Рішення

від 24.10.2023 по справі 918/949/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" жовтня 2023 р. м. РівнеСправа № 918/949/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Свалявської міської ради Закарпатської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс"

про: стягнення в сумі 849 603,51 грн.

секретар судового засідання: С.Коваль

представники:

від позивача: Е.Бамбушкар

від відповідача: не з`явився

СУТЬ СПОРУ

Свалявська міська рада Закарпатської області звернулась до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" про стягнення 849 603,51 грн. з яких: 650 977,94 грн заборгованість, 129 455,77 грн пеня, 14 296,45 грн 3% річних та 54 873,35 грн інфляційні втрати.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги аргументовані неналежним виконанням відповідачем умов укладеного договору оренди земельної ділянки від 27 вересня 2010 року в частині повної та своєчасної сплати орендних платежів.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача з орендних платежів складає 650 977,94 грн.

Керуючись положеннями пункту 4.5. договору позивач нарахував відповідачу 129 455,77 грн пені.

Керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошових зобов`язань нарахував відповідачу 14 296,45 грн 3% річних та 54 873,35 грн інфляційних втрат.

Відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 13 вересня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 03 жовтня 2023 року.

Ухвалою суду від 03 жовтня 2023 року закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 24 жовтня 2023 року.

В судовому засіданні позивач підтримав позов.

В судове засідання представник відповідача не з`явився, поштове повідомлення, що містило ухвалу суду про відкриття провадження у справі повернулось до суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно з положеннями статті 241 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зауважує, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

В разі коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає його місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю особу.

Як унормовано пунктом сьомим статті 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином, суд вважає, що було вжито належних та необхідних заходів для повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом встановлено наступне.

27 вересня 2010 року між Дусинською сільською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (на час укладення договору мало назву ДП "Прикарптзахідтранс" Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів") було укладено договір оренди земельної ділянки (далі договір), який зареєстровано у Свалявському відділі ЗРФ "Центр ДЗК" за №041025000001.

Відповідно до предмету вказаного договору, орендодавець на підставі рішення 43 позачергової сесії 5-го скликання Дусинської сільської ради від 30 березня 2010 року надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування продуктопроводу, наземних споруд, що знаходиться за адресою: Закарпатська область, Свалявський район, Дусинська с/р, с.Росош, кадастровий номер земельних ділянок: 2124082307:03:001:0006 та 2124082307:03:001:0008 загальною площею 15,8800 га.

Згідно з умовами пункту 3.1. договору, вказаний договір укладено на 25 років. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк (пункт 3.1. договору).

Відповідно до пункту 4.1. договору, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10 020,28 грн.

Відповідно до акту передачі та приймання земельної ділянки від 30 березня 2010 року земельні ділянки були передані орендарю.

Відповідно до пункту 12.1. договору, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

18 вересня 2012 року між сторонами укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки від 27 вересня 2010 року, відповідно до якого сторони погодили внести зміни до договору, а саме викласти розділ 4 договору в наступній редакції:

"4.1. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 6% (шести відсотків) від нормативної гуртової оцінки земельної ділянки, а саме в сумі 20 040,56 грн щомісячно.

4.2. Обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням цільового призначення земельної ділянки та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

4.3. Орендна плата вноситься у такі строки: за базовий звітній період. який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця, також може вноситися плата за майбутній період, але не більше як за один рік.

4.4. Розмір орендної плати переглядається за погодженням сторін у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

4.5. У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1.0% несплаченої суми за кожний день прострочення".

12 червня 2020 року розпорядженням Кабінету Міністрів України 712-р "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Закарпатської області" затверджено адміністративні центри та території територіальних громад Закарпатської області.

Рішенням Свалявської міської ради №7 від 20 листопада 2020 року "Про початок реорганізації Дусинської, Стройненської та Тибавської сільських рад шляхом приєднання до Свалявської міської ради Мукачівського району Закарпатської області" вирішено розпочати процедуру реорганізації юридичної особи Дусинська сільська рада (ЄДРПОУ 04351506), розташованої за адресою: вул. Миру, б.98, с. Дусино Мукачівського району Закарпатської області, шляхом приєднання до Свалявської міської ради (ЄДРПОУ 04053884), розташованої за адресою: вул. Духновича, б.2, м. Свалява Мукачівського району Закарпатської області.

Вирішено також, що Свалявська міська рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Дусинської сільської ради.

Згідно з нормами статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, завершуються в день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Після завершення повноважень сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, їхні виконавчі комітети продовжують здійснювати свої повноваження до затвердження сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, персонального складу її виконавчого комітету. Протягом зазначеного строку сільський, селищний, міський голова, обраний об`єднаною територіальною громадою, очолює такі виконавчі комітети та входить до їх персонального складу.

Об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Згідно із витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок виданих від 05 серпня 2022 року №12639/221-22 та №12640/221-22 Управління надання адміністративних послуг Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок: кадастровий номер 2124082307:03:001:0006 становить 6 911 686,80 грн; кадастровий номер 2124082307:03:001:0008 становить 423 285,16 грн.

Згідно із витягами із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок виданих від 07 липня 2023 року №НВ-2100316842023 та №НВ-2100316852023, нормативно-грошова оцінка земельних ділянок: кадастровий номер 2124082307:03:001:0006 становить 7 947 167,90 грн; кадастровий номер 2124082307:03:001:0008 становить 486 700,04 грн.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду за позовом Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" про стягнення податкового боргу в розмірі 133349,39 грн від 31 січня 2023 року у справі №460/47926/22 встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (Код ЄДРПОУ юридичної особи 13990932, раніше мало найменування ДП "Прикарпатзахідтранс" Південно-західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів) є орендарем земельних ділянок з кадастровими номерами 2124082307:03:001:0006 та 2124082307:03:001:0008, площами 14,9636 га та 0,9164 га, відповідно, що розташовані в селі Росош, Свалявського району Закарпатської області і належать Дусинській сільській раді Свалявського району Закарпатської області. Речове право на обидві ділянки зареєстроване в Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

27.01.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" подало до податкового органу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), яка зареєстрована в ДПС за №9013318821 від 03.02.2021, та в якій самостійно визначило до сплати орендну плату за 2020 рік на рівні 800096,59 грн (46171,82 грн- за ділянку площею 0,9164 га та 753924,77 грн. за ділянку площею 14,9636 га), тобто по 66674,72 грн щомісячно з січня по листопад, і 66674,67 грн за грудень 2020 року.

За даними відповідача, позивачем сплачено лише 666 747,20 грн, внаслідок чого виникла недоїмка з орендної плати за земельні ділянки, відповідно до поданої ним декларації у зв`язку з несвоєчасною та неповною її сплатою. Сума недоїмки по декларації з реєстраційним №9013318821 від 03.02.2021 станом на 03.10.2022 склала 133349,39 грн.

Вказаним рішенням позов Головного управління ДПС у Закарпатській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" задоволено, вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" податковий борг в розмірі 133349,39 грн.

За розрахунком позивача, станом на час розгляду справи заборгованість відповідача з орендної плати складає 440 098,32 грн за 2022 рік та 210 879,62 грн за 2023 рік, разом 650 977,94 грн.

Згідно з умовами пункту 4.5. договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1.0% несплаченої суми за кожний день прострочення".

У зв`язку з невнесенням орендної плати у визначені договором строки позивач нарахував відповідачу 987 030,12 грн пені, водночас керуючись положеннями статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що за розрахунком позивача складає 129 455,77 грн.

Керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошових зобов`язань нарахував відповідачу 14 296,45 грн 3% річних та 54 873,35 грн інфляційних втрат.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

З наведених обставин встановлено, що спірні правовідносини за своїм змістом є майновими, договірними та стосуються оренди землі.

Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права порушеними через неналежне невиконання відповідачем зобов`язання щодо своєчасної та повної оплати орендних платежів, у зв`язку з чим позивач нарахував неустойку, інфляційні втрати та відсотки річних.

Розглядаючи даний спір суд застосовує наступні норми права.

Відповідно до статей 526, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 3 статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з нормами частини 1 статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з положеннями статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Статтею 762 ЦК України встановлено, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з визначеннями статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Частинами 1, 3, 5 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі статтею 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з положеннями статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з положеннями статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 93 ЗК України, відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з приписами статті 93 ЗК України, право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

У статті 13 Закону України "Про оренду землі" вказано, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом статті 15 вказаного Закону, істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (далі - ПК України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (ч. 1-3 ст. 21 Закону України "Про оренду землі").

Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні її розміру, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі", необхідно враховувати і вимоги ПК України.

Плата за землю справляється на підставі положень розділу XII ПК України.

Відповідно до пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з підпунктом 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 ПК України об`єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Пунктом 271.1 статті 271 ПК України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.

У пункті 288.1 статті 288 ПК України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об`єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду (п. 288.2 ст. 288 ПК України).

У пункті 288.4 статті 288 ПК України вказано, що розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно з положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.

У підпункті 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що річна сума орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

За правилами статті 5 Закону України "Про оцінку земель", нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується, зокрема, для визначення розміру земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Згідно з положеннями статті 20 Закону України "Про оцінку земель", за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Нормативна грошова оцінка землі проводиться в обов`язковому порядку для визначення розміру орендної плати за землі комунальної та державної форм власності. Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, затверджується рішенням відповідної сільської, селищної чи міської ради.

При цьому зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати незалежно від домовленості сторін у договорі оренди землі про можливість такої зміни. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 635/4233/19.

З врахуванням вищенаведеного суд погоджується з позицією позивача про наявність у відповідача заборгованості зі сплати орендної плати в розмірі 440 098,32 грн. за 2022 рік та 210 879,62 грн. за 2023 рік, разом 650 977,94 грн.

Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 610 та частина 1 статті 612 ЦК України).

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Статтею 193 ГК України встановлено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як зазначено в статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

За змістом частини 2 статті 9 ЦК України законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Тож до правовідносин сторін договору щодо забезпечення належного виконання господарського договору штрафними санкціями (штраф, пеня) слід застосовувати положення глави 26 ГК України.

Згідно зі статтею 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з умовами пункту 4.5. договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 1.0% несплаченої суми за кожний день прострочення".

Згідно з нормами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб`єктів переказу грошей через платіжні системи.

Згідно з положеннями статті 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За період прострочення грошового зобов`язання зі сплати орендних платежів позивач нарахував відповідачу 129 455,77 грн. пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період прострочення, що не перевищує розмір погодженої сторонами договору неустойки, відповідно суд приходиться до висновку про обґрунтованість позову в частині вимог про стягнення пені.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За прострочення оплати наданих послуг позивач керуючись положеннями статті 625 ЦК України за період з 03 березня 2022 року по 31 липня 2023 року позивач нарахував відповідачу 54 873,35 грн. інфляційних втрат та 14 296,45 грн. три відсотки річних.

Наданий позивачем розрахунок відповідає положенням статті 625 ЦК України, а тому вимоги про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних мають бути задоволені.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

Суд встановив обставини щодо обґрунтованості позовних вимог про стягнення з відповідача 650 977,94 грн заборгованості з орендних платежів, 129 455,77 грн пені, 14 296,45 грн 3% річних та 54 873,35 грн інфляційних втрат, а тому вказані вимоги є законними, відповідачем не спростованими, а отже такими, що мають бути задоволені. Доказів протилежного суду не подано.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, суд вважає, що судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 12 744,05 грн судового збору необхідно покласти на відповідача.

Керуючись статтями 13,73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, м. Рівне, вул. Котляревського 18, код ЄДРПОУ 13990932) на користь Свалявської міської ради Закарпатської області (89300, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, пр. Головна 1, код ЄДРПОУ 04053884) 650 977 (шістсот п`ятдесят тисяч дев`ятсот сімдесят сім) грн 94 коп заборгованості, 129 455 (сто двадцять дев`ять тисяч чотириста п`ятдесят п`ять) грн 77 коп пені, 14 296 (чотирнадцять тисяч двісті дев`яносто шість) грн 45 коп три відсотки річних, 54 873 (п`ятдесят чотири тисячі вісімсот сімдесят три) грн 35 коп інфляційних втрат та 12 744 (дванадцять тисяч сімсот сорок чотири) грн 05 коп судового збору.

Позивач (Стягувач): Свалявська міська рада Закарпатської області (89300, Закарпатська область, Мукачівський район, м. Свалява, пр. Головна 1, код ЄДРПОУ 04053884).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатзахідтранс" (33028, м. Рівне, вул. Котляревського 18, код ЄДРПОУ 13990932).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено та підписано 25 жовтня 2023 року.

Суддя Андрій КАЧУР