Ухвала

від 28.09.2023 по справі 757/33212/23-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3

за участі секретаря ОСОБА_4

прокурора ОСОБА_5

представників власника майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу директора ТОВ «Макао» ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 04.08.2023 задоволено клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 та накладено арешт у кримінальному провадженні №12020000000000867 від 10.09.2020, а саме на об`єкт нерухомого майна - будівлю готелю «Вікторія» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 29080251101, номер об`єкта згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11979017, із встановленням заборони на проведення будь-яких будівельних робіт, підготовчих робіт, земельних робіт на вказаному об`єкті нерухомого майна.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, директор ТОВ «Макао» ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді та відмовити у

---

Справа № 757/33212/23-к Слідчий суддя - ОСОБА_10

Апеляційне провадження № 11-сс/824/5549/2023 Суддя-доповідач - ОСОБА_1

задоволенні клопотання прокурора, посилаючись на те, що будівля готелю «Вікторія» за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А, набута ТОВ «Макао» на законних підставах у передбаченому законом порядку, зокрема на електронному аукціоні, що проводив Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в рамках ліквідаційної процедури АТ «Місто Банк».

Клопотання прокурора не містить відомостей про наявність підстав та мети арешту майна, а також обґрунтувань, яким чином зазначений об`єкт нерухомості співвідноситься з обставинами кримінального провадження, що розслідуються відносно службових осіб Одеської міської ради.

У доданих до клопотання матеріалах відсутні докази факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України, та причетності посадових осіб ТОВ «Макао» до даного кримінального провадження, а також відомості про вручення повідомлення про підозру будь-якій особі у даному провадженні.

Висновки слідчого судді, викладені у резолютивній частині оскаржуваної ухвали, не відповідають висновкам, які зазначені у мотивувальній частині, зокрема у мотивувальній частині слідчий суддя прийшов до переконання про необхідність встановлення заборони розпорядження та користування, а в резолютивній встановив заборону на проведення будь-яких будівельних робіт, підготовчих робіт, земельних робіт на вказаному об`єкті нерухомого майна.

Зазначений об`єкт нерухомого майна не є речовим доказом у розумінні ст. 98 КПК України.

Крім того, ТОВ «Макао» набуло права власності на даний об`єкт нерухомості у 2021 році, а обставини, які є предметом даного кримінального провадження датовані вереснем 2020 року. Станом на дату внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування ТОВ «Макао» ще не існувало.

Прокурором не надано доказів наявності позовів про оспорювання права власності ТОВ «Макао» чи попередніх власників на зазначений об`єкт нерухомості.

Також апелянт вказував на те, що зміна площі будівлі стосується виключно зміни методики технічної інвентаризації, затвердженої Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 127 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна» в редакції від 15.01.2019.

Земельні роботи, на які посилається прокурор у клопотанні, проводяться у встановленому законодавством порядку на підставі зареєстрованого через Портал Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва повідомлення про початок підготовчих робіт, реєстраційний номер ОД020211217480.

Посилання прокурора на відсутність права користування земельною ділянкою під будівлею готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » спростовується Рішенням Одеської міської ради народних депутатів № 906 від 22.06.1994, яким надано у тимчасове довготривале користування на умовах оренди строком на 50 років земельну ділянку площею 0,7717 га за адресою: м. Одеса, вул. Генуезька, 24-А. На виконання зазначеного рішення укладено договір оренди даної земельної ділянки між Одеським міським виконавчим комітетом та туристським готелем «Вікторія», на умовах оренди строком на 50 років.

ТОВ «Макао» не має жодного зв`язку із ТОВ «Жилстройсервис-2» чи ТОВ «КУА «Альтегріс», не продає та не купує апартаменти у оздоровчому комплексі «ЖК «Aston Hall», знаходиться за іншою адресою та жодним чином не взаємодіє із вказаними юридичними особами. Зазначені товариства ніколи не були власниками спірного об`єкту нерухомості.

Слідчим суддею, всупереч вимог п. 2 ч. 5 ст. 173 КПК України, не визначено правових підстав для застосування арешту майна.

Також слідчим суддею не враховано розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, не враховано наслідки арешту майна для третьої особи, на майно якої накладено арешт, необґрунтовано покладену заборону, яка не передбачена КПК України.

Накладений арешт фактично заблокував діяльність ТОВ «Макао», підприємство зазнає збитків у зв`язку із неможливістю здійснення статутної діяльності з передання майна у користування, а також не має можливості виконати свої господарські зобов`язання перед державою щодо сплати податків.

Крім того, апелянт вказував на те, що оскаржувана ухвала постановлена без участі та повідомлення ТОВ «Макао», копію ухвали слідчого судді вручено оперуповноваженим управління стратегічних розслідувань в Одеській області ОСОБА_11 юрисконсульту ТОВ «Макао» ОСОБА_6 лише 23.08.2023, що підтверджується відміткою на першій сторінці копії ухвали слідчого судді.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення представників ОСОБА_12 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 в інтересах ТОВ «Макао», думку прокурора ОСОБА_5 , який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги

Відповідно до вимог пункту 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Згідно абзацу 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Дослідженням матеріалів судового провадження встановлено, що клопотання прокурора про арешт майна розглянуто без повідомлення та у відсутності представника власника майна ТОВ «Макао», та дані про направлення учасникам судового провадження копії оскаржуваної ухвали, у справі відсутні.

Як зазначено апелянтом та підтверджується даними копії оскаржуваної ухвали із відміткою про її отримання, копію такої ухвали вручено представнику ОСОБА_13 в інтересах ТОВ «Макао» 23.08.2023, тоді як подано апеляційну скаргу 28.08.2023, тобто в строк, передбачений абзацом 2 ч. 3 ст. 395 КПК України.

Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Національної поліції України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000000867 від 10.09.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364 КК України.

У ході здійснення досудового розслідування, серед іншого, досліджуються обставини за яких 09.06.2021 ТОВ «МАКАО» (код ЄДРПОУ 44032843) придбало у ПАТ «МІСТО БАНК» на підставі договору купівлі-продажу № G22N019591 від 09.06.2021 будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 11 745,9 м.кв.

На даний час згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта встановлено, що загальна площа готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 29080251101, номер об`єкта згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11979017 становить 13471,8 м.кв.

Також встановлено, що відповідно до довідки № 13-08/21-2 від 13.08.2021, виданої ПП «Проект» (код ЄДРПОУ 324288623), згідно проведеної технічної інвентаризації громадського будинку - готелю за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що загальна площа готелю літ. «А» складає 13415,3 кв. м., основна 5977,5 кв.м., електрощитової літ. «В» складає 56,5 кв.м. Загальна площа літ. «А» та літ. «В» складає 13471,8 кв.м., основна 6034,0 кв.м.

У вказаній довідці зазначено, що показник загальної площі та основної площі готелю літ. «А» збільшився у зв`язку із зміною методики врахування приміщень та споруд в громадських будинках і спорудах, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 №127, в редакції від 15.01.2019.

Незважаючи на викладене, у грудні 2021 державним реєстратором були внесені зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та збільшено загальну площу об`єкта будівництва з 11 745,9 м.кв. до 13471,8 м.кв. на підставі довідки № 13-08\21-2 від 13.08.2023 та технічного паспорту серія та номер: TI01:7984-8951-7038-1258 від 02.11.2021, які виконані ПП «ПРОЕКТ».

14.03.2023 фахівцями УДАБК ОМР спільно із представниками Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та представниками інших виконавчих органів Одеської міської ради проведено огляд та складено відповідний акт обстеження, згідно якого зафіксовано, що ТОВ «МАКАО» самочинно виконуються будівельні роботи з влаштування котловану глибиною близько 5 метрів та трирівневої монолітної залізобетонної прибудови з тильної сторони будівлі на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси.

Однак, згідно технічного паспорту серія та номер: TI01:7984-8951-7038-1258 від 02.11.2021, які виконані ПП «ПРОЕКТ», відповідна прибудова вже нібито входить в загальний склад споруд готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що свідчить про внесення недостовірних відомостей службовими особами ПП «ПРОЕКТ» до довідки № 13-08\21-2 від 13.08.2023 та технічного паспорту серія та номер: TI01:7984-8951-7038-1258 від 02.11.2021, а службові особи ТОВ «МАКАО» у свою чергу незаконно їх використали для внесення змін до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

На теперішній час на об`єкті будівництва проводяться роботи з реконструкції будівлі готелю, однак у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва наявна інформація про реєстрацію за ТОВ «МАКАО» (код ЄДРПОУ 44032843) службовими особами Управління державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради повідомлення про початок проведення підготовчих робіт серії ОД020211217480 від 21.12.2021, найменування - «Капітальний ремонт будівлі готелю «Вікторія»».

Також, Департаментом архітектури та містобудування видані містобудівні умови та обмеження від 17.06.2022 №01-06/62 для проектування реконструкції готелю «Вікторія» без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів у плані без зміни висотних відміток будівлі, без зміни цільового призначення з відтворенням опорядження та фарбування фасадів будівлі після реконструкції з архітектурною стилістикою фасадів будівлі, яка притаманна існуючим сучасним новим будівлям, які розміщені в районі «Аркадія».

У Державному земельному кадастрі містяться відомості про земельну ділянку загальною площею 0,7717 га, кадастровий номер 5110137500:50:012:0001, категорія земель - землі рекреаційного призначення; цільове призначення - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення; вид використання - для експлуатації та обслуговування готельно-оздоровчого комплексу « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Право власності або користування на зазначену земельну ділянку, відповідно до вимог Земельного кодексу України та Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зареєстровано, тобто земельна ділянка фактично належить територіальній громаді міста Одеси.

Таким чином службові особи ТОВ «МАКАО» під час самочинного виконання будівельних робіт з влаштування котловану глибиною близько 5 метрів та трирівневої монолітної залізобетонної прибудови з тильної сторони будівлі на земельній ділянці, яка належить територіальній громаді м. Одеси, здійснили самовільне захоплення земельної ділянки комунальної власності.

14.03.2023 під час обстеження об`єкту будівництва у складі комісії входили фахівці Приморської районної адміністрації Одеської міської ради у особі виконуючого обов`язки головного спеціаліста Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_14 та незважаючи на факт виявлення самочинного будівництва, службовими особами Приморської районної адміністрації Одеської міської ради було проігноровано п. 7 «Порядку взаємодії виконавчих органів, комунальних підприємств, установ, закладів та організацій Одеської міської ради з питань, пов`язаних із виявленням самочинного будівництва у місті Одесі та вжиттям заходів реагування», який затверджено рішенням виконавчого комітету Одеської міської ради № 135 від 29.03.2018, згідно якого районні адміністрації Одеської міської ради здійснюють заходи щодо виявлення фактів самовільного будівництва або реконструкції та вирішують питання щодо знесення самочинно збудованих об`єктів або приведення самочинно реконструйованих об`єктів у первинний стан шляхом видачі розпоряджень щодо демонтажу об`єктів самочинного будівництва на території відповідного району.

16.05.2023 було проведено повторне комісійне обстеження об`єкту будівництва, представником Приморської районної адміністрації Одеської міської ради був головний спеціаліст Приморської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_15 , за результатами обстеження було складено акт обстеження від 16.05.2023, згідно якого службовими особами здійснено будівельні роботи з реконструкції відповідної будівлі, шляхом влаштування трирівневої монолітної залізобетонної прибудови, однак відповідно до даних Реєстру будівельної діяльності відсутня інформація щодо реєстрації або видачі дозвільних документів на проведення будівельних робіт за даною адресою.

Однак, знову службовими особами Приморської районної адміністрації Одеської міської ради не було вжито відповідних заходів реагування та прийнято розпоряджень щодо демонтажу об`єктів самочинного будівництва на території відповідного району.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта право власності на будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 29080251101, номер об`єкта згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11979017 площею 13471,8 м.кв. зареєстроване за ТОВ «МАКАО» (код ЄДРПОУ 44032843).

Постановою слідчого групи слідчих Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_16 від 31.08.2023 будівлю готелю «Вікторія» за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 29080251101, номер об`єкта згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11979017, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12020000000000867 від 10.09.2020.

03.08.2023 прокурор другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва із клопотанням про накладення арешту на об`єкт нерухомого майна - будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 29080251101, номер об`єкта згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11979017, із встановленням заборони на проведення будь-яких будівельних робіт, підготовчих робіт, земельних робіт на вказаному об`єкті нерухомого майна.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 04.08.2023 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт у кримінальному провадженні №12020000000000867 від 10.09.2020, а саме на об`єкт нерухомого майна - будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна № 29080251101, номер об`єкта згідно Реєстру прав власності на нерухоме майно № 11979017, із встановленням заборони на проведення будь-яких будівельних робіт, підготовчих робіт, земельних робіт на вказаному об`єкті нерухомого майна.

З такими висновками слідчого судді суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).

У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 131-132, 170-173 КПК України, задовольнив клопотання прокурора про накладення арешту на будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , з тих підстав, що вказане нерухоме майно у встановленому законом порядку визнане речовими доказами у межах кримінального провадження № №12020000000000867 від 10.09.2020, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

З огляду на наведене та враховуючи, що слідчим суддею першої інстанції ретельно перевірено майно, на яке прокурор просив накласти арешт і його відношення до матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання та накладення арешту на будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки у даному кримінальному провадженні є всі підстави вважати, що незастосування арешту даного майна призвести до його пошкодження, перетворення, відчуження.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вказане майно, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Викладені в апеляційній скарзі доводи про відсутність у клопотанні підстав для арешту майна, спростовуються даними поданого клопотання, яке містить відповідні обґрунтування наявності підстав, передбачених п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України.

Посилання апелянта на недоведеність відповідності будівлі готелю Вікторія» за адресою: АДРЕСА_1 критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, є безпідставними, оскільки встановлені прокурором фактичні обставини кримінального правопорушення у даному кримінальному провадженні, містять сукупність підстав та розумних підозр вважати, що на даному етапі досудового розслідування є підстави для обґрунтованого припущення, що вказане нерухоме майно може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, та є об`єктом кримінально протиправних дій, а отже дане майно відповідає ознакам, зазначеним в ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 173 КПК України дає підстави для його арешту як речових доказів з метою збереження.

Твердження апелянта про непричетність посадових осіб ТОВ «Макао» до кримінального провадження, на даному етапі досудового розслідування не впливають на правильність висновків слідчого судді, оскільки з огляду на положення КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Посилання апелянта на те, що обставини, які є предметом даного кримінального провадження, датовані вереснем 2020 року, та станом на дату внесення відомостей до Єдиного реєстру досудового розслідування ТОВ «Макао» ще не існувало, спростовуються матеріалами судового провадження.

Так, як убачається зі змісту клопотання, у ході здійснення досудового розслідування, серед іншого, досліджуються обставини, за яких 09.06.2021 ТОВ «Макао» придбало у ПАТ "Місто Банк" на підставі договору купівлі-продажу № G22N019591 від 09.06.2021 будівлю готелю « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 11 745,9 кв.м.

Перевірка наведених апелянтом обставин щодо законності набуття у власність будівлі готелю, законності користування земельною ділянкою під будівлею готелю та відповідності законодавству проведених земельних робіт, є предметом даного кримінального провадження та підлягають встановленню та перевірці під час подальшого досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020000000000867 від 10.09.2020.

Сукупність долучених до клопотання прокурора матеріалів та викладені у клопотанні обставини на даному етапі досудового розслідування є достатніми для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, а питання наявності події та складу кримінального правопорушення підлягає вирішенню під час судового розгляду справи по суті.

Твердження апелянта про те, що накладений арешт блокує діяльність підприємства, яке зазнає збитків унаслідок арешту його нерухомого майна, не є достатньою підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів.

Незастосування в даному випадку заходу забезпечення кримінального провадження може призвести до знищення доказів у провадженні і таким чином позбавить реалізацію мети досудового розслідування та дотримання завдання арешту майна, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України.

Колегією судів не встановлено порушень слідчим суддею положень ст.ст. 170, 172-173 КПК України. Ухвала слідчого судді відповідає вимогам ч. 5 ст. 173, 372 КПК України, та містить у собі підстави та мотиви прийнятого рішення.

Інші зазначені в апеляційні скарзі доводи не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що слідчим суддею рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ураховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 376, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Макао» ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерськогорайонного суду міста Києва від 04 серпня 2023 року, - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

---

---

---

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3