Постанова

від 10.10.2023 по справі 5021/2509/2011

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

cправа № 5021/2509/2011

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Васьковського О.В. - головуючого, Пєскова В.Г., Погребняка В.Я.,

за участі секретаря судового засідання Аліференко Т.В.

розглянув касаційні скарги керівника Київської міської прокуратури та Фонду державного майна України

на постанову Північного апеляційного господарського суду (головуючий - В.О. Пантелієнко, судді: М.Л. Доманська, О.М. Остапенко) від 03.07.2023 (про перегляд ухвали Господарського суду Сумської області від 02.09.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання від 30.05.2019 № 85-1813 керуючого санацією ПАТ "Сумихімпром" Лазаковича І.В. про зобов`язання Фонду державного майна України вчинити певні дії)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції"

до Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром"

про визнання банкрутом.

Учасники справи:

представник прокуратури (Заступник керівника Київської міської прокуратури) - прокурор Цимбалістий Т.О.,

представник кредитора (АТ "Державний експортно-імпортний банк України") - Щербань Л.А., адвокат,

представник боржника - Паламаренко Т.І., адвокат,

представник Фонду державного майна України - Марченко В.М. (в порядку самопредставництва).

1. Короткий зміст вимог

1.1. 24.10.2011 Господарський суд Сумської області ухвалив порушити за заявою Товариств аз обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Промислові інвестиції" провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Сумихімпром" (далі - Боржник) в загальному порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до набрання чинності змінами внесеними Законом України № 4212-VI від 22.12.2011).

30.10.2012 Господарський суд Сумської області ухвалив ввести процедуру санації Боржника, призначити керуючим санацією голову правління Боржника - Лазаковича І.В., а розпорядником майна - арбітражного керуючого Марченка Р.В.

Строк процедури санації продовжувався неодноразово, на шість місяців до 22.11.2019 (ухвала суду від 22.05.2019).

1.2. 30.05.2019 керуючий санацією Боржника - Лазакович І.В. подав клопотання, в якому просив визнати неправомірними дії Фонду державного майна України (далі - ФДМУ, Фонд) з непогодження та затягування процедури погодження проекту плану санації Боржника, затвердженого 04.12.2014 на засіданні загальних зборів кредиторів та надісланого до ФДМУ листом від 17.07.2017 № 15-3143, всупереч вимогам Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також про зобов`язання ФДМУ розглянути проект плану санації Боржника, затверджений 04.12.2014 на засіданні загальних зборів кредиторів та погодити цей проект.

1.3. Клопотання обґрунтовано перешкоджанням ФДМУ Боржнику у поданні плану санації, який відповідно до закону має бути погоджений з ФДМУ, що становить загрозу для Боржника бути визнаним банкрутом, який є суб`єктом господарювання державного сектора економіки, з відкриття щодо нього ліквідаційної процедури у зв`язку з неподанням Боржником плану санації, погодженого відповідно до вимог Закону.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

2.1. 02.09.2020 Господарський суд Сумської області за результатами розгляду клопотання керуючого санацією Боржника про зобов`язання ФДМУ вчинити певні дії ухвалив відмовити у задоволенні цього клопотання.

2.2. Судове рішення мотивоване відсутністю підстав для задоволення клопотання керуючого санацією Боржника, оскільки аргументи щодо неправомірності дій ФДМУ з непогодження та затягування процедури погодження проекту плану санації Боржника спростовуються положеннями чинного законодавства, відповідно до яких ФДМУ не був уповноважений у липні - серпні 2017 року застосовувати до плану санації Боржника, проєкт якого затверджений 04.12.2014 загальними зборами кредиторів Боржника та направлений на адресу ФДМУ листом від 17.07.2017, порядок погодження планів санації, що втратив чинність. Також суд вказав про відсутність у суду компетенції приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції органів управління майном, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято, тоді як погодження плану санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, є повноваженням ФДМУ, а не суду.

3. Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

3.1. 29.03.2023 Верховний Суд постановив скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.12.2022 (про залишення без змін ухвали Господарського суду Сумської області від 02.09.2020 в частині відмови в задоволенні клопотання керуючого санацією Боржника Лазаковича І.В. №85-1813 від 30.05.2019р. (вх. №1625) про зобов`язання ФДМУ вчинити певні дії), а справу направити на новий розгляд до апеляційного суду.

3.2. При новому розгляді справи 03.07.2023 Північний апеляційний господарський суд за результатами розгляду скарги Компанії "ТОЛЕКСІС ІНТЕРНЕШНЛ ЛІМІТЕД" (TOLEXIS INTERNATIONAL LIMITED) постановив: задовольнити цю скаргу, скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання керуючого санацією Боржника Лазаковича І.В. про визнання неправомірними дій ФДМУ та зобов`язання вчинити певні дії, прийняти нове рішення, яким це клопотання задовольнити, визнати неправомірними дії ФДМУ з непогодження та затягування процедури погодження проєкту плану санації Боржника, затвердженого 04.12.2014 на засіданні загальних зборів кредиторів та надісланого ФДМУ листом від 17.07.2017 № 15-3143, всупереч вимогам Закону про банкрутство; зобов`язати ФДМУ розглянути проєкт плану санації Боржника, затверджений 04.12.2014 на засіданні загальних зборів кредиторів та надісланий до ФДМУ листом від 17.07.2017 №15-3143, зобов`язати ФДМУ письмово погодити цей проєкт.

3.3. Судове рішення мотивоване наявністю підстав для задоволення клопотання керуючого санацією Боржника, оскільки:

- запропонований до погодження проєкт плану санації мав бути розглянутий ФДМУ відповідно до Порядку № 895, яким Боржник керувався, вимогам якого проєкт відповідав та який був чинний під час складання, затвердження кредиторами та неодноразового направлення цього проєкту на погодження до ФДМУ, а керуючий санацією Боржника вчинив всі передбачені чинним законодавством дії для погодження плану санації із Фондом;

- зауваження Фонду Боржнику щодо тривалості строку санації, вказаного в запропонованому для погодження проєкті, не могли бути підставою для відмови в погодженні плану санації, оскільки ці зауваження суперечили чинному на той час законодавству, а отже і не могли бути виконані керуючим санацією;

- вимога про зобов`язання до ФДМУ письмово погодити проєкт плану санації, затверджений на засіданні загальних зборів кредиторів 04.12.2014 та надісланий до Фонду листом від 17.07.2017 № 15-3143, є належним та ефективним способом захисту в цьому спорі;

- жодною з норм, чинних в період розробки та схвалення проєкту плану санації Боржника трьох порядків погодження планів санації, затверджених наказами ФДМУ, не було передбачено можливості та право ФДМУ відмовляти в погодженні запропонованого проекту плану санації боржника на підставі власних нормативних документів;

- Фонд не зазначив жодних обґрунтованих зауважень в частині невідповідності вимогам Закону про банкрутство плану санації, яким передбачено відновлення платоспроможності.

4. Встановлені судами обставини

4.1. Відповідно до Реєстру власників іменних цінних паперів Боржника держава в особі ФДМУ є власником 99,9953% у статутному капіталі Товариства.

4.2. Проєкт плану санації Боржника був затверджений 04.12.2014 на засіданні загальних зборів кредиторів Боржника, проєкт на той момент перебував у Фонді.

4.3. Ухвалою суду від 22.06.2016, за результатами розгляду поданого до суду 20.05.2016 представником Боржника, Сокур О.О., клопотання № 15-2327 від 20.05.2016 про зобов`язання ФДМУ розглянути проект плану санації Боржника, затвердженого загальними зборами кредиторів від 04.12.2014, та письмово погодити його, зобов`язано ФДМУ розглянути план санації Боржника, що затверджений загальними зборами кредиторів від 04.12.2014, та вирішити питання щодо його погодження; також зобов`язано Боржника направити Фонду на розгляд план санації, повернутий листом ФДМУ № 10-52-20543 від 13.11.2015.

Згідно з цією ухвалою суд встановив, що:

- листом № 10-52-20543 від 13.11.2015 ФДМУ повернув проект плану санації до моменту вирішення питання щодо його погодження заставними кредиторами, які не погодили план санації;

- 14.01.2015 зборами кредиторів прийнято рішення про викуп боргу у заставних кредиторів, які не погодили план санації, відповідно до відомостей реєстру вимог кредиторів з дисконтом 85% протягом одного місяця та на адресу заставних кредиторів було направлено листи з проектами договорів про викуп боргу

- проте заставні кредитори вищевказані договори не підписали, що унеможливлює виконання вимог закону про схвалення проекту плану санації усіма заставними кредиторами;

- 03.06.2015 Боржник подав до суду заяву про зобов`язання вищевказаних банків укласти договори;

- ухвалою суду від 08.12.2015, яка залишена без змін апеляційною та касаційною інстанціями, Боржнику відмовлено в задоволенні вищевказаної заяви Боржника.

4.4. На виконання вимог ухвали від 22.06.2016 Боржник своїм листом від 05.07.2016 № 15-3110 направив план санації до ФДМУ.

В зв`язку з поверненням з пошти листа від 05.07.2016 № 15-3110 з причини закінчення терміну зберігання, Боржник повторно, листом від 16.08.2016 № 15-3727, направив до Фонду план санації.

У відповідь ФДМУ надіслав лист від 21.10.2016 № 10-52-20136 про повернення плану санації на доопрацювання у зв`язку із необхідністю врахування запланованого до продажу належного державі пакета акцій Боржника.

Листом від 08.11.2016 № 15-4864 Боржник, з метою кореспондування умов плану санації Боржника з умовами конкурсу з продажу належного державі пакета акцій Боржника, надіслав до Фонду запит про надання умов конкурсу з продажу пакета акцій Боржника.

Листом від 30.11.2016 № 10-52-23273 ФДМУ повідомив Боржника про відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України умов приватизації Боржника та наголосив, що у випадку їх затвердження, такі умови одразу будуть доведені до керуючого санацією.

4.5. Боржник листом від 17.07.2017 № 15-3143 втретє направив на адресу ФДМУ план санації Боржника.

4.6. ФДМУ за результатами розгляду плану санації листом від 17.08.2017 № 10-52-16126 повідомив Боржника, що наданий план санації не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв`язку з чим не може бути погоджений Фондом. До листа додані зауваження до плану санації Боржника.

У тексті зауважень зазначалося, зокрема, про те, що запропонований проект плану санації не відповідав вимогам Порядку погодження планів санації, мирових угод і переліків ліквідаційних мас, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 01.11.2016 № 1991, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.11.2016 за № 1519/29649 (далі - Порядок № 1991).

4.7. ФДМУ в листах від 17.08.2017 № 10-52- 16126 та від 29.01.2018 № 10-52-1908 "Щодо погодження плану санації" запропонував створення робочих груп із розробки проєкту плану санації Боржника.

4.8. Підставами для відмови в погодженні плану санації, які вказувались ФДМУ, стали:

- необхідність врахування запланованого продажу належного державі пакета акцій Боржника - лист Фонду державного майна України від 21.10.2016 № 10-52-20136 (такі умови відсутні, що підтверджено листом ФДМУ від 30.11.2016 № 10-52-23273);

- невідповідність Порядку № 1991 (лист Фонду державного майна України від 17.08.2017 № 10-52-16126);

- тривалість процедури санації та необхідність створення робочих груп із розробки проекту плану санації Боржника (листи Фонду державного майна України від 17.08.2017р. № 10-52- 16126 та від 29.01.2018 № 10-52-1908).

4.9. Керуючий санацією Боржника не вносив змін та доповнень до вже розглянутого проекту плану санації.

4.10. У відповідь на лист від 17.08.2017 № 10-52-16126 Боржник вказав ФДМУ на незаконність передбачених планом санації заходів із реструктуризації боржника, створення нової юридичної особи, тощо, однак подібні заходи були наведені в плані санації лише, як альтернативний шлях відновлення платоспроможності Боржника, вони були розглянуті суто теоретично, а висновок про можливість їх застосування був негативним, в зв`язку із чим твердження Фонду про їх незаконність та необхідність виключення були неправомірними та такими, що не можуть бути виконані керуючим санацією.

4.11. Станом на дату складання, неодноразового направлення на погодження, винесення рішень Господарським судом Сумської області про зобов`язання ФДМУ вирішити питання щодо погодження плану санації, проєкт якого було схвалено загальними зборами 04.12.2014, процедура погодження Фондом планів санації, мирових угод і переліків ліквідаційних мас підприємств-боржників (банкрутів) була визначена Порядком планів санації, мирових угод і переліків ліквідаційних мас затвердженого наказом ФДМУ від 06.06.2007 № 895, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 19.07.2007 №836/14103 (далі - Порядок № 895).

4.12. Відповідно до пункту 2 наказу ФДМУ від 01.11.2016 № 1991 встановлено визнати таким, що втратив чинність наказ Фонду державного майна України від 06.06.2007 № 895 щодо затвердження відповідного порядку - Порядку № 895.

4.13. Ухвалою господарського суду Сумської області від 22.05.2019 було продовжено повноваження розпорядника майна Боржника - арбітражного керуючого Марченка Романа Вікторовича; керуючим санацією - керівника боржника Лазаковича Ігоря Васильовича; провадження у справі про банкрутство Боржника вирішено здійснювати із урахуванням особливостей провадження санації боржника його керівником відповідно до статті 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

4.14. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023 зобов`язано ФДМУ надати апеляційному суду до 27.06.2023 включно: - належним чином завірені копії умов конкурсу з продажу належного державі пакета акцій Боржника; належним чином завірену копію проекту Розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення проведення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу державного пакета акцій Боржника", про який йде мова в листі від 30.11.2016 №10-52-23273; належним чином завірені копії доказів направлення на погодження до Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Антимонопольного комітету України проєкту Розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення проведення конкурсу» з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу державного пакета акцій Боржника", про який йде мова в листі віл 30.11.2016 №10-52-23273; належним чином завірені копії документів з результатами розгляду Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України та Антимонопольним комітетом України проєкту Розпорядження Кабінету Міністрів України "Деякі питання забезпечення проведення конкурсу з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону з продажу державного пакета акцій Боржника, про який йде мова в листі від 30.11.2016 №10-52-23273.

4.15. 27.06.2023 до апеляційного суду від ФДМУ надійшли документи на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 19.06.2023.

5. Короткий зміст вимог касаційних скарг

5.1. 24.07.2023 керівник Київської міської прокуратури та ФДМУ подали касаційні скарги, у яких просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 та залишити в силі ухвалу Господарського суду Сумської області від 20.09.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання від 30.05.2019 № 85-1813 керуючого санацією ПАТ "Сумихімпром" Лазаковича І.В. про зобов`язання Фонду державного майна України вчинити певні дії.

6. Доводи осіб, які подали касаційні скарги

6.1. Згідно з аргументами скаржників підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд неправильно застосував положення статей 1, 18 Закону про банкрутство, статей 1, 6, 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", не застосував статті 1, 5 Закону України "Про Фонд державного майна України", статтю 12 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна", Порядок погодження планів санації, затверджений наказом Фонду державного майна України від 04.03.2020 № 403 (Порядок № 403), не врахувавши висновки Верховного Суду щодо застосування вказаних норм про правила та умови складення та погодження плану санації, які викладені в постановах від 23.12.2021 у справі № 924/1155/18, від 22.06.2022 у справі № 909/995/19, від 06.03.2018 у справі № 50/371-6, від 09.06.2021 у справі № 5004/407/12, від 10.05.2018 у справі № 5021/1878/12.

При цьому скаржник зауважив щодо існування з моменту затвердження зборами кредиторів Боржника плану санації в грудні 2014 трьох редакцій Порядку погодження планів санації, Порядку № 895 (2007 рік, втратив чинність в листопаді 2016 року), Порядку № 1991 (втратив чинність в квітні 2020 року) та Порядку № 403, тоді як апеляційний суд, застосувавши положення кожного із цих порядків, помилився, ототожнивши погодження органом приватизації плану санації зі схваленням його зборами кредиторів, що є різними діями та різними правовідносинами, тоді як відсутні будь-які підстави для застосування до процедури погодження плану санації нормам законодавства, що були чинними на момент схвалення зборами кредиторів відповідного рішення, але втратили чинність.

6.2. Згідно з аргументами скаржників підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі також є положення пункту 3 частини другої статті 287 ГПК України через відсутність висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах щодо застосування статей 1, 18 Закону про банкрутство, статей 1, 6, 11 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", статей 1, 5, 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" з приводу реалізації Фондом державного майна України як органом управління та органом приватизації повноважень щодо погодження планів санації у справах про банкрутство суб`єктів господарювання зі значною державною часткою та щодо дискреційності таких повноважень, оскільки за статтею 9 Закону України "Про Фонд державного майна України" накази ФДМУ, видані у межах його повноважень, зокрема і накази, якими затверджувались як чинні, так і ті, що втратили чинність порядки погодження планів санації, є обов`язковими для виконання, а погодження плану санації у справі про банкрутство належить до повноважень ФДМУ, однак суди не врахували цього та відповідні висновки, наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду у постанові від 11.09.2018 у справі № 712/10864/16-а, в постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 599/1422/16-а та від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18.

6.3. Крім цього, з аргументами скаржників підставою для касаційного оскарження постанови апеляційного суду у цій справі є положення пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України, оскільки апеляційний суд, вирішуючи питання про необхідність погодження плану санації, не дослідив обставини приватизації Боржника та не розглянув підстави для закриття провадження у справі про банкрутство.

6.4. ФДМУ у скарзі вказує на відсутність посиланням апеляційного суду на доводи та обґрунтування Фонду та подані ним докази, натомість, в мотивувальній частині постанови містяться посилання на доводи заявника апеляційної скарги з цитуванням аргументів скаржника та Боржника.

6.5. ФДМУ у скарзі також зазначає, що оскаржуваною постановою вирішено питання, яке вже було вирішене ухвалою від 22.06.2016, оскільки цією ухвалою розглянуто питання про зобов`язання Фонду розглянути та погодити проект плану санації Боржника, затвердженого зборами кредиторів 04.12.2014 та зобов`язано ФДМУ розглянути цей план санації Боржника та вирішити питання щодо його погодження, а в іншій частині клопотання керуючого санації Боржника залишено без задоволення, і Фонд повністю виконав цю ухвалу: а саме, розглянув вищезазначений план, та листом від 17.08.2017 № 10-52-16126 відмовив у його погодженні, з огляду на невідповідність його вимогам чинного законодавства, а також надавши зауваження до плану санації, які керуючий санацією не виконав, що свідчить про правомірність дій ФДМУ при розгляді проектів плану санації Боржника.

6.6. ФДМУ зауважує, що оскільки справа про банкрутство Боржника перебуває в процедурі санації з 2012 року, провадження здійснюється відповідно до положень Закону про банкрутство, в редакції чинній до 19.01.2013, який не передбачає можливість оскарження рішення суду з питань визнання неправомірними дій Фонду та зобов`язання Фонду (органу управління державним майном) вчинити певні дії, як і не передбачає можливість керуючого санацією оскаржувати дії чи бездіяльність органу управління в процедурі санації боржника (повноваження суду щодо розгляду скарг на дії учасників виключно у ліквідаційній процедурі), а тому виходить за межі господарського судочинства.

7. Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7.1. Кредитор - Компанія Толексіс Інтернешнл Лімітед, та Боржник у відзивах на касаційні скарги заперечують вимоги та аргументи в скаргах з підстав, що загалом аналогічні мотивами в оскаржуваній постанові, наголошуючи на неправомірності дій ФДМУ щодо відмови у погоджені плану санації Боржника, не зважаючи на неодноразове виправлення керуючим санацією Боржника, що здійснені на зауваження Фонду, а також враховуючи відповідність умов в плані санації вимогам закону.

7.2. Кредитор - Акціонерне товариство "Укрексімбанк" у відзиві на касаційну скарг ФДМУ погоджується з вимогами та аргументами в скарзі з підстав, що ній викладені, наголошуючи на порушенні апеляційним судом та втручання у дискреційні повноваження ФДМУ.

8. Позиція Верховного Суду та висновки щодо застосування норм права

Щодо спору між учасниками провадження у справі про банкрутство

8.1. Суди встановили, що предметом спору та судового розгляду у цій справі стали оскаржувані/заперечувані одним учасником - керуючим санацією Боржника, дії/бездіяльність іншого учасника провадження у справі про банкрутство Боржника - ФДМУ (який як орган, уповноваженим управляти державним майном Боржника, діє в інтересах держави, яка є власником 99,9953 % іменних цінних паперів у статутному капіталі Товариства, пункт 4.1), щодо незатвердження проекту плану санації Боржника, який був схвалений загальними зборами кредиторів 04.12.2014 (пункт 4.2).

Отже між учасниками провадження у справі про банкрутство виник спір з приводу виконання та реалізації одним із них - органом, уповноваженим управляти державним майном Боржника, повноважень у цій справі про банкрутство щодо погодження плану санації Боржника.

8.2. З 21.10.2019 був введений в дію Кодекс України з питань банкрутства (далі - КУзПБ).

Однак, враховуючи відкриття провадження у цій справі ухвалою від 24.10.2011, процедури санації стосовно Боржника - ухвалою від 30.10.2012 (пункт 1.1), Суд, виходячи з положень пункту 4 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" КУзПБ (щодо подальшого розгляду справ, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), у вирішенні порушеного у цій справі спору/питання керується положеннями вказаного Закону в редакції, чинній до набрання чинності з 19.01.2013 змін, внесених в цей Закон (Законом України № 4212-VI від 22.12.2011).

8.3. Частиною п`ятою статті 18 цієї редакції Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон про банкрутство) передбачено, що керуючий санацією зобов`язаний попередньо погодити план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків; господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена в установленому порядку.

Частиною шостою статті 18 Закону про банкрутство № 4212-VI від 22.12.2011 визначено, якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не подано плану санації боржника, господарський суд приймає рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Положення, аналогічні наведеним, були передбачені також в статті 29 Закону про банкрутство в редакції, чинній з 19.01.2013.

8.4. Отже, непогодження плану санації Фондом державного майна України може привести до прийняття господарським судом рішення про визнання боржника - державного підприємства банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у зв`язку з неподанням боржником плану санації, погодженого відповідно до вимог Закону.

8.5. Водночас, щодо встановлених Законом строків (пункт 8.3) схвалення кредиторами, погодження органом, уповноваженим управляти державним майном, та подання суду плану санації боржника для його затвердження судом, Суд зазначає про таке.

8.6. Стаття 1 Закону визначає, що санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Реструктуризацією підприємства законодавець визначає здійснення організаційно-господарських, фінансово-економічних, правових, технічних заходів, спрямованих на реорганізацію підприємства, зокрема шляхом його поділу з переходом боргових зобов`язань до юридичної особи, що не підлягає санації, якщо це передбачено планом санації, на зміну форми власності, управління, організаційно-правової форми, що сприятиме фінансовому оздоровленню підприємства, збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції, підвищенню ефективності виробництва та задоволенню вимог кредиторів.

8.7. Положення частин першої та другої статті 18 цього Закону про банкрутство визначали також вимоги до обов`язкових та необов`язкових умов плану санації - заходів щодо відновлення платоспроможності боржника, які мають та можуть міститись в плані санації.

Також цим Законом встановлювались вимоги щодо строків схвалення кредиторами, погодження органом, уповноваженим управляти державним майном (у випадках, встановлених законом - частина п`ята статті 18 Закону про банкрутство) та подання суду плану санації боржника для його затвердження судом (частини перша, четверта, п`ята та шоста статті 18 Закону про банкрутство) (пункт 8.3).

8.8. За змістом наведених норм, ураховуючи правову природу плану санації як економічного плану (що вміщує стратегію та тактику) оздоровлення підприємства боржника та задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів, Суд доходить висновку, що для реалізації плану санації та досягнення того результату, задля якого у справі про банкрутство запроваджувалась процедура санації боржника умови плану санації мають узгоджуватись та відповідати тим актуальним економічним вимогам, що існують в державі, а відповідно і тим актуальним, щонайменше на дату затвердження цього плану, нормам законодавства, що регулюють та регламентують здійснення окремих, визначених в плані санації заходів стосовно боржника, з урахуванням, зокрема, і встановлених законом галузевих чи інших обмежень/заборон або спеціального регулювання для певних категорій суб`єктів господарювання (заборона або обмеження господарського обороту, продажу/придбання певних видів товарів/послуг з суб`єктами господарювання, що є резидентами окремих країн, наявність певної частки держави у статутному капіталі боржника тощо).

У цьому висновку Суд виходить з того, що розвиток законодавства в Україні, що обумовлений зовнішніми та внутрішніми факторами, вимагає постійного об`єктивного контролю та регулювання, триває та зазнає постійних змін у всіх напрямках права та галузях економіки (скасування окремих норм, на зміну яким вводиться нове нормативне регулювання).

8.9. А тому Суд зазначає, що в плані санації допускаються похибки, зважуючи на ті зміни у законодавстві, що відбуваються, могли відбутись/відбулись протягом встановлених законом, визначених вище граничних строків схвалення кредиторами, погодження органом, уповноваженим управляти державним майном, та подання суду плану санації боржника для його затвердження судом (пункт 8.3).

Ці похибки та відповідні недоліки можливо усунути шляхом внесення та затвердження змін та доповнень до плану санації, які, водночас, потребують схвалення кредиторами та погодження органом, уповноваженим управляти державним майном (у випадках, встановлених законом), у тому самому порядку, що й план санації, що передбачено всіма редакціями Порядку погодження планів санації, мирових угод і переліків ліквідаційних мас (з їх відповідними назвами), затверджених наказами ФДМУ: від 06.06.2007 № 895, від 01.11.2016 № 1991 та від 04.03.2020 № 403, а також відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах, зокрема, від 10.05.2018 у справі № 5021/1878/12 та від 15.10.2019 у справі № 5027/1297-б/2011 та від 16.08.2023 у справі № 904/794/14).

8.10. Між тим, Суд зауважує, що у разі тривалого періоду (зокрема, поза межами встановлених законом строків) розробки, схвалення, погодження та затвердження судом плану санації економічні відносини та їх нормативне регулювання може зазнати таких змін, за яких умови розробленого, схваленого та, можливо, погодженого плану санації не узгоджуватимусь ні з чинними економічними відносинами, ні з нормами закону, що становитиме загрозу та завадить реалізації цього плану, а, відповідно, свідчитиме про об`єктивну неможливість вирішити про його погодження компетентним органом та/або затвердження судом, що унеможливлює вчинення відповідних процесуальних дій та прийняття судових рішень щодо цього плану.

8.11. Зокрема, 18.01.2018 був прийнятий Закон України "Про приватизацію державного і комунального майна", що набув чинності з дня, наступного за днем його опублікування (пункт 1 розділу V "Прикінцеві та перехідні положення"), а саме з 07.03.2018.

Положеннями абзацу першого частини п`ятої статті 12 цього Закону, які з моменту прийняття та набрання чинності цим законом до цього часу (розгляду цієї справи, зокрема і касаційним судом) не зазнали змін, передбачено, що справи про банкрутство боржників, якими є державні підприємства та/або господарські товариства, більше ніж 50 відсотків акцій (часток) яких прямо чи опосередковано належать державі, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, не порушуються до її завершення; провадження у справах про банкрутство таких підприємств/господарських товариств, щодо яких прийнято рішення про приватизацію, підлягає припиненню, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника.

8.12. Щодо застосування цієї норми Суд звертається до правової позиції Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, сформульованої в постанові від 20.01.2021 по справі № 5017/2833/2012, згідно з якою: "Для прийняття рішення про закриття/припинення провадження у справі про банкрутство боржника на підставі частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" необхідним і достатнім є лише встановлення судом, на підставі поданих сторонами доказів у справі, обставин належності Державі Україна прямо або опосередковано акцій (частки) цього боржника, що перевищує 50%, та чинності (на момент ухвалення відповідного судового рішення) прийнятого Фондом державного майна України стосовно боржника рішення про приватизацію".

8.13. У зв`язку з викладеним та враховуючи встановлені у цій справі обставини:

- схвалення комітетом кредиторів проєкту плану санації Боржника 04.12.2014 (пункт 4.2);

- неможливість ФДМУ надати Боржнику умови конкурсу з продажу пакета акцій Боржника для внесення відповідних змін до умов плану санації та повідомлення Фондом про ці обставини листом від 30.11.2016 № 10-52-23273 (про відсутність затверджених Кабінетом Міністрів України умов приватизації Боржника, пункт 4.4);

- ухвалення у 2018 рішення про приватизацію Боржника (зокрема, наказ Фонду від 08.06.2018 № 765 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ "Сумихімпром", який є чинним та не скасований: Суд ураховує набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/7037/21 - про відмову у визнанні недійсним цього наказу);

- ухвалення Верховним Судом постанови від 29.06.2022 про скасування судових рішень першої і апеляційної інстанцій у цій справі в частині відмови у задоволенні клопотань ФДМУ № 10-52-5938 від 26.03.2018 (вх.№673(з)), № 10-52-13026 від 02.07.2018 (вх.№5547) про припинення провадження у цій справі та в частині відмови у задоволенні клопотання № б/н від 06.08.2020 Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про закриття провадження у справі з направленням цієї справи в частині розгляду вищезазначених клопотань на новий розгляд до місцевого суду;

- розгляд місцевим судом у цій справі клопотань ФДМУ № 10-52-5938 від 26.03.2018 (вх. № 673(з)) та № 10-52-13026 від 02.07.2018 (вх. №5547) про припинення провадження у цій справі; клопотання № б/н від 06.08.2020 Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) про закриття провадження у цій справі; клопотання № 867/85 від 01.03.2021 керуючого санацією про продовження строку процедури санації; клопотання ФДМУ № 10-52-5294 від 11.03.2021 (вх. № 1254) про закриття провадження у справі тощо (ухвали від 31.08.2023 та від 28.09.2023);

Суд доходить висновку, що вирішення призначеного судом у цій справі до розгляду питання про закриття провадження у справі про банкрутство Боржника, обумовлене рішенням про приватизацію державного пакету акцій Боржника, між тим передує оцінці правомірності стверджуваних керуючим санацією Боржника дій/бездіяльності ФДМУ з непогодження схваленого 04.12.2014 загальними зборами кредиторів Боржника проєкту плану санації Боржника у його редакції 2014 року, попри ухвалу суду від 22.06.2016 про зобов`язання ФДМУ розглянути цей проєкт та письмово погодити його (пункт 4.3), а тому оцінка вказаних дій/бездіяльності Фонду має здійснюватися після або разом з вирішенням вказаного питання про закриття провадження у цій справі.

8.14. Отже, станом на час розгляду місцевим судом у 2020 році клопотання/скарги керуючого санацією щодо неправомірності дій ФДМУ з непогодження та затягування процедури погодження проекту плану санації Боржника, а також на час неодноразового подальшого перегляду відповідного рішення апеляційним та касаційним судами, порушені у вказаному клопотанні/скарзі питання (оцінка дій/бездіяльності ФДМУ у цій справі та зобов`язання Фонду погодити план санації Боржника, схвалений загальними зборами кредиторів 04.12.2014) є передчасними через зміни, яких зазнало, зокрема, законодавство про приватизацію (пункти 8.11, 8.12, 8.13), а також через факт ухвалення рішення про приватизацію державного пакету акцій Боржника.

Відтак, відповідне клопотання керуючого санацією не підлягає задоволенню, правильного висновку про що дійшов місцевий суд (пункт 2.2).

А тому, через передчасність відповідного клопотання/скарги керуючого санацією Боржника, відсутні підстави для оцінки у цьому провадженні причин та обставин, за яких відповідний план не був погоджений.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржників у відповідній частині (абзац перший пункту 6.1).

8.15. Між тим апеляційний суд наведеного не врахував та дійшов помилкового висновку про задоволення відповідного клопотання керуючого санацією Боржника із зобов`язанням ФДМУ розглянути проєкт плану санації Боржника, затверджений 04.12.2014, що був йому надісланий листом від 17.07.2017 №15-3143, та письмово погодити цей проєкт.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними аргументами скаржників (пункт 6.3).

8.16. Поряд з викладеним, щодо останньої вказівки суду - зобов`язати ФДМУ письмово погодити проєкт плану санації Боржника, затверджений 04.12.2014, Суд вважає за необхідне додати таке.

Згідно з положеннями пункту 3 частини першої статті 5 Закону України "Про Фонд державного майна України" до повноважень Фонду державного майна України у сфері управління корпоративними правами держави належить погодження мирових угод, планів санації і переліків ліквідаційних мас та змін і доповнення до них у справах про банкрутство господарських організацій з корпоративними правами держави понад 50 відсотків їх статутного капіталу, які перебувають у процесі приватизації, що кореспондується з положеннями частини п`ятої статті 18 Закону про банкрутство. Аналогічні положення визначені в пункті 33 частини першої статті 6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності".

Ці повноваження належали ФДМУ відповідно до вказаних Законів в їх редакції станом і на момент виникнення спірних правовідносин у цій справі.

Наведені повноваження ФДМУ також визначені в усіх редакціях Порядку погодження планів санації, мирових угод і переліків ліквідаційних мас (з їх відповідними назвами), затверджених наказами Фонду державного майна України від 06.06.2007 № 895, від 01.11.2016 № 1991 та від 04.03.2020 № 403.

8.17. Отже, погодження плану санації боржника у справі про банкрутство є компетенцією ФДМУ, а суд не може підміняти державний орган, дії, бездіяльність якого оскаржуються, приймати замість нього рішення, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

У цьому висновку Суд звертається до сталої позиції Верховного Суду в питанні меж повноважень суду у спорах щодо оскарження дій, бездіяльності державного органу, що неодноразово викладена в постановах від 07.09.2023 у справі № 140/32/20 (провадження № К/9901/19416/20), від 15.08.2023 у справі № 822/2086/17 (касаційне провадження № К/9901/4775/17 ), від 13.04.2023 у справі №280/2948/19 (касаційне провадження № К/9901/31435/20), від 28.06.2023 у справі № 442/839/21 (провадження № 61-8992 св 22), від 03.02.2022 у справі № 910/11418/19 тощо.

Дійшовши цього висновку, Суд погоджується з аналогічними висновками місцевого суду в скасованій апеляційним судом ухвалі (пункт 2.2) та з аргументами скаржників (пункт 6.2).

8.18. За висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання/скарги керуючого санацією щодо неправомірності дій ФДМУ з непогодження та затягування процедури погодження проекту плану санації Боржника (пункти 8.13, 8.14) Суд не розглядає інші аргументи скаржника - ФДМУ (пункти 6.4-.6.6).

8.19. Таким чином, висновки апеляційного суду в оскаржуваній постанові зроблені з неправильним застосуванням цим судом, зокрема, норм статті 18 Закону про банкрутство № 4212-VI від 22.12.2011 та аналогічних положень цього Закону його редакції з 19.01.2013, та без врахування норм частини п`ятої статті 12 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна", що призвело до безпідставного скасування законної та обґрунтованої ухвали суду першої інстанції у відповідній частині з ухваленням апеляційним судом незаконної постанови, яка, у зв`язку із наведеними порушеннями, підлягає скасуванню.

Натомість висновки в скасованому апеляційним судом рішенні суду першої інстанції (в частині відмови у задоволенні клопотання керуючого санацією Боржника про зобов`язання ФДМУ вчинити певні дії), з урахуванням мотивів, викладених в цій постанові, зроблені з правильним застосуванням вказаних норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених обставин справи.

8.20. А тому доводи скаржників щодо незаконності скасування апеляційним судом ухвали місцевого суду в частині відмови у задоволенні клопотання керуючого санацією Боржника, Лазаковича І.В., про зобов`язання ФДМУ вчинити певні дії є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

8.21. У зв`язку з викладеним та з урахуванням положень пункту 4 частини першої статті 308 та статті 312 ГПК України оскаржувана постанова апеляційного суду (про перегляд ухвали місцевого суду в частині відмови у задоволенні клопотання керуючого санацією Боржника, Лазаковича І.В., про зобов`язання ФДМУ вчинити певні дії) підлягає скасуванню, а скасована нею ухвала суду першої інстанції у відповідній частині - залишенню в силі.

Керуючись статтями 129, 300, 301, 308, 312, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційні скарги керівника Київської міської прокуратури та Фонду державного майна України задовольнити.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 (про перегляд ухвали Господарського суду Сумської області від 02.09.2020 в частині відмови у задоволенні клопотання від 30.05.2019 № 85-1813 керуючого санацією ПАТ "Сумихімпром" Лазаковича І.В. про зобов`язання Фонду державного майна України вчинити певні дії) у справі № 5021/2509/2011 скасувати.

3. Ухвалу Господарського суду Сумської області від 02.09.2020 (в частині відмови у задоволенні клопотання від 30.05.2019 № 85-1813 керуючого санацією ПАТ "Сумихімпром" Лазаковича І.В. про зобов`язання Фонду державного майна України вчинити певні дії) у справі № 5021/2509/2011 залишити в силі.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя О.В. Васьковський

Судді В.Г. Пєсков

В.Я. Погребняк