Рішення

від 25.10.2023 по справі 915/1298/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2023 року Справа № 915/1298/23

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи

за позовом Акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/3, код ЄДРПОУ 21560766)

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Письменного Валентина Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

про: стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство Укртелеком звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 14.08.2023 про стягнення з Фізичної особи-підприємця Письменного Валентина Леонідовича заборгованості за Договором оренди нерухомого майна №48Е0000-489/21 від 01.06.2021 у розмірі 64824,69 грн, яка складається з:

-заборгованості за оренду приміщення - 18128,27 грн;

- заборгованості за послуги з утримання орендованою майна - 25361,82 грн;

- пені за період з 21.07.2021 по 20.06.2022 - 1715,11 грн. (оренда приміщення);

- пені за період з 21.08.2021 по 20.09.2022 - 4249,09 грн (послуги з утримання орендованого майна);

- 3% річних за період з 21.07.2021 по 31.07.2023 - 1021,56 грн (оренда приміщення);

- 3% річних за період з 21.08.2021 по 30.07.2023 - 1095,75 грн (послуги з утримання орендованого майна);

- індекс інфляції з 01.08.2021 по 30.06.2023 - 6448,07 грн (оренда приміщення);

- індекс інфляції за період з 01.09.2021 по 30.06.2023 - 6805,02 грн (послуги з утримання орендованого майна);

- витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовано посиланням на неналежне виконання відповідачем зобов?язань за укладеним з позивачем договором оренди нерухомого майна №48Е0000-489/21 від 01.06.2021 щодо своєчасного та у повному обсязі внесення орендних платежів та оплати послуг з утримання орендованого майна.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2023 справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/1298/23 та визначено головуючим у справі суддю Ржепецького В.О.

Ухвалою суду від 23.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, визначено відповідачеві 5-денний строк для подання суду заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання суду заяв по суті спору.

Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Статтею 93 Цивільного кодексу України встановлено, що місцезнаходженням юридичної особи є фактичне місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльністю юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснення управління і обліку.

За приписами ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

В Єдиному державному реєстрі містяться такі відомості про юридичну особу, крім державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб, зокрема, місцезнаходження юридичної особи (п. 10 ч. 2 ст. 9 вказаного Закону)

Ухвалу суду від 14.08.2023 відповідачеві надіслано за адресою, яку зазначено у Єдиному державному реєстрі: 54019, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Фрунзе, 10, кв. 72 та повернуто суду без вручення 11.08.2023 з довідкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на таку особу - учасника процесу.

Отже, у разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною адресою і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

За таких обставин можна дійти висновку, що повернення ухвали суду про відкриття провадження у справі відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням, що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю юридичною адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомити суду про зміну свого місцезнаходження.

Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України".

Відповідно до частин 5, 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Заперечень щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходило.

Відповідач своїм правом у визначений судом строк на подання відзиву на позов, оформленого згідно вимог ст. 165 ГПК України разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з приписами ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Враховуючи, що відповідач не заперечив проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, не скористався своїм правом на подання відзиву по суті позовних вимог, жодних заяв або клопотань, в тому числі щодо неможливості захисту своїх прав та законних інтересів в умовах воєнного стану, на розгляд суду не подав, суд, керуючись засадами рівності учасників судового процесу перед законом і судом, розумності строків розгляду справи, вважає обгрунтованим постановлення рішення в цій справі у строк, визначений ст. 248 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

01.06.2021 р. між Акціонерним товариством «Укртелеком» (далі - Позивач) та Фізичною особою-підприємцем Письменним Валентином Леонідовичем (далі - Відповідач) був укладений договір оренди нерухомого майна № 48Е000-489/21 (далі - Договір).

Пунктами 1.1., 1.1.1. Договору визначено, що орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування наступне майно: нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Миколаїв на цокольному поверсі нежитлового приміщення п`ятиповерхового будинку № 27/4 по вул. Шосейній, частину приміщення загальною площею 81,2 м2 (згідно з планом за поверхами приміщення №№ 7-13 літ. «А-цок») для розміщення офісу:

-приміщення № 7 площею 40,1 м2;

-приміщення № 8 площею 3,1 м2:

-приміщення № 9 площею 8,7 м2;

-приміщення № 10 площею 3,0 м2;

-приміщення № 1 1 площею 1,5 м2;

-приміщення № 12 площею 7,9 м2;

-приміщення № 13 площею 16,9 м2;

Межі нерухомого майна, що передається в оренду, зазначено на плані-схемі у Додатку №1 до Договору.

Відповідно до п. 2.1 Договору, передача орендованого майна в користування здійснюється за актом приймання - передачі.

Згідно п. 3.1. Договору за користування орендованим майном орендар зобов`язаний сплачувані орендодавцю орендну плату, що складається з:

- плати за користування нерухомим майном, визначеної за орендною ставкою у розмірі 55,00 грн за 1 м2 за місяць (без урахування ПДВ та коефіцієнта загальних площ), що з урахуванням ПДВ та коефіцієнта загальних площ (0,0) становить 5359,20 грн за 82,1 м2 за місяць (п. 3.1.1. Договору).

- плати за надання орендодавцем послуг з утримання орендованого майна, порядок розрахунку та розмір якої зазначено у Додатку № 2 до Договору (п. 3.1,2. Договору).

Відповідно до п. 3.6. Договору, розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Зважаючи на дату передачі орендованого майна у користування та дату повернення його з користування, відповідно, перший та/або останній розрахункові періоди можуть бути меншими за календарний місяць. У такому випадку орендна плата нараховується пропорційно кількості календарних днів у відповідному розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 3.7. Договору, орендна плата сплачується орендарем щомісяця шляхом її перерахування у безготівковому порядку на банківський рахунок орендодавця у наступному порядку:

- Орендна плата (за виключенням плати за надання послуг з утримання орендованого майна) сплачується не пізніше 20 числа розрахункового (поточного) місяця (п. 3.7.1. Договору);

- Плата за надання послуг з утримання орендованого майна сплачується до 20 числа місяця наступного за розрахунковим (п.3.7.2. Договору).

Відповідно до п. 3.8. Договору, орендна плата сплачується на підставі рахунку-акту, що надсилається орендодавцем орендарю на його Е-mail або за допомогою іншого узгодженого сторонами електронного сервісу обміну документами. У разі не отримання орендарем рахунку-акту від орендодавця орендар зобов`язаний здійснити оплату орендної плати не пізніше 20 числа місяця, у якому має бути здійснена така оплата. При цьому, розмір плати за надання послуг з утримання орендованого майна визначається у розмірі, що дорівнює попередній оплаті за надання таких послуг (з подальшим корегуванням переплати/недоплати орендодавцем).

Відповідно до п. 3.11. Договору, починаючи з 2022 року кожного 1 січня кожного року дії Договору, орендна плата (за виключенням плати за послуги з утримання орендованого майна) автоматично індексується (збільшується) на 10% від орендної плати, що діяла за попередній рік оренди. При цьому, сторони погодилися, що така зміна орендної плати відбуватиметься без укладення будь-яких змін та доповнень до цього Договору.

Відповідно до п. 5.3.12. Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.

Відповідно п. 6.2. Договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань зі цим Договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Відповідно до п. 11.1 Договору, цей Договір набирає чинності після його підписання сторонами та діє до 30.04.2024 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до п. 11.6. Договору, договір може бути достроково розірваний у таких випадках, зокрема: за взаємною згодою сторін з обов`язковим складанням письмового документу за підписами обох сторін (п.11.6.1. Договору).

20.01.2022 між сторонами була укладена додаткова угода № 29/22 до Договору про дострокове розірвання Договору з моменту підписання акту прийому-передачі майна, тобто з 20.01.2022.

Договір, додатки до нього та Додаткову угоду №29/22 підписано та скріплено печатками сторін.

Як зазначає позивач, відповідач свої зобов`язання за Договором не виконав, внаслідок чого за період з липня 2021 року по лютий 2022 року включно утворилась заборгованість за Договором у загальному розмірі 43490,09 грн, яка складається з:

заборгованості за оренду приміщення - 18128,27 грн;

заборгованості за послуги з утримання орендованого майна - 25361,82 грн.

З метою позасудового врегулювання питання щодо належного виконання умов Договору. позивач направив відповідачу лист №48Е000/06-30 від 20.03.2023 щодо погашення заборгованості за Договором разом із рахунками та актами. Зазначений лист був направлений на адресу, зазначену у розділі 14 Договору та був повернутий із позначкою «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до п. 13.5. Договору сторони зобов`язуються письмово повідомляти одна одну про всі зміни реквізитів, даних, зазначених у розділі 14 цього Договору, та/або даних, які необхідні для належного виконання сторонами своїх зобов`язань за ним Договором, протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня настання таких змій. Зобов`язання, передбачене цим пунктом Договору, вважається належним чином викопаним в день отримання стороною відповідного повідомлення іншої сторони (про зміну даних) з доданням підтверджуючих документів.

Предметом спору у даній справі є майнова вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, пені, 3% річних та інфляційних втрат.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Таким чином, до предмету доказування у даній справі належить встановлення обставин виконання укладеного між сторонами договору.

Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.

Враховуючи вищевикладене, на підставі ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникло господарське зобов`язання, яке в силу ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарським законодавством передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 283 ГК України).

Згідно статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов?язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Орендна плата ? це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч. 1, 3, 4 ст. 286 ГК України).

Статтею 762 ЦК України визначено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася. Наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Частиною 2 статті 193 ГК України встановлено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов?язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов?язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов?язання (неналежне виконання). Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов?язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Не вважаються такими обставинами, зокрема, відсутність у боржника необхідних коштів (ч. 2 ст. 218 ГК України).

З матеріалів справи вбачається, що період з липня 2021 року по лютий 2022 року включно відповідач мав сплатити позивачеві 40971,57 грн орендної плати та 35329,66 грн послуг на утримання майна, відповідачем зобов`язання за договором виконано частково, за вказаний період відповідачем сплачено 22843,30 грн орендної плати та 9967,84 грн послуг на утримання майна.

Таким чином, заборгованість відповідача за Договором становить у загальному розмірі 43490,09 грн, яка складається з:

-заборгованість за оренду приміщення - 18128,27 грн;

-заборгованість за послуги з утримання орендованого майна - 25361,82 грн.

Наявність заборгованості відповідач не заперечив та спростував, доказів її погашення у повному обсязі відповідач суду не надав.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у розмірі 43490,09 грн, з яких: заборгованість по орендній платі 18128,27 грн, заборгованість за послуги з утримання орендованого майна 25361,82 грн є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню у повному обсязі.

У зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем рахунків на оплату орендних платежів позивачем нарахована пеня за період з 21.07.2021 по 20.06.2022 в загальній сумі 1715,11 грн та у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем рахунків па оплату послуг з утримання орендованого майна - пеня за період з 21.08.2021 по 20.09.2022 в загальній сумі 4249,09 грн.

Частиною 1 ст.229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов`язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов`язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов`язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушеннями умов, зазначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Відповідно п. 6.2. Договору, у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань зі цим Договором, орендар на вимогу орендодавця сплачує пеню від суми простроченого зобов`язання у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення.

Відповідно до ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 255 Цивільного кодексу України, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції.

Таким чином, на підставі наведених правових норм та умов Договору позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача пеню.

Судом встановлено, що період нарахування та сам розрахунок позивача арифметично правильний.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення пені за порушення строків оплати орендних платежів за період з 21.07.2021 по 20.06.2022 в загальній сумі 1715,11 грн та у зв`язку із несвоєчасною оплатою відповідачем рахунків на оплату послуг з утримання орендованого майна за період з 21.08.2021 по 20.09.2022 в загальній сумі 4249,09 грн законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд зазначає наступне.

За приписами ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні та проценти, що сплачуються відповідно до ст. 625 ЦК України, складають зміст додаткових вимог, оскільки законодавець опосередковано визнає їх мірами відповідальності (відповідальність за порушення грошового зобов`язання).

Як інфляційні нарахування на суму боргу, так і сплата трьох відсотків річних від простроченої суми, не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора у зв`язку зі знеціненням коштів внаслідок інфляційних процесів та компенсації користування цими коштами.

На підставі ст. 625 ЦК України, враховуючи несвоєчасну оплату вартості отриманого товару, позивач правомірно нарахував та просить суд стягнути з відповідача 3% річних та інфляційних втрат.

Перевіривши розрахунок позивача, судом встановлено, що позивачем правильно визначено період нарахувань та розмір 3% річних та інфляційних втрат.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення у повному обсязі позовних вимог в частині стягнення 3% річних за прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати орендних платежів за період з 21.07.2021 по 31.07.2023 у загальній сумі 1021,56 грн та інфляційних втрат за період з01.08.2021 по 30.06.2023 у загальній сумі 6448,07 грн, а також за прострочення виконання грошового зобов`язання щодо оплати послуг з утримання орендованого майна 3% річних за період з 21.08.2021 по 30.07.2023 у загальній сумі 1095,75 грн та інфляційних втрат за період з 01.09.2021 по 30.06.2023 у загальній сумі 6805,02 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.

Судовий збір згідно ст. 129 ГПК України слід відшкодувати позивачу з відповідача в розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Письменного Валентина Леонідовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/3, код ЄДРПОУ 21560766, відомості про банківські реквізити: Отримувач: АТ «Укртелеком»/Миколаївська філія, рахунок № НОМЕР_2 в АТ «СЕНС-БАНК» м. Київ, МФО 300346, код ЄДРПОУ 22437619) заборгованість в загальній сумі 64 824,69 грн, яка складається з: заборгованості за оренду приміщення - 18 128,27 грн; заборгованості за послуги з утримання орендованого майна - 25 361,82 грн; пені за період з 21.07.2021 по 20.06.2022 - 1 715,11 грн (оренда приміщення); пені за період з 21.08.2021 по 20.09.2022 - 4 249,09 грн (послуги з утримання орендованого майна); 3% річних за період з 21.07.2021 по 31.07.2023 - 1 021,56 грн (оренда приміщення); 3% річних за період з 21.08.2021 по 30.07.2023 - 1 095,75 грн (послуги з утримання орендованого майна); інфляційних втрат за період з 01.08.2021 по 30.06.2023 - 6 448,07 грн (оренда приміщення); інфляційних втрат за період з 01.09.2021 по 30.06.2023 - 6 805,02 грн (послуги з утримання орендованого майна), а також витрати по сплаті судового збору у сумі 2684,00 грн.

4. Наказ видати позивачу після набрання рішенням законної сили.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.

6. Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Сторони у справі:

позивач: Акціонерне товариство Укртелеком (01601, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 18, адреса для листування: 54001, м. Миколаїв, вул. Адміральська, 27/3, код ЄДРПОУ 21560766),

відповідач: Фізична особа-підприємець Письменний Валентин Леонідович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Судове рішення складено та підписано судом 25.10.2023.

Суддя В.О.Ржепецький