Рішення

від 25.09.2023 по справі 695/38/23

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

заочне

Справа № 695/38/23

номер провадження 2/695/501/23

25 вересня 2023 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

в складі головуючого судді: Степченка М.Ю.

за участю секретаря с/з: Шевченка В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом керівника Золотоніської окружної прокуратури Черненка Тараса Юрійовича в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по орендній платі, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Золотоніської окружної прокуратури звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по орендній платі, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат.

Свої вимоги прокурор обґрунтовує тим, що 04.11.2014 р. між Вознесенською сільською радою та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки 7121582002:03:002:0501 загальною площею 0,0810 га забудованих земель громадського призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться АДРЕСА_1 . Термін оренди становить 10 років. За умовами вказаного договору щорічна орендна плата за земельну ділянку встановлюється в розмірі 12 % від її нормативної грошової оцінки, що складає 4270,97 грн. Відповідно до інформації Вознесенської сільської ради за користування земельною ділянкою станом на 15.12.2022 у ОСОБА_1 наявна заборгованість в сумі 26458,88 грн., оскільки останній не вносив орендну плату в повному обсязі протягом періоду з 15.12.2019 р. по 15.12.2022 грн.

На підставі ст.625 ЦК України відповідач має сплатити втрати від інфляції та 3% річних. Втрати від інфляції за весь період прострочення з 15.12.2019 - 15.12.2022 становлять 6128,69 грн.; 3% річних від простроченої суми становлять 1133,93 грн.

Також відповідно до ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» відповідач повинен сплати пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розмір пені від простроченої суми заборгованості станом на 15.12.2022 відповідно до розрахунку становить 261,71грн.

Підставою для представництва у суді інтересів держави став факт порушення законодавства при несплаті орендної плати за договором оренди земельної ділянки, зокрема, в зв`язку з порушенням умов договору, що призводить до ненадходження коштів до бюджету. При цьому територіальна громада з позовними заявами про стягнення в судовому порядку заборгованості зі сплати орендної плати не зверталася, що свідчить про бездіяльність даного органу місцевого самоврядування, внаслідок якої бюджет недоотримує кошти у вигляді орендної плати, тому втручання прокурора в спірні правовідносини для захисту економічного інтересу держави, шляхом подачі цієї позовної заяви є обґрунтованим.

Ухвалою суду відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. В ухвалі про відкриття спрощеного позовного провадження відповідачу був наданий строк в 15 днів з дня отримання даної ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву та роз`яснено право подати заяву з обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Від відповідача на адресу суду відзив на позовну заяву не надходив.

У судове засідання прокурор не прибув, але скерував заяву, в якій просить розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Від представника Вознесенської сільської ради надійшла заява про розгляд справи в його відсутність, позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, не повідомивши суд про причину неявки, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:

1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання;

2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин;

3) відповідач не подав відзив;

4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але в судове засідання не з`явився без поважних причин, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось у зв`язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до договору оренди землі від 04.11.2014, укладеного між Вознесенською сільською радою в особі сільського голови Денисенка В.І. та ОСОБА_1 , останньому передано у оренду терміном на 10 років земельну ділянку 7121582002:03:002:0501 площею 0,0810 із забудованих земель громадського призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про даний договір оренди 15.12.2014 р. внесено в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно що стверджено інформаційною довідкою №319225334 від 29.12.2022 р.

Пунктом 8 договору визначено, що договір укладено на 10 років з дати реєстрації договору оренди землі.

Згідно п.9 договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 12% від грошової оцінки земельної ділянки та становить 4270,97 грн. в рік.

Орендна плата вноситься рівними частками за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця на розрахунковий рахунок Вознесенської сільської ради. Орендар бере на себе обов`язок уточнення розмірів орендної плати та банківських реквізитів її отримувача (п.11 Договору).

Відповідно розрахунку, здійсненого позивачем, заборгованість по орендній платі у ОСОБА_1 виникла за період з 15.12.2019 по 15.12.2022 р. та становить 26458,88 грн.

Згідно з ч.,ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 3 статті 56 ЦПК України передбачено, що в визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовом, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступати за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за ново виявленими або виключними обставинами.

Відповідно до положень ч.3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, яке охоплює широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові ВСУ від 25.04.2018 року у справі №806/10008/17).

Прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу. У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно. "Не здійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною. "Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Така позиція висловлена Верховним Судом при розгляді справи 918/47/18.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 жовтня 2019 року по справі № 903/129/18 сформувала правову позицію, відповідно до якої сам факт не звернення до суду органу місцевого самоврядування з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку із чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян членів територіальної громади та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини (п. 6.43).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18, наведено такі правові висновки:

"Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Протягом тривалого періоду часу Вознесенська сільська рада не вжила заходів щодо отримання орендної плати за вказаним договором оренди.

Таким чином, суд погоджується з позицією прокурора про необхідність звернення з даним позовом саме прокурором, тому, що невжиття уповноваженим органом відповідних заходів щодо стягнення плати за договором оренди негативно впливає на дохідну частину бюджету, в зв`язку з чим порушено інтереси держави.

Нормами ч.2 ст.792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про оренду землі», в редакції, яка була чинною на дату укладання договору оренди землі, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Згідно зі ст. 13 цього Закону Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Нормами ст. 15 вказаного Закону встановлено, що і умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.2 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до п.п в) ч.1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі» визначено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Згідно зі ст.22 Закону України «Про оренду землі» орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній і комунальній власності, справляється виключно у грошовій формі. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 251 ЦК України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Оскільки відповідачем не вносилась орендна плата у строки, визначені умовами договору оренди, внаслідок чого утворилась заборгованість за вказаним договором оренди, наявність та розмір якої доведені позивачем та стверджені належними доказами, та в свою чергу не спростовані відповідачем, тому наявні правові підстави для стягнення відповідача заборгованості по орендній платі в сумі 26458,88 грн.

Згідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно правової позиції, висловленої в постанові Верховного Суду України від 30.10.2013 року у справі № 6-59цс13, інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, і трьох процентів річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Статями 1,3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У порушення вищезазначених приписів закону та умов договору оренди землі, відповідачем не було здійснено повних платежів зі сплати орендної плати, що є істотним порушенням умов договору, внаслідок якого друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору, а грошові кошти знецінюються внаслідок інфляційних процесів, тому суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних нарахувань та 3% річних є обґрунтованими, законними, та не спростовані стороною відповідача, в зв`язку з чим підлягають задоволенню.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 261,77 грн. за порушення виконання зобов`язань є доведеними та обґрунтованими, тому підлягають до повного задоволення.

Суд, відповідно до ст.141 ЦПК України, задовольняючи позов, стягує з відповідача на користь Черкаської обласної прокуратури судовий збір в сумі 2684,00 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов керівника Золотоніської окружної прокуратури Черненка Тараса Юрійовича в інтересах держави в особі Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області до ОСОБА_1 про стягнення боргу по орендній платі, пені, трьох відсотків річних, інфляційних втрат задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на рахунок Вознесенської сільської ради Золотоніського району Черкаської області UА908999980334159815000023729, ККД 18010900, код банку 37930566, ГУК у Черк, обл./тг с. Вознесен/180010900, Казначейство України, орендну плату в сумі 26458 (двадцять шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн. 88 коп., пеню 261 (двісті шістдесят одну) грн.77 коп., 3% річних від простроченої суми заборгованості 1133 (одну тисячу сто тридцять три) грн. 93 коп., втрати від інфляції в сумі 6128 (шість тисяч сто двадцять вісім) грн. 69 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 ) на користь Черкаської обласної прокуратури (бульвар Шевченка, буд. 286, м. Черкаси Черкаська область, 18001, код ЄДРПОУ 02911119, р/р UА138201720343160001000003751 в Державній казначейській службі України в м. Київ, МФО 820172), витрати, пов`язанні зі сплатою судового збору за подання позовної заяви, в сумі 2481,00 грн.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення у порядку, встановленому чинним законодавством.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя М.Ю. Степченко