Рішення

від 17.10.2023 по справі 916/3518/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" жовтня 2023 р. м. Одеса Справа № 916/3518/23

Господарський суд Одеської області у складі судді Степанової Л.В.

при секретарі судового засідання Крайнюк А.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Сажнєв А.С. (приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції);

від відповідача: не з`явився;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП до відповідача Комунального некомерційного підприємства Фтизіопульмонологічний медичний центр Херсонської обласної ради про стягнення 1985417,95грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП» звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Комунального некомерційного підприємства «Фтизіопульмонологічний медичний центр» Херсонської обласної ради про стягнення 1985417,95грн.

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП» посилається на неналежне виконання Комунальним некомерційним підприємством «Фтизіопульмонологічний медичний центр» Херсонської обласної ради умов укладеного між сторонами договору про закупівлю електричної енергії №1/71 від 03.02.2022р.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 17.08.2023р відкрито провадження у справі №916/3518/23, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 07.09.2023р о 11:30.

31.08.2023р за вх.суду№29878/23 відповідач звернувся до суду з заявою про визнання позову.

В підготовчому засіданні від 07.09.2023р було оголошено перерву на 12.09.2023р о 12:20, про що зазначено у протоколі судового засідання.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.09.2023р повідомлено учасників справи про дату та час підготовчого засідання.

Однак, у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 12.09.2023р по 20.09.2023р включно, підготовче засідання 12.09.2023р о 12:20 не відбулося.

Враховуючи повернення судді Степанової Л.В. з лікарняного, ухвалою суду від 21.09.2023р призначено підготовче засідання на 17.10.2023р о 12:50.

У підготовчому засіданні від 17.10.2023р було оголошено вступну та резолютивну частини рішення по справі №916/3518/23.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:

Як вказує позивач, 03.02.2022р між Товариством з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП (позивач, Теплопостачальна організація) та Комунальним некомерційним підприємством Фтизіопульмонологічний медичний центр Херсонської обласної ради (відповідач, Споживач) було укладено договір про закупівлю теплової енергії №1/71 (далі договір) відповідно до умов якого Теплопостачальна організація зобов`язується у 2022 році постачати Споживачеві теплову енергію, а Споживач зобов`язується прийняти і оплатити теплову енергію своєчасно і за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором (п.1.1. договору).

Відповідно до п.3.1. договору ціна договору становить 3559205,00грн без ПДВ: кошторисних призначень 3497699,00грн, отриманих кошів як компенсація фактичних видатків від орендарів 61506,00грн. Для нарахування плати за опалення встановлено тариф за одиницю фактично спожитої теплової енергії 3221грн/Гкал без ПДВ.

Пунктом 4.4. договору сторони передбачили, що плата за поставлену теплову енергію вноситься Споживачем на підставі рахунка на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації.

Згідно п.п. 5.1., 5.2. договору строк постачання теплової енергії: протягом 2022 року. Місце постачання теплової енергії: 73034, м. Херсон, Миколаївське шосе,82.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору постачав відповідачу теплову енергію вчасно та належної якості. У лютому 2022 року відповідачу відпущено теплову енергію на суму 313409,74грн згідно рахунку на оплату №17 від 30.12.2022р та двосторонньо підписаним актом надання послуг №ХЕГ1-000006 від 30.12.2022р без зауважень, натомість відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив у зв`язку з чим борг за лютий 2022р становить 313409,74грн. У березні 2022 року відповідачу відпущено теплову енергію на суму 533478,13грн згідно рахунку на оплату №18 від 30.12.2022р та двосторонньо підписаним актом надання послуг №143-000001 від 30.12.2022р без зауважень, натомість відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив у зв`язку з чим борг за березень 2022р становить 533478,13грн. У грудні 2022 року відповідачу відпущено теплову енергію на суму 1138530,08грн, за першу половину грудня 2022р 421216,61грн згідно рахунку №19 від 30.12.2022р та двосторонньо підписаним актом надання послуг №ХЕГ1-000001 від 30.12.2022р без зауважень, у другу половину грудня 2022р 717313,47грн згідно рахунку №20 від 30.12.2022р та двостронньо підписаним актом надання послуг №ХЕГ1-000012 від 30.12.2022р без зауважень, натомість відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив у зв`язку з чим борг за грудень 2022р становить 1138530,08грн.

Таким чином, як стверджує позивач, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 1985417,95грн за період лютий 2022 року березень 2022 року та грудень 2022 року.

Враховуючи викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та стягнути з відповідача заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 1985417,95грн.

Відповідач відзиву на позов не надав, однак до початку розгляду справи по суті звернувся до суду з заявою про визнання позову.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши наявні докази у сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення , зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 175 Господарського процесуального кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 03.02.2022р між позивачем та відповідачем було укладено договір про закупівлю теплової енергії №1/71 відповідно до умов якого позивач зобов`язався у 2022 році постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач зобов`язався прийняти і оплатити теплову енергію своєчасно і за встановленими тарифами у строки та на умовах, передбачених договором.

Як встановлено судом та не заперечується учасниками справи, на виконання умов договору позивач постачав відповідачу теплову енергію, а саме у лютому 2022 року відповідачу відпущено теплову енергію на суму 313409,74грн згідно рахунку на оплату №17 від 30.12.2022р та двосторонньо підписаним актом надання послуг №ХЕГ1-000006 від 30.12.2022р без зауважень, натомість відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив у зв`язку з чим борг за лютий 2022р становить 313409,74грн, у березні 2022 року відповідачу відпущено теплову енергію на суму 533478,13грн згідно рахунку на оплату №18 від 30.12.2022р та двосторонньо підписаним актом надання послуг №143-000001 від 30.12.2022р без зауважень, натомість відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив у зв`язку з чим борг за березень 2022р становить 533478,13грн, у грудні 2022 року відповідачу відпущено теплову енергію на суму 1138530,08грн, за першу половину грудня 2022р 421216,61грн згідно рахунку №19 від 30.12.2022р та двосторонньо підписаним актом надання послуг №ХЕГ1-000001 від 30.12.2022р без зауважень, у другу половину грудня 2022р 717313,47грн згідно рахунку №20 від 30.12.2022р та двостронньо підписаним актом надання послуг №ХЕГ1-000012 від 30.12.2022р без зауважень, натомість відповідач оплату за спожиту теплову енергію не здійснив у зв`язку з чим борг за грудень 2022р становить 1138530,08грн.

Таким чином, заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію становить 1985417,95грн за період лютий 2022 року березень 2022 року та грудень 2022 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно до ст. 193 Господарського кодексу України, яка цілком кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частино 3 статті 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно з ч.ч. 1,4 ст.191 Господарського кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідач заборгованість у сумі 1985417,95грн визнав у повному обсязі про що подав до суду відповідну заяву.

За таких обставин, враховуючи, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП до відповідача Комунального некомерційного підприємства Фтизіопульмонологічний медичний центр Херсонської обласної ради про стягнення 1985417,95грн.

Відповідно до ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є зокрема справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищенаведене, а також оцінюючи надані документальні докази в їх сукупності, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП до відповідача Комунального некомерційного підприємства Фтизіопульмонологічний медичний центр Херсонської обласної ради про стягнення 1985417,95грн, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та визнані відповідачем, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи, що відповідачем визнано позовні вимоги у повному обсязі до початку розгляду справи по суті, позивач має право звернутися до суду з заявою про повернення з Державного бюджету 50% судового збору в порядку ст. 130 ГПК України та ст. 7 Закону України "Про судовий збір".

Судовий збір у сумі 14890,64грн покласти на відповідача відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 86, 129, 130, ч.3 ст. 185, ч.ч.1,4 ст.191, ст.ст. 232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП до відповідача Комунального некомерційного підприємства Фтизіопульмонологічний медичний центр Херсонської обласної ради про 1985417,95грн задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Фтизіопульмонологічний медичний центр Херсонської обласної ради (73034, м. Херсон, Миколаївське шосе, 82, код ЄДРПОУ 02004137) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ХЕРСОНЕНЕРГОГРУП (73032, м. Херсон, вул. Миколи Гринька, 1А, код ЄДРПОУ 41303312) 1985417,95грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 14890,64грн судового збору.

Наказ видати згідно зі ст. 327 ГПК України.

Повне рішення складено та підписано 25 жовтня 2023 р. у зв`язку із перебуванням судді Степанової Л.В. на лікарняному з 19.10.2023р по 24.10.2023р включно.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.В. Степанова