Рішення

від 25.10.2023 по справі 910/11468/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.10.2023Справа № 910/11468/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпродінтекс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас Трейд»

про стягнення 9 772,78 грн

Суддя: Людмила ШКУРДОВА.

Представники: без виклику представників сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Господарським судом міста Києва розглядається справа №910/11468/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпродінтекс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас Трейд» про стягнення 9 772,78 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати поставленого позивачем товару за договором поставки №27/11 від 27.11.2020, у зв`язку з чим у відповідача утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 6 451,20 грн.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача на його користь 500,19 грн пені, 415,71 грн 3% річних та 2 405,68 грн інфляційних втрат.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Про стан розгляду справи №910/11468/23 сторони були повідомлені відповідно до приписів ст. 120 ГПК України.

Відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 ГПК України, не подав до суду відзив на позов, а тому суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 9 ст.165 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

27.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпродінтекс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ас Трейд» укладено договір поставки товару №27/11, за умовами якого постачальник зобов`язується постачати та передавати у власність покупця товар (овочі та фрукти оброблені), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.1. договору, асортимент, кількість та ціна товару визначаються у видаткових накладних на кожну окрему партію. Асортимент та кількість товару покупець зазначає в замовленні на поставку відповідної партії товару (п. 3.1).

Сторони погодили, що замовлення на продукцію подається покупцем не раніше ніж за дві доби до дати поставки, а постачальник у строк, який не перевищує 1 календарного дня від дати здійснення замовлення на поставку відповідної партії товару, розглядає замовлення та погоджує його (пп.3.2-3.3).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що передача-приймання товару оформлюється видатковою накладною в момент передачі товару покупцю, яка підписується уповноваженими представниками сторін у двох оригінальних примірниках.

На виконання взятих на себе зобов`язань, позивач в порядку та на умовах, передбачених договором, поставив відповідачу товар загальною вартістю 6 451,20 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №60 від 31.03.2021 та №74 від 18.05.2021, які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками підприємств.

Згідно з вимогами ч. 2. ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із характеру відносин сторін.

У відповідності до вимог ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1. договору, покупець зобов`язаний сплатити вартість прийнятого товару за цінами та на суму, що визначені у видаткових накладних, за фактом і в день прийняття товару у власність.

Враховуючи, що датою поставки товару згідно з видатковою накладною №60 є 31.03.2021, то 01.04.2021 у відповідача виникла прострочена заборгованість, а за видатковою накладною №74 від 18.05.2021 - 19.05.2021.

На виконання п. 8.1. договору, позивач направив відповідачу вимогу за вих.№21/06-23 від 22.06.2023, у якій просив впродовж 7 (семи) робочих днів з моменту отримання вимоги сплати заборгованість за отриманий товар.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не здійснив оплату поставленого позивачем товару, у результаті чого на момент звернення до суду існує прострочена заборгованість у розмірі 6 451,20 грн.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідач, в порушення умов договору поставки №27/11 від 27.11.2020 не розрахувався за товар, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань, наявність заборгованості у розмірі 6 451,20 грн відповідачем не спростовано, у зв`язку з чим суд вважає за можливе стягнути з відповідача 6 451,20 грн.

Крім того, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню, 3% річних та інфляційні втрати.

Відповідно до п.6.3. договору, де вказано, що за порушення терміну розрахунку, покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню у розмірі 500,19 грн.

Керуючись положенням ч. 2. ст. 625 ЦК України, де вказано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати у розмірі 2 405,68 грн та 3% річних у розмірі 415,71 грн.

Здійснивши перевірку пені, 3% річних та інфляційних втрат за вказані позивачем періоди та враховуючи, що відповідач контр-розрахунку не надав, суд приходить до висновку про задоволення вимоги про стягнення з відповідача 500,19 грн пені, 415,71 грн 3% річних та 2 405,68 грн інфляційних втрат.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 5 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.06.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Спецпродінтекс» та Адвокатським бюро "Волобуєва Ігоря" укладено договір про надання правової допомоги №160623, за умовами якого адвокатське бюро зобов`язалось за завданням позивача надати йому правову допомогу, а позивач - сплатити її вартість.

Пунктом 2 додаткової угоди №2 від 16.06.2023 встановлено, що гонорар адвокатського бюро за надання правової допомоги з підготовки та подання до суду позовної заяви про стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "АС Трейд", становить фіксовану суму - 5 000,00 грн.

На виконання умов договору представництво інтересів клієнта в суді здійснювалось адвокатом Волобуєвим Ігорем Юрійовичем, повноваження якого підтверджуються ордером серії АІ №1422237, виданим 04.07.2023 на підставі договору про надання правової допомоги №160623 від 16.06.2023.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, позивачем надано копію договору про надання правової допомоги №160623 від 16.06.2023, копію додаткової угоди №2 від 16.06.2023, копію акту приймання-передачі робіт (надання послуг) №120723/2 від 12.07.2023 на суму 5 000,00 грн, копію рахунку-фактури №РФ-19/06 від 19.06.2023 на суму 5 000,00 грн, копію

Відповідно до ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідач своїх заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу до суду не надав.

Разом з тим, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Частиною 5 ст. 129 ГПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зробила висновок, що суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

У постановах Верховного Суду у справі №905/1795/18 та у справі №922/2685/19 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу у справі №910/11468/23, яка визнана судом малозначною (ціна позову 9 772,78 грн), суд дійшов висновку, що дана справа не становить складності для підготовки правової позиції, відповідачем не заперечувалась заборгованість, а відтак, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, суд вважає, що витрати на правничу допомогу у розмірі 5 000,00 грн покладаються на обидві сторони порівну.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 86, 129, 233, 236-240, 250-252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ас Трейд» (03680, місто Київ, вулиця Козацька, будинок 122, код ЄДРПОУ - 40733720) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Спецпродінтекс» (03062, м. Київ, вул. Туполєва Академіка, буд. 8, офіс 421, код ЄДРПОУ - 42346687) заборгованість у розмірі 6 451 (шість тисяч чотириста п`ятдесят одна) грн 20 коп., пеню у розмірі 500 (п`ятсот) грн 19 коп., 3% річних у розмірі 415 (чотириста п`ятнадцять) грн 71 коп., інфляційні втрати у розмірі 2 405 (дві тисячі чотириста п`ять) грн 68 коп., витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп, витрати на правову допомогу у розмірі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили через 20 днів з моменту виготовлення повного тексту рішення в разі не оскарження його в установленому порядку. Рішення може бути оскаржене в 20-денний строк до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя Людмила ШКУРДОВА