Ухвала

від 23.10.2023 по справі 380/24249/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 жовтня 2023 рокусправа № 380/24249/23

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Грень Н.М., перевіривши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Вамбро до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

в с т а н о в и л а :

Товариство з обмеженою відповідальністю Вамбро звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 7303470/42323261 від 06.09.2022року про відмову в реєстрації ПН № 2 від 01.08.2022 року на загальну суму 638 275.62грн. в тому числі ПДВ 106 379.27грн;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складену Товариством з обмеженою відповідальністю «Вамбро» (код ЄДРПОУ 42323261) податкову накладну 2 від 01.08.2022 року на загальну суму 638 275.62грн. в тому числі ПДВ 106 379.27грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Суддя встановив, що позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Вамбро не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України.

Положеннями ст.ст.160, 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також документи, що додаються до такої.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684,00 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову юридичною особою ставка судового збору позовних вимог немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, сума судового збору за подання позовної заяви становить 2684,00 грн. При цьому, позивачем до матеріалів позовної заяви додано квитанцію №0.0.3192526967.1 від 12.09.2023 на суму 2684,00 грн.

Разом з тим, згідно з довідкою канцелярії Львівського окружного адміністративного суду від 17.10.2023, при внесенні даних стосовно сплати судового збору за подання позовної заяви по справі №380/24249/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вамбро до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, надано інформацію про те, що «номер платіжного документа» вже внесений до бази даних по справі 380/21532/23 судді Кузана Р.І.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Суддею встановлено, що ухвалою суду від 04.10.2023 в справі №380/21532/23 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вамбро до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.7 Закону України Про судовий збір, сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.

Тож, повернення позовної заяви з підстав, зазначених вище, не позбавляє позивача повторно звернутися до суду з тим самим позовом на загальних підставах, проте це не звільняє його від обов`язку повторно сплатити судовий збір за подання цього позову, відповідно до вимог законодавства.

Таким чином, враховуючи наведені вище вимоги закону та виявлені обставини, долучену до позовної заяви квитанцію №0.0.3192526967.1 від 12.09.2023 на суму 2684,00 грн слід розцінювати як неналежний документ про сплату судового збору за подання цього позову, оскільки вона не містить доказів зарахування сплаченої суми судового збору у сумі 2684,00 грн до державного бюджету і є вже зареєстрованою в іншій справі, а тому така не приймається судом, як доказ сплати судового збору за звернення позивача до суду з означеним позовом.

Відтак, позивачу слід сплатити судовий збір за подання означеного позову в межах даної адміністративної справи в сумі 2684,00 грн. за платіжними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК Львiв/Залізничний р-н/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38008294; Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA128999980313101206084013951; Код класифікації доходів бюджету: 22030101; Призначення платежу: *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Львівський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Слід зазначити, що відомості про платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання адміністративного позову до Львівського окружного адміністративного суду можна довідатися, зокрема, на офіційному сайті суду (http://adm.lv.court.gov.ua) в розділі «Судовий збір», а також автоматично розрахувати та сформувати квитанцію для сплати судового збору.

Належним документом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення зв`язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення та зарахування до спеціального фонду Державного бюджету України.

Крім того, згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні: відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

При цьому, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п. 7 ч. 1 ст.4 КАС України).

Відповідно до ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Отже, суб`єктний склад учасників справи має бути чітко визначений позивачем, з метою визначення того суб`єкта, до якого адресовані позовні вимоги.

Як слідує з адміністративного позову, в якості відповідача серед іншого зазначено Державну податкову службу України в особі Головного управління ДПС Львівській області.

При цьому з матеріалів справи слідує, що рішення про відмову в реєстрації податкової накладної прийнято Головним управлінням ДПС Львівській області, що є самостійним відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.

Таким чином, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно уточнити склад учасників справи, з урахуванням вказаних судом зауважень.

Також, відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Разом із позовною заявою представником позивача подано клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в якому посилається на систематичні удари російської федерації по об`єктах критичної інфраструктури в Україні (в тому числі у Львові та Львівській області) спричинили планові та аварійні відключення електроенергії протягом тривалого часу, повітряні тривоги, неможливість використання транспорту, ракетна чи інше збройне ураження території, обмеження роботи Укрпошти під час тривог, планових та аварійних відключень. Зазначає, що відключення електроенергії спричиняло відсутність інтернету та зв`язку. При цьому загроза ракетних ударів та сповіщення тривог - зумовлювали часте перебування у бомбосховищах (укриттях, де відсутній інтернет та зв`язок).

Також, зазначає, що у цей же період припадає і період довготривалого лікування представника позивача (адвоката Майстришин С.Р., що діє на підставі договору про надання правової допомоги від 10.11.2022року №10/11/22, ордеру серії ВС№1179227) зап`ясть двох рук в суглобах кистей після отриманої травми. Зазначає, що порушення цілісності кісток зап`ястя двох рук представника позивача достатньо надовго обмежило його працездатність (слабкість, оніміння, поколювання, болісні відчуття, запалення та обмеженість рухливості, втрата чутливості рук, неможливість згинання рук). Тобто, дана обставина ускладнило роботу представника позивача за комп`ютером та копіювальним апаратом. Дана обставина підтверджується випискою із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) лікування від 02.10.2023 року виданої НП 3-я міською поліклінікою м. Львова.

Крім того, зазначає, що в січні 2023 позивач вже звертався до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою про визнання протиправним та скасування рішення Комісії ГУ ДПС у Львівській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №7303470/42323261 від 06.09.2022 про відмову в реєстрації ПН № 2 від 01.08.2022, проте ухвалою суду у справі №380/710/23 позов було залишено без розгляду. 23.05.2023 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду вказану ухвалу залишено без змін.

У період з серпня 2023 року по вересень 2023 року (тобто після винесення Постанови у справі 380/710/23) адвокат Майстришин С.Р. - представник ТОВ «ВАМБРО» (перебувала у відпустці з 01 серпня 2023 року по 30 серпня 2023 року). Одразу після виходу з відпустки, підготовлено позов (аналогічний позову у справі №380/710/23, який був залишений без розгляду). Проте, 04 жовтня 2023 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вамбро» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії повернуто позивачеві.

З врахуванням наведеного вважає, що причини пропуску строку звернення до суду слід вважати поважними.

При вирішенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, суд керувався таким.

Судом встановлено, що Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області 06.09.2022 прийнято рішення №7303470/42323261 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вважаючи вказане рішення неправомірним позивач 13.09.2022 звернувся в порядку адміністративного оскарження через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів ДПС України до контролюючого органу зі скаргою, в якій просив скасувати таке.

За результатами розгляду скарги ДПС України прийнято рішення №46876/42323261/2 від 23.09.2022, яким залишено скаргу без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Дане рішення надіслано позивачу 23.09.2022 в його електронний кабінет, що підтверджується відповідною квитанцією.

Не погоджуючись з рішенням №7303470/42323261 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних позивач 11.01.2023 звернувся до суду.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 у справі №380/710/23 позов Товариства з обмеженою відповідальністю Вамбро до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 13.03.2023 залишено без змін.

18.09.2023 позивач повторно звернувся до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 04.10.2023 позовну заяву повернуто позивачеві, у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви у встановлений судом строк.

Строки звернення до адміністративного суду визначені ст.122 КАС України.

Згідно із ч.1 цієї статті позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов`язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.

Так, відповідно до ч.4 ст.122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов`язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб`єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб`єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Пунктом 56.18 ст.56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу. Водночас п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України визначено, що за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору, яким вважається адміністративне оскарження відповідного рішення контролюючого органу, встановлено скорочений строк звернення до суду.

Відповідно до п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України, в разі, коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

При цьому, суд враховує, що норма п.56.19 ст.56 Податкового кодексу України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов`язань.

Спеціальні строки для звернення до суду з позовом про скасування рішень контролюючих органів, що не пов`язані з нарахуванням грошових зобов`язань, зокрема рішення про відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН та зобов`язання її зареєструвати, після проведення процедури адміністративного оскарження та отримання рішення про залишення скарги без задоволення, нормами Податкового кодексу України не визначені, тобто не врегульовують спірне в цій справі питання.

Отже, інші рішення контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України), оскаржуються в судовому порядку в такі строки:

а) тримісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги було прийнято та вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня вручення скаржнику рішення за результатами розгляду його скарги на рішення контролюючого органу;

б) шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, якщо рішення контролюючого органу за результатами розгляду скарги не було прийнято та/або вручено платнику податків (скаржнику) у строки, встановлені Податковим кодексом України. При цьому такий строк обчислюється з дня звернення скаржника до контролюючого органу із відповідною скаргою на його рішення.

Таке правозастосування викладене у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2019 у справі №640/20468/18 та від 21.06.2022 у справі №620/3546/18.

Як слідує з матеріалів позовної заяви позивач 17.10.2023 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області про скасування рішення №7303470/42323261 від 06.09.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.08.2022 у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, позивач скористався процедурою адміністративного оскарження даного рішення, за наслідками якої рішенням ДПС України залишено скаргу без задоволення, а рішення №7303470/42323261 від 06.09.2022 без змін.

Рішення за результатами розгляду скарги скеровано позивачу 23.09.2022 в електронній формі через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів, що підтверджується квитанцією про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказані обставини встановлено постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.05.2023 у справі № 380/710/23, яке набрало законної сили, відтак такі відповідно до положень ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не підлягають доказуванню при розгляді цієї справи.

Отже, строк на звернення до суду для оскарження Рішення №7303470/42323261 від 06.09.2022 про відмову у реєстрації податкової накладної №2 від 01.08.2022, закінчився 24 грудня 2022 року.

Таким чином, звернувшись до суду 17.10.2023 з даним позовом, позивач пропустив тримісячний строк звернення для оскарження рішення комісії ГУ ДПС у Львівській області.

Щодо посилань представника позивача на систематичність ударів російської федерації по об`єктах критичної інфраструктури в Україні (в тому числі у Львові та Львівській області), суд зазначає наступне.

Дійсно у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому продовжувався та діє на даний час.

Водночас, необхідно зазначити про те, що законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Так, згідно з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22, від 16 лютого 2023 року у справі № 640/7964/21 від 28 лютого 2023 року у справі № 400/6312/21, та від 20.04.2023 у справі № 560/12377/21, сам лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на права та обов`язки позивача.

В ухвалі Верховного суду від 10.03.2023 у справі №540/1285/22 колегія суддів зазначила, що питання поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.

Разом з тим, посилання позивача на систематичність ударів російської федерації по об`єктах критичної інфраструктури в Україні (в тому числі у Львові та Львівській області), та як наслідок відсутність електропостачання та інтернету не можуть бути основною та поважною причиною для поновлення строку на подання позовної заяви, оскільки такі не носили постійного і безперервного характеру, що не виключало можливості вчасного звернення до суду як позивачем у порядку самопредставництва, так і його представником.

Відповідний правовий висновок також підтримано в ухвалі Верховного Суду від 20.07.2023 у справі №520/5501/2020 та у постанові Верховного Суду від 02 серпня 2023 року у справі №480/4627/22.

Крім того, на переконання суду, перебування представника позивача адвоката Майстришин С.Р. на амбулаторному лікуванні, та у відпустці не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду у розумінні КАС України, оскільки позовна заява у спірному випадку може бути пред`явлена та підписана керівником такого товариства. Ба більше, укладення договору про надання правничої допомоги з адвокатом Майстришин С.Р. не обмежує право товариства на укладення договору про надання правової допомоги з іншим адвокатом.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наполягає на тому, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення Європейського суду у справі "Перез де Рада Каванілес проти Іспанії" від 28 жовтня 1998 року, заява N 28090/95, пункт 45). Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У рішенні "Міраґаль Есколано та інші проти Іспанії" Європейський суд встановив, що строки позовної давності, яких заявники мають дотримуватися при поданні скарг, спрямовані на те, щоб забезпечити належне здійснення правосуддя і дотримання принципів правової певності. Сторонам у провадженні слід очікувати, що ці норми будуть застосовними (рішення від 25 січня 2000 року, пункт 33).

Таким чином, суд висновує, що позивач не навів будь-яких поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.

Суд враховує, що обов`язковою умовою поновлення судом строків на звернення до адміністративного суду є існування поважної причини (певних обставин або обставини, за яких своєчасне здійснення процесуальної дії було неможливим або утрудненим) пропуску такого строку, факт якої має підтверджуватися належними та допустимими доказами.

Однак суд не вбачає обставин, які б перешкоджали позивачу своєчасно звернутися до суду з позовом про захист порушеного чи оспорюваного права.

Відповідно до ч.1 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з вимогами ч.ч.1, 2 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 вказаного Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 248, 256, 293, 294 КАС судочинства України, суддя, -

ухвалила :

в задоволенні клопотання представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - відмовити.

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Вамбро до Державної податкової служби України в особі Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії залишити без руху для усунення зазначених в мотивувальній частині ухвали недоліків шляхом подання в канцелярію Львівського окружного адміністративного суду (вул.Чоловського, 2, м.Львів, 79018) в десятиденний строк з дня вручення цієї ухвали: заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням інших (нових) підстав, що можуть свідчити про поважність причин пропуску такого строку з підтверджуючими відповідні обставини доказами; документа про сплат судового збору в сумі 2684,00 грн; позовної заяви, оформленої у відповідності до вимог ст. 160 КАС України у примірнику для суду та для відповідачів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Грень Наталія Михайлівна