Рішення

від 23.10.2023 по справі 914/2299/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2023 Справа № 914/2299/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"

до відповідача Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини

про стягнення 29720,55 грн

представники сторін не викликались.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Товариством з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" до відповідача Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини про стягнення 29720,55 грн, з яких 14021,96 грн пеня, 1755,28 грн 3% річних та 13943,31 грн інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 31.07.2023 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Відповідно до статті 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Необхідно до зазначити, що суддя Петрашко М.М. з 26.09.2023 по 08.10.2023 та з 14.10.2023 по 20.10.2023 перебував у відпустці, а з 09.10.2023 по 13.10.2023 проходив підготовку у Національній школі суддів України.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи №914/2299/23.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.

Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 04.07.2017 №880 Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.

24.12.2019 Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТзОВ «Оператор ГТС України», на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариством з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 917-р Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Пунктом 2 Постанови Кабінету міністрів України № 1102 від 25.10.2021 "Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 809 і від 9 грудня 2020 року № 1236" визначено, що зобов`язання акціонерного товариства "Магістральні газопроводи України", Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", операторів газорозподільних систем забезпечити автоматичне включення оператором газотранспортної системи за участю операторів газорозподільних систем до портфеля постачальника "останньої надії" обсягів природного газу, спожитих з 1 жовтня 2021 року бюджетними установами (в значенні Бюджетного кодексу України), закладами охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо) та закладами охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), постачання природного газу яким не здійснювалося жодним постачальником.

Львівська міська державна лікарня ветеринарної медицини в розумінні Бюджетного кодексу України є бюджетною установою.

Позивачем зазначено, що у зв`язку з відсутністю постачання природного газу іншим постачальником, оператором газотранспортної системи, за участю операторів газорозподільних систем об`єми природного газу, спожитого відповідачем з 01.11.2021 автоматично включено до портфеля постачальника "останньої надії" - Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" і, відповідно, спожитий природний газ віднесено до об`ємів, поставлених позивачем.

Факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" з наведених вище підстав підтверджується:

- листом оператора Газотранспортної системи України від 23.05.2023 №ТОВВИХ-23-6579 та інформацією щодо остаточної локації відборів споживача за ЕІС-кодом 56XS0000M9A8300M;

- інформацією щодо споживачів, які були зареєстровані в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" від оператора ГРМ (Форма №10);

- відомостями з інформаційної платформи кабінету Оператора ГТС щодо споживача з ЕІС-кодом.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (договір) затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2501.

Згідно з пунктом 1.1. договору, цей типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - договір) є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" (далі - постачальник).

Відповідно до пункту 1.2. договору, умови цього договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 №2496 (далі - Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України.

За приписами пункту 1.3. договору, цей договір є договором приєднання. При укладенні цього договору зі споживачем враховуються вимоги статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України та укладення відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника. Цей договір вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи (далі - Оператор ГТС) днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

У пункті 2.1. договору визначено, що за цим договором постачальник зобов`язується постачати природний газ споживачу в необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язується своєчасно сплачувати постачальнику вартість природного газу у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором.

Згідно з пунктом 2.2. договору, обов`язковою умовою для постачання природного газу споживачу є наявність у споживача укладеного в установленому порядку з Оператором ГРМ договору розподілу природного газу або Оператором ГТС договору транспортування природного газу (для прямих споживачів).

Відповідно до пункту 2.3. договору, відносини сторін, що є предметом цього договору, але не врегульовані ним, регулюються згідно із Цивільним кодексом України, Законом України "Про ринок природного газу", Правилами постачання, Кодексом газотранспортної системи, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2493 (далі Кодекс газотранспортної системи), Кодексом газорозподільних систем, затвердженим постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2494 (далі - Кодекс газорозподільних систем).

За умовами пункту 3.1. договору, постачання природного газу споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Згідно із пунктом 3.3. договору, період безперервного постачання природного газу постачальником не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником, крім випадків дострокового розірвання договору.

За приписами пункту 4.1. договору, постачання природного газу здійснюється за ціною, оприлюдненою постачальником на своєму сайті. Така ціна визначається постачальником відповідно до розділу VI Правил постачання. Нова ціна є обов`язковою для сторін з дня наступного за днем її оприлюднення постачальником на власному сайті.

Відповідно до пункту 4.2. договору, об`єм (обсяг) постачання та споживання природного газу споживачем за розрахунковий період визначається за даними оператора ГРМ за підсумками розрахункового періоду, що містяться в базі даних Оператора ГТС та доведені споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу.

З 01.10.2021 ціна природного газу, що постачається постачальником "останньої надії" щоденно розраховується за формулою, наведеною в пункті 24 Порядку проведення конкурсу з визначення постачальника "останньої надії", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 №809 в редакції Постанови Кабінету Міністрів України №1102. Цією ж Постановою на період постачання з 1 жовтня по 30 листопада 2021 року встановлено граничний розмір ціни природного газу для бюджетних організацій, яка не може перевищувати 16,8 гривні за 1 куб. метр з урахуванням податку на додану вартість.

З 01.12.2021 ціна природного газу (з урахуванням ПДВ) відповідно до умов договору опублікована/оприлюднена на сайті позивача за посиланням https://gas.ua/uk/business/news/pon-archive-price. Вартість природного газу також підтверджується інформацією із сайту Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", копія якої долучена до позовної заяви.

Згідно із пунктом 4.3. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Пунктом 4.4. договору встановлено обов`язок споживача оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3. цього договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу.

За умовами пункту 4.5. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до підпункту 1 пункту 5.1. та підпункту 1 пункту 5.2. договору, споживач має право отримувати природний газ на умовах, зазначених у цьому договорі та зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату поставленого природного газу згідно з умовами цього договору.

За приписами підпункту 3 пункту 6.2. договору постачальник зобов`язується обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим договором.

Згідно із пунктом 8.1. договору, за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

Відповідно до пункту 11.1. договору, договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу постачальником. Розірвання (припинення дії) цього договору не звільняє споживача від обов`язку сплатити заборгованість постачальнику за цим договором.

За приписами пункту 11.3. договору протягом строку дії договору споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС). Якщо споживач бажає в інших випадках відмовитися від договору, він має право розірвати його без сплати будь-яких штрафних санкцій чи іншої фінансової компенсації постачальнику шляхом надання йому одностороннього повідомлення щонайменше за три дні до дати розірвання.

Оператором Газорозподільної мережі було надано позивачу реєстр за формою №10, у відповідності до інформації, що міститься у ньому, відповідач був зареєстрований в реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

У відповідності до зазначеного, відповідачу, як суб`єкту ринку природного газу було присвоєно персональний ЕІС-код споживача природного газу: 56XS0000M9A8300M.

22.05.2023 адвокат Літвінов Євген Володимирович, в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" з адвокатським запитом, у якому просить надати інформацію у вигляді витягу (-ів) з інформаційної платформи Оператора ГТС щодо фактичних обсягів споживання природного газу споживачів за період з 01.10.2021 по дату видачі відповіді або підтверджуючого листа споживачем - Львівська міська державна лікарня ветеринарної медицини з персональним ЕІС-кодом: 56XS0000M9A8300M.

У відповідь на адвокатський запит Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газорозподільної системи України" скерував лист щодо надання відповіді на адвокатський запит від 22.05.2023, у якому повідомив адвоката Літвінова Євгена Володимировича, що в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS0000M9A8300M (відповідач) був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B) у період з 01.11.2021 по 30.12.2021, з 01.01.2022 по 28.02.2022, з 02.03.2022 по 30.04.2022, з 02.05.2022 по 30.06.2022, з 02.07.2022 по 30.08.2022, з 01.09.2022 по 30.10.2022, з 01.11.2022 по 30.12.2022, з 01.01.2023 по 28.02.2023 та з 02.03.2023 по 30.04.2023.

З огляду на викладену інформацію, обсяг природного газу, використаний споживачем з ЕІС-кодом 56XS0000M9A8300M у зазначений період та внесений в алокацію постачальника "останньої надії" ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56X930000008780B), становить 1,582 тис.куб.м на загальну суму 76420,83 грн.

Згідно даних з інформаційної платформи оператора ГТС вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" здійснювало постачання природного газу відповідачу, як постачальник "останньої надії".

Позивач виставив відповідачу такі рахунки на оплату природного газу: №34041 за період з 01.11.2021 по 30.11.2021 на суму 1473,70 грн, №2120 за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 на суму 23767,00 грн, №6263 за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 на суму 16277,14 грн, №9949 за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 на суму 15043,68 грн, №13059 за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 12059,59 грн та №15764 за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму 7799,72 грн, які були направлені на його адресу.

Як стверджує Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та як вбачається з матеріалів справи оплату за переданий позивачем газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строки визначені договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 4.4. договору.

Таким чином, спір у справі виник внаслідок порушення відповідачем умов типового договору постачання природного газу постачальником "останньої надії", що стосується оплати за природній газ.

Враховуючи порушення відповідачем грошового зобов`язання, позивачем на підставі пункту 4.5. договору поставки нараховано відповідачу пеню у розмірі 14021,96 грн та керуючись статтею 625 Цивільного кодексу України 1755,28 грн 3% річних та 13943,31 грн інфляційних втрат.

Таким чином, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача 29720,55 грн, з яких 14021,96 грн пеня, 1755,28 грн 3% річних та 13943,31 грн інфляційні втрати.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з статтею 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено статтею 174 Господарського кодексу України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Згідно з статтею 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як встановлено судом, підставою виникнення правовідносин між сторонами є укладений типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії", який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09.2015 №2496.

Статтею 633 Цивільного кодексу України визначено, зокрема, що публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Крім цього, згідно із частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з статтею 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із нормативно-правовими актами. Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом.

Постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (частина 2 статті 714 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1, 2, 4-6 Розділу VI Правил постачання природного газу, затверджених Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30.09.2015 № 2496 постачальник "останньої надії" здійснює постачання природного газу споживачам на умовах договору постачання природного газу, який укладається з урахуванням вимог цього розділу та має відповідати Типовому договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», затвердженому постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2501, який є публічним, а його умови - однаковими для всіх споживачів.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладається у випадках, передбачених пунктом 3 цього розділу, з урахуванням вимог статей 205, 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом публічної оферти постачальника «останньої надії» та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.

Договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" не потребує двостороннього підписання. На письмове звернення споживача постачальник «останньої надії» зобов`язаний протягом десяти робочих днів з дня отримання такого письмового звернення надати споживачу підписаний уповноваженою особою постачальника примірник договору постачання природного газу.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

За договором постачання природного газу постачальник "останньої надії" зобов`язаний поставити споживачу природний газ у необхідних для нього об`ємах (обсягах), а споживач зобов`язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість природного газу в розмірі, строки та порядку, що визначені договором.

У відповідності до пункту 4.3. договору, постачальник зобов`язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої зобов`язання за договором та поставив відповідачу природний газ у період з 01.11.2021 по 30.11.2021 на суму 1473,70 грн, за період з 01.12.2021 по 31.12.2021 на суму 23767,00 грн, за період з 01.01.2022 по 31.01.2022 на суму 16277,14 грн, за період з 01.02.2022 по 28.02.2022 на суму 15043,68 грн, за період з 01.03.2022 по 31.03.2022 на суму 12059,59 грн та за період з 01.04.2022 по 30.04.2022 на суму 7799,72 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Як стверджує позивач та як вбачається із матеріалів справи, оплату за переданий позивачем газ відповідач здійснював несвоєчасно та не виконав зобов`язання у строки визначені договором, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 4.4. договору. Доказів, які б спростовували вказану обставину відповідач не подав, відзив на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходив.

У відповідності із статтею 193 Господарського кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності із статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Як встановлено судом, відповідно до пункту 4.5. договору, у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 14021,96 грн пеня, 1755,28 грн 3% річних та 13943,31 грн інфляційних втрат є обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

При поданні позовної заяви до Господарського суду Львівської області позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №7990 від 06.07.2023, який у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Львівської міської державної лікарні ветеринарної медицини (79039, місто Львів, вулиця Єрошенка, будинок 16, ідентифікаційний код 22334291) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код 40121452) 14021,96 грн пені, 1755,28 грн 3% річних, 13943,31 грн інфляційних втрат та 2684,00 грн витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили, відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Петрашко М.М.