

- згідно з видатковою накладною №301 від 08.02.2021, позивач поставив, а відповідач прийняв продукцію на загальну суму 5 056, 43грн. Видаткова накладна з боку отримувача підписана Моісеєнко Т.О. за довіреністю № 50 від 03.02.2021.

Місцевим господарським судом встановлено, що загальна вартість поставленої продукції за видатковими накладними складає 228 909, 90грн, яка так і не була оплачена.

05.10.2021 позивачем було надіслано вимогу до АТ "Завод "Електроважмаш", на яку останній у листі № 261-22/452 від 09.12.2021 повідомив про те, що при здійсненні процедури приєднання АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини", зобов`язання перед позивачем будуть включені до передавального акту відповідно до бухгалтерського обліку АТ "Завод "Електроважмаш".

Судом встановлено, що 08.09.2021 на підставі наказу Фонду державного майна України №1570 АТ "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) припинено шляхом приєднання до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" (код ЄДРПОУ 05762269).

Отже, Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш".

Приймаючи до уваги, що матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем, а також доказів, які б свідчили про здійснення розрахунку за поставлену продукцію у строки визначені договором, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума основного боргу у розмірі 228 909, 90грн є обґрунтованою та підлягає стягненню з відповідача.

Також місцевим господарським судом встановлено, що відповідно до пункту 10.4 договору, за порушення строку остаточного розрахунку (оплати), передбачених цим Договором, Постачальник має право пред`явити Замовнику вимогу про сплату пені в розмірі 0,1 % від суми простроченої оплати за кожен день прострочення, але не більше 5 % від несплаченої суми.

У пункті 10.5 вказаного Договору сторони погодили, що за порушення строку оплати продукції, передбачених цим Договором, Постачальник має право вимагати оплату 1 % річних та індексу інфляційних витрат.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не здійснено розрахунку з позивачем за поставлену продукцію у порядку та строки визначені договором, та у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 228 909, 90грн, на вказану суму заборгованості позивачем нараховано 11 455, 51грн пені, 93 975, 23грн інфляційних та 14 510, 50грн річних.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок процентів річних, інфляційних та пені, які розраховані позивачем з урахуванням пунктів 10.4, 10.5 та строку дії Договору, провівши власні розрахунки, судом першої інстанції встановлено правомірність та обґрунтованість нарахованих позивачем сум.

Апеляційним господарським судом встановлено, що апелянт не заперечує проти наявності заявленої позивачем основної заборгованості за договором поставки та її розміру, а також здійсненого розрахунку річних, інфляційних та пені.

Доводи скарги відповідача зводяться до незгоди із встановленою судом обставиною правонаступництва Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

У справі №922/3979/21 судом встановлено, що Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 за №1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом", було погоджено пропозицію Фонду державного майна щодо реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код згідно з ЄДРПОУ 00213121) після завершення перетворення державного підприємства "Завод "Електроважмаш" у процесі приватизації шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом" (код згідно з ЄДРПОУ 05762269).

Відповідно до протоколу позачергових загальних зборів АТ "Українські енергетичні машини" (попередня назва - АТ "Турбоатом") №31/2021 від 01.12.2021, було прийнято рішення, зокрема, про затвердження Передавального акту балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів від АТ "Завод "Електроважмаш" до АТ "Українські енергетичні машини".

Згідно з пунктом 1 цього Передавального акту, правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків, Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" переходить правонаступнику - Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження даного Передавального акту з 01.12.2021.

Відповідно до пункту 4 Передавального акту, всі підтверджені належним чином права, обов`язки, зобов`язання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш", що приєднується, а також права, обов`язки, зобов`язання інших осіб в частині правовідносин з Акціонерним товариством "Завод "Електроважмаш", що приєднується, переходять в повному обсязі до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" - правонаступника навіть у випадку, якщо вони мали (матимуть) місце після дати складання Передавального акту або з будь-яких причин не були включені в Передавальний акт.

Згідно з пунктом 1.4. Статуту Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини" є правонаступником всіх прав та обов`язків Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" внаслідок приєднання останнього до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.08.2021 № 1005-р "Про погодження реорганізації акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" шляхом приєднання до акціонерного товариства "Турбоатом".

Крім того, у справі №922/1146/21 судом встановлено, що до реєстру було внесено запис №1004801120068009292 про державну реєстрацію припинення юридичної особи Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) та запис №1004801450000089799 про проведення державної реєстрації юридичної особи, яка утворена в результаті перетворення - Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121).

Крім цього внесено дані про те, що Акціонерне товариство "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121) є правонаступником Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (код ЄДРПОУ 00213121).

Відповідно до пункту 1 передавального акта балансових рахунків, матеріальних цінностей та активів Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", затвердженого наказом Фонду державного майна України від 18.08.2021 № 1450 правонаступництво щодо майна, усіх прав та обов`язків, залишків Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" після його реорганізації шляхом перетворення переходить правонаступнику - Акціонерному товариству "Електроважмаш".

Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що у спірних правовідносинах правонаступництво щодо майна, усіх залишків, прав та обов`язків, Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" перейшло правонаступнику - Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" з моменту затвердження Передавального акту, а саме, з 01.12.2021.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №910/5953/17 (провадження №12-98гс19) вказано, що при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків.

Щодо доводів апелянта, що станом на даний час АТ "Завод "Електроважмаш" перебуває "в стані припинення", проте, запис про його припинення до вказаного реєстру не внесено, так само, як і у відомостях щодо АТ "Українські енергетичні машини" у графі "Дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа: повне найменування, ідентифікаційний код" будь-які записи відсутні, судова колегія зазначає таке.

Європейський суд з прав людини зауважує, що національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).

"Право на суд" було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, - а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (HORNSBY v. GREECE, № 18357/91, § 40, ЄСПЛ, від 19 березня 1997 року).

У разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (RYSOVSKYY v. UKRAINE, № 29979/04, § 70, ЄСПЛ, від 20 жовтня 2011 року).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі №910/5953/17 (провадження №12-98гс19) вказано, що "при реорганізації в формі злиття немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Адже правонаступник лише один, що унеможливлює виникнення будь-яких спорів щодо переходу майна, прав чи обов`язків. Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий. Отже, уже з дня державної реєстрації АТ "Укрзалізниця" мало право здійснювати будь-які види господарської діяльності, які потребували ліцензій чи дозволів, на підставі ліцензій та інших дозвільних документів, отриманих підприємствами залізничної галузі, які знаходилися в процедурі припинення, включаючи ДП "Донецька залізниця". З огляду на викладене вище висновки судів попередніх інстанцій про те, що відсутність в ЄДР запису про припинення ДП "Донецька залізниця" свідчить про те, що правонаступництво не відбулося, є помилковими. ...Державна реєстрація рішення про припинення ДП "Донецька залізниця" була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду ДП "Донецька залізниця" знаходилася в процедурі припинення більш як два роки, а на момент розгляду цієї справи судом касаційної інстанції - більше п`яти років.

Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями".

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2020 року у справі № 264/5957/17 (провадження № 14-37цс20) зроблено висновок, що "у випадках заміни сторони у зобов`язанні такі відомості не підтверджують правонаступництво прав та обов`язків юридичної особи, яку замінили. Іншими словами, інформація, відображена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо правонаступника юридичної особи (відомості, передбачені у пунктах 29 і 30 частини другої, пунктах 14 і 15 частини третьої статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань"), не охоплює всіх випадків правонаступництва прав і обов`язків юридичної особи, зокрема у випадку заміни сторони у зобов`язанні, що відбулася до припинення юридичної особи шляхом її реорганізації чи ліквідації".

Згідно з частинами першою, п`ятою статті 104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до частин другої, третьої статті 107 Цивільного кодексу України, після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що у статтях 104, 107 Цивільного кодексу України не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується. При реорганізації шляхом приєднання немає значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків. Внаслідок приєднання правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при такому виді реорганізації неможливий.

Така правова позиція викладена у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційного господарського суду відхиляє посилання апелянта на те, що моментом переходу прав та обов`язків до правонаступника юридичної особи вважається дата внесення відповідного запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Зазначене не узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 16 червня 2020 року в справі №922/4519/14 та висновками Об`єднаної палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 14.09.2020 у справі №296/443/16-ц.

Відповідно до частини четвертої статті 236 Господарського процесуального кодексу України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При цьому, в ухвалі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №922/1146/21, відмовляючи Акціонерному товариству "Українське енергетичні машини" у задоволенні клопотання про передачу справи №922/1146/21 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, судом надано оцінку доводам АТ "Українські енергетичні машини" (на які апелянт посилається і в апеляційній скарзі у даній справі №922/1703/23) щодо застосування частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", частини 4 статті 91, частини 1, 5 статті 104, частини 2-4 статті 107 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 114, частини 4 статті 115, статті 119-120 Закону України "Про акціонерні товариства", а також врахування висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 22.04.2021 у справі №926/767-б/15 та у постанові від 27.04.2021 у справі №922/2378/20, та зазначено таке.

"Зі змісту постанови Східного апеляційного господарського суду від 10.01.2023 у справі № 922/3953/20 та рішень Господарського суду Харківської області від 15.08.2022 у справі № 922/366/22 та від 17.07.2023 у справі №922/1803/23 вбачається, що обставини правонаступництва Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" шляхом приєднання Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" встановлювалися за відсутності у матеріалах справ передавального акта та установчих документів (статуту) Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", в той час як оцінку таким доказам було надано під час розгляду справи № 922/3979/21.

Посилання скаржника на постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.04.2021 №926/767-б/15 та від 27.04.2021 №922/2378/20 також не можуть бути прийняті до уваги, оскільки предметом спору в цих справах не було визначення моменту виникнення правонаступництва і відповідно моменту переходу всіх прав і обов`язків до правонаступника....

...Відповідно до частин 1, 4 статті 91 Цивільного кодексу України, юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з частиною 1 статті 114 Закону України "Про акціонерні товариства", акціонерне товариство припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим підприємницьким товариствам - правонаступникам (шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації. Злиття, приєднання, поділ, перетворення акціонерного товариства вважається завершеним з дати внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення товариства (частина 4 статті 115 Закону України "Про акціонерні товариства").

Відповідно до частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" державна реєстрація базується на таких основних принципах, зокрема, внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідно до цього Закону.

Разом з тим, зазначені вище норми також, як і положення статей 104, 107 Цивільного кодексу України, не визначають момент переходу прав та обов`язків від акціонерного товариства, яке припиняється шляхом приєднання до іншого акціонерного товариства (правонаступника), у зв`язку з чим застосування зазначених норм не може вплинути на правильність вирішення питання про процесуальне правонаступництво у справі".

З огляду на викладене, судова колегія зазначає, що предметом розгляду Верховного Суду вже було питання правонаступництва ДП "Завод "Електроважмаш" на АТ "Українські енергетичні машини", як і було надано оцінку аналогічним доводам скаржника, що викладені ним в апеляційній скарзі у даній справі №922/1703/23.

Відтак, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянта не є підставою для скасування рішення суду, колегія суддів вважає, що апеляційну Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 у справі № 922/1703/23 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянта зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 16.08.2023 у справі №922/1703/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження постанови передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 25.10.2023.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза