Постанова

від 10.10.2023 по справі 922/1025/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 922/1025/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В. Я. (головуючий), Васьковського О.В., Жукова С.В.,

за участю секретаря судового засідання Громак В.О.,

учасники справи:

боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Інпайп",

представник позивача - не з`явився,

розпорядник майна боржника арбітражний керуючий Саутенко С.О. - не з`явився,

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова",

представник кредитора - Кожушний К.С., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

кредитор - Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс",

представник кредитора - Ульянов Р.А., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.) касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс"

на ухвалу Господарського суду Харківської області

від 24.01.2023 (за результатами розгляду заяви про визнання недійсним правочину - договору про відступлення права вимоги від 07.06.2019)

у складі судді: Яризька В.О.,

та постанову Східного апеляційного господарського суду

від 17.05.2023

у складі колегії суддів: Хачатрян В.С. (головуючий), Россолова В.В., Склярук О.І.,

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова", далі - ТОВ "Птахокомплекс "Нова", кредитор) звернулось до Господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Інпайп" (далі - ТОВ "Інпайп", боржник).

2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інпайп", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Саутенка С.О.

3. Ухвалою місцевого господарського суду від 29.07.2021 (за результатом попереднього засідання) визнано вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" (далі - ТОВ "Кремікс", кредитор) у сумі 4 275 774,95 грн. (четверта черга), витрати ТОВ "Кремікс" щодо сплати судового збору в сумі 4 540,00 грн. підлягають включенню до першої черги реєстру вимог кредиторів.

4. ТОВ "Кремікс" звернулося до суду із заявою про визнання договору поруки № 4/6ПБР 2 від 30.11.2018, укладеного між ТОВ "Інпайп" та ТОВ "КУА "ДІКВ-Л" недійсним.

4.1. Як на правову підставу вимог, заявник - ТОВ "Кремікс", посилається на частини 1, 2 статті 42 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), а саме: укладеним договором боржник прийняв на себе зобов`язання внаслідок яких він став неплатоспроможним; боржник взяв зобов`язання поруки на себе без відповідних майнових дій іншої сторони, без будь-якої господарської мети.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

5. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/1025/21 відмовлено в задоволенні заяви ТОВ "Кремікс" про визнання недійсним правочину - договору поруки № 4/6П-БР2 від 30.11.2018, укладеного між ТОВ "Інпайп" та ТОВ "КУА "ДІКВ-Л".

6. Рішення мотивовано тим, що приписи статті 42 КУзПБ у частині підстав для визнання недійсними правочинів боржника не підлягають застосуванню до правочинів, що були вчинені боржником до дати введення в дію КУзПБ, тобто до 21.10.2019. До правовідносин, що склалися до 21.10.2019, підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство).

6.1. Оскаржуваний правочин було укладено 30.11.2018, а провадження у справі про банкрутство відкрито 22.04.2021, тобто у строк більше ніж рік, що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство.

6.2. За висновками суду, враховуючи, що укладання договору поруки, як похідного від договору основного зобов`язання, не є підставою для виникнення майнових зобов`язань до моменту порушення виконання боржником основного договору зобов`язання, тому не може бути визнаним недійсним укладений ТОВ "Інпайп" та ТОВ "Компанія по управлінню активами "ДІКВ-Л" договір поруки з підстав визначених абзацом 2 частини 1 статті 20 Закону про банкрутство, оскільки його укладення не зумовлює виникнення майнових зобов`язань між сторонами такого правочину, а лише має наслідком виникнення у поручителя акцесорного (додаткового) зобов`язання стосовно основного зобов`язання (зобов`язання за договором позики).

6.3. Також, суд вказав на те, що заявником не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між укладанням ТОВ "Інпайп" оспорюваного правочину і його неплатоспроможністю.

7. Під час розгляду справи господарським судом першої інстанції встановлено:

7.1. 30.11.2018 між ТОВ "Інпайп" та ТОВ "КУА "ДІКВ-Л" був укладений договір поруки № 4/П-БР2 (том 1, аркуш справи 42-43).

7.2. Предметом Договору поруки є забезпечення ТОВ "Інпайп" перед ТОВ "КУА "ДІКВЛ" виконання зобов`язання, що виникло на підставі договору позики, укладеного останнім з ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро".

7.3. За умовами Договору поруки Поручитель (ТОВ "Інпайп") зобов`язався відповідати перед Кредитором (ТОВ "КУА "ДІКВ-Л") за виконання в повному обсязі всіх зобов`язань ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (Боржник), що виникли із договору про надання позики № 6П-БР2 від 12 січня 2018 року та всіх додаткових угод до нього, в тому числі і тих, що будуть укладені в майбутньому, згідно з яким Кредитор зобов`язався надати Боржнику грошові кошти на суму 18 000 000,00 грн., а Боржник зобов`язався повернути їх Кредитору, а також сплатити проценти, штрафи та пені, інфляційні втрати в розмірі та порядку, встановлених Договором позики.

7.4. ТОВ "Інпайп" здійснює заходи зі стягнення заборгованості з ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (боржник за Договором поруки, за виконання зобов`язань якого поручився ТОВ "Інпайп").

Згідно із даними системи діловодства спеціалізованого суду, ухвалою Господарського суду Харківської області від 03.08.2021 у справі № 922/1876/21 прийнято заяву ТОВ "Інпайп" з грошовими вимогами у розмірі 17 771 287,67 грн. до боржника - ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" до розгляду в попередньому засіданні господарського суду.

На момент розгляду заяви ТОВ "Кремікс", заява ТОВ "Інпайп" з грошовими вимогами до ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" не розглянута.

7.5. Договір поруки № 4/6П-БР2 був предметом дослідження під час відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інпайп" (ухвала від 22.04.2021).

При відкритті провадження у цій справі , суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність заявлених ТОВ ПК "НОВА" вимог до боржника як солідарного боржника, що підтверджено належними доказами. Вищезазначена ухвала набрала законної сили, не оскаржувалась. Будь-яких заперечень щодо законності відкриття провадження ТОВ "Кремікс" не заявляло.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

8. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 апеляційну скаргу ТОВ "Кремікс" залишено без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.01.2023, прийняту за результатом розгляду заяви про визнання недійсним правочину - договору поруки № 4/6П-БР-2 від 30.11.2018 у справі № 922/1025/22 залишено без змін.

9. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками місцевого господарського суду про те, що:

- саме по собі укладання договору поруки не призводить до виникнення зобов`язань у поручителя, і не може автоматично зробити його неплатоспроможним;

- ТОВ "Кремікс" не наводить належних аргументів на доведення причинно-наслідкового зв`язку між укладанням ТОВ "Інпайп" оскаржуваного договору і його неплатоспроможністю, а також неможливістю виконання зобов`язань перед іншими кредиторами;

- ТОВ "Інпайп" не брав на себе жодних заставних зобов`язань, оскільки в забезпечення виконання зобов`язань не передавав майно;

- ТОВ "Інпайп" здійснює заходи зі стягнення заборгованості з ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (боржник за договором поруки, за виконання зобов`язань якого поручився ТОВ "Інпайп").

Короткий зміст вимог касаційної скарги

10. ТОВ "Кремікс" звернулось з касаційною скаргою на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 922/1025/21, з вимогою скасувати оскаржені судові рішення, прийняти нове рішення, яким визнати договір поруки № 4/6ПБР 2 від 30.11.2018, укладений між ТОВ "Інпайп" та ТОВ "КУА "ДІКВ-Л", недійсним.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ У ВЕРХОВНОМУ СУДІ

11. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 922/1025/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Жуков С.В., що підтверджується протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 03.07.2023.

12. Ухвалою Верховного Суду від 17.07.2023 витребувано з Господарського суду Харківської області та Східного апеляційного господарського суду матеріали справи № 922/1025/21, відкладено вирішення питання про відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті касаційного провадження за касаційними скаргами ТОВ "Кремікс" до надходження матеріалів справи № 922/1025/21 до Верховного Суду.

13. 15.08.2023 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшли матеріали справи № 922/1025/21.

14. Ухвалою Верховного Суду від 21.08.2023, зокрема, поновлено ТОВ "Кремікс" строк на касаційне оскарження;

відкрито касаційне провадження у справі № 922/1025/21 за касаційною скаргою ТОВ "Кремікс" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023;

розгляд касаційної скарги призначено на 10.10.2023, про що повідомлено учасників справи.

15. 25.09.2023 до Верховного Суду від ТОВ "ПК "Нова" надійшов відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

16. 05.10.2023 засобами електронного зв`язку на адресу Касаційного господарського суду від ТОВ "Птахокомплекс "Нова" та ТОВ "Кремікс", надійшли заяви про проведення судового засідання у справі № 922/1025/21 в режимі відеоконференції.

17. Ухвалою Верховного Суду від 05.10.2023 клопотання ТОВ "Птахокомплекс "Нова" та ТОВ "Кремікс" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.

Ухвалено проведення судового засідання в режимі відеоконференції здійснити за допомогою системи відеоконференцзв`язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua.

18. Представник скаржника в судовому засіданні 10.10.2023 (в режимі відеоконференції) повністю підтримав вимоги касаційної скарги за доводами, наведеними у ній, просив ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 922/1025/21 скасувати, прийняти нове рішення, яким визнати договір поруки № 4/6ПБР 2 від 30.11.2018, укладений між ТОВ "Інпайп" та ТОВ "КУА "ДІКВ-Л", недійсним.

19. Представник кредитора ТОВ "ПК "Нова" в засіданні суду 10.10.2023 (в режимі відеоконференції) проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив, з підстав вказаних у відзиві, просив касаційну скаргу залишити без задоволення, оскаржені судові рішення залишити без змін.

20. Інші учасники провадження у справі у судове засідання повноважених представників не направили. Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників учасників судового процесу, які не з`явились.

21. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (10.10.2023) від учасників справи не надійшло заяв, клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 10.10.2023.

22. З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 01.05.2023 №254/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 02.05.2023 № 3057-IX Верховний Суд розглядає справу № 922/1025/21 у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Кремікс")

23. В обґрунтування підстав касаційного оскарження заявник зазначає про не врахування судами першої та апеляційної інстанції правових висновків Верховного Суду щодо застосування норми права (статті 234 Цивільного кодексу України), а саме викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 369/11268/16-ц, Об`єднаної палати касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/7547/17, щодо фіктивності правочину.

Доводи кредитора

(ТОВ "ПК "Нова")

24. Кредитор доводить:

24.1. заявник ні при розгляді справи в суді першої інстанції, ні в апеляційній інстанції не посилається на жодний належний доказ на підтвердження своїх аргументів;

24.2. саме по собі укладення договору поруки не призводить до виникнення зобов`язань у поручителя, і не може автоматично зробити його неплатоспроможним;

24.3. ТОВ "Кремікс" не визначено, яким саме чином оспорюваний правочин порушує його права та інтереси, і не доведено наявності причинно-наслідкового зв`язку між укладенням договору та неплатоспроможністю ТОВ "Інпайп".

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

25. Відповідно до вимог частини 1 статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини 1 статті 310, частиною 2 статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

26. Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

27. За приписами частини першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

28. Частинами першою, другою статті 7 КУзПБ передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує, зокрема, спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником. Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до ГПК України. Господарський суд розглядає спори, стороною яких є боржник, за правилами, визначеним ГПК України.

29. Інститут визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство є універсальним засобом захисту у відносинах неплатоспроможності та частиною єдиного механізму правового регулювання відносин неплатоспроможності, що спрямована на дотримання балансу інтересів не лише осіб, які беруть участь у справі про банкрутство, а й осіб, залучених у справу про банкрутство, наприклад, контрагентів боржника. Визнання недійсними правочинів боржника у межах справи про банкрутство спрямоване на досягнення однієї з основних цілей процедури неплатоспроможності - максимально можливе справедливе задоволення вимог кредиторів.

У цьому висновку Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постановах від 20.02.2020 у справі № 922/719/16, від 28.09.2021 у справі № 21/89б/2011 (913/45/20), від 16.11.2022 у справі №44/38-б (910/16410/20), від 21.03.2023 у справі № 910/18376/20 (918/445/22).

30. ТОВ "Кремікс", реалізуючи своє право, звернулося до господарського суду, в межах справи про банкрутство ТОВ "Інпайп", з заявою про визнання недійсним договору поруки № 4/6П-БР-2 від 30.11.2018 укладеного між ТОВ "Інпайп" та ТОВ "КУА "ДІКВ-Л".

31. Визнання правочину недійсним є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, визначених у частині другій статті 16 ЦК України. Разом з цим, застосування конкретного способу захисту цивільного права або інтересу залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10.2019 у справі № 910/3907/18).

32. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що вимога про визнання недійсним договору поруки обґрунтована вчиненням боржником до відкриття провадження у справі про банкрутство фраудаторного правочину.

За твердженням заявника, боржник взяв оспореним договором на себе зобов`язання, в наслідок яких він став неплатоспроможним, ці зобов`язання є фактично заставними для забезпечення чужих господарських вимог і боржник взяв ці зобов`язання поруки на себе без відповідних майнових дій іншої сторони, без будь-якої господарської мети.

33. Відносно критеріїв (ознак), за якими правочин може бути кваліфікований, як фраудаторний, колегія суддів зазначає наступне.

33.1. Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

33.2. Фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

33.3. Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог. Зокрема, але не виключно, такими критеріями можуть бути:

- момент вчинення оплатного відчуження майна або дарування (вчинення правочину в підозрілий період, упродовж 3-х років до порушення провадження у справі про банкрутство, після відкриття провадження судової справи, відмови в забезпеченні позову і до першого судового засіданні у справі);

- контрагент, з яким боржник вчинив оспорювані договори (родичі боржника, пов`язані або афілійовані юридичні особи);

- щодо оплатних цивільно-правових договорів важливе значення має ціна (ринкова, неринкова ціна), і цей критерій має враховуватися.

33.4. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

33.5. Згідно частин другої та третьої статті 13 Цивільного кодексу України, при здійсненні своїх прав особа, зокрема, зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

33.6. Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може (подібні висновки викладені у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 905/2030/19 (905/2445/19) від 24.11.2021).

33.7. Будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі № 910/8357/18, від 03.03.2020 у справі № 910/7976/17, від 03.03.2020 у справі № 904/7905/16, від 03.03.2020 у справі № 916/3600/15, від 26.05.2020 у справі № 922/3796/16, від 04.08.2020 у справі № 04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі № 908/794/19 (905/1646/17), від 28.07.2022 у справі № 902/1023/19 (902/1243/20)).

34. У сучасному українському законодавстві, як і в іноземних правопорядках, оспорювання так званих підозрілих угод божника є одним з найважливіших юридичних інструментів консолідації та збільшення конкурсної маси шляхом повернення до неї майна боржника, переданого іншим особам.

35. Згідно з частин 1, 3 статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

36. Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

37. Відповідно до приписів статті 73 ГПК України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

38. Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

39. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

40. Предметом касаційного дослідження є перевірка правомірності відмови у визнанні договору поруки №4/6П-БР-2 від 30.11.2018.

40.1. Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

40.2. Поняття поруки закріплено у статті 553 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

40.3. Відповідно до частини 1 статті 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

40.4. Частиною 2 статті 556 Цивільного кодексу України передбачено, що до поручителя, який виконав зобов`язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов`язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.

41. Судами попередніх інстанцій встановлено:

41.1. Боржником - ТОВ "Інпайп" (поручитель) укладено оспорюваний договір поруки 30.11.2018 з ТОВ "Компанія по управлінню активами "ДІКВ-Л" для забезпечення виконання ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (позичальник) зобов`язань за договором позики, укладеним ним з ТОВ "Компанія по управлінню активами "ДІКВ-Л".

41.2. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 22.04.2021, за заявою Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (змінило назву на Товариство з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Нова") відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інпайп".

41.3. При цьому, судом встановлено, що за Договором позики № 6П-БПР2 від 12.01.2018 (укладений між Товариством з обмеженою відповідальність "ДІКВ-Л" та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПТАХОКОМПЛЕКС "СЛОБОЖАНЩИНА АГРО", забезпечений порукою ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", ОСОБА_1 та ТОВ "Інпайп") поверненню підлягала сума позики 18 500 000,00 грн. та відсотки в сумі 4 110 060,81 грн.

41.4. Позичальником - Товариством з обмеженою відповідальністю "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" частково повернуто суму коштів у розмірі 1 500 000,00 грн. основної заборгованості та 3 338 773,14 грн. в якості відсотків, що у загальному розмірі становить 4 838 773,14 грн.

41.5. Залишок заборгованості склав 17 771 287,67 грн., з яких основна сума боргу - 17 000 000,00 грн., проценти - 771 287,67 грн.

41.6. Вказана сума повністю була сплачена поручителем ТОВ "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (нова назва ТОВ "Птахокомплекс "Нова") на користь ТОВ "КУА "ДІКВ-Л" за Договором поруки № 3/6П-БР2, що підтверджується копіями платіжних доручень, які додані до матеріалів справи.

41.7. Таким чином, до ТОВ "Птахокомплекс "Морозівка Агро" після виконання останнім зобов`язання за Договором позики № 6П-БПР2 замість ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" виникло право вимоги до ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро", ОСОБА_1 та ТОВ "Інпайп" як солідарних боржників щодо сплати грошових коштів у загальному розмірі 17 771 287,67 грн.

41.8. Рішенням Господарського суду Харківської області від 10.11.2020 у справі №922/1901/20, яке набрало законної сили, підтверджено факт виконання ТОВ "Птахокомплекс "Морозівка Агро" грошових зобов`язань замість боржника та поручителів за Договором позики № 6П-БПР2.

41.9. Судом встановлено, що заборгованість ТОВ "Інпайп" перед ТОВ "Птахокомплекс "Морозівка Агро" (нова назва ТОВ "Птахокомплекс "Нова") становить 17 771 287,67 грн., що підтверджено належними доказами.

Ухвала суду жодним з учасників справи № 922/1025/21, у встановленому законом порядку, не оскаржена.

41.10. При відкритті провадження, судом надано правову оцінку підставам виникнення та встановлено законність заявлених ТОВ "ПК"НОВА" вимог до боржника як солідарного боржника.

41.11. Укладання договору поруки, як похідного від договору основного зобов`язання, не є підставою для виникнення майнових зобов`язань до моменту порушення виконання боржником основного договору зобов`язання, має наслідком виникнення у поручителя акцесорного (додаткового) зобов`язання стосовно основного зобов`язання (зобов`язання за договором позики).

41.12. Підстава визнання договору недійсним, як такого, що укладений без будь-якої господарської мети та взяття на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, не відповідає положенням цивільного законодавства щодо правових наслідків порушення зобов`язань за договором поруки визначених статтями 553 - 559 Цивільного кодексу України.

41.13. Заявником не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв`язку між укладанням ТОВ "Інпайп" оспорюваного правочину і його неплатоспроможністю, не надано доказів, які б свідчили про те, що саме укладений ТОВ "Інпайп" договір поруки призвів до його неплатоспроможності.

41.14. ТОВ "Інпайп" здійснює заходи зі стягнення заборгованості з ТОВ "Птахокомплекс "Слобожанщина Агро" (боржник за договором поруки, за виконання зобов`язань якого поручився ТОВ "Інпайп").

41.15. Заявником не доведено, що оскаржений правочин було вчинено боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед будь-яким з кредиторів.

42. Враховуючи встановлене судами першої та апеляційної інстанції, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відсутність, у цьому випадку, ознак фраудаторності договору поруки №4/6П-БР-2 від 30.11.2018.

43. Водночас, колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне:

43.1. Під час розгляду заяви ТОВ "Кремікс", суди попередніх інстанцій, враховуючи дату відкриття провадження у справі про банкрутство (22.04.2021) та дату укладення спірного правочину (30.11.2028), дійшли про те, що у цьому випадку до спірних правовідносин, які склалися до 21.10.2019 (тобто до набрання чинності КУзПБ) підлягають застосуванню приписи статті 20 Закону про банкрутство, а не статті 42 КУзПБ, як помилково вказував заявник.

43.2. Колегія суддів враховує, що подібний підхід у питанні застосування наведених норм статті 20 Закону про банкрутство та статті 42 КУзПБ під час вирішення спорів про визнання недійсними правочинів, вчинених боржником до введення в дію КУзПБ, відповідає правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 № 904/7905/16, на яку міститься посилання в оскаржуваній постанові суду апеляційної інстанції.

43.3. Водночас, поза увагою судів залишено те, що постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 28.10.2021 у справі № 911/1012/13 було уточнено висновок, викладений у постанові від 02.06.2021 № 904/7905/16, про те, що при застосуванні статті 42 КУзПБ слід керуватися загальновизнаним принципом щодо дії законів у часі під час визнання правочину недійсним, згідно з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам законодавства має оцінюватися судом відповідно до законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

43.4. За висновком Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у справі № 911/1012/13, на відміну від загальних норм (ЦК України та ГК України), застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину.

43.4. Аналіз норм статті 42 КУзПБ дає підстави для висновку, що приписами цієї норми чітко визначено, що названа стаття підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма статті 42 КУзПБ, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.

43.5. Зважаючи на те, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "Інпайп" №922/1025/21 відкрито на підставі норм КУзПБ, до спірних правовідносин підлягали застосуванню приписи статті 42 КУзПБ щодо обчислення строків та підстав для визнання недійсними оспорюваних договорів.

Така ж правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 11.07.2023 у справі № 910/1539/21 (910/7148/22).

43.6. Суди першої та апеляційної інстанції наведеного не врахували, у зв`язку з чим дійшли помилкового висновку про застосування при розгляді заяви ТОВ "Кремікс" підстав недійсності правочину, передбачених статті 20 Закону про банкрутство.

43.7. Поряд з викладеним колегія суддів вважає необхідним звернути увагу судів на порядок здійснення провадження з розгляду спору, стороною у якому є боржник.

43.8. Частиною 1 статті 2 КУзПБ, який введено в дію з 21.10.2019, визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

43.9. Згідно з частиною першою та другою статті 7 КУзПБ спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

43.10. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником тощо.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

43.11. Відтак, визначені частиною другою статті 7 КУзПБ спори розглядаються та вирішуються судом у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України. Судові рішення, ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій за результатами розгляду заяв, скарг, клопотань, поданих в межах основного провадження у справі про банкрутство, розглядаються судом без застосування усіх стадій судового розгляду, притаманних виключно розгляду справ позовного провадження.

43.12. Такий підхід повністю відображає конструкції статей 7, 9 КУзПБ щодо порядку розгляду як основної справи про банкрутство, так і спорів, стороною в яких є боржник, які хоча і вирішуються в межах основної справи про банкрутство, проте є справами позовного провадження, відокремленими від основної справи про банкрутство. Таке розмежування є цілком виправданим з точки зору того, що справи відокремленого позовного провадження мають різний суб`єктний склад сторін спору, предмети і підстави позову, розглядаються та вирішуються господарським судом із застосуванням усього інструментарію позовного провадження, на відміну від спрощеного порядку розгляду заяв, скарг і клопотань в основній справи про банкрутство (див. висновок, викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/97/20).

43.13. Вказаного вище суд першої інстанції не врахував та розглянув заяву ТОВ "Кремікс" в основному провадженні у справі про банкрутство, а не у відокремленому позовному провадженні за правилами ГПК України.

44. На переконання колегії суддів, вказані у пункті 43 цієї Постанови процесуальні недоліки, враховуючи встановлені обставини та підтвердження під час касаційного перегляду висновків щодо відсутності підстав для визнання оскарженого правочину недійсним, не призвели по суті до прийняття невірного рішення, відтак, не є підставою для скасування оскаржених судових рішень.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

45. Відповідно до пункту 1) частини 1 статті 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

46. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (стаття 309 ГПК України).

47. Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.

48. Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації", у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації"), повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу та підлягають виконанню, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

49. Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 922/1025/21 без змін.

50. При цьому, доводи скаржника наведені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження.

51. З урахуванням вимог статті 300 ГПК України, твердження скаржника у касаційній скарзі про неповноту дослідження обставин (відсутність дослідження у цілому відносин у ретроспективі) відхиляються Верховним Судом, оскільки суд касаційної інстанції не вправі здійснювати переоцінку обставин та доказів, з яких виходили суди при вирішенні справи.

Судові витрати

52. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги ТОВ "Кремікс" та залишенням без змін оскаржених судових рішень, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до статті 129 ГПК України, покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 315, 317, 332 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кремікс" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 (за результатами розгляду заяви про визнання недійсним правочину - договору поруки № 4/6П-БР-2 від 30.11.2018) та постанови Східного апеляційного господарського суду від 17.05.2023 у справі № 922/1025/21залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

С.В. Жуков