Ухвала

від 23.10.2023 по справі 380/24156/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/24156/23

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

23 жовтня 2023 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Бродівської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення

в с т а н о в и в:

16.10.2021 до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Бродівської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення Бродівської міської ради №504 від 22.11.2017 року Про затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування групи жилих будинків по АДРЕСА_1 .

19.10.2023 до відкриття провадження у справі до суду надійшла заява ОСОБА_1 - представника ОСОБА_2 про застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) та іншим особам за його дорученням чи за договором, здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:15:002:0007 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_2 , мешканець міста Броди, проживає на АДРЕСА_2 , є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4620310100:12:016:0006, площею 0,0509 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯА №417507 (міститься в матеріалах справи). 22.11.2017 Бродівська міська рада Бродівського району Львівської області прийняла рішення №504 Про затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування групи жилих будинків по АДРЕСА_1 . Внаслідок прийняття згаданого рішення та початком, на його підставі будівельних робіт на сформованій суміжній земельній ділянці, порушено права ОСОБА_2 щодо безпечного в`їзду та виїзду із власного подвір`я та щодо можливості доступу до будинку вантажних автомобілів, спецтехніки (асенізація, кран, бульдозер т.і.), а також карет швидкої та пожежної допомоги. Крім того, при проектуванні дороги для заїзду та пішохідної доріжки не дотримано будівельних норм, передбачених законодавством, чинних на момент прийняття детального плану. Також позивач наголошує на недотриманні 100-метрової прибережної захисної смуги, встановленої Земельним та Водним кодексами України, що підтверджується схемою планувальних обмежень, яка додається до позову.

Також представник заявника посилається на те, що власник земельної ділянки кадастровий номер: 4620310100:15:002:0007 ОСОБА_3 не бажає змінювати конфігурацію та активно веде будівництво, бажаючи якнайшвидше завершити, перекривши дорогу для заїзду ОСОБА_2 , тому для здійснення представництва прав та законних інтересів ОСОБА_2 , виникла необхідність звернутись до суду для вжиття заходів забезпечення позову. Оскільки ОСОБА_3 вже огородив земельну ділянку бетонними блоками, завіз будівельні матеріали, приступив до будівництва, заклав фундамент та заявляє, що до зими він побудується, заявник вважає за необхідне клопотати перед судом про вжиття заходів забезпечення позову у вигляді заборони проводити будівельні роботи з будівництва ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) на земельній ділянці, розташованій у АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:15:002:0007 до набуття чинності рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Враховуючи подані представником заявника матеріали, суддя вважає за можливе розглянути відповідну заяву без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суддя виходив з такого.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені вказаною статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Зазначені підстави є оціночними, а тому містять небезпеку застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до негативних правових наслідків для позивача та/чи відповідача, а також інших осіб, що не є сторонами провадження.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій з боку суб`єкта владних повноважень, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який призначений забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого в адміністративній справі.

У зв`язку з цим необхідно, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є захід забезпечення позову, про який просить позивач, співмірним з позовними вимогами та чи відповідає він меті і завданням правового інституту забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Відтак, заходи забезпечення позову застосовуються судом лише у виняткових випадках за наявності для цього умов та підстав, передбачених процесуальним законом, при цьому, такі заходи повинні відповідати критеріям адекватності та співмірності.

Відповідно до статті 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина друга статті 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз вимог наведених норм дозволяє стверджувати, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. Заявник обов`язково повинен обґрунтувати своє клопотання і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у такому випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі. При цьому тягар доказування при розгляді клопотання покладається виключно на заявника.

Частинами першою і третьою статті 152 КАС України визначено, що заява про забезпечення позову подається у письмовій формі і повинна містити, зокрема, обґрунтування необхідності забезпечення позову, а також захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

З аналізу наведеної норми вбачається, що обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, у тому числі й із зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявників щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Суддя відхиляє доводи представника заявника щодо протиправності оскарженого рішення відповідача, оскільки такі не містять очевидного характеру. Висновок щодо правомірності чи протиправності оскарженого рішення буде зроблений за результатами повного, об`єктивного, всебічного дослідження всіх обставин справи.

Зі змісту заяви про забезпечення позову вбачається, що представник заявника просить забезпечити позов шляхом заборони ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) та іншим особам за його дорученням чи за договором, здійснювати підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер: 4620310100:15:002:0007 до набрання рішенням суду у даній справі законної сили.

Суддя звертає увагу представника заявника на те, що предметом оскарження у межах цього спору є рішення Бродівської міської ради №504 від 22.11.2017 Про затвердження детального плану території та надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування групи жилих будинків по АДРЕСА_1 .

Частина перша статті 151 КАС України передбачає способи забезпечення позову, а саме:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Водночас, у заяві про забезпечення позову позивач просить суд заборонити іншій фізичній особі вчиняти дії, які не стосуються предмета спору, а саме здійснювати підготовчі та будівельні роботи на належній їй земельній ділянці.

Суддя повторно наголошує, що предметом оскарження в межах цього спору є рішення рішення Бродівської міської ради №504 від 22.11.2017, а не дії ОСОБА_3 щодо здійснення будівництва на належній йому земельній ділянці.

З наведеного вбачається, що представник позивача просить суд про застосування способу забезпечення позову, не передбаченого статтею 151 КАС України.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя з урахуванням доказів, наданих представником заявника на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема у тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом заявника на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суддя зазначає, що вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову перш за все необхідно перевірити наявність очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Разом з тим, суддя звертає увагу на те, що представник заявника у заяві про забезпечення позову не підтвердив існування обставин, які б вказували на очевидну небезпеку заподіянню шкоди правам та свободам заявника до ухвалення рішення в адміністративній справі, а також не наведено жодних доказів на підтвердження того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду або захист прав, свобод та інтересів позивача стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, при цьому, відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом без наведення позивачем обставин, які обґрунтовано свідчать про неможливість відновлення прав та інтересів у разі задоволення позову, не є беззаперечним свідченням настання тяжких негативних наслідків для позивача, та, відповідно, не свідчить про наявність обставин, за яких допускається вжиття заходів забезпечення позову.

Таким чином, аналізуючи наведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд висновує про відсутність правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття заходів забезпечення позову у адміністративній справі.

Визначальним для забезпечення позову є належне обґрунтування та надання належних доказів на підтвердження тих обставин, що невжиття таких заходів забезпечення ускладнить виконання рішення.

З огляду на викладене, суддя вважає, що відсутні передбачені частиною другою статті 150 КАС України, обставини для вжиття заходів забезпечення позову, а тому немає підстав для задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Керуючись статтями 150, 154, 243, 248 КАС України, суддя

у х в а л и в :

у задоволенні заяви Суткового Андрія Миколайовича - представника ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до Бродівської міської ради Львівської області про визнання протиправним та скасування рішення відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.

Суддя А.Г. Гулик