номер провадження справи 26/22/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15.08.2023 Справа № 908/1329/23(908/2235/23)
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Юлдашев Олексій Олексійович, розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ФАРДЕН ГРУП, код ЄДРПОУ 43866406 (08171, Київська область, Обухівський район, с. Хотів, вул. Партизанська, 1А)
до відповідачів 1/ EKSPO LAJF DOOEL SKOPJE, Registration number 7065299, Adress: UL. BULEVAR JANE SANDANSKI BR. 107/1-18, Skopje, Macedonia, Адреса для листування: 02175, м. Київ, а/с 44
2/ Підприємства об`єднання громадян Заграва, код ЄДРПОУ 42876878 (69035, Україна, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-а)
про стягнення 110 574 122,97 грн в межах справи № 908/1329/23
про банкрутство - Підприємства об`єднання громадян Заграва, код ЄДРПОУ 42876878 (69035, Україна, м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, буд. 60-а)
кредитор Товариство з обмеженою відповідальністю ДЕПОРТ ІМПОРТ, код ЄДРПОУ 43851241 (08713 Україна, Київська область, Обухівський район, село Великі Дмитровичі, вул. Щаслива, будинок 30/17)
Представники сторін:
від позивача Верещагін М.В. (в режимі відеоконференції)
від відповідачів не з`явились
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАРДЕН ГРУП» звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовом до Підприємства об`єднання громадян «Заграва» та компаніїLAJF DOOEL SKOPJE про стягнення заборгованості за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року у загальному розмірі - 2 762 799,00 EUR (Євро), що за офіційним курсом НБУ на день подання позову склало 110 574 122,97 грн. для розгляду в межах справи №908/1329/23 про банкрутство Підприємства об`єднання громадян «Заграва».
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.07.2023 прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРДЕН ГРУП» до EKSPO LAJF DOOEL SKOPJE та Підприємства об`єднання громадян «Заграва», про стягнення 110 574 122,97 грн, для розгляду в межах справи № 908/1329/23 про банкрутство відповідача-2, відкрито провадження з розгляду позовної заяви; ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 01.08.2023 о/об 11:30 год.
Відповідачі не направили своїх представників у судове засідання 01.08.2023, відзиви на позовну заяву не надали.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд вирішив відкласти судове засідання на 15.08.2023 о/об 13:00 год.
15.08.2023 у судове засідання з`явився представник Позивача в режимі відеоконференції. Відповідачі не направили своїх представників у судове засідання 15.08.2023 про що, повідомлені своєчасно та належним чином.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність належно повідомлених про розгляд справи відповідачів за наявними матеріалами справи та ухвалити рішення з метою дотримання розумного строку розгляду справи.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлений позов та просить його задовольнити.
У судовому засіданні 15.08.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали позовної заяви, вислухавши доводи представника позивача, суд приходить до висновку про задоволення позовної заяви, у зв`язку з наступним.
За приписами ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.
Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.
15.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРДЕН ГРУП» (Покупець) та компанією EKSPO LAJF DOOEL SKOPJE (Продавець) було укладено Контракт №EKS/FAR-2022, відповідно до ст. 1 якого Продавець постачає товари народного споживання згідно інвойсів, а Покупець отримує та розраховується за них протягом дії Контракту з Продавцем.
Згідно зі ст. 2 Контракту, Продавець постачає товари Покупцеві партіями згідно інвойсів. Ціна, кількість, умови оплати та поставки відповідно до умов INCOTERMS, вказується в інвойсах Продавця окремо на кожну партію товару. Товарні партії супроводжуються відвантаженими документами: інвойс Продавця, пакувальні листи, транспортні документи.
У відповідності до ст. 3 Контракту, валютою цього Контракту є долар США. Сума контракту складає 3 000 000 доларів США +/- 10% (три мільйони, 00 центів). Розрахунки по контракту можуть проводитися в євро, крос-курс для перерахування валюти ціни у валюту платежу визначається по курсу НБУ на день покупки валюти. Ціни на товар встановлюються відповідно цінам у інвойсах Продавця.
Відповідно до ст. 4 Контракту, якість товарів, які поставляються по цьому контракту, повинна повністю відповідати та підтверджується сертифікатом якості виробника.
Згідно зі ст. 5 Контракту, пакування повинне забезпечити належний товарний вигляд та збереження товарів під час транспортування.
Положеннями ст. 6 Контракту встановлено, що розрахунки за цим контрактом здійснюються частинами з відстрочкою платежів до 180 днів від дати інвойсів, згідно інвойсів на кожну партію товару у валюті контракту з рахунку Покупця на рахунок Продавця. Оплата може здійснюватися на умовах попередньої оплати товару. Всі комісійні витрати, пов`язані з купівлею валюти здійснюються за рахунок Покупця.
Відповідно до ст. 7 Контракту, Продавець гарантує якість товарів, які поставляються за цим контрактом терміном 12 місяців з моменту відправки Продавцем за умови правильного транспортування та зберігання.
У відповідності до ст. 8 Контракту, санкції за затримку або невиконання зобов`язань за цим контрактом визначаються документально підтвердженими збитками та підлягають поверненню потерпілій стороні. Претензії по недостачі кількості товарів пред`являються Продавцеві протягом трьох днів з дати розмитнення Покупцем, у разі недостачі товару. Претензії до якості товарів пред`являються Продавцеві протягом гарантійного терміну. Товари не придатні для використання за призначенням (ушкоджені з вини Виробника), підлягають поверненню Виробникові з повідомленням про це Продавця.
Відповідно до ст. 10 Контракту, якщо між сторонами виникли суперечки щодо виконання зобов`язань за цим контрактом, то суперечка розглядається Господарським судом України згідно законодавства України.
Згідно зі ст. 11 Контракту, Контракт діє з моменту підписання до 31 грудня 2023 року. Будь-які зміни та доповнення до цього контракту визнаються дійсними тільки у випадку письмової згоди обох сторін, шляхом укладання додаткової угоди.
КомпанієюLAJF DOOEL SKOPJE було виставлено ТОВ «ФАРДЕН ГРУП» наступні інвойси (рахунки-фактури) на загальну суму 2 870 528,00 доларів США, а саме: №26/12/2022-2 від 28.12.2022 року на загальну суму 420 823,00 доларів США; №26/12/2022-3 від 28.12.2022 року на загальну суму 1 003 896,00 доларів США; №16/01/2023-4 від 16.01.2023 року на загальну суму 1 072 109,00 доларів США; №16/01/2023-5 від 20.01.2023 року на загальну суму 373 700,00 доларів США.
У згаданих вище інвойсах визначено перелік Товарів, які Продавець зобов`язується поставити Покупцю, їх вартість, умови оплати (100% передоплата) та строки поставки (до 30 травня 2023 року).
Позивач оплатив виставлені компанією EKSPO LAJF DOOEL SKOPJE інвойси (рахунки-фактури) на загальну суму 2 912 054,20 доларів США (2 762 799,00 EUR (Євро), що підтверджується наступними банківськими виписками: за 16.01.2023 року на загальну суму 150 800,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 157 701,77 доларів США; за 17.01.2023 року на загальну суму 267 400,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 279 913,79 доларів США; за 18.01.2023 року на загальну суму 271 350,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 284 048,64 доларів США; за 19.01.2023 року на загальну суму 279 100,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 292 488,56 доларів США; за 20.01.2023 року на загальну суму 285 440,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 300 648,44 доларів США; за 23.01.2023 року на загальну суму 275 300,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 290 236,12 доларів США; за 24.01.2023 року на загальну суму 289 500,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 306 991,36 доларів США; за 25.01.2023 року на загальну суму 278 600,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 295 432,79 доларів США; за 26.01.2023 року на загальну суму 273 500,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 290 239,38 доларів США; за 27.01.2023 року на загальну суму 270 600,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 286 576,38 доларів США; за 30.01.2023 року на загальну суму 121 209,00 EUR (Євро), що на день платежу еквівалентно 127 776,97 доларів США.
Вказані вище обставини також підтверджуються платіжними дорученнями в іноземній валюті або банківських металах доданими до позовної заяви, які наявні в матеріалах справи: платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №2 від 16.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №3 від 17.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №4 від 18.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №5 від 19.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №6 від 20.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №7 від 23.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №8 від 24.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №9 від 25.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №10 від 26.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №11 від 27.01.2023 року; платіжним дорученням в іноземній валюті або банківських металах №12 від 30.01.2023 року.
Виходячи зі змісту виставлених Продавцем інвойсів (рахунків-фактури) останнім днем строку поставки було 30.05.2023.
У вказані строки Товар компанієюLAJF DOOEL SKOPJE поставлений в повному обсязі позивачу не був, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі - 2 762 799,00 EUR (Євро), що також підтверджується актом звірки взаємних розрахунків від 31.05.2023.
15.12.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАРДЕН ГРУП» (Кредитор) та Підприємством об`єднання громадян «Заграва» (Поручитель) було укладено Договір поруки, відповідно до умов якого Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов`язків компанії EKSPO SKOPJE (Registration: 7065299, Address: UL. BULEVAR JANE SANDANSKI BR. 107/1-18, Skopje, Macedonia, IBAN: НОМЕР_1 (USD), IBAN: НОМЕР_1 (EUR), BANK: UNIVERSAL INVESTMENT BANK AD SKOPJE (UNIBANK), MAKSIM GORKI STREET 6, 1000 Skopje, Macedonia, BIC/SWIFT CODE: UIBMMK22XXX, надалі іменується «Боржник»), що виникають з Контракту №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року, який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю ФАРДЕН ГРУП, як Покупцем, та компанією EKSPO LAJF DOOEL SKOPJE, як Продавцем.
Згідно до п. 1.2. Договору поруки загальний розмір грошових вимог, за виконання яких поручається Поручитель, становить 3 300 000,00 доларів США (три мільйони триста тисяч доларів США, 00 центів), що еквівалентно 3 100 044,96 Євро (три мільйони сто тисяч сорок чотири Євро, 96 Євро цент) та станом на 15.12.2022 року за курсом НБУ (36,5686 грн. за 1 долар США) еквівалентно становить 120 676 380,00 грн. (сто двадцять мільйонів шістсот сімдесят шість тисяч триста вісімдесят гривень, 00 коп.).
Відповідно до п. 2.1. Договору поруки, Поручитель та Боржник несуть солідарну відповідальність перед Кредитором за належне виконання Боржником забезпеченого зобов`язання. Але в будь-якому випадку розмір відповідальності Поручителя не повинен перевищувати розміру забезпеченого зобов`язання, зазначеного в п. 1.2. цього Договору.
Відповідно до п.1.3 та п.2.1 Договору поруки відповідач-1 та відповідач-2 відповідають перед Позивачем, як солідарні боржники.
Пунктом 3.1.1 Договору поруки на відповідача-2 покладено обов`язок виконати за Боржника зобов`язання у 10-денний строк з дня отримання письмової вимоги від Кредитора шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора у випадку порушення Боржником зобов`язання перед Кредитором за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року.
При цьому, розмір грошового зобов`язання буде визначатись в розмірі вартості товару, непоставленого Боржником за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року.
Відповідно до п. 3.4.1 Договору позивач має право у разі невиконання Боржником своїх зобов`язань за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року звернутися до Поручителя з вимогою про виконання таких зобов`язань протягом строку дії Договору поруки.
09.06.2023 року позивач вручив відповідачу-2 вимогу вих. №EKS/FAR-2022/02В про оплату заборгованості відповідача-1 в розмірі забезпеченому Договором поруки - 2 762 799,00 EUR (Євро), яку відповідачем-2 не було задоволено.
Таким чином, відповідач-2 несе солідарну відповідальність перед позивачем за виконання відповідачем-1 свого обов`язку за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року у розмірі - 2 762 799,00 EUR (Євро).
Загальний розмір заборгованості відповідача-1 перед позивачем за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року складає - 2 762 799,00 EUR (Євро), що за офіційним курсом НБУ на день подання позову склало 110 574 122,97 грн.
Загальний розмір заборгованості за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року за який солідарно поручився відповідач-2 перед позивачем складає - 2 762 799,00 EUR (Євро), що за офіційним курсом НБУ на день подання позову склало 110 574 122,97 грн.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.5 Закону України "Про міжнародне приватне право" у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом. Вибір права може бути здійснений щодо правочину в цілому або його окремої частини.
Згідно з п.1 ч.1 ст.76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Статтею 38 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" передбачено, що спори, що виникають між суб`єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб`єктами господарської діяльності у процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України.
У відповідності до вимог ч.1 ст. 9 Конституції України, які кореспондуються з вимогами ч.1 ст. 19 Закону України "Про міжнародні договори України" та ч.1 ст. 10 Цивільного Кодексу України, чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з ч.1 ст.1 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів від 11.04.1980р. (дата приєднання Україною - 23.08.1989р., дата набуття чинності для України - 01.02.1991р.) ця Конвенція застосовується до договорів купівлі-продажу товарів між сторонами, комерційні підприємства яких перебувають у різних державах: коли ці держави є Договірними державами або коли згідно з нормами міжнародного приватного права застосовано право Договірної держави.
Згідно до положень ст. 10 Контракту №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року його сторони вирішили, що суперечки щодо виконання зобов`язань за цим Контрактом розглядаються Господарським судом України згідно законодавства України.
Відповідачами у справі є компаніяLAJF DOOEL SKOPJE зареєстрована у Македонії та Підприємство об`єднання громадян «Заграва» зареєстроване в Україні.
Отже, виходячи з того, що в силу вимог Закону України "Про міжнародне приватне право" сторони - учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин, приймаючи до уваги, що сторони, користуючись таким правом, визначили в контракті законодавство України як таке, що має застосовуватись до спірних правовідносин, господарський суд дійшов висновку, що в даному випадку мають застосовуватись саме норми законодавства України.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з ч.1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.1 ст.248 Митного Кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно з ч.ч.1-3 ст.257 Митного Кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках. Митна декларація та інші документи, подання яких органам доходів і зборів передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Статтею 33 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про договори міжнародної купівлі-продажу товарів передбачено, що продавець повинен поставити товар: a) якщо договір встановлює чи дає можливість визначити дату поставки - в цю дату; b) якщо договір визначає чи дає можливість визначити період часу для поставки - в будь-який момент у межах цього періоду, оскільки з обставин не випливає, що дата поставки призначається покупцем; або c) в будь-якому іншому разі - в розумний строк після укладення договору.
Відповідно до ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив бо виконання зобов`язання або не виконав його у строк, вставлений договором або законом.
Станом на даний час, відповідач-1 не виконав своїх зобов`язань перед позивачем за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року, а відповідач-2 не виконав своїх зобов`язань перед позивачем за договором поруки.
Розмір заборгованості відповідача-1 становить 2 762 799,00 EUR (Євро), що за офіційним курсом НБУ на день подання позову склало 110 574 122,97 грн., а розмір заборгованості за яку поручився відповідач-2 становить 2 762 799,00 EUR (Євро), що за офіційним курсом НБУ на день подання позову склало 110 574 122,97 грн.
Суд прийшов до висновку, що позовна вимога щодо солідарного стягнення з відповідача-2 заборгованості за вказаними вище договорами та контрактом у розмірі 2 762 799,00 EUR (Євро), що за офіційним курсом НБУ на день подання позову склало 110 574 122,97 грн. підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.
Відповідно до ч. 2 вказаної статті порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі.
Згідно з ч.2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
У відповідності до положень п.1.3 та п.2.1 Договору поруки, у випадку порушення Боржником обов`язку за основним договором, Боржник і Поручитель, тобто відповідач-1 і відповідач-2 відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники.
Ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України - У разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. ст. 610, 612 Цивільного кодексу України).
Пунктом 3.1.1 Договору поруки на відповідача-2 покладено обов`язок виконати за Боржника зобов`язання у 10-денний строк з дня отримання письмової вимоги від Кредитора шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Кредитора у випадку порушення Боржником зобов`язання перед Кредитором. Матеріали справи містять вимогу позивача з доказами її вручення відповідачу-2, яка не була задоволена.
Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Такі випадки передбачені в ст. 193, ч.4 ст. 524 ЦК України, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», Законом України «Про валюту і валютні операції».
Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.
Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.
Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Заборони на виконання грошового зобов`язання у іноземній валюті, у якій воно зазначено у договорі, чинне законодавство не містить.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов`язань в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству.
Велика Палата Верховного Суду в Постанові від 23.10.2019 року у справі № 723/304/16-ц зробила наступний правовий висновок щодо стягнення заборгованості в іноземній валюті: «Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті. Крім того, висновки про можливість ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті містяться й у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18), від 16 січня 2019 року у справах № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18), № 464/3790/16-ц (провадження № 14-465цс18) та № 373/2054/16-ц (провадження № 14-446цс18). Що стосується можливості і порядку визначення в рішенні суду еквівалента суми боргу в національній валюті, то Велика Палата Верховного Суду зазначає, що нею висловлена правова позиція з цього приводу, яку викладено у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц (провадження № 14-134цс18). Велика Палата Верховного Суду вказала, що зазначення судом у своєму рішенні двох грошових сум, які необхідно стягнути з боржника, внесло двозначність до розуміння суті обов`язку боржника, який може бути виконаний примусово. У разі зазначення у судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні».
Також, цивільне законодавство містить загальні умови виконання зобов`язання, що полягають у його виконанні належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці. Таким чином, якщо заборгованість виникла за контрактами (договорами), виконання за якими здійснюється в іноземній валюті та кредитор просить стягнути кошти в іноземній валюті, суд у резолютивній частині рішення зазначає про стягнення таких коштів саме в іноземній валюті, що відповідає вимогам ч. 3 ст. 533 ЦК України.
Аналогічні правові висновки містяться і у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 р. у справі № 373/2054/16-ц.
У відповідності до пункту 4 частини 2 статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Згідно із ч. 2-3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Поняття і види доказів викладені у статті 73 ГПК України, згідно якої доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ст. 74 ГПК України).
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 78 ГПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ст. 79 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати за позовом покладаються на відповідачів.
Керуючись ст. ст. 7, 9 Кодексу України з процедур банкрутств, ст. ст. 46, 74, 80, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Підприємства об`єднання громадян «Заграва» (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 60-а, код ЄДРПОУ 42876878) та компанії EKSPO LAJF DOOEL SKOPJE (Registration number: 7065299, Address: UL. BULEVAR JANE SANDANSKI BR. 107/1-18, Skopje, Macedonia, IBAN: НОМЕР_1 (USD), IB AN: MK07240620116753951 (EUR), BANK: UNIVERSAL INVESTMENT BANK AD SKOPJE (UNIBANK), MAKSIM GORKI STREET 6, 1000 Skopje, Macedonia, BIC/SWIFT CODE: UIBMMK22XXX) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАРДЕН ГРУП» (08171„ Київська обл., Обухівський р-н, с. Хотів, вул. Партизанська, 6.1 А, код ЄДРПОУ. 43866406, п/р № НОМЕР_2 у банку ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК») заборгованість за Контрактом №EKS/FAR-2022 від 15.12.2022 року у загальному розмірі - 2 762 799,00 EUR (Євро) (що за офіційним курсом НБУ 40,0225 грн. за 1 EUR (Євро) станом на день написання позову 28.06.2023 року складає - 110 574 122 (сто десять мільйонів п`ятсот сімдесят чотири тисячі сто двадцять дві) грн. 97 коп.
3. Стягнути з компанії EKSPO LAJF DOOEL SKOPJE (Registration number: 7065299, Address: UL. BULEVAR JANE SANDANSKI BR. 107/1-18, Skopje, Macedonia, IBAN: MK07240620116753951 (USD), IB AN: MK07240620116753951 (EUR), BANK: UNIVERSAL INVESTMENT BANK AD SKOPJE (UNIBANK), MAKSIM GORKI STREET 6, 1000 Skopje, Macedonia, BIC/SWIFT CODE: UIBMMK22XXX) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) 469 700 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.
4. Стягнути з Підприємства об`єднання громадян «Заграва» (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, б. 60-а, код ЄДРПОУ 42876878) на користь Державного бюджету України (отримувач: ГУК у Зап.обл/м.Зап./Вознес./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37941997, Банк отримувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача UA768999980313131206083008513) 469 700 (чотириста шістдесят дев`ять тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.
5. Видати накази.
У зв`язку із введенням із 05 год. 30 хв. 24.02.22 воєнного стану в Україні Указом Президента України від 24.02.22 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» через військову агресію Російської Федерації проти України … повний текст рішення складено 24.10.2023.
Суддя О.О. Юлдашев
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2023 |
Оприлюднено | 26.10.2023 |
Номер документу | 114417535 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи про банкрутство, з них: майнові спори, стороною в яких є боржник, з них: спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні