Рішення

від 23.10.2023 по справі 914/2267/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2023 Справа № 914/2267/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М. розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка"

до відповідача Фізичної особи-підприємця Солоненка Віталія Петровича

про стягнення 102313,31 грн.

Представники сторін не викликались.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" до відповідача Фізичної особи-підприємця Солоненка Віталія Петровича про стягнення 96390,00 грн основного боргу, 4315,05 грн інфляційних втрат та 1608,26 грн три проценти річних, що разом становить 102313,31 грн. Отже як вбачається із поданих матеріалів, ціною позову у даній справі є 102313,31 грн, а не 102447,99 грн, як це зазначає позивач у позовній заяві.

Ухвалою суду від 31.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Необхідно до зазначити, що суддя Петрашко М.М. з 26.09.2023 по 08.10.2023 та з 14.10.2023 по 20.10.2023 перебував у відпустці, а з 09.10.2023 по 13.10.2023 проходив підготовку у Національній школі суддів України.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи №914/2267/23.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

14.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Солоненком Віталієм Петровичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу непродовольчих товарів, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати непродовольчі товари - металопластикові конструкції (в подальшому - продукція) у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі.

Відповідно до пункту 1.3. договору, сторони погоджуються, що видаткова накладна (акт приймання-передачі) на передану продукцію є документом, який засвідчує факт передачі товару, а також засвідчує остаточно узгоджені сторонами назву, кількість, ціну (вартість) продукції.

Згідно з пунктами 2.1. та 2.2. договору, вартість продукції за цим договором становить 96390,00 грн, в т.ч. ПДВ. Оплата ціни (вартості) продукції здійснюється у безготівковій формі шляхом попередньої оплати, - перерахуванням 100% авансовим платежем грошових коштів на банківський поточний рахунок продавця на підставі рахунку, виставленого продавцем.

Пунктами 3.2. та 3.3. договору передбачено, що завантаження, вивіз та доставка продукції здійснюються транспортом та за рахунок продавця. Ризик випадкового знищення й/або ушкодження продукції переходять до покупця з моменту отримання продукції покупцем. Датою поставки (передачі у власність) продукції вважається дата, що вказана у видатковій накладній або акті приймання-передачі продукції.

Як зазначено у позовній заяві, позивач відповідно до видаткової накладної №4407 від 29.11.2022 передав відповідачу, а відповідач отримав товар на суму 96390,00 грн з ПДВ.

Однак як стверджує позивач, відповідач порушуючи умови договору не оплатив переданий йому позивачем товар, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 96390,00 грн.

Таким чином, враховуючи наведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 96390,00 грн основного боргу, 4315,05 грн інфляційних втрат, 1608,26 грн 3% річних.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши доводи та заперечення представників сторін, суд дійшов висновку позов задовольнити повністю з таких підстав.

Згідно із частиною 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (стаття 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено судом, 14.11.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Веснянка" (продавець) та Фізичною особою-підприємцем Солоненком Віталієм Петровичем (покупець) укладено договір купівлі-продажу непродовольчих товарів, відповідно до пункту 1.1. якого продавець зобов`язується передати непродовольчі товари - металопластикові конструкції (в подальшому - продукція) у власність покупця відповідно до його замовлення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити отриману продукцію на умовах, зазначених у цьому договорі.

Факт поставки відповідачу товару підтверджується видатковою накладною №4407 від 29.11.2022 на суму 96390,00 грн з ПДВ.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Як зазначає позивач та як вбачається із матеріалів справи, розмір основного боргу відповідача становить 96390,00 грн. Докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні, відзив на позовну заяву відповідач не подав.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 4315,05 грн інфляційних втрат та 1608,26 грн 3% є обґрунтовані.

Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 96390,00 грн основного боргу, 4315,05 грн інфляційних втрат та 1608,26 грн 3% річних, що разом становить 102313,31 грн.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №936 від 14.06.2023.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню повністю.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Солоненка Віталія Петровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Веснянка" (29000, Хмельницька область, місто Хмельницький, вулиця Шевченка, будинок 55, ідентифікаційний код 14153463) 96390,00 грн основного боргу, 4315,05 грн інфляційних втрат, 1608,26 грн 3% річних та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.