Рішення

від 24.07.2023 по справі 752/25381/21

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/25381/21

Провадження № 2/752/1631/23

Заочне Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

24 липня 2023 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Плахотнюк К.Г.,

за участі секретаря судового засідання: Давиденко С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Союзбуд», треті особи: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 , про зняття арешту з квартири, -

в с т а н о в и в:

19 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє адвокат Лісова Н.В., звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що на виконанні Голосіївського відділу ДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) знаходиться виконавче провадження № 59214291 по виконанню ухвали про забезпечення позову № 752/3848/19 по справі за позовом ОСОБА_2 до ДП «Союзбуд» про стягнення коштів. 3 червня 2019 року старшим державним виконавцем Голосіївського відділу ДВС м. Києва ГТУ юстиції у м. Києві Шевченко М.О. було винесено постанову про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 154,4 кв. м., яка начебто належить боржнику ДЖП «Союзбуд», номер запису про обтяження 31831370 (спеціальний розділ). Проте, на підставі договору купівлі-продажу від 13 березня 2019 року, посвідченого приватним нотаріусом КМНО Бондар Н.В. та витягу № 159534219 від 14 березня 2019 року власником вказаної кварти є позивач ОСОБА_1 .. Враховуючи, що до Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва виконавчий документ, боржником за яким є ОСОБА_1 не надходив та на примусовому виконанні не перебуває, то арешт квартири, власником якої є останній, був накладений з порушенням накладення арешту, а отже перешкоджає законному власнику розпоряджатися нею. 20 серпня 2021 року позивач звернувся до начальника Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва з клопотанням про скасування постанови державного виконавця в частині накладення арешту на вказану квартиру, на що отримав відмову.

Позивач просить суд зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 154,4 кв. м, яка належить йому на праві приватної власності, накладений постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченко М.О. 3 червня 2019 року, номер запису про обтяження 31831370 (спеціальний розділ).

Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 21 жовтня 2021 року відкрито провадження у вказаній справі, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання (а.с. 25).

Відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

У підготовчому засіданні учасники справи відсутні, про час і місце розгляду в підготовчому засіданні повідомлялися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідач ДП «Союзбуд» своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Треті особи Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 своїм правом на подання письмових пояснень щодо позову не скористалася.

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 15 березня 2022 року закрито підготовче засідання, справу призначено до судового розгляду (а.с. 35-36).

Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 10 листопада 2022 року залучено до участі у вказаній справі в якості третьої особи ОСОБА_2 , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору (а.с. 42-43).

В судовому засіданні учасники справи відсутні.

Суд на підставі статті 280 ЦПК України ухвалив постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями договору купівлі-продажу квартири від 13 березня 2019 року (а.с. 21) та витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с. 8).

Постановою Голосіївського районного відділу ДВС у м. Києві на виконання ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 25 лютого 2019 року про забезпечення позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ДП «Союзбуд» про стягнення коштів, накладено арешт на вказану квартиру ( а.с. 9-11, 64).

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 2 вересня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено; стягнуто із ДП «Союзбуд» на користь ОСОБА_2 кошти в сумі 35000 доларів США 00 центів Гарантійного платежу за Попереднім договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, Брагіною Н.В., 25.10.2017 та зареєстрованого в реєстрі за № 987, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на день постановлення рішення становить 966305 грн., а також 3% річних в сумі 25884 грн. 37 коп.; інфляційні витрати в сумі 68218 грн. 50 коп.; штраф в сумі 560700 грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 9989 грн. 20 коп. (а.с. 65-69).

У вересні 2019 року ОСОБА_2 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 , ДП «Союзбуд» та ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського Міського нотаріального округу Бондар Н. В., в якому просила: визнати недійсним договір купівлі-продажу серія та номер: 334, від 13.03.2019 року, квартири АДРЕСА_2 ; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер: 45952210 від 14.03.2019 року, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Боднар Н.В. про реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_3 ; визнати недійсним договір відступлення права вимоги (цесії) від 05.02.2019 року щодо квартири АДРЕСА_1 .

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києві від 11 червня 2021 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ДП «Союзбуд» та ОСОБА_3 , третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Боднар Н.В., про визнання недійсними договору про відступлення права вимоги (цесії) і договору купівлі-продажу квартири та скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, - залишено без задоволення (а.с. 73-80).

Відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так, рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2021 року, яке набрало законної сили 22 липня 2021 року, встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

13.03.2019 року між ОСОБА_3 , як продавцем, та ОСОБА_1 , як покупцем, укладено договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Боднар Н.В. за реєстровим номером 334, за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця квартиру АДРЕСА_1 , а покупець зобов`язується прийняти цю квартиру та сплатити за неї ціну відповідно до умов, що визначені у договорі.

Право власності продавця ОСОБА_3 на спірну квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 28.02.2019 року Комунальним підприємством «Благоустрій Шевченківського району» м. Київ, номер запису про право власності 30506524, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1776323580000 на підставі договору комісії б/н від 23.04.2008 року, договору відступлення права вимоги (цесії) б/н від 05.02.2019 року, договору про участь у фонді фінансування будівництва № ДК-144, виданого 25.04.2008 року ТОВ «Фінансова компанія «Перший управитель будівництва», договору про уступку майнових прав № У/ДК-144 від 11.06.2008 року ТОВ «Фінансова компанія «Перший управитель будівництва», довідки про технічні показники б/н, виданої 28.02.2019 року ТОВ «БТІ М», сертифікату ДАБІ № ІУ 165150270065, виданого 27.01.2015 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України.

У Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на момент укладення між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 оспорюваного у даному судовому провадженні договору купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , були відсутні будь-які зареєстровані у відповідності до вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обтяження об`єкта нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .

Як встановлено в судовому засіданні 20 серпня 2021 року позивач звернувся до Голосіївського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві з заявою про зняття арешту з майна застосованого в рамках ВП № 59214291, на що отримав відмову (а.с. 5, 7).

Позивач зазначає, що наявність вказаного арешту квартири перешкоджає йому розпоряджатися нею.

Суд погоджується з доводами позивача та вважає, що позовні вимоги слід задовольнити, з огляду на наступне.

Відповідності до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усі суб`єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

За правилами ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Оскільки позивач не є стороною у виконавчому провадженні, в межах якого накладалася заборона, його майно перебуває у обтяженні без будь-яких підстав, тому в даний час дія арешту на належне позивачеві майно, порушує його права, як власника.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

За положеннями вищевказаних норм суди мають належним чином обґрунтовувати свої рішення.

Аналогічна позиція підтримується і практикою Європейського Суду з прав людини, зокрема у справі «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, де зазначено про те, що Європейський Суд встановив порушення ст. 6 Конвенції, у тому числі через те, що національні суди не дали відповідь на аргументи заявниці стосовно правдивості показів свідків та дійсності документів, хоча ці докази були визначальними для рішення по справі.

Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, наявність безпідставно накладеного обтяження на нерухоме майно ОСОБА_1 порушує його право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, що дає підстави для захисту його права шляхом задоволення позовних вимог.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Аналогічне визначене статтею 321 ЦК України щодо непорушності права власності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч. 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» арешт може бути знятий за рішенням суду.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що позов ОСОБА_1 слід задовольнити.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 908 грн.

Керуючись ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства «Союзбуд», треті особи: Голосіївський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства Юстиції (м. Київ) та ОСОБА_2 , про зняття арешту з квартири, - задовольнити.

Скасувати арешт (заборону) з квартири АДРЕСА_1 , загальною площею 154,4 кв.м, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 , накладений 3 червня 2019 року постановою старшого державного виконавця Голосіївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві Шевченка Максима Олександровича, номер запису про обтяження 31831370 (спеціальний розділ).

Стягнути із Дочірнього підприємства «Союзбуд» (місцезнаходження: 03150 м. Київ вул. Ямська, 44, Код ЄДРПОУ: 33053164) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя К.Г. Плахотнюк